Постанова
Іменем України
30 березня 2021 року
м. Київ
справа № 757/18070/18
провадження № 51-10577 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Марчук Н.О. та Огурецького В.П.,
за участю
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Піх Ю.Г.,
представника заявника
(захисника) Ілляшенко М.О.,
в режимі відеоконференції:
заявника (засудженого) ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 03 липня 2020 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 вересня 2018 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 навказану ухвалу слідчого судді, оскільки зазначена ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Верховний Суд ухвалою від 28 грудня 2018 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 вересня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року, оскільки відповідно до пункту 2 частини 2 статті 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не вбачав підстав для задоволення касаційної скарги.
У подальшому ОСОБА_2 знову звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на вказану ухвалу слідчого судді від 24 вересня 2018 року на тих підстав, що 17 червня 2020 року Конституційний Суд України визнав такими, що є неконституційними, положення частини 3 статті 307 КПК щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 липня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 навказану ухвалу слідчого судді від24 вересня 2018 року, оскільки зазначена ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Вимоги, наведені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність ухвали апеляційного суду, просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. При цьому вказує на те, що 17 червня 2020 року Конституційний Суд України визнав такими, що є неконституційними, положення частини 3 статті 307 КПК щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, та вважає, що апеляційний суд повинен був розглянути його апеляційну скаргу по суті, оскільки на той час уже діяло рішення Конституційного Суду.
Крім того, ОСОБА_2 зазначає, що суд апеляційної інстанції неправомірно відмовив йому у відкритті апеляційного провадження, а в мотивувальній частині рішення неправильно зазначив, що Рішення Конституційного Суду України не має зворотної дії в часі та поширюється на правовідносини, які будуть виникати в майбутньому.
У доповненнях до касаційної скарги ОСОБА_2 посилається на виступ голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на семінарі-практикумі, під час якого він акцентував увагу на дію Рішення Конституційного Суду України та зазначав, що воно підлягає обов`язковому виконанню і діє на весь спектр правовідносин.
Заслухавши доповідь судді, доводи заявника, який не висловив своєї думки з приводу касаційної скарги, представника заявника, яка підтримала касаційну скаргу, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали провадження за скаргою, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви Суду
Як зазначено вище, суддя апеляційного суду постановила оскаржувану ухвалу 3 липня 2020 року, тобто після прийняття Конституційним Судом України Рішення № 4-р(ІІ)/2020, однак, як убачається з матеріалів за скаргою ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва була постановлена 24 вересня 2018 року і ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні скарги на бездіяльність Генеральної прокуратури Українищодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
ОСОБА_2 подав на таку ухвалу слідчого судді апеляційну скаргу, і суд апеляційної інстанції 12 листопада 2018 року постановив рішення, яким відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки відповідно до частини 3 статті 307 КПК (у редакції від 18 вересня 2018 року) ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Тобто суд апеляційної інстанції, керуючись вказаною нормою кримінального процесуального закону, яка діяла на час оскарження ухвали слідчого судді, правомірно відмовив ОСОБА_2 у відкритті апеляційного провадження.
Згідно зі статтею 5 КПК процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент прийняття такого рішення.
Після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 17 червня 2020 року, яким скасовано обмеження на апеляційне оскарження ухвал слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, ОСОБА_2 вдруге звернувся до апеляційного суду та просив скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, постановлену 24 вересня 2018 року, яка вже ним була оскаржена, однак за результатами розгляду суд повторно відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
У ст. 24 та ч. 3 ст. 392 КПК визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Аналогічним чином гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня, зокрема і можливість оскаржити в апеляційному порядку рішення слідчого судді, але лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах 1 та 2 статті 309 КПК.
Відповідно до статті 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
У своєму рішенні від 15 лютого 2021 року об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду дійшла висновків, що оскарженню в апеляційному порядку підлягають ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, які постановлені після визнання неконституційними положень ч. 3 ст. 307 КПК, тобто з 17 червня 2020 року.
Якщо така ухвала слідчого судді постановлена до 17 червня 2020 року і на час ухвалення Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020 та набрання ним чинності ще не закінчився встановлений у п. 3 ч. 2 та ч. 3 ст. 395 КПК строк апеляційного оскарження певною особою ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, то в такої особи виникає право апеляційного оскарження вказаної ухвали слідчого судді.
При цьому матеріали за скаргою ОСОБА_2 містять відомості, що останній вже скористався своїм правом на оскарження такої ухвали і за результатами розгляду його апеляційної скарги суд апеляційної інстанції постановив рішення від 12 листопада 2018 року, яким відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Повторне звернення ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції було розглянуто з урахуванням Рішення Другого Сенату Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020 року, при цьому ОСОБА_2 наполягав на своєму праві оскаржити повторно ухвалу слідчого судді, однак суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що його апеляційна скарга на таку ухвалу вже була розглянута, а тому підстав для її повторного розгляду немає. Між тим в оскаржуваному рішенні апеляційний суд зазначив, що ухвалу місцевий суд постановив 24 вересня 2018 року, тобто до ухвалення рішення Конституційного суду України, а тому правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Разом із цим, зі змісту рішення об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду вбачається, що якщо ухвалу слідчого судді постановлено до 17 червня 2020 року і на час ухвалення Рішення Конституційного Суду України та набрання ним чинності ще не закінчився встановлений у пункті 3 частини 2 та частини 3 статті 395 КПК строк апеляційного оскарження такої ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, то в такої особи виникає право апеляційного оскарження вказаної ухвали слідчого судді.
Однак перевіркою матеріалів за скаргою встановлено, що ОСОБА_2 було відомо про ухвалу слідчого судді, оскільки з його апеляційної скарги вбачається, що він її отримав 16 жовтня 2018 року і оскаржив у суді апеляційної інстанції, тому строк на оскарження такої ухвали в ОСОБА_2 закінчився.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується з рішенням апеляційного суду та вважає, що відсутні підстави для його скасування, як про те вказує у своїй касаційній скарзі засуджений.
Таким чином, ухвалу апеляційного суду слід залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення.
На підставі наведеного та керуючись статтями 433, 434, 436, 440-442 КПК, Суд