Постанова
Іменем України
06 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 757/9977/19-ц
провадження № 61-9838св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Дем`яненко Микола Володимирович на рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 листопада 2019 року у складі судді Остапчук Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 11 березня 2020 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Голуб С. А., Ігнатченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - АТ "Дельта Банк") в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" про розірвання кредитного договору.
Позовна заява мотивована тим, що 05 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Український промисловий банк", правонаступником якого є АТ "Дельта Банк" укладено кредитний договір № 2107/ФКВ-07, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 140 000 доларів США строком на 180 місяців до 04 грудня 2022 року.
На забезпечення виконання кредитного договору 05 грудня 2007 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Український промисловий банк" укладено іпотечний договір, за умовами якого ОСОБА_2 передав в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 .
Позивач зазначав, що прогнозовані витрати позивача, які він планував понести на момент укладення кредитного договору, в період з вересня 2008 року по травень 2015 року зросли в п`ять разів.
У період з травня 2015 року валютний курс долара США по відношенню до української гривні зріс - це повністю унеможливило виконати зобов`язання за кредитним договором.
Позивач зазначав, що станом на травень 2015 року ним фактично сплачено за кредитом 1 389 138 грн, тобто, якщо розраховувати суму заборгованості в гривнях за курсом на момент отримання кредиту 05 грудня 2007 року, то він повністю сплатив кредит і надав можливість банку отримати значний прибуток.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив розірвати кредитний договір від 05 грудня 2007 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Український промисловий банк" внаслідок зміни істотних обставин, вважати припиненим належним виконанням зобов`язання, що випливає з кредитного договору із моменту набрання судовим рішенням законної сили.
У 2010 році за рішенням Національного банку України ТОВ "Укрпромбанк" ліквідовано, а переможцем конкурсу на придбання кредитного портфеля банку-банкрута став АТ "Дельта Банк", яке отримало право вимоги за кредитними зобов`язаннями перед ТОВ "Укрпромбанк", оформлене відповідною угодою, підписаною між банками та Національним банком України.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняте рішення від 02 березня 2015р. № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджена тимчасова адміністрація та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 27 листопада 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що зростання курсу долара США - валюти кредиту, саме по собі не є підставою для розірвання кредитного договору, оскільки у позивача існувала можливість передбачити в момент укладення договору зміни курсу гривні у відношенню до долара США, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти - гривні та її девальвації й можливість отримання кредиту в національній валюті.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 11 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 листопада 2019 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до пункту 4 частини 3 статті 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Провадження у справі було відкрито за позовом ОСОБА_1 до АТ "Дельта Банк" в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" про розірвання кредитного договору. У той же час, відповідно до змісту оскаржуваного рішення, суд відмовив в задоволенні позову ОСОБА_2 до АТ "Дельта Банк" в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" про розірвання кредитного договору, який не був залучений до участі у даній справі, своїх вимог до Акціонерного товариства "Дельта Банк" не заявляв.
З огляду на наявність зазначених порушень норм процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про скасування судового рішення, та ухвалення нового судового рішення по суті спору.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що договір кредиту підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2020 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Дем`яненко М. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
У вересні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що відбулась істотна зміна обставин, якими сторони керувалися під час укладення спірного договору, а саме світова фінансова криза та неоголошена війна на Сході, вплинула на економічну ситуацію в державі та роботу банківських установ. Зокрема в період із вересня 2008 року по січень 2019 року, курс національної валюти України - гривні по відношенню до долара США зріс. Тобто курсова різниця виросла в п`ять разів, що пов`язано із знеціненням національної валюти України. Крім того, станом на травень 2015 року ним фактично сплачено заборгованість за кредитом 1 389 138 грн.
Відзив на касаційну скаргу відповідач не подав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
05 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2107/ФКВ-07 на суму 140 000 доларів США строком на 180 місяців до 04 грудня 2022 року, під придбання нерухомості із процентною ставкою за користування кредитом 14,5 % річних.
Відповідно до пункту 3.1 кредитного договору виконання позичальником зобов`язань за цим договору № 2107/ФКВ-07 (повернення кредиту, сплата процентів за його користування, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених договором) забезпечується іпотекою трикімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною заставною вартістю 1 025 150,00 грн, яка належить ОСОБА_2 .
Згідно з пунктом 1.11 кредитного договору позичальник зобов`язаний сплачувати платежі за цим договором у розмірі, порядку та строки, встановлені цим договором та графіком платежів щодо погашення суми кредиту, процентів за користування ним, комісій Банку, сукупних послуг, які надаються позичальнику у зв`язку із укладенням цього договору, а також інших фінансових зобов`язань позичальника, які виникають у зв`язку з укладенням цього договору.
Відповідно до пункту 2.5 кредитного договору № 2107/ФКВ-07 повернення кредиту здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку (-ів) позичальника (його поручителів, гарантів та інших осіб у відповідності до пункту 2.15 цього договору) на позичковий рахунок та/або шляхом внесення готівки до каси банку для зарахування її на позичковий рахунок. Кредит повертається лише в тій валюті, у якій він був наданий.
Станом на 04 квітня 2019 року виникла заборгованість за кредитним договором № 2107/ФКВ-07 від 05 грудня 2007 року в загальному розмірі: 3 696 419, 35 грн, який складається із: 1 907 150, 24 грн - заборгованість за кредитом, 1 086 608,10 - заборгованість за відсотками, 626 999, 32 грн - пеня, 75 661, 69 - штрафні санкції за порушення умов кредитного договору.
У 2010 році за рішенням Національного банку України ТОВ "Укрпромбанк" ліквідовано, а переможцем конкурсу на придбання кредитного портфеля банку-банкрута став АТ "Дельта Банк", яке отримало право вимоги за кредитними зобов`язаннями перед ТОВ "Укрпромбанк", оформлене відповідною угодою, підписаною між банками та Національнимбанком України.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до cтатті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною першою статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, -змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (частина перша та друга статті 652 ЦК України).
Відповідно до кредитного договору № 2107/ФКВ-07, укладеного між сторонами, він містить наступні істотні умови: мету кредитування; форми його забезпечення; розмір процентів за користування кредитом; суму кредиту, строк, на який надається кредит; детальний розпис загальної вартості платежів за договором, що включає в себе суми платежів із повернення кредиту, процентів, комісійних винагород, інших супутніх платежів, включаючи кількість платежів, їх частоту і обсяги та розрахунок сукупної вартості кредиту і реальної процентної ставки; можливість дострокового повернення кредиту та його умови.
Відповідно до пп. 2.4, 2.6, 2.8, 2.10 кредитного договору, повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі, не менш як 777,78 доларів США по 20 число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту. Дозволяється дострокове повне або часткове повернення кредиту. Проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання по день його повернення. Сплата комісії за надання кредиту здійснюється удень надання кредиту у валюті кредиту або гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України на день нарахування. Нарахування комісії за управління кредитом здійснюється щомісячно у валюті кредиту або у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України на день нарахування.
Відповідно до пункту 7.1 кредитного договору, шляхом підписання цього договору позичальник підтверджує факт письмового ознайомлення з умовами кредитування банку та отримав копії відповідного листа- повідомлення про умови кредитування банку, за якими надається цей кредит. А також підтверджує, що ознайомився зі змістом цього договору, всі умови цього договору зрозумів, повністю з ними згоден, заперечень, зауважень та запитань не має, та зобов`язується їх дотримуватися та виконувати.
Згідно з пунктом 7.10 договору, позичальник гарантує, що на момент підписання цього договору не існує подій, що створюють загрозу належному виконанню цього договору, про які він не повідомив банк.
Вказане підтверджується підписами позивача у кредитному договорі. Такі підписи містяться на кожній сторінці договору та у всіх додатку № 1 до договору. Належність підписів позичальником не заперечувалась.
Вищенаведене свідчить про те, що договір кредиту підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що відбулась істотна зміна обставин, якими сторони керувалися під час укладення спірного договору, а саме світова фінансова криза та неоголошена війна на сході, що вплинула на економічну ситуацію в державі та роботу банківських установ. Вказані обставини носять загальний характер та стосуються обох договірних сторін, а, відтак, самі по собі наведені позивачем обставини не можуть бути підставою для зміни або розірвання договору в судовому порядку.
Доводи касаційної скарги про те, що позичальник вніс кошти в рахунок погашення кредитної заборгованості в сумі, яка вдвічі більше гривневого еквіваленту розміру кредиту за курсом Національного банку України, на день його отримання, є безпідставними, оскільки договором визначено погашення кредитної заборгованості у валюті кредиту (долар США), а докази, подані позивачем, не дають підстав для висновку про погашення заборгованості за договором у повному обсязі.
Інші доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, а направлені виключно на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.