Постанова
Іменем України
24 березня 2021 року
м. Київ
справа № 200/5548/16-ц
провадження № 61-9645св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -
Ступак О. В.,
суддів:
Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,
Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД",
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД" на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2016 року у складі судді Єлісєєвої Т. Ю та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2020 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД" (далі - ТОВ фірма "Консоль ЛТД") про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва.
Позов обґрунтовано тим, що протягом 2012-2013 років між ОСОБА_1 та ТОВ фірмою "Консоль ЛТД" укладені договори про пайову участь у фінансуванні будівництва багатофункціонального офісного центру з торговельною площею на АДРЕСА_1, відповідно до умов яких позивач як пайовик зобов`язався внести грошові кошти у якості паю на таких умовах: за договором від 28 серпня 2012 року № 0112/304-100 - 442 962,00 дол. США в строк до 20 вересня 2012 року; за договором від 28 серпня 2012 року № 0111/304-99 - 374 255,00 дол. США в строк до 20 вересня 2012 року; за договором від 15 січня 2013 року № 0049/304-96 - 630 450 дол. США в строк до 15 січня 2013 року; за договором від 15 січня 2013 року № 0048/304/95 - 449 350,00 дол. США в строк до 15 січня 2013 року. У позові ОСОБА_1 зазначав, що ТОВ фірма "Консоль ЛТД" своїх зобов`язань щодо передачі належних йому часток у натурі у вигляді офісних приміщень не виконало, чим порушило його майнові права. Враховуючи наведене, позивач просив визнати за ним право власності на об`єкти незавершеного будівництва.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на об`єкт незавершеного будівництва - офісне приміщення № 1 в осях А?В:812, літ. "А", за адресою: АДРЕСА_1, на 0-му поверсі, загальною площею 151,08 кв. м, яка складається з: приміщення № 101 - торговий зал, загальною площею 130,08 кв. м; приміщення № 102 - вбиральня, загальною площею 3,70 кв. м; приміщення № 103 - санвузол, загальною площею 2,60 кв. м; приміщення № 104 - приміщення, загальною площею 14,70 кв. м, з подальшою реєстрацією права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Визнано за ОСОБА_1 право власності на об`єкт незавершеного будівництва - офісне приміщення № 2 в осях А-В:7-12, літ. "А", за тією ж адресою на 1-му поверсі, загальною площею 327,83 кв. м, яка складається з: приміщення № 201 - торговий зал, загальною площею 313,43 кв. м; приміщення № 202 - приміщення персоналу, загальною площею 7,90 кв. м; приміщення № 203 - коридор, загальною площею 3,50 кв. м; приміщення № 204 - санвузол, загальною площею 3,00 кв. м з подальшою реєстрацією права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Визнано за ОСОБА_1 право власності на об`єкт незавершеного будівництва - офісне приміщення № 3 в осях А-В:7-12, літ. "А", за тією ж адресою на 2-му поверсі, загальною площею 368,1 кв. м, яка складається з: приміщення № 301 - торговий зал, загальною площею 353,70 кв. м; приміщення № 302 - приміщення персоналу, загальною площею 7,90 кв. м; приміщення № 303 - коридор, загальною площею 3,50 кв. м; приміщення № 304 - санвузол, загальною площею 3,00 кв. м, з подальшою реєстрацією права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Визнано за ОСОБА_1 право власності на об`єкт незавершеного будівництва - офісне приміщення № 4 в осях А-В:6-12, літ. "А", за тією ж адресою на 3-му поверсі, загальною площею 469,05 кв. м, яка складається з: приміщення № 401 - торговий зал, загальною площею 454,65 кв. м; приміщення № 402 - приміщення персоналу, загальною площею 7,90 кв. м; приміщення 403 - коридор, загальною площею 3,50 кв. м; приміщення № 404 - санвузол, загальною площею 3,00 кв. м, з подальшою реєстрацією права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із доведеності факту неналежного виконання ТОВ фірмою "Консоль ЛТД" умов договорів про пайову участь у фінансуванні будівництва багатофункціонального офісного центру щодо передачі у власність позивачу спірних об`єктів.
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2017 року апеляційні скарги особи, яка не брала участі у розгляді справи, - ОСОБА_2 та ТОВ фірми "Консоль ЛТД" задоволено частково. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Апеляційний суд мотивував свою постанову тим, що суд першої інстанції вирішив питання про права та обов`язки ОСОБА_2 (власника спірних об`єктів) - особи, яка не брала участі у справі, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 задоволено. Постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд у своїй постанові зазначив, що висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову з наведених у рішенні підстав є передчасними. Зокрема суд апеляційний суд не з`ясував, у чому саме полягає порушення прав ОСОБА_2 рішенням суду першої інстанції; не обґрунтував права останнього як власника вимагати визнання за собою права на спірні об`єкти та не встановив, на якій саме правовій підставі він набув у власність спірне майно.
Останньою постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2020 року в задоволенні апеляційних скарг ТОВ фірми "Консоль ЛТД" та ОСОБА_2 відмовлено. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2016 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційні скарги, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про доведеність порушення прав ОСОБА_1 на результат інвестицій за договорами про пайову участь у фінансуванні будівництва, зазначивши при цьому, що ОСОБА_2 не довів належними доказами, на якій правовій підставі, чим це підтверджується, коли та за яких обставин він набув у власність спірну нерухомість.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційних скарг та позиція інших учасників справи
У червні 2020 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 із застосування засобів поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2016 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2020 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- не врахували та не розглянули докази, які підтверджують, що ОСОБА_2 є власником майнових прав на спірне нерухоме майно, право власності, на яке виникне в майбутньому, у багатофункціональному офісному центрі з торгово-виставковими площами "Цивілізація";
- дійшли помилкового висновку про можливість визнання в судовому порядку права власності позивача на об`єкт незавершеного будівництва, який не введений в експлуатацію;
- не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц та постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 200/8714/13-ц;
- не дослідили фактів, які можуть свідчити про порушення порядку визначення суддів для розгляду цієї справи та не надано оцінки наданих заявником доказів, які підтверджують такі обставини.
У липні 2020 року ТОВ фірма "Консоль ЛТД" із застосування засобів поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2016 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2020 року,у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- не звернули увагу на те, що вказана справа підсудна господарському суду, так як постановою Господарського суду Київської області від 04 серпня 2016 року ТОВ фірма "Консоль ЛТД" визнана банкрутом та відкрито її ліквідаційну процедуру;
- не врахували, що в матеріалах справи є документи, які були підписані невідомими особами від імені заявника;
- не з`ясували повно і всебічно спірних правовідносин щодо договорів пайової участі в будівництві, укладених протягом 2012-2013 років між сторонами, які є однотипними;
- не врахували, що визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва не прийнятого в експлуатацію нормами чинного законодавства, не передбачено;
- не звернули увагу на те, що позивач у цій справі звертався з вимогами саме про визнання права власності на спірні об`єкти нерухомості, а не з вимогами про визнання права на майнові права на ці об`єкти;
- розглянули справу без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 16 жовтня 2019 року у справі № 761/5156/13-ц; від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б; від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц; у постановах Верховного Суду від 19 березня 2018 року у справі № 2-4435/2008 року; від 29 березня 2018 року у справі № 909/935/15.
Також заявник вказує на те, що суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності та належним чином не повідомив його про дату, час і місце судового засідання.
До касаційної скарги ТОВ фірма "Консоль ЛТД" також додалоклопотання заявника про закриття провадження у цій справі та передачу матеріалів до Господарського суду Київської області.
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні Господарського суду Київської області на розгляді перебуває справа № 911/5186/14 про банкрутство ТОВ фірми "Консоль ЛТД". Постановою Господарського суду Київської області від 04 серпня 2016 року ТОВ фірма "Консоль ЛТД" визнана банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Оскільки спір у цій справі виник з правовідносин, що стосуються укладених між позивачем та ТОВ фірма "Консоль ЛТД"інвестиційних договорів, які не виконані останнім, і наявні відповідні майнові вимоги нього, то даний спір необхідно передати на розгляд господарського суду.
У вересні 2020 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшло пояснення від ОСОБА_1 щодо касаційних скаргОСОБА_2 та ТОВ фірми "Консоль ЛТД", у якому він просить відмовити у задоволенні цих касаційних скарг як безпідставних та залишити без змінрішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2016 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2020 року, оскільки вони є законними та обґрунтованими.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 01 липня 2020 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2016 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2020 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 з підстав, визначених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); витребувано матеріали цивільної справи № 200/5548/16-ц з Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська; надано іншим учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 21 липня 2020 року касаційну скаргу ТОВ фірми "Консоль ЛТД" на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2016 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2020 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ фірми "Консоль ЛТД"з підстав визначених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; надано іншим учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу.
У серпні 2020 року матеріали справи № 200/5548/16-ц надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2021 року справу № 200/5548/16-ц призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скаргаТОВ фірма "Консоль ЛТД" підлягає задоволенню, а касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підлягає відхиленню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом 2012-2013 років між ОСОБА_1 та ТОВ фірма "Консоль ЛТД" укладено договори про пайову участь у фінансуванні будівництва багатофункціонального офісного центру з торговельною площею, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідно до умов цих договорів ОСОБА_1 як пайовик зобов`язався внести грошові кошти у якості паю на таких умовах:
- за договором від 28 серпня 2012 року № 0112/304-100 - 442 962,00 дол. США у строк до 20 вересня 2012 року;
- за договором від 28 серпня 2012 року № 0111/304-99 - 374 255,00 дол. США у строк до 20 вересня 2012 року;
- за договором від 15 січня 2013 року № 0049/304-96 - 630 450,00 дол. США у строк до 15 січня 2013 року;
- за договором від 15 січня 2013 року № 0048/304-95 - 449 350,00 дол. США в строк до 15 січня 2013 року.
У свою чергу ТОВ фірма "Консоль ЛТД" зобов`язалося організувати та закінчити будівництво з виділенням позивачу по закінченню будівництва об`єктів, зі створеної пайовиками та фірмою спільної часткової власності їх частки в натурі, у вигляді:
- за договором від 28 серпня 2012 року № 0111/304-99 - офісне приміщення, будівельний № 1 в осях А-В:8-12 на 0-му поверсі, загальною проектною площею 151,08 кв. м, визначеною за внутрішніми розмірами приміщень частки пайовика, з оздобленням;
- за договором від 28 серпня 2012 року № 0112/304-100 - офісне приміщення, будівельний № 2 в осях А-В:7-12 на 1-му поверсі, загальною проектною площею 327,83 кв. м, визначеною за внутрішніми розмірами приміщень частки пайовика, з оздобленням;
- за договором від 15 січня 2013 року № 0049/304-95 - офісне приміщення, будівельний № 3 в осях А-В:7-12 на 2-му поверсі, загальною проектною площею 368,10 кв. м, визначеною за внутрішніми розмірами приміщень частки пайовика, з оздобленням;
- за договором від 15 січня 2013 року № 0048/304-96 - офісне приміщення, будівельний № 4 в осях А-В:6-12 на 3-му поверсі, загальною проектною площею 469,05 кв. м, визначеної за внутрішніми розмірами приміщень частки пайовика, з оздобленням.
Ці об`єкти розташовані на перетині АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 3.12 вказаних вище договорів достатніми підставами для підтвердження права ОСОБА_5 на пайову участь у будівництві об`єкта є: цей договір, підписаний сторонами та скріплений печатками обох сторін (для юридичних осіб), та документи (платіжні доручення, накладні та ін.), які підтверджують внесення паю в повному обсязі в межах строку, зазначеного в цьому договорі.
Згідно з довідками ТОВ фірма "Консоль ЛТД" позивач повністю вніс пайові внески, передбачені договорами.
Розпорядженням голови міста Дніпропетровська від 16 липня 2008 року № 1092 об`єкту було присвоєно адресу: АДРЕСА_1, зі схемою адресації.
Будівництво розпочато на підставі наданого відповідачу дозволу на виконання будівельних робіт від 03 липня 2008 року № 216/01-08 та рішення Дніпропетровської міської ради від 31 жовтня 2007 року № 214/22 "Про передачу земельної ділянки на АДРЕСА_3 в оренду ПП "Плутон" для проектування та будівництва будівлі комерційного призначення".
Згідно з умовами зазначених вище договорів завершення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію мало відбутися у 2014 році.
Станом на 30 березня 2016 року загальна будівельна готовність об`єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, становить 92 %.
Оскільки ТОВ фірма "Консоль ЛТД" не видало ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомості, останній подав до суду даний позов.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із доведеності факту невиконання відповідачем умов договорів щодо передачі позивачу об`єктів нерухомого майна, який у повному обсязі сплатив пайові внески, що є підставою для визнання за ним права власності на таке майно.
Із такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій Верховний Суд повністю погодитись не може з огляду на таке.