Постанова
іменем України
30 березня 2021 року
м. Київ
справа № 219/3189/18
провадження № 51-4743км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В. та Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Шухно І.С.,
в режимі відеоконференції
захисника Гостренко С.Д.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - Гостренко С.Д. на вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 5 грудня 2019 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 8 липня 2020 року в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050150003518 від 22 листопада 2016 року та №12018050150000116 від 11 січня 2018 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя
АДРЕСА_1 ) та зареєстрованого на АДРЕСА_2, раніше судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 115 та частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 5 грудня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за пунктом 4 частини 2 статті 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років, за частиною 2 статті 185 КК - у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі частини 1 статті 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років.
Початок відбування покарання визначено обчислювати з часу його затримання - 11 січня 2018 року.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід залишено попередній - тримання під вартою.
Вирішено питання з речовими доказами.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 18 жовтня 2016 року приблизно о 01:00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись поблизу автомобіля ВАЗ - 21061, д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, біля під`їзду № 6 будинку АДРЕСА_3, діючи умисно та повторно, таємно з моторного відсіку вказаного автомобіля викрав автомобільний пусковий свинцево-лужний акумулятор марки "FВ" 6СТ-60АЗ" вартістю 766,80 грн, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у другій половині дня ОСОБА_1 зустрівся зі своїм другом ОСОБА_3, з яким на околицях смт Миронівський Бахмутського району Донецької області вживав спиртні напої. Близько 21:00 вони пішли до свого знайомого ОСОБА_4 на АДРЕСА_4, де між ними виник конфлікт з приводу притягнення до кримінальної відповідальності. Після цього приблизно о 23:30 біля під`їзду вказаного будинку між ними знову розпочався конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 намагався завдати ОСОБА_1 удар кулаком в обличчя, але останній зреагував на удар та штовхнув руками ОСОБА_3 в грудну клітку, від чого останній впав на землю. Далі в процесі конфлікту ОСОБА_3 підійняв із землі металеву трубу, якою завдав ОСОБА_1 два удари у спину. Після цього ОСОБА_1 дістав з кишені складний ніж та завдав ОСОБА_3 двох ударів ножем у тулуб з лівого боку, і ОСОБА_3 утік. ОСОБА_1 намагався його наздогнати, а коли йому це не вдалося, прийшов на подвір`я будинку АДРЕСА_5 в цьому ж населеному пункті, де мешкав ОСОБА_3, та очікував останнього. Приблизно о 00:00 зайшов ОСОБА_3, який побачивши ОСОБА_1, почав тікати, однак останній наздогнав його та завдав не менше 98 ударів у різні частини тіла, від яких ОСОБА_3 помер на місці, такі ушкодження перебувають у прямому зв`язку з настанням смерті.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 8 липня 2020 року вирок вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 5 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник вказує на те, що пред`явлене його підзахисному обвинувачення є недоведеним, а судові рішення постановлені з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Просить Суд скасувати вирок суду першої інстанції і ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи свою позицію, захисник вказує, що, встановлюючи обставини вчиненого злочину, суд неправомірно врахував доведеним те, що вбивство потерпілого здійснено із застосуванням розкладного ножа, оскільки такий доказ не було долучено до матеріалів кримінального провадження та відсутні докази того, що такий ніж належав його підзахисному.
Крім того, не погоджується захисник і з тим, що суд в основу обвинувального вироку поклав протокол слідчого експерименту з його підзахисним, оскільки вважає, що смерть потерпілого настала від падіння з висоти власного зросту та удару головою об вентиляційну трубу, що належним чином не спростовано експертом під час допиту.
Одночасно захисник зазначає, що на тілі його підзахисного також мали місце тілесні ушкодження, однак суди без належного вмотивування залишили версію сторони захисту щодо перекваліфікації дій ОСОБА_1 на перевищення меж необхідної оборони.
Разом із цим захисник вважає, що докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, не є прямими і жоден з них не вказує, що саме ОСОБА_1 вчинив злочин, який йому інкримінують.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав касаційну скаргу, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, й перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви Суду
Відповідно до частини 1 статті 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з вимогами статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Однак під час касаційного розгляду суд не має права досліджувати докази, тобто фактичні дані, отримані в передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню.
Суд не може перевіряти будь-які докази, а також приймати нові докази, які не були предметом розгляду в судах першої та апеляційної інстанцій. Крім того, не має права встановлювати та визнавати обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні.
При цьому такі доводи в касаційній скарзі не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, оскільки суд не вправі виходити за межі фактів та обставин, установлених у судах першої та апеляційної інстанцій, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, тобто перевіряти доказ на несумлінність, точність і несуперечність з фактичними обставинами справи, а також зіставляти ці дані з іншими доказами.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник не погоджується з пред`явленим його підзахисному обвинуваченням, стверджує, що органами досудового розслідування не доведено, що саме ОСОБА_1 вчинив той злочин, який йому інкримінують.
Однак зазначені доводи захисника, наведені в касаційній скарзі, є безпідставними з огляду на таке.
За встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин кримінального провадження дії ОСОБА_1 за частиною 2 статті 185 та пунктом 4 частини 2 статті 115 КК кваліфіковано правильно.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів зроблено з дотриманням вимог статті 23 КПК на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які було досліджено та перевірено під час судового розгляду, а також оцінено відповідно до статті 94 КПК.
Свої висновки про доведеність винуватості засудженого суд правильно обґрунтував показаннями свідка ОСОБА_4, який у судовому засіданні розповів, що він разом з ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 випивали спиртні напої у нього вдома, потім ОСОБА_3 з ОСОБА_1 пішли продати мобільний телефон, щоб купити ще спиртного, після цього о 21:30 вони повернулись і ще випивали разом із його матір`ю, після цього пішли, а через деякий час повернувся лише ОСОБА_1 з пораненою рукою, просив обробити йому рану, кров капала на доріжку, він ліг спати, а вранці прийшов разом із ОСОБА_5 та просив води, щоб змити сліди крові біля під`їзду. Свідок ОСОБА_5 підтвердив такі показання і вказав, що бачив сліди крові від гаражів до дому ОСОБА_4, ОСОБА_1 сказав, що це його кров, і намагався її стерти біля під`їзду. Свідок ОСОБА_7, яка є матір`ю ОСОБА_4, підтвердила показання свого сина та зазначила, що раніше бачила в ОСОБА_1 розкладний ніж. Свідок ОСОБА_8 зазначив, що розкладний ніж він подарував ОСОБА_1, а відповідно до фототаблиці протоколу допиту свідка (т.4, а.п. 69-70) останній вказав на такий ніж у мережі Інтернет.
Крім того, свідок ОСОБА_6 підтвердив наявність ножа в ОСОБА_1 в день вбивства, вказавши, що той нарізав ним закуску, а потім поклав його в карман та бачив наступного дня, що в засудженого перебинтовано палець, з якого сочилася кров.
Водночас у судовому засіданні засуджений особисто підтвердив наявність у нього ножа. Відповідно до протоколу огляду місця події у квартирі АДРЕСА_6, було виявлено та вилучено змиви плями речовини бурого кольору. Відповідно до висновку експерта №106 від 19 лютого 2018 року походження крові можливо від ОСОБА_1 .
Згідно з висновком експерта №17 від 12 січня 2018 року рана на другому пальці правої кисті ОСОБА_1 утворилась від дії ріжучого предмета, а саме при завданні удару і триманні при цьому ножа в руці лезом у бік другого пальця та при зіскользуванні руки з рукоятки. Експерт під час судового засідання в суді апеляційної інстанції підтримав свій висновок та зазначив, що малоймовірно утворення рани від дії скла чи іншого предмета, на що вказував засуджений у своїх показаннях.
Судом також було досліджено протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 у присутності захисника Гостренка С.Д., відповідно до якого останній детально розповів про вчинення ним ІНФОРМАЦІЯ_2 умисного вбивства, при цьому зазначив чітко місце, де він наздогнав потерпілого, як завдавав ударів, вказав механізм та локалізацію їх заподіяння, що ОСОБА_3 під час завдання таких ударів сказав, що йому боляче, потім вказав, як він покинув місце події і що ніж викинув у каналізаційний люк.
Така версія подій повністю узгоджується з іншими доказами, здобутими під час досудового розслідування.
Так, згідно з висновком експерта №20/7 від 24 березня 2018 року при дослідженні трупа ОСОБА_3 убачається, що виявлені ушкодження утворились за незначний час до смерті, при цьому останній не міг вчиняти будь-яких самостійних дій і мало ймовірно, що міг залишитися живим за умови надання йому кваліфікованої медичної допомоги. У цілому характер, локалізація та механізм утворення тілесних ушкоджень не суперечать показанням, які надав ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту 13 січня 2018 року (т.9, а.п. 218-219).
Такі дані з висновку експерта також у судовому засіданні підтвердив експерт ОСОБА_9, який додатково пояснив, що наявні на одязі потерпілого ушкодження також співпадають з наявними тілесними ушкодженнями, локалізованими на частинах тіла, прикритих одягом.
Також суд проаналізував версію сторони захисту щодо розвитку подій у день.
Під час судового засідання ОСОБА_1 заперечував наявність конфлікта між ним та потерпілим, виказував версію про поранення руки та підтвердив наявність у нього ножа, однак зазначив, що він не вбивав ОСОБА_3, про смерть останнього йому зранку повідомив ОСОБА_5 .
У своєму рішенні суд зазначив, що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мав місце, про це у своїх показаннях засуджений зазначив під час проведення слідчого експерименту, а також з висновку психолого-психіатричної експертизи убачається, що ОСОБА_3 неодноразово ображав засудженого, крім того, останній зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 вони також сварились та на вулиці штовхали один одного.
На противагу тверджень засудженого, про те, що під час слідчого експерименту на нього чинився тиск і такі показання є неправдивими, суди у своїх висновках зазначили, що пояснення, які надані під час слідчого експерименту, були правдиві. Так, під час проведення такої слідчої дії ОСОБА_1 вказав, що конфлікт між ним та потерпілим відбувся спочатку біля 3-го під`їзду будинку ОСОБА_4, при цьому ОСОБА_3 намагався завдати йому удари кулаком в обличчя, він зреагував на удар і штовхнув його руками в грудну клітку, від чого останній впав на землю, потім ОСОБА_3 підібрав із землі металеву трубу і завдав йому цією трубою двох ударів по спині, він дістав з правої нагрудної кишені своєї куртки складний ніж, і завдав ним ОСОБА_3 двох ударів в тулуб з лівого боку, та показав напрямок, в якому тікав останній. Потім ОСОБА_1 показав лавку у дворі будинку ОСОБА_3, де він чекав його, місце у дворі неподалік гаражів навпроти вказаного будинку, де він наздогнав останнього. Далі за допомогою статиста ОСОБА_1 детально показав, як ОСОБА_3 кинувся на нього та завдав йому одного удару кулаком у грудну клітку, як він у відповідь ударив потерпілоого кулаком у ділянку лівої ключиці, як у нього випав з кишені складний ніж, як ОСОБА_3 підібрав правою рукою вказаний ніж, а лівою розкрив його, як намагався завдати йому тичковий удар ножем у ділянку живота. Потім детально показав механізм та локалізацію спричинених ним тілесних ушкоджень, а саме: як він правою рукою за лезо вихопив ніж з руки ОСОБА_10, як узяв ніж спочатку в ліву руку та завдав декількох ударів у правий бік, як потім заподіяв останньому численних ударів ножем у ділянку голови, шиї, грудної клітки, по рукам, а коли ОСОБА_3 присів та розвернувся до нього спиною, він завдав йому численних ударів ножем у спину та потилицю, як ОСОБА_3 впав на землю і більше не піднімався. Потім ОСОБА_10 сказав: "Больно!" - та намагався ще щось сказати. Він злякався того, що зробив, тому покинув місце події, по дорозі викинув закривавлений ніж у каналізаційний люк, після чого пішов додому до ОСОБА_4 . Потім ОСОБА_1 вказав місце розташування вказаного каналізаційного люка, а також пояснив, що того дня він особисто вжив 0,7 л самогону міцністю 50-60 градусів, був дуже п`яний, розлючений і агресивний (т. 3, а.с. 146-163).
Такі показання узгоджуються в повній мірі з іншими доказами, а саме протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 11 січня 2008 року, постановою від 11 січня 2018 року про залучення як речових доказів речей ОСОБА_1 з плямами бурого кольору, протоколом огляду трупа ОСОБА_3 від 12 січня 2018 року та вилучення марлевих тампонів і залучення їх як речових доказів (т.3, а.п.133-136); постановою від 17 січня 2018 року про залучення речей потерпілого ОСОБА_3 як речових доказів, висновками експертів №104 від 24 січня 2018 року дослідження крові ОСОБА_1 (т.3, а.п.182-183, 185-186), висновками експерта №107 від 19 лютого 2018 року, висновками експерта №108 від 15 лютого 2018 року, які у своїй сукупності не виключили наявності крові ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на одязі в один одного.
Відповідно до акта застосування службової собаки від 11 січня 2018 року та схемою роботи на місці події (т.3 а.п. 81) рух службової собаки прямо співпадає з напрямком руху ОСОБА_1 у день вбивства, що повністю узгоджується з його показаннями, даними під час слідчого експерименту.
Під час апеляційного розгляду засуджений наводив доводи стосовно того, що слідчий експеримент було проведено з ним під впливом працівників поліції, які його катували, жорстоко поводились з ним та морально знущались, змусивши його надавати неправдиві показання. Однак такі твердження останнього спростовуються постановою слідчого з ОВС Першого слідчого відділу прокуратури Донецької області від 10 серпня 2018 року, відповідно до якої прийнято рішення про закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення. передбаченого частиною 2 статті 365 КК, у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, при цьому з матеріалів за скаргою убачається, що слідчим проведено ряд слідчих дій, досліджено протокол слідчого експерименту, довідки первинного медичного огляду від 13 січня 2018 року, відповідно до яких в ОСОБА_1 виявлено садно на коліні та ушкодження пальця руки. Між тим постановою слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідування від 2 липня 2019 року також прийнято рішення про закриття кримінального провадження за заявою ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції при дослідженні таких матеріалів дійшов висновку, що при викладенні обставин стосовно недозволених методів досудового розслідування ОСОБА_1 надав різні показання щодо застосування насильства до нього, а тому дійшов висновку, що такі твердження винного є лише позицією захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.
Таким чином, у вироку суд проаналізував і дав належну оцінку всім зібраним у кримінальному провадженні та дослідженим у судовому засіданні доказам у їх сукупності. Оцінку кожного з них належним чином вмотивовано. Усі докази доповнюють один одного та у своїй сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а тому доводи захисника про те, що докази у кримінальному провадженні не підтверджують винуватості його підзахисного, є безпідставними та спростовуються матеріалами провадження.
Твердження про відсутність умислу на вбивство та необхідність перекваліфікації дій винного належним чином перевірені апеляційним судом та обґрунтовано визнані такими, що суперечать дослідженим у суді першої інстанції доказам.
На підставі об`єктивно з`ясованих усіх обставин кримінального провадження у сукупності та з урахуванням знаряддя й способів вчинення злочинів, характеру та локалізацію поранень, поведінки винного після вчинення злочину, який намагався приховати сліди скоєного, суди дійшли обґрунтованих висновків про наявність причинно-наслідкового зв`язку між посяганням ОСОБА_1 на життя іншої людини та наслідком у виді смерті людини, тобто прямого умислу на вбивство та відповідно правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК, як умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю, про що вказує кількість ножових поранень, а саме 98, довжина самого леза ножа, яка становить 7,5 см, та страждання потерпілого під час завдання таких ножових поранень, про що свідчать його крики про біль.
Також колегія суддів вважає безпідставними доводи касаційної скарги захисника про те, що суд апеляційної інстанції не дотримався вимог статті 404 КПК у зв`язку з відмовою в повторному дослідженні доказів, оскільки згідно з положеннями частини третьої цієї статті це є правом, а не обов`язком суду, а відмова в задоволенні клопотання за відсутності аргументованих доводів щодо необхідності дослідження доказів, які, на думку захисника, були досліджені не повністю або з порушеннями, не свідчить про недотримання судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону або неповноту судового розгляду.
Усі доводи щодо незаконності засудження, у тому числі щодо істотних порушень вимог КПК, недопустимості доказів, які аналогічні доводам апеляції захисника, належно перевірені апеляційним судом, на них надано вмотивовані відповіді.
При цьому захисник не навів у своїй касаційній скарзі належних доводів, що слугували б підставою для апеляційного суду проводити повторне дослідження доказів, які належним чином дослідив суд першої інстанції та яким надав відповідну оцінку. Також судом правильно відмовлено в задоволенні клопотання про додаткову експертизу у кримінальному провадженні, про що було постановлено відповідну мотивовану ухвалу.
Такі дії апеляційного суду повністю узгоджуються з вимогами статті 404 КПК, оскільки апеляційний суд зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Між тим захисник у своїх апеляційній та касаційній скаргах не наводить таких обставин або умов, які були би підставою для повторного дослідження доказів судом апеляційної інстанції, а тому доводи захисника про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції є необґрунтованими.
Суд апеляційної інстанції належним чином зважив на доводи апеляційної скарги захисника, які по суті є аналогічними доводам, зазначеним у касаційній скарзі, належним чином спростував їх та обґрунтовано залишив без задоволення апеляційну скаргу сторони захисту.
Колегія суддів погоджується з апеляційним судом, що висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 115 КК, зроблено на підставі об`єктивного з`ясування обставин, підтверджених доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом у їх взаємозв`язку відповідно до приписів статті 94 КПК, які згідно з критерієм доведеності "поза розумним сумнівом" вказують на винуватість ОСОБА_1 .
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би безумовною підставою для скасування судових рішень щодо ОСОБА_1, не встановлено.
Між тим касаційна скарга захисника містить доводи про перекваліфікацію дій його підзахисного з пункту 4 частини 2 статті 115 КК на статтю 118 КК. При цьому зміст касаційної скарги захисника зводиться до зазначення можливого розвитку подій, якого, на його думку, не було взято до уваги судами, як і неконкретизованого висновку експерта щодо забою голови об вентиляційну трубу.
Однак, такі доводи є неспроможними, виходячи з наступного.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що відповідно досудово-медичної експертизи № 20 від 22 березня 2018 року із фотографічними зображеннями у трупа потерпілого виявлено численні колото-різані поранення голови, шиї, тулуба, кінцівок з ушкодженням внутрішніх органів, усього - 98 ран, 17 з котрих на голові, грудній клітці та в поперековій ділянці носять проникаючий характер з ушкодженням потиличної кістки зліва, лівої легені, печінки, правої нирки, які утворились від дії колючо-ріжучого предмета (предметів) з шириною клинка на рівні поринулої частини близько 14 мм, що мав гостре лезо та обух товщиною близько 1 мм; рана в потиличній області зліва, яка утворилась від контакту з тупим твердим предметом, контактуюча поверхня якого закруглене ребро (вузький циліндр) в проекції на площину довжиною не більше 18 мм у межах контакту; рана в правій лобно-тім`яно-скроневій ділянці та перелом правої тім`яної кістки з крововиливом під оболонки головного мозку, які утворились від контакту з тупим твердим предметом (або його частини), контактуюча поверхня якого кутоподібне ребро розмірами сторін 14 та 16 мм з упором на площину. Пошкодження утворились незадовго до настання смерті, перебувають в прямому зв`язку з її настанням. Смерть ОСОБА_3 настала внаслідок гострої крововтрати за 14-16 годин до початку дослідження трупа в морзі (тобто з 23:00 ІНФОРМАЦІЯ_2). Час настання смерті ОСОБА_3 узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_4 щодо часу повернення ОСОБА_1 до нього додому, тобто останній повернувся через незначний проміжок часу після того, як настала смерть ОСОБА_3 .
Така кількість завданих ударів, що призвели до смерті потерпілого, а саме 98 ударів, які розмежував експерт під час проведення експертизи, вказують на особливу жорсткість винного, що призвело до страждань потерпілого, смерть якого наступила в результаті гострої крововтрати, обумовленої численними колото-різаними пораненнями голови, шиї, тулуба, кінцівок з ушкодженням внутрішніх органів, про що свідчать наявність численних колото-різаних поранень голови, шиї, тулуба, кінцівок з ушкодженням лівої легені, печінки, правої нирки, недокрів`я внутрішніх органів, смугасті крововиливи на міжшлуночковій перетинці, наявність крові в лівій плевральній та черевній порожнинах загальним об`ємом 1300 мл, бліде забарвлення трупних плям, ознаки рясної зовнішньої кровотечі.
Разом із тим колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про залишення вироку районного суду без зміни, оскільки судом було ретельно досліджено звукозапис показань свідків та письмові матеріали кримінального провадження. При цьому у своїх висновках апеляційний суд правильно врахував висновок судово-психіатричної експертизи, відповідно до якої ОСОБА_1 не перебував у тимчасово хворобливому стані (патологічний афект, патологічне сп`яніння, реакція "короткого замикання", сутінковий розлад свідомості, тощо). У період вчинення інкримінованого діяння він не перебував у стані фізіологічного афекту (стан сильного душевного хвилювання), а також у вираженому емоційному стані (стрес, фрустрація, розгубленість та ін.), який би істотним чином впливав на його поведінку. Повністю усвідомлює свої дій та керує ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
З огляду на наведене не заслуговують на увагу твердження захисника, що апеляційний суд не взяв до уваги його доводів та залишив їх без належного вмотивування.
Отже, колегія суддів не вбачає недотримання судами визначених законом вимог, що стосуються правильності кваліфікації дій ОСОБА_1, а доводи захисника про те, що сторона обвинувачення не довела в судовому засіданні поза розумним сумнівом винуватості його підзахисного у вчиненні злочину, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 115 КК, є неспроможними.
Таким чином, колегією суддів не встановлено порушень вимог закону під час перевірки кримінального провадження щодо засудженого ОСОБА_1 .
На підставі наведеного касаційна скарга захисника задоволенню не підлягають, вирок повністю узгоджується зі статтею 373 КПК, а ухвалу апеляційного суду постановлено з дотриманням вимог статті 419 КПК. Такі рішення є законними, вмотивованими та обґрунтованими.
Керуючись статтями 433, 434,436, 441,442 КПК, Суд