Постанова
Іменем України
24 березня 2021 року
місто Київ
справа № 757/46273/17-ц
провадження № 61-7914св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця",
третя особа - Регіональна філія "Південно-західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Кравець В. А., Махлай Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "УЗ"), третя особа - регіональна філія "Південно-західна залізниця" ПАТ "УЗ" (далі - РФ "ПЗЗ", Філія) та з урахуванням уточнень просив поновити його на посаді головного інженера в РФ "ПЗЗ", стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також відшкодувати моральну шкоду.
Обґрунтовував позов тим, що 04 липня 2017 року наказом від 30 червня 2017 року № 100/ос його звільнено з посади головного інженера РФ "ПЗЗ" у зв`язку зі скороченням штату на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України на виконання наказу від 12 квітня 2017 року № 247-Н. Про майбутнє скорочення штату роботодавець йому повідомив у травні 2017 року. У зв`язку з цим у червні 2017 року він разом з іншими працівниками подав письмове колективне звернення до Первинної профспілкової організації Київського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 1, яка, в свою чергу, підготувала звернення до комісії з трудових спорів при виробничому підрозділі Київського будівельно-монтажного експлуатаційного управління регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" з проханням надати правову оцінку наказу про майбутнє скорочення та встановити його законність.
Рішенням комісії з трудових спорів від 27 червня 2017 року визнано наказ від 12 квітня 2017 року № 247-Н таким, що виданий з численним порушеннями норм чинного законодавства України, істотно порушує права та гарантії працівників підприємства, не відповідає взятим на себе зобов`язанням органом управління, а тому не підлягає виконанню та є недійсним. Позивач зазначав, що оскільки протокольним рішенням комісії з трудових спорів наказ про скорочення штату визнано недійсним, тому наказ відповідача про звільнення з роботи від 30 червня 2017 року є передчасним та таким, що не може бути виконаним, оскільки звільнення відбулося без законної на те правової підстави. Вважав, що за наведених обставин наявні правові підстави для поновлення його на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відзив на позов не надходив.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 01 серпня 2018 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ РФ "ПЗЗ"від 30 червня 2017 року № 100/ос. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного інженера в РФ "ПЗЗ" з 04 липня 2017 року. Стягнуто з ПАТ "УЗ" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 167 965, 44 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що порушення трудових прав позивача, на які він посилається, підтверджуються протоколом від 12 квітня 2017 року № 03 комісії з трудових спорів при начальнику виробничого підрозділу Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління РФ "ПЗЗ" від 27 червня 2017 року, відповідно до якого встановлено, що наказ № 247-Н виданий з численними порушенням законодавства, оскільки порушує Закон України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", Господарський кодекс України, КЗпП України, Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
Отже, аналіз наведених правових норм у сукупності з положеннями статті 43 Конституції України дає підстави для висновку, що за змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, яким є як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом. Судом встановлено та підтверджено наявними доказами, що звільнення ОСОБА_1 з посади головного інженера у РФ "ПЗЗ" є незаконним, оскільки наказ від 30 червня 2017 року № 100/ос є похідним від наказу від 12 квітня 2017 року № 247-Н.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у позові.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, керувався тим, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Як встановлено судом, ОСОБА_1 звільнено з роботи 04 липня 2017 року на підставі наказу Філії від 30 червня 2017 року № 100/ос. З наказом від 30 червня 2017 року позивач ознайомлений 04 липня 2017 року. За наведених обставин останнім днем подання позивачем позову про поновлення на роботі є 06 серпня 2017 року, оскільки 04 серпня 2019 року припадає на вихідний день суботу. З позовом до суду позивач звернувся 09 серпня 2017 року, таким чином, позивач звернувся до суду з позовом після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 233 КЗпП України.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у квітні 2018 року, ОСОБА_1 просить скасувати постановусуду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права. Так, суд не звернув увагу, що позивача із займаної посади було звільнено незаконно. Апеляційний суд не обґрунтував, чому відлік строку на оскарження починається 04 липня 2017 року, а не 05 липня 2017 року. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про незаконність оскаржуваного наказу, однак суд апеляційної інстанції безпідставно скасував рішення, яке відповідає вимогам закону.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У наданому відзиві третя особа просила касаційну скаргу залишити без задоволення.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, ухвалою від 12 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у 2019 році, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені у статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи в межах доводів касаційної скарги, за результатами чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно із наказом від 23 квітня 2012 року № 67/ос відокремленого підрозділу Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1 Регіональної філії "Південно-західна залізниця" ПАТ "УЗ" ОСОБА_1 з 23 квітня 2012 року прийнято на роботу на посаду начальника відділу. Згідно з наказом від 24 вересня 2012 року № 166/ос призначено на посаду головного інженера.
01 березня 2017 року правлінням ПАТ "УЗ" прийнято рішення, яке оформлено протоколом № Ц-57/16 ОСОБА_2 засідання правління ПАТ "УЗ" (далі - Протокол засідання правління), згідно з пунктом 26 порядку денного розглядалося питання про затвердження організаційної структури, штатного розпису апарату управління філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" ПАТ "УЗ", загальної чисельності штатних працівників філії, проведення інвентаризації активів та зобов`язань структурних та виробничих підрозділів.
Пунктами 26.1 та 26.2 Протоколу затверджено організаційну структуру філії, затверджено штатний розпис філії та встановлено загальну штатну чисельність філії у кількості 13333 штатних одиниць, в тому числі 89 штатних одиниць штат апарату управління філії.
У пункті 26.4 Протоколу зазначено: "ліквідувати з 01 липня 2017 року структурні підрозділи "Служба будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд" регіональних філій "Південно-західна залізниця" чисельністю 39 штатних одиниць, "Львівська залізниця" чисельністю 36 штатних одиниць, "Одеська залізниця" чисельністю 41 штатних одиниць, "Придніпровська залізниця" чисельністю 43 штатних одиниць, "Південна залізниця" чисельністю 43 штатних одиниць".
Відповідно до пункту 26.5 Протоколу вилучено зі складу регіональних філій "Південно-західна залізниця" "Львівська залізниця", "Одеська залізниця", "Придніпровська залізниця", "Південна залізниця" та "Донецька залізниця" з 01 липня 2017 року виробничі підрозділи, які підпорядковуються структурним підрозділам "Служба будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд", у тому числі Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління, посаду в якому обіймав позивач, у кількості 58 одиниць, загальною чисельністю 13891 штатних одиниць.
12 квітня 2017 року наказом РФ "ПЗЗ" внесено зміни до наказу від 27 березня 2017 року "Про затвердження штатних розписів", виключено з штатного розпису виробничих підрозділів, що підпорядковуються службі будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд, у тому числі Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління.
12 квітня 2017 року РФ "ПЗЗ" видано наказ № 247-Н "Щодо виконання протоколу засідання правління ПАТ "Укрзалізниця" від 01 березня 2017 року № 57/16 Ком.Т.".
19 квітня 2017 року Філією листом повідомлено голову дорожньої профспілкової організації "Південно-Західна залізниця" ОСОБА_3 про ліквідацію структурного підрозділу Служба будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд РФ "ПЗЗ" та вилучення зі складу Філії підрозділів, які їй підпорядковуються.
25 квітня 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про ліквідацію структурного підрозділу Служба будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд РФ "ПЗЗ" та вилучено зі складу регіональної Філії виробничі підрозділи, які їй підпорядковуються.
04 травня 2017 року позивача повідомлено про заплановане вивільнення (скорочення посади).
31 травня 2017 року ОСОБА_1 разом з іншими працівниками подали колективне звернення до голови Первинної профспілкової організації Київського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 1 Гаврилової В. П., в якому просили сприяти у визнанні незаконним та таким, що не підлягає виконанню, наказу від 12 квітня 2017 року № 247-Н.
01 червня 2017 року голова Первинної профспілкової організації Київського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 1 ОСОБА_4 подала до голови Комісії з трудових спорів виробничого підрозділу Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління РФ "ПЗЗ" (далі - КТС) звернення щодо перевірки законності наказу від 12 квітня 2017 року № 247-Н.
27 червня 2017 року протокольним рішенням КТС № 03 вирішено вважати наказ від 12 квітня 2017 року № 247-Н таким, що порушує низку законів, а тому є таким, що виданий з численними порушеннями чинного законодавства України, істотно порушує права та гарантії працівників товариства, не відповідає взятим на себе зобов`язанням органом управління товариства, а тому не підлягає виконанню та є недійсним.
Згідно з наказом від 30 червня 2017 року № 100/ос РФ "ПЗЗ" ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України з 04 липня 2017 року.