Постанова
Іменем України
15 березня 2021 року
м. Київ
справа № 659/310/19
провадження № 61-22494св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Агродом",
відповідачі: ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", Милівська сільська рада Бериславського району Херсонської області в особі державного реєстратора Магурян Людмили Трохимівни,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" на рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 25 липня 2019 року в складі судді Панкєєва В. М. та постанову Херсонського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року в складі колегії суддів: Вейтас І. В., Приходько Л. А., Радченка С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агродом" (далі - ТОВ "Агродом") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" (далі - ТОВ "ЮТС-Агропродукт"), Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області в особі державного реєстратора Магурян Л. Т. про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення державного реєстратора.
Позовна заява мотивована тим, що 01 жовтня 2008 року між ТОВ "Агродом" та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі - земельної ділянки, кадастровий номер 6523884500:04:021:0008, площею 8,10 га строком на 15 років. Державна реєстрація договору здійснена Нижньосірогозьким районним реєстраційним округом Херсонської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам" 08 січня 2009 року, запис № 040972501437.
22 березня 2019 року державним реєстратором Милівської сільської ради Магурян Л. Т. проведено реєстрацію речового права на оренду земельної ділянки з кадастровим номером 6523884500:05:021:0008 за ТОВ "ЮТС-Агропродукт" на підставі договору оренди землі без номеру від 18 березня 2019 року, укладеного між ТОВ "ЮТС-Агропродукт" та ОСОБА_1 .
Посилаючись на те, що договір оренди землі між орендарем ТОВ "ЮТС-Агропродукт" та орендодавцем ОСОБА_1 та його державна реєстрація були проведені в той час, коли не втратив чинності договір оренди тієї самої земельної ділянки, що суперечить вимогам Цивільного Кодексу, Закону України "Про оренду землі" та іншим актам цивільного законодавства, позивач просив суд: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6523884500:05:021:0008, розташованої на території Степненьської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області, укладений 19 березня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ЮТС-Агропродукт"; скасувати рішення державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Магурян Л. Т. № 46098192 від 22 березня 2019 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 7,0554 га (кадастровий номер 6523884500:05:021:0008), розташованої на території Степненьської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 25 липня 2019 року позовні вимоги ТОВ "Агродом" задоволено.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки належної ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ХС № 032255, (кадастровий номер 6523884500:05:021:0008), розташованої на території Степненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області, площею 7,0554 га, укладений 19 березня 2019 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ "ЮТС-Агропродукт", зареєстрований 22 березня 2019 року державним реєстратором Милівської сільської ради Бариславського району Херсонської області Магурян Л. Т. (рішення № 46098192).
Cкасовано рішення державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Магурян Л. Т. №46098192 від 22 березня 2019 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 7,0554 га (кадастровий номер 6523884500:05:021:0008), розташованої на території Степненьської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області, прийняте на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного 19 березня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ЮТС-Агропродукт".
Стягнуто на користь ТОВ "Агродом" в рівних частках з ОСОБА_1, ТОВ "ЮТС-Агропродукт", Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області в особі державного реєстратора Магурян Л. Т. в рівних частках з кожного понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору у розмірі 3 842 гривні.
09 серпня 2019 року Нижньосірогозький районний Суд Херсонської області задовольнив заяву ТОВ "Агродом" від 01 серпня 2019 року про стягнення понесених на правову допомогу витрат у розмірі 15 000 грн та додатковим рішенням, яке оформив у вигляді ухвали, стягнув на користь ТОВ "Агродом" у рівних частинах з відповідачів ОСОБА_1, ТОВ "ЮТС-Агропродукт", Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області в особі державного реєстратора Магурян Л. Т. витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, у розмірі 15 000 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки суперечить нормам ЦК України, Закону України "Про оренду землі" та іншим актам цивільного законодавства, що відповідно до вимог, встановлених частиною першою статті 203 ЦК України, є підставою для визнання цього договору недійсним. Оскільки його державна реєстрація відбулася в той час, коли не втратив чинності попередній договір оренди тієї самої земельної ділянки, укладений 01 жовтня 2008 року між орендарем ТОВ "Агродом" та орендодавцем ОСОБА_1, рішення про державну реєстрацію оспорюваного договору, як таке, що прийняте з порушенням вимог частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", підлягає скасуванню.
Задовольняючи заяву про стягнення витрат на правову допомогу, суд виходив з того, що позивачем доведено факт понесення таких витрат та визнав достатніми доказами на підтвердження їх розміру надані позивачем: договір про надання правничої допомоги, детальний опис виконаних адвокатом робіт та квитанція про оплату робіт.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року частково задоволено апеляційну скаргу ТОВ "ЮТС-Агропродукт", змінено додаткове рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 09 серпня 2019 року про стягнення на користь ТОВ "Агродом" витрат, що понесені позивачем на професійну правничу допомогу шляхом зменшення стягнутої суми з 15 000 грн до 5 000 грн.
Рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 05 серпня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що одна й та сама ділянка не може одночасно бути об`єктом оренди за двома різними договорами, укладеними з різними орендарями, а тому висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та захист прав позивача в обраний ним спосіб, є правильним, зважаючи на те, що відповідачі допустили недобросовісну поведінку стосовно позивача - орендаря за первісним договором оренди землі, порушивши його право на оренду землі.
Через неналежне виконання державним реєстратором його обов`язків під час розгляду заяви ТОВ "ЮТС-Агропродукт" про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою ОСОБА_1 та прийняття відповідного рішення, факт існування реєстрації права ТОВ "Агродом" на користування цією ж ділянкою залишився поза увагою реєстратора, що призвело до подвійної державної реєстрації права. Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося.
Врахувавши характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та їх розмір, суд дійшов висновку про зміну рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зменшивши стягнуту суму з 15 000 грн до 5 000 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року до Верховного Суду, ТОВ "ЮТС-Агропродукт" просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ "Агродом", посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що договір оренди землі від 01 жовтня 2008 року, укладений між ТОВ "Агродом" та ОСОБА_1, є таким що не пройшов державну реєстрацію, оскільки факт цієї реєстрації не засвідчений в установленому законом порядку, а саме: книга записів державної реєстрації договорів оренди землі не містить відмітку про його реєстрацію.
За таких обставин, вказаний договір не набув чинності, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог. Дії державного реєстратора з реєстрації права користування ТОВ "ЮТС-Агропродукт" земельною ділянкою ОСОБА_1 відповідають вимогам законодавства, а тому відсутні правові підстави для скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 17 грудня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 жовтня 2008 року між ТОВ "Агродом" та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, об`єктом якого є земельна ділянка загальною площею 8,10 га, яка належить останньому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХС №032255, виданого 19 березня 2003 року на підставі розпорядження голови Нижньосірогозької районної державної адміністрації № 33 від 18 березня 2003 року.
Вказана земельна ділянка фактично складається з двох земельних ділянок: площею 7,06 га та 1,04 га.
Договір укладено терміном на 15 років. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору оренди землі).
Підстави розірвання договору оренди визначені пунктом 37 вказаного договору оренди землі.
Відповідно до пункту 38 Договору оренди землі розірвання цього договору в односторонньому порядку не допускається.
Договір зареєстровано у Нижньосірогозькому відділенні Херсонської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 08 січня 2009 року № 040972501437. Кадастрові номери земельних ділянок: 6523884500:04:004:068 - 1,04 га, 6523884500:05:021:0008 - 7,06 га.
Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 22 квітня 2019 року вказаний договір обліковується у відділі у Нижньосірогозького району ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, про що вчинено запис в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 08 січня 2009 року за № 040972501437 (а.с. 50, 51).
Відповідно до актів про передачу та прийом земельної ділянки в натурі та передачу на зберігання межових знаків від 06 грудня 2008 року, проведено встановлення та закріплення на місцевості меж земельної ділянки ОСОБА_1 загальною площею 8,10 гектарів в натурі, яку передано ТОВ "Агродом" в особі директора ОСОБА_2 в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 15 років.
18 березня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ЮТС-Агропродукт" укладено договір оренди землі № 2700009, об`єктом якого є земельна ділянка загальною площею 7,0554 га (кадастровий номер 6523884500:05:021:0008).
Вказаний договір укладений строком до 30 листопада 2025 року, сплив якого починається з моменту державної реєстрації права оренди в порядку передбаченому законодавством (пункт 3.1. договору).
Згідно із відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди землі ТОВ "ЮТС-Агропродукт" зареєстровано 19 березня 2019 року на підставі рішення державного реєстратора Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Магурян Л. Т. про державну реєстрацію прав та обтяжень за № 46098192 від 22 березня 2019 року.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин вважається таким, що вчинено в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (частина друга статті 207 ЦК України).
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Підставами для визнання недійсними правочину за змістом частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України є недотримання в момент вчинення такого правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 кодексу, зміст якого не може суперечити як кодексу, так і іншим актам цивільного законодавства.
За приписами частини першої статті 16, частини третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, сторона або інша заінтересована особа може заперечити його дійсність на підставах, встановлених законом, у судовому порядку для захисту своїх прав чи інтересів.
Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із частиною першою статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 31 ЗК України визначено, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).
Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України "Про оренду землі".
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент укладення договору оренди землі) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
У статті 13 Закону України "Про оренду землі" надано визначення договору оренди. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.
За частиною першою статті 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається в письмовій формі, а статтею 18 цього Закону передбачено, що договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.
Згідно із частинами 2, 3 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (частина четверта статті 18 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженням.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на час укладення оспорюваного договору оренди землі, договір оренди від 01 жовтня 2008 року, укладений між ТОВ "Агродом" та ОСОБА_1 строком на 15 років, до 01 жовтня 2023 року, відповідно до вимог законодавства та умов договору не припинений, строк його дії не сплив та у встановленому законом та договором порядку не розірваний.
З огляду на зазначене суди дійшли обґрунтованих висновків про те, що укладення договору оренди землі від 18 березня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ЮТС-Агропродукт" на об`єкт, право оренди на який за ТОВ "Агродом" не припинено, не може визнаватися законним, оскільки одна й та сама земельна ділянка не може одночасно бути об`єктом оренди за двома різними договорами, укладеними з різними орендарями.
Аналогічних висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2020 року (справа № 659/326/19, провадження № 61-22607св19), а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року (у справі № 378/596/16-ц, провадження №14-545цс19).
Таким чином, установивши, що на момент укладення та державної реєстрації права оренди з новим орендарем, був чинним договір раніше укладений з позивачем щодо тієї самої земельної ділянки з кадастровим номером 6523884500:05:021:0008, строк дії якого не закінчився, і той факт, що цей договір в установленому договором чи законом порядку розірваний або визнаний недійсними судом, не підтверджено, суди правильно виходили з того, що укладення нового договору оренди земельної ділянки з ТОВ "ЮТС-Агропродукт" під час дії договору оренди цієї земельної ділянки з іншим орендарем суперечить законодавству та порушує права та інтереси первинного орендаря - ТОВ "Агродом".
Доводи заявника про те, що договір оренди землі від 01 жовтня 2008 року не пройшов державної реєстрації у встановленому законом порядку, отже, не набрав чинності та не створює жодних правових наслідків, колегія суддів відхиляє, оскільки такі доводи спростовані матеріалами справи та вичерпні відповіді на них надані судами попередніх інстанцій.
При цьому підтверджено, що вказаний договір оренди землі було зареєстровано 08 січня 2009 року у Нижньосірогозькому відділенні Херсонської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам" за № 040972501437, відтак, він вважається укладеним після його державної реєстрації.
Встановивши обставини належної державної реєстрації договору, укладеного 01 жовтня 2008 року між ТОВ "Агродом" і ОСОБА_1, суди дійшли вірного висновку про те, що внаслідок державної реєстрації договору, укладеного з ТОВ "ЮТС-Агропродукт", виникли суперечності між заявленим та вже зареєстрованим правом на земельну ділянку з кадастровим номером 6523884500:05:021:0008.
Доводи касаційної скарги про неналежність цих доказів є безпідставними та необґрунтованими.
Крім того, суд касаційної інстанції в силу вимог статті 400 ЦПК України позбавлений можливості встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Таким чином доводи касаційної скарги про порушення судами норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими.
Інші доводи касаційної скарги були предметом розгляду судів та додаткового правового аналізу не потребують, на законність судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками судів, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду з їх оцінкою.
Із урахуванням того, що інші доводи касаційної скарги є ідентичними доводам апеляційної скарги заявника, яким судом апеляційної інстанції надана належна оцінка, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням судами обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків судів обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" залишити без задоволення, а рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 25 липня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.