1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

06 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 332/2584/19

провадження № 61-16206cв20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - ОСОБА_2,

відповідач - Територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Будовська Наталія Володимирівна, на постанову Запорізького апеляційного суду від 29 вересня 2020 рокуу складі колегії суддів:

Кухаря С. В., Крилової О. В., Полякова О. З.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про визнання права користування.

Позовна заява мотивована тим, що вона з 2012 року постійно проживає

у квартирі АДРЕСА_1

(до перейменування на підставі рішення Запорізької міської ради

від 19 лютого 2016 року № 11 - "Орджонікідзе") разом з чоловіком ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначала, що за час спільного проживання вони робили частковий поточний ремонт у квартирі, придбали побутову техніку та інші предмети домашнього вжитку. Після смерті чоловіка вона продовжує постійно проживати і користуватися як член сім`ї житловим приміщенням у вказаній квартирі, сплачує комунальні та інші витрати, виконує інші зобов`язання, що випливають із договору найму житлового приміщення.

Вказувала, що договір найму житлового приміщення квартири

АДРЕСА_1 укладений з ОСОБА_3 згідно з ордером на житлове приміщення № 639, виданим 18 вересня 2012 року Виконавчим комітетом Запорізької міської ради на підставі рішення міського виконавчого комітету від 26 квітня 2012 року № 139/6.

Зазначала, що чоловік мав намір зареєструвати її у вказаному приміщенні, але не встиг цього зробити через раптову смерть.

Вважала, що вона набула право користування вищевказаним житловим приміщенням.

Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою:

АДРЕСА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 лютого

2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Будовська Н. В., відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у спірній квартирі разом з ОСОБА_3 проживала і продовжує проживати ОСОБА_4 -дочка позивача із своєю сім`єю. Позивач зберігає за собою право користування іншими жилими приміщеннями та в спірній квартирі не проживає, тому суд вважав, що позовні вимоги щодо визнання права користування

квартирою АДРЕСА_1 не підлягають задоволенню через недоведеність.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 29 вересня 2020 року апеляційну скаргу Запорізької міської ради задоволено.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 лютого 2020 року у цій справі змінено та виключено з мотивувальної частини рішення такі встановлені обставини:

- "Таким чином, судом встановлено, що на час смерті ОСОБА_3 та до теперішнього часу в квартирі мешкає ОСОБА_4 із своєю родиною, а не ОСОБА_1".

- "У спірній квартирі разом з ОСОБА_3 проживала і продовжує проживати ОСОБА_4 донька позивача із своєю сім`єю.".

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, враховуючи акт обстеження, суд першої інстанції дійшов висновку, що на час смерті

ОСОБА_3 та до теперішнього часу в квартирі мешкає ОСОБА_4 із своєю родиною, а не ОСОБА_1 . Проте зазначений доказ доводить лише відсутність у спірному приміщенні мешканців на час обстеження і за відсутності інших належних та допустимих доказів немає підстав для висновків що у спірному приміщенні проживають особи, які не є стороною

у справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2020 року до Верховного Суду,

ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Будовська Н. В.,посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судове рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 14 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

У січні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно поновив строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Зазначає, що апеляційний суд безпідставно посилався на статтю 81 ЦПК України, оскільки факти, які були встановлені судом першої інстанції

і в подальшому були виключені з мотивувальної частини, не можна вважати "припущенням", адже факт проживання у квартирі ОСОБА_5 встановлено згідно з актом, складеним посадовими особами, і судом першої інстанції йому була надана відповідна оцінка.

Посилається на те, що судові рішення підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України,оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2021 року Територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення,

а судове рішення апеляційного суду - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1, виданим Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції України 25 листопада 2006 року (а.с. 45)

На підставі ордера № 639 на житлове приміщення від 18 вересня 2012 року, виданого Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, ОСОБА_3 надано право зайняття житлової площі у вигляді квартири АДРЕСА_1, площею 34,31 кв. м. Вказаний ордер видано на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26 квітня 2012 року № 139/6 (а.с. 3).

Відповідно до копії довідки про склад сім`ї наймача квартири (одноквартирного будинку) та займані ними приміщення від 17 січня

2013 року зазначено, що зареєстрований та постійно проживає і має право на приватизацію житла наймач ОСОБА_3 (а.с. 4)

Будинок АДРЕСА_3 є власністю Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06 грудня 2012 року № 38313353 (а.с. 31).

Управителем вищезазначеного будинку є Комунальне підприємство "Запоріжремсервіс" Запорізької міської ради відповідно до рішення виконавчого комітету "Про призначення управителів багатоквартирних будинків м. Запоріжжя" від 01 вересня 2017 року № 520 (а.с. 32-34).

Місцем реєстрації ОСОБА_1 є

АДРЕСА_4 . На час обстеження квартири АДРЕСА_5 а ОСОБА_1 знаходилася вдома. Зі слів сусіда із квартири

АДРЕСА_6 а ОСОБА_6 з`ясовано, що ОСОБА_1 мешкає за цією адресою тривалий час (а.с. 36).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 належить однокімнатна квартира АДРЕСА_7, яка була куплена нею за договором

купівлі-продажу від 03 липня 2012 року, та двокімнатна квартира

АДРЕСА_5, яка була куплена нею за договором

купівлі-продажу від 25 червня 2012 року (а.с. 38).

Згідно з інформацією, наданою Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 30 серпня 2019 року, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровані особи відсутні (а.с. 39).


................
Перейти до повного тексту