Постанова
Іменем України
24 березня 2021 року
м. Київ
справа № 672/1790/18
провадження № 61-1612св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,
Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - Городоцька місцева прокуратура Хмельницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу прокуратури Хмельницької області на постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Грох Л. М., Спірідонової Т. В., у справі за позовом Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року Городоцька місцева прокуратура Хмельницької області звернулася до суду з позовом в інтересах держави до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав, що ОСОБА_2 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області
від 12 квітня 2017 року № 22-6246-СГ отримав у власність земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6821281300:03:012:0013) для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Великокарабчіївської сільської ради Городоцького району Хмельницької області. Разом із тим, ОСОБА_2 раніше вже скористався своїм правом і 22 вересня 2016 року отримував у власність земельну ділянку такого ж виду в межах норм безоплатної приватизації площею 2 га на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, що свідчить про незаконність отримання права власності на земельну ділянку, що є предметом спору у цій справі.
Рішенням Городоцького районного суду від 14 травня 2018 року, яке набрало законної сили, визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12 квітня 2017 року № 22-6246-СГ, яким ОСОБА_2 передано у власність спірну земельну ділянку.
Незважаючи на наведене, на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_2 відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 6821281300:03:012:0013 ОСОБА_1 (відповідач у справі).
У подальшому відповідач провела об`єднання спірної земельної ділянки в єдиний масив із трьома іншими земельними ділянками із утворенням єдиної земельної ділянки із кадастровим номером 6821281300:03:012:0025, про що вчинено відповідний запис у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
З огляду на те, що спірна земельна ділянка вибула з власності держави незаконним шляхом, а саме: на підставі незаконної приватизації, позивач просив суд:
- скасувати в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис № 24839890 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6821281300:03:012:0025, що розташована за межами населених пунктів Великокарабчіївської сільської ради Городоцького району Хмельницької області;
- витребувати у ОСОБА_1 на користь держави земельну ділянку загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Великокарабчіївської сільської ради Городоцького району Хмельницької області, в межах та конфігурації, визначених у наказі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 12 квітня 2017 року № 22-6246.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 12 березня
2019 року позов задоволено.
Скасовано в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис № 24839890 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку (об`єднану) загальною площею 8 га (кадастровий номер 6821281300:03:012:0025), що розташована за межами населених пунктів Великокарабчіївської сільської ради Городоцького району Хмельницької області.
Витребувано у ОСОБА_1 на користь держави земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер до об`єднання - 6821281300:03:012:0013), що розташована за межами населених пунктів Великокарабчиївської сільської ради Городоцького району Хмельницької області, в межах та конфігурації, визначених у наказі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області
від 12 квітня 2017 року № 22-6246.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги у частині витребування земельної ділянки у ОСОБА_1, суд першої інстанції, посилаючись на положення статті 388 ЦК України та правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах
від 01 лютого 2018 року у справі № 363/2936/15-ц, від 12 червня 2018 року у справі № 916/3727/15, від 09 липня 2018 року у справі № 910/3513/17, вважав, що порушене право держави як власника спірної земельної ділянки підлягає захисту шляхом задоволення віндикаційного позову та витребування майна, яке вибуло незаконним шляхом поза волею власника, у добросовісного набувача -
ОСОБА_1 .
Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування запису про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку (об`єднану) загальною площею 8 га (кадастровий номер після об`єднання - 6821281300:03:012:0025), суд першої інстанції виходив із того, що захист цивільних прав може мати місце лише стосовно реально існуючого майна (яке можливо ідентифікувати) чи майнових прав. У зв`язку з об`єднанням спірної земельної ділянки в єдиний масив з іншими трьома земельними ділянками та присвоєнням їм єдиного кадастрового номера, земельна ділянка, яка є предметом спору, втратила свою ідентифікацію, оскільки не має кадастрового номера. Способом ідентифікації спірної земельної ділянки в межах та координатах, які вона мала до об`єднання, що є запорукою можливості реального виконання судового рішення про витребування майна, є присвоєння їй відповідного кадастрового номера, що можливо зробити лише після скасування державної реєстрації прав на об`єднану земельну ділянку та її поділ.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 12 грудня 2019 року рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 12 березня 2019 року у частині скасування запису про державну реєстрацію права власності за
ОСОБА_1 на земельну ділянку (об`єднану) скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні позову в частині скасування запису про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 8 га (кадастровий номер 6821281300:03:012:0025) відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У решті рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 12 березня 2019 року залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що для вирішення спору про витребування земельної ділянки від добросовісного набувача не було потреби в задоволенні позову в цій частині, а тому суд першої інстанції мав відмовити у задоволенні вказаної позовної вимоги.
На думку суду апеляційної інстанції, скасування в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запису № 24839890 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку (об`єднану) загальною площею 8 га (кадастровий номер 6821281300:03:012:0025) не є необхідним для вирішення питання про витребування від добросовісного набувача частини земельної ділянки після її об`єднання з іншими земельними ділянками, які ОСОБА_1 набула як добросовісний набувач та зареєструвала своє право власності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2020 року прокуратура Хмельницької області подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 грудня 2019 року, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про оскарження прокуратурою Хмельницької області постанови Хмельницького апеляційного суду від 12 грудня 2019 року лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування запису про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 8 га, кадастровий номер 6821281300:03:012:0025, а тому в іншій частині оскаржувана постанова не є предметом перегляду Верховним Судом.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Городоцького районного суду Хмельницької області.
У квітні 2020 року справа № 672/1790/18 передана до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, висновок суду про відсутність підстав для скасування запису у зв`язку з витребуванням майна фактично не призведе до ефективного відновлення порушеного права держави.
Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому факту, що внаслідок об`єднання чотирьох земельних ділянок, у тому числі і земельної ділянки, що є предметом спору у цій справі, було створено одну земельну ділянку площею 8 га із присвоєнням кадастрового номера 6821281300:03:012:0025, а тому спірна земельна ділянка втратила статус об`єкта цивільних прав, без поновлення якого її витребування фактично є неможливим.
Апеляційний суд не звернув увагу на те, що рішення суду про витребування майна є підставою для внесення запису про державну реєстрацію за позивачем права власності лише щодо нерухомого майна, право на яке зареєстровано за відповідачем. Разом із тим, після об`єднання земельних ділянок жодних прав на спірну земельну ділянку у державному реєстрі речових прав не зареєстровано,
а відповідні розділи закриті, тому до відновлення у державному реєстрі речових прав державної реєстрації на земельну ділянку, яка існувала до її об`єднання, не можуть проводитися будь-які інші реєстраційні дії, у зв`язку з чим не може бути виконане рішення суду про витребування майна.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу прокуратури Хмельницької області до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 01 листопада 2016 року № 22-29849-СГ надано
ОСОБА_2 дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності з місцем розташування об`єкта землеустрою за межами населених пунктів Великокарабчіївської сільської ради Городоцького району Хмельницької області. Зазначено, що орієнтовний розмір ділянки 2 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства (а. с. 25,
т. 1).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області
від 12 квітня 2017 року № 22-6246-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2 га з кадастровим номером 6821281300:03:012:0013 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Великокарабчіївської сільської ради Городоцького району Хмельницької області (а. с. 27, т. 1).
31 липня 2017 року ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу продав ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га з кадастровим номером 6821281300:03:012:0013 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Великокарабчіївської сільської ради Городоцького району Хмельницької області
(а. с. 50, т. 1).
09 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до ПП "Земельно-юридичний центр" із заявою, в якій просила виготовити технічну документацію із землеустрою щодо об`єднання 4 земельних ділянок площею по 2 га кожна, в тому числі і земельної ділянки з кадастровим номером 6821281300:03:012:0013, в одну земельну ділянку площею 8 га (а. с. 39, т. 1).
На підставі виготовленої технічної документації 06 лютого 2018 року відділом у Городоцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в Державному земельному кадастрі було зареєстровано земельну ділянку площею 8 га з кадастровим номером 6821281300:03:012:0025 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Великокарабчіївської сільської ради Городоцького району Хмельницької області
(а. с. 33-63, т. 1).
12 лютого 2018 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 8 га з кадастровим номером 6821281300:03:012:0025 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Великокарабчіївської сільської ради Городоцького району Хмельницької області (а. с. 10-14, т. 1).
Рішенням Городоцького районного суду від 14 травня 2018 року у справі
№ 672/1710/17 наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12 квітня 2017 року № 22-6246-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 2 га з кадастровим номером 6821281300:03:012:0013 для ведення особистого селянського господарства визнано недійсним. У задоволенні вимоги про витребування земельної ділянки від ОСОБА_1 на той час було відмовлено з тих підстав, що такий об`єкт права власності на той час не існував, вимог про оспорювання об`єднання земельних ділянок прокурором заявлено не було (а. с. 64-66, т.1).
У вказаній справі встановлено, що ОСОБА_2 22 вересня 2016 року вже набув у власність іншу земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, а тому в порушення вимог статті 116 ЗК України повторно 12 квітня 2017 року незаконно набув у власність спірну земельну ділянку.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-ІХ від 15 січня 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, Верховний Суд зробив висновок, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення апеляційного суду не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про оскарження прокуратурою Хмельницької області постанови Хмельницького апеляційного суду від 12 грудня 2019 року лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування запису про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 8 га (кадастровий номер 6821281300:03:012:0025), а тому в іншій частині оскаржувана постанова Верховним Судом не переглядається.
Судами беззаперечно встановлено, що земельна ділянка, яка є предметом спору у цій справі, вибула з власності держави незаконним шляхом (на підставі незаконної приватизації ОСОБА_2, який у порушення вимог статті 116 ЗК України вже реалізував своє право безкоштовної приватизації). У подальшому спірна земельна ділянка була відчужена ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу
від 31 липня 2017 року відповідачеві - ОСОБА_1
06 лютого 2018 року відділом у Городоцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в Державному земельному кадастрі було зареєстровано земельну ділянку площею 8 га з кадастровим номером 6821281300:03:012:0025 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Великокарабчіївської сільської ради Городоцького району Хмельницької області, шляхом об`єднання чотирьох земельних ділянок, які належать на праві власності ОСОБА_1, в тому числі до складу об`єднаної земельної ділянки увійшла спірна земельна ділянка з кадастровим номером до об`єднання - 6821281300:03:012:0013.
12 лютого 2018 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 8 га з кадастровим номером 6821281300:03:012:0025 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Великокарабчіївської сільської ради Городоцького району Хмельницької області.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог прокуратури в частині скасування запису про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 8 га (кадастровий номер 6821281300:03:012:0025), суд апеляційної інстанції вважав, що таке скасування не є необхідним для вирішення питання про витребування від добросовісного набувача частини земельної ділянки після її об`єднання з іншими земельними ділянками, які ОСОБА_1 набула як добросовісний набувач та зареєструвала своє право власності.
Колегія суддів із вказаним висновком апеляційного суду не погоджується з огляду на наступне.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод особи та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.
Колегія суддів наголошує, що рішення суду не може бути формальним, повинно містити правові наслідки щодо вирішення спору сторін та бути таким, що реально може бути виконаним у натурі для ефективного судового захисту.
Предметом спору у справі, що переглядається, є земельна ділянка з кадастровим номером до об`єднання 6821281300:03:012:0013, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Великокарабчіївської сільської ради Городоцького району Хмельницької області.
На момент звернення до суду із позовом та розгляду справи судами вказана земельна ділянка як об`єкт цивільного права вже не існувала, оскільки шляхом об`єднання з трьома іншими земельними ділянками увійшла до складу єдиної земельної ділянки з кадастровим номером 6821281300:03:012:0025, загальною площею 8 га.
Відповідно до статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Основним критерієм об`єкта цивільних правовідносин є його оборотоздатність, тобто можливість вільно відчужуватися або переходити від однієї особи, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.
Згідно з частиною першою статті 181 ЦПК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина перша статті 182 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно зі статтею 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.
Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки відповідно до статей 125, 126 ЗК України виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Правовим регулюванням оформлення права власності чи користування земельною ділянкою є Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно зі статтею 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Спеціальний Закон, який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, є Закон України "Про Державний земельний кадастр".
Відповідно до положень статті 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.
Таким чином, для ідентифікації земельної ділянки як окремого об`єкта цивільного права необхідною умовою є наявність усіх характеристик такого об`єкта, у тому числі, її кадастровий номер, розмір, межі та координати.
Колегія суддів враховує, що однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем (вказаний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16).
Разом із тим, спірна земельна ділянка з кадастровим номером до об`єднання 6821281300:03:012:0013, загальною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Великокарабчіївської сільської ради Городоцького району Хмельницької області, втратила статус окремого об`єкта, запис про державну реєстрацію вказаного об`єкта нерухомого майна закрито, самостійно вказана земельна ділянка не належить на праві власності відповідачеві, у якого за рішенням суду її витребувано, оскільки 12 лютого 2018 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 8 га з кадастровим номером 6821281300:03:012:0025, а об`єкт нерухомого майна (земельна ділянка з кадастровим номером до об`єднання 6821281300:03:012:0013) закрито, тому рішення суду про витребування земельної ділянки, що входить до єдиного масиву, не є тією безумовною підставою, відповідно до якої до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вноситься запис про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно.
Рішення суду про витребування майна від добросовісного набувача також не є підставою для здійснення реєстратором відповідних дій щодо проставлення відмітки про скасування державноїреєстрації прав і відкриття закритого розділу державного реєстру прав та відповідної реєстраційної справи.
З огляду на зазначене, у контексті цієї справи, з урахування особливостей її фактичних обставин, колегія суддів робить висновок про те, що задоволення лише віндикаційного позову шляхом витребування спірної земельної ділянки в межах та конфігурації, визначених у наказі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 12 квітня 2017 року № 22-6246, не призведе до повного відновлення порушеного права держави, оскільки вона як власник майна не зможе вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, у зв`язку з відсутністю державної реєстрації на вказане конкретно взяте майно, а тому таке рішення фактичноне містить правових наслідків щодо ефективного вирішення спору.
Таким чином, задовольняючи позовні вимоги в частині скасування запису державної реєстрації, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Висновки суду першої інстанції відповідають принципу справедливості та забезпечують ефективне поновлення порушеного права позивача.
Апеляційний суд не навів обґрунтованих мотивів на спростування висновків суду першої інстанції, покладених в основу рішення, та доказів, наданих сторонами, і помилково частково скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції, яке ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.