Постанова
Іменем України
01 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 1-2/2002
Провадження № 51 - 4738 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів Марчука О.П., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Шевченко О.О.,
захисника засудженого ОСОБА_1 адвоката Усової О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 30 листопада 2020 року щодо нього.
Обставини справи та зміст оскарженого судового рішення
24 вересня 2020 року до Запорізького апеляційного суду надійшла заява засудженого ОСОБА_1 про роз`яснення вироку Апеляційного суду Запорізької області від 19 квітня 2002 року, яким його було засуджено за ст. 93 п.п. "а, і", ст. 86 ч. 2 КК України 1960 року, з урахуванням ст. 42 КК України 1960 року до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 30 листопада 2020 року в порядку ст. 380 КПК України відмовлено у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_1 про роз`яснення вироку Апеляційного суду Запорізької області від 19 квітня 2002 року.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 30 листопада 2020 року та призначити новий розгляд його заяви у Веселівському районному суді Запорізької області. Вважає, що розгляд його заяви про роз`яснення вироку Апеляційного суду Запорізької області від 19 квітня 2002 року було здійснено незаконним складом суду, що є істотним порушенням кримінального процесуального закону. Зазначає, що у зв`язку із зміною законодавства Запорізький апеляційний суд не є судом першої інстанції і цей суд позбавлений можливості здійснювати розгляд його заяви про роз`яснення вироку Апеляційного суду Запорізької області від 19 квітня 2002 року, постановлений за правилами КПК 1960 року.
Заперечення на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 не надходили.
Позиції учасників судового провадження
Захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат Усова О.В. в судовому засіданні підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні вважала касаційну скаргу необґрунтованою та просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
З касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 вбачається, що він не оскаржує ухвалу апеляційного суду по суті прийнятого рішення за його заявою, а не погоджується лише з тим, що Запорізький апеляційний суд є тим судом, який міг здійснити її розгляд.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 5 ч. 1 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Стаття 380 КПК України, яка діє і діяла станом на 24 вересня 2020 року, визначає підстави та порядок роз`яснення судового рішення. Так, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Однією з умов щодо такої дотримання процедури є забезпечення судами виконання вимог частини четвертої вказаної статті, відповідно до якої особа, яка звернулася із заявою про роз`яснення судового рішення, та учасники судового провадження мають право оскаржити ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні в апеляційному порядку.
При цьому вимоги зазначеної статті процесуального закону не визначають застосування принципу інстанційності щодо розгляду заяви про роз`яснення судового рішення, як про це зазначає засуджений ОСОБА_1, а передбачають роз`яснення судового рішення, яке є незрозумілим, саме судом, який його ухвалив.
З матеріалів провадження вбачається, що вирок, зміст якого засуджений ОСОБА_1 просить роз`яснити йому у заяві, постановлений Апеляційним судом Запорізької області, який відповідно до Указу Президента України "Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах" від 29 грудня 2017 року № 452/2017" ліквідовано. Цим же Указом утворено Запорізький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Запорізьку область, з місцезнаходженням у місті Запоріжжі.
Отже, розгляд Запорізьким апеляційним судом заяви засудженого ОСОБА_1 про роз`яснення вироку Апеляційного суду Запорізької області від 19 квітня 2002 року було здійснено із врахуванням зазначених положень процесуального закону, передбачених ст. 380 КПК України.
Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_1, скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду його заяви у Веселівському районному суді Запорізької областіне знаходить.
Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд