Постанова суду № 640/4337/19 від 06.04.2021 про визнання протиправним та скасування наказу

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року

м. Київ

справа №640/4337/19

адміністративне провадження №К/9901/3763/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Калашнікової О.В.

суддів - Білак М. В., Губської О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №640/4337/19

за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року (суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Головань О.В., суддів: Балась Т.П., Добрянської Я.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року (суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Бужак Н. П., суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.)

І РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з питань праці, Головного управління Держпраці у Донецькій області, в якому просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань праці від 15.02.2019 року № 9-кт "Про звільнення ОСОБА_2 ";

1.2. поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області;

1.3. стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по дату винесення судового рішення з Головного управління Держпраці у Донецькій області.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

3. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

4. Верховний Суд ухвалою від 10 лютого 2020 року відкрив провадження за вказаною касаційною скаргою.

5. Державна служби України з питань праці та Головне управління Держпраці у Донецькій області подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

II ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. ОСОБА_1 призначений на посаду начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області з 29.04.2016 року наказом Державної служби України з питань праці від 29.04.2016 року №29-кт.

7. 23.01.2019 року старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України І.І.Дацьо на адресу Державної служби України з питань праці скеровано лист за №1507/24/1/1-2018, у якому повідомлено, що Головним слідчим управлінням НПУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358 КК України. Встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації, що є порушенням ч. 2 п. 6 ст. 19 Закону України "Про державну службу".

Окрім того, у листі викладено встановлені обставини щодо отримання ОСОБА_1 громадянства Російської Федерації, а саме: у період часу з 10.09.2015 року по 17.09.2015 року, з 18.10.2015 року по 19.10.2015 року він перебував на тимчасово окупованій території АР Крим, до якої в`їхав через КПВВ "Чонгар" (Салькове) на автомобілі марки CHEVROLET CAPTIVA, реєстраційний НОМЕР_1 .

19.10.2015 року ОСОБА_1 в приміщенні ОУ ФМС Росії по Республіці Крим в м. Керч особисто отримав паспорт громадянина Російської Федерації серії НОМЕР_2, виданий 21.09.2015 року; громадянство набув з власної волі, зазначивши, що проживає в окупованому м. Керч за адресою: АДРЕСА_1 з 2014 року.

Вказане підтверджується відповіддю Національного центрального бюро Інтерполу в Російській Федерації на запит слідчого від 06.12.2018 року стосовно звернення щодо громадянства ОСОБА_1, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Встановлено, що ОСОБА_1 є директором ООО "Вдохновение" (ОГРН 1156196070381), яке зареєстроване на території Російської Федерації 20.11.2015 року за адресою: АДРЕСА_2 . Засновником є дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_3

28.11.2015 року ОСОБА_1 після подачі всіх документів для реєстрації ООО "Вдохновение" на території м. Ростов-на-Дону в`їхав на територію України через КППВ "Новотроїцьке" (Бугас).

Беручи до уваги викладене, керуючись ст. 2, 40, 92, 93 КПК України, ст. 19, 84 Закону Укаїни "Про державну службу", викладено прохання вирішити питання щодо можливості подальшого перебування на державній службі ОСОБА_1 .

8. У відповідь на лист Державної служби України з питань праці від 30.01.2019 р. №863/1/7.2-ДП-19 старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_4 на адресу Державної служби України з питань праці скеровано лист від 01.02.2019 року за №2534/24/1/1-2019, яким направлено для проведення службового розслідування копії матеріалів кримінального провадження №42018000000001840, що підтверджують факт отримання ОСОБА_1 громадянства Російської Федерації, а також надано дозвіл на їх розголошення.

9. Зокрема, до вказаного листа долучено:

- копію листа Головного слідчого управління Національної поліції України від 06.12.2018 року за №23649/24/1/1-2018 "Про надання інформації в кримінальному провадженні" до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НПУ, у якому викладено прохання звернутися до компетентних органів Російської Федерації каналами Інтерполу з метою встановлення інформації щодо отримання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 громадянства Російської Федерації;

- копію листа від 15.01.2019 року за №ІР/14827/18/С95/1533/ЕС5/А2/1 Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НПУ на адресу Головного слідчого управління Національної поліції України, у якому повідомлено про отримання відповіді Національного центрального бюро Інтерполу в Російській Федерації;

- копію відповіді Національного центрального бюро Інтерполу в Російській Федерації (у вигляді повідомлення з електронної пошти), згідно з якою повідомлено про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином Російської Федерації; свідчення кримінального характеру у відношенні ОСОБА_1 та ОСОБА_5, а також ООО "Вдохновение", відсутні;

- копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб Російської Федерації щодо ООО "Вдохновение" (ОГРН 1156196070381), яке зареєстроване на території Російської Федерації 20.11.2015 р. за адресою: АДРЕСА_2 ; директор ОСОБА_1, засновником є дружина - ОСОБА_5 ;

- копію протоколу додаткового огляду від 15.01.2019 р., проведеного слідчим СГ ГСУ НП України у кримінальному провадженні №42018000000001840, щодо огляду речей, вилучених за адресою: АДРЕСА_3 (флешносій марки Transcend з описом його вмісту);

- додаток №1 до протоколу - копія контракту №05/01 від 05.01.2016 р., укладеного між ООО "Вдохновение" (м. Ростов-на-Дону) в особі ОСОБА_1 та ООО "Пром-Уголь-Снаб" (м. Донецьк) на купівлю товару;

- додаток №2 до протоколу - картка підприємства ООО "Вдохновение";

- додаток №6 до протоколу - наказ №1 від 20.11.2015 р. про виконання ОСОБА_1 обов`язків директора ООО "Вдохновение";

- додаток №7 до протоколу - копія свідоцтва про постановку на облік російської організації у податковому органі за місцем її знаходження щодо ООО "Вдохновение";

- додаток №10 до протоколу - копія акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 24.11.2015 р. щодо використання ООО "Вдохновение" приміщення на умовах оренди;

- додаток №12 до протоколу - копія листа ООО "Вдохновение" від 17.02.2016 р. №17/02 на адресу начальника Митного посту МАПП Матвіїв Курган (Ростовська обл.);

- додаток №28 до протоколу - остання сторінка договору між ООО "Вдохновение" та ООО "РостовТоргСтрой";

- копію доручення Головного слідчого управління Національної поліції України оперативному підрозділу (у порядку ст. 40 КПК України) від 08.01.2019 р. за №276/24/1/1-2019 щодо перевірки наявності у ОСОБА_1 та його дружини громадянства Російської Федерації, керівництва та заснування ООО "Вдохновение";

- копію листа Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ від 14.01.2019 р. №14/1/5-171 на адресу старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України І.І.Дацьо "Щодо виконання доручення №276/24/1/1-2019", в якому повідомлено обставини набуття ОСОБА_1 громадянства Російської Федерації з додатком - копією заяви про видачу паспорта громадянина Російської Федерації (форма №1П громадянина ОСОБА_1 );

- копію листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 10.12.2018 р. на адресу Головного слідчого управління Національної поліції України щодо фактів перетину ОСОБА_6 та ОСОБА_7 державного кордону України за період з 07.12.2013 р. по 06.12.2018 р.

10. 15.02.2019 року Державною службою України з питань праці прийнято наказ №9-кт "Про звільнення ОСОБА_2 ", згідно з яким відповідно до ст. 1, 19, 83, 84 Закону України "Про державну службу, у зв`язку з встановленням Головним управлінням по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ факту набуття ОСОБА_1 громадянства Російської Федерації, звільнено ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 84 Закону України "Про державну службу" внаслідок набуття громадянства іншої держави.

11. 15.02.2019 року Головним управлінням Держпраці у Донецькій області прийнято наказ №54-к "Про звільнення ОСОБА_2 " на підставі наказу Державної служби України з питань праці від 15.02.2019 року №9-кт.

12. Попередньо Державною службою України з питань праці отримано погодження на звільнення ОСОБА_1 від Мінсоцполітики (лист від 31.01.2019 року №2068/0/2-19/30) та Донецької обласної державної адміністрації (Донецької обласної військово-цивільної адміністрації) (лист від 05.02.2019 року №01/15-712/4-19).

ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Суди першої та апеляційної інстанції, розглядаючи справу по суті, прийшли до висновку, що в ході судового розгляду справи відповідачами належними та допустимими доказами підтверджено правомірність оскаржуваного наказу.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. У касаційній скарзі касатор вказав, що факт набуття ним громадянства іншої держави як підстава для звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 84 Закону України "Про державну службу" мав бути встановлений суб`єктом призначення - Державною службою України з питань праці. Проте, документи, на які посилається відповідач, містять лише інформацію про нібито набуття такого громадянства, тоді як документи, які б свідчили про отримання ним такого громадянства, звернення про його отриманням - відсутні.

15. Касатор зазначає, що з огляду на розбіжності та невідповідності у поданих старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України документах щодо позивача, Державна служба України з питань праці повинна була розпочати службову перевірку (розпочати дисциплінарне провадження) згідно ст. 65 Закону № 889-VIII та з`ясувати всі обставини, що пом`якшують або обтяжують дисциплінарну відповідальність у відповідності до ст. 67 Закону України "Про Державну службу" № 889-УІІІ.

Натомість позивачу не було запропоновано надати пояснення з приводу наданої Головним слідчим управлінням Національної поліції України інформації, не ознайомлено з вказаними матеріалами, що є порушенням норм ст.ст. 43, 59, 62 Конституції України та ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

17. 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460 - ІХ, яким внесено зміни в КАС України, зокрема до статей 328 та 333 цього кодексу.

18. Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-ІХ (у редакції, яка діє з 08 лютого 2020 року) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

19. Оскільки касаційна скарга у справі, що розглядається, надійшла 06 лютого 2020 року, касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом.

20. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

21. Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

22. Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 19 Закону № 889-VIII на державну службу не може вступити особа, яка має громадянство іншої держави.

23. Згідно з ч. 1 ст. 83 Закону № 889-VIII державна служба припиняється: 1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону).

24. Згідно з ч. 1, 2 ст. 84 Закону № 889-VIII (в редакції станом на 15.02.2019 року) підставами для припинення державної служби у зв`язку із втратою права на державну службу або його обмеженням є набуття громадянства іншої держави.

У випадках, зазначених у пунктах 1-4, 6 частини першої цієї статті, суб`єкт призначення зобов`язаний звільнити державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення факту, передбаченого цією статтею, якщо інше не встановлено законом.

25. Згідно зі змістом оскаржуваного наказу від 15.02.2019 року № 9-кт "Про звільнення ОСОБА_2 " позивача звільнено саме з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 84 Закону №889-VIII.

26. Аналіз частини 2 ст. 84 Закону № 889-VIII вимагає звільнення державного службовця у триденний строк, що, в свою чергу, виключає можливість проведення службового розслідування.

27. Зазначене вище спростовує твердження касатора про те, що відповідач мав призначити службове розслідування для встановлення факту набуття позивачем громадянства іншої держави.

28. Суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що підтвердження чи спростування обставин наявності у особи громадянства іншої держави не може бути встановлене шляхом проведення службового розслідування, оскільки ці обставини не пов`язані з внутрішньою діяльністю суб`єкта призначення (Держпраці) та його територіального підрозділу.

29. Згідно зі ст. 19 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 року №2235-III добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто.

30. Спеціального порядку перевірки особи щодо набуття нею громадянства іншої держави чинним законодавством не передбачено.

31. Як правильно вказали суди, в даному випадку підлягають встановленню випадки звернення особи із заявою чи клопотанням про набуття громадянства іноземної держави відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто, та документування особи паспортом іноземної держави.

32. Судами досліджено листи Головного слідчого управління Національної поліції України від 23.01.2019 року №1507/24/1/1-2018 та від 01.02.2019 року за №2534/24/1/1-2019 та долучені до них копії документів, та встановлено, що у вказаних листах повідомлялося про обставини подання позивачем заяви про набуття громадянства Російської Федерації, що підтверджується копією заяви про видачу паспорта громадянина Російської Федерації (форма №1П) громадянина ОСОБА_1 від 17.09.2015 року, отримані Головним слідчим управлінням Національної поліції України як додаток до листа Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ від 14.01.2019 року №14/1/5-171 "Щодо виконання доручення №276/24/1/1-2019".

Вказане підтверджується листом - відповіддю Національного центрального бюро Інтерполу в Російській Федерації на запит слідчого від 06.12.2018 року стосовно звернення щодо громадянства ОСОБА_1, в якому зазначено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином Російської Федерації.

33. Також у наданих відповідачу Головним слідчим управлінням Національної поліції України документах міститься інформація щодо реєстрації на території Російської Федерації ООО "Вдохновение" (ОГРН 1156196070381), 20.11.2015 року за адресою: АДРЕСА_2 ; директор ОСОБА_1 .

34. У письмових поясненнях щодо джерел походження та відповідності оригіналам документів, долучених до листа від 01.02.2019 року за №2554/24/1/1-2019 "Про надання інформації та копій матеріалів кримінального провадження за №42018000000001840" на виконання ухвали суду від 24.06.2019 року, старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України І.І.Дацьо повідомив суд про те, що отримані листи від Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НПУ, Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ, Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, а також виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб Російської Федерації щодо ООО "Вдохновение" (ОГРН 1156196070381) та протокол додаткового огляду від 15.01.2019 року, наявні в оригіналах.

Щодо копії заяви про видачу паспорта громадянина Російської Федерації (форма №1П) громадянина ОСОБА_1 від 17.09.2015 року, то вказаний документ в оригіналі не може бути наявний у слідчого органу, оскільки знаходиться на території Російської Федерації.

35. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 р. №220 "Про Національне центральне бюро Інтерполу" взаємодія правоохоронних органів України з компетентними органами зарубіжних держав щодо вирішення питань боротьби із злочинністю, що має транснаціональний характер або виходить за межі країни, здійснюється лише через Національне центральне бюро Інтерполу.

Національна поліція виступає як Національне центральне бюро Інтерполу.

36. Інформацію згідно з листом Головного слідчого управління Національної поліції України від 06.12.2018 року за №23649/24/1/1-2018 "Про надання інформації в кримінальному провадженні" до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НПУ листом від 15.01.2019 року за №ІР/14827/18/С95/1533/ЕС5/А2/1 Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НПУ на адресу Головного слідчого управління Національної поліції України, у якому повідомлено про отримання відповіді Національного центрального бюро Інтерполу в Російській Федерації, запитано та отримано відповідно до Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої спільним наказом №3/1/2/5/2/2 від 09.01.1997 року, тобто, в належний спосіб.

37. Інформація, отримана згідно з листом Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ від 14.01.2019 року №14/1/5-171 "Щодо виконання доручення №276/24/1/1-2019", отримана на виконання доручення в передбаченому ст. 40 КПК України порядку, тобто, в належний спосіб.

38. З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що документи, надані відповідачу на підтвердження отримання ОСОБА_1 громадянства іноземної держави, отримані у спосіб, передбачений чинним законодавством, та були достатніми для прийняття рішення про звільнення позивача із державної служби на підставі ч. 1, 2 ст. 84 Закону № 889-VIII.

39. У касаційній скарзі позивач вказує, що факт набуття ним громадянства Російської Федерації мав бути встановлений відповідачем шляхом звернення із відповідним запитом до Посольства Російської Федерації.

40. Разом з тим, як встановлено судами, під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач не погодився на витребування з Посольства Російської Федерації даних щодо наявності у нього громадянства РФ, що унеможливлювало отримання відповідної інформації.

41. В ході апеляційного розгляду справи позивач вказав, що самостійно до Посольства Російської Федерації з даного приводу не звертався і вважає, що необхідності в таких доказах не має.

42. З огляду на вищезазначене, колегія суддів Верховного Суду вважає безпідставними доводи касатора про те, що відповідач протиправно не звернувся до Посольства Російської Федерації із запитом про належність ОСОБА_1 до громадянства Російської Федерації.

43. Стосовно посилань позивача на те, що відповідач, в порушення вимог ч.2 ст.84 Закону № 889-VIII звільнив його не у триденний строк, а через 22 дні з моменту отримання інформації від правоохоронних органів, колегія суддів зазначає наступне.

44. Як вбачається зі встановлених по справі обставин, 23.01.2019 року старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України І.І.Дацьо на адресу Державної служби України з питань праці скеровано лист за №1507/24/1/1-2018, у якому повідомлено, що ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації, що є порушенням ч. 2 п. 6 ст. 19 Закону України "Про державну службу".

45. Для отримання підтверджуючих документів Державна служба України з питань праці направила лист від 30.01.2019 р. №863/1/7.2-ДП-19, на який отримала відповідь у формі листа старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України І.І.Дацьо від 01.02.2019 року за №2534/24/1/1-2019, яким направлено копії матеріалів кримінального провадження №42018000000001840, що підтверджують факт отримання ОСОБА_1 громадянства Російської Федерації, а також надано дозвіл на їх розголошення.

46. При цьому, у матеріалах справи відсутні відомості про дату отримання відповідачем зазначеного вище листа від 01.02.2019 року за №2534/24/1/1-2019.

47. Таким чином, саме з моменту отримання необхідних документів, які підтверджують факт набуття позивачем громадянства Російської Федерації, Державною службою України з питань праці прийнято наказ №9-кт "Про звільнення ОСОБА_2 " від 15.02.2019 року.

48. Вказане спростовує доводи касатора, що його звільнення відбулося не у триденний строк, а через 22 дні з моменту отримання інформації від правоохоронних органів.

49. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що спірний наказ Державної служби України з питань праці від 15.02.2019 року №9-кт "Про звільнення ОСОБА_2 " є законним та обґрунтованим таким, прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

50. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

51. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

52. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

53. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,

................

Перейти до повного тексту