1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

23 березня 2021 року

м. Київ

справа № 702/942/19

провадження № 51-4213км20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючого

Бущенка А.П.,

суддів

Стефанів Н.С., Шевченко Т.В.,

за участю: секретаря судового засідання прокурора

Червінської М.П., Матюшевої О.В.,

засудженого

ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 16 червня 2020 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,

засудженого за вчинення злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Обставини справи

1. Вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2019 року, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_1 засуджено за частиною 3 статті 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

2. Суд визнав доведеним, що 20 липня 2019 року приблизно о 23:00 на АДРЕСА_2 засуджений шляхом вільного доступу проникнув до підвального приміщення, яке відділене від загального входу до під`їзду дверима та призначене для зберігання речей, звідки таємно викрав електричний велосипед потерпілого ОСОБА_2 вартістю 8000 грн.

Вимоги і доводи в касаційній скарзі

3. У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на пункти 1 та 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

4. Він стверджує, що йому не було повідомлено належним чином про дату та час слухання справи і судове провадження здійснювалось без його участі, що є підставою для скасування ухвали відповідно до пункту 3 частини 2 статті 412 КПК.

5. Також він вважає, що його дії неправильно кваліфіковані за частиною 3 статті 185 КК, оскільки не доведено кваліфікуючої ознаки "проникнення".

6. Крім того, він зазначає, що в Монастирищенському районному суді Черкаської області розглядалося ще одне кримінальне провадження щодо нього за частиною 2 статті 185 КК, яке мало бути об`єднане з даним кримінальним провадженням. Окремий розгляд справ призвів до порушення правил статей 70, 71 КК при призначенні покарання.

Позиції учасників судового провадження

7. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.

8. Засуджений підтримав свою скаргу в повному обсязі, просив її задовольнити.

9. Прокурор, що представляв державне обвинувачення під час касаційного розгляду, підтримав касаційну скаргу сторони захисту в частині перекваліфікації діяння засудженого на частину 2 статті 185 КК та заперечив щодо інших касаційних вимог.

Оцінка Суду

10. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подану скаргу належить задовольнити частково на таких підставах.

11. Судом першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, засудженого визнано винуватим у крадіжці, поєднаній з проникненням в інше приміщення (частина 3 статті 185 КК).

12. Засуджений протягом кримінального провадження, не заперечуючи фактичних обставин вчинення злочину, послідовно стверджував, що у підвал він зайшов через відчинені двері не з метою викрадення майна.

13. Суд першої інстанції визнав доведеним, що засуджений потрапив до підвалу шляхом вільного доступу. Спростовуючи позицію сторони захисту про відсутність кваліфікуючої ознаки "проникнення у приміщення", суд послався на те, що засуджений не мав права увійти у приміщення і не був туди допущений уповноваженою особою, яка мешкала в будинку.

14. Суд зазначає, що частина 2 статті 17 КПК покладає на сторону обвинувачення обов`язок довести винуватість особи поза розумним сумнівом. Це означає, що має бути доведено поза розумним сумнівом кожен елемент складу злочину, важливий для стверджуваної кваліфікації злочину за кримінальним законом, у тому числі зміст і направленість умислу особи, обвинуваченої у вчиненні злочину. У даному випадку мало бути безсумнівно доведено, що протизаконне проникнення у приміщення охоплювалося умислом засудженого.

15. Проникнення передбачає потрапляння у певне приміщення або на певну територію, закриту від сторонніх осіб, без відповідного дозволу. За обставин цієї справи мало бути доведено, що приміщення, з якого було вчинено крадіжку, мало достатньо виражені ознаки, які в сукупності давали підстави зрозуміти сторонній особі, у тому числі й засудженому, що воно закрите для доступу.

16. У вироку будь-яких таких ознак не вказано. Навпаки, встановлено, що доступ до приміщення був вільним. За таких обставин Суд не вбачає підстав вважати, що умисел засудженого на проникнення доведено стороною обвинувачення поза розумним сумнівом.

17. На підставі викладеного Суд дійшов висновку, що кваліфікацію діяння засудженого слід змінити з частини 3 статті 185 КК на частину 2 статті 185 КК (за ознакою повторності) та призначити йому покарання в межах санкції цього закону.

18. Водночас Суд відхиляє як необґрунтований довід касаційної скарги про те, що відмова в задоволенні клопотання про об`єднання в одне двох кримінальних проваджень, які перебували на розгляді в Монастирищенському районному суді, призвела до погіршення становища засудженого, адже питання, в тому числі, й про застосування покарання за наявності кількох вироків відповідно до пункту 11 частини 1 статті 537 КПК може бути вирішено судом під час виконання вироків.

19. Доводи засудженого про те, що апеляційний суд не вжив необхідних заходів для повідомлення про час і місце апеляційного розгляду, спростовуються наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення йому 15 травня 2020 року поштового відправлення з Черкаського апеляційного суду (т. 1, а.к.п. 218).

20. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час розгляду даного кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, Судом не встановлено

21. Таким чином, оскаржені вирок і ухвала підлягають зміні на підставах, передбачених пунктами 1 та 2 частини 1 статті 438 КПК, а касаційна скарга засудженого - частковому задоволенню.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 433, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу засудженого задовольнити частково.

Вирок Монастирищенського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2019 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 16 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з частини 3 статті 185 КК на частину 2 статті 185 КК і призначити йому за цим законом покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.


................
Перейти до повного тексту