ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 320/1111/19
адміністративне провадження № К/9901/6412/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:головуючого - Калашнікової О.В.
суддів - Білак М. В., Губської О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 320/1111/19
за позовом державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання протиправними та скасування пунктів припису,
за касаційною скаргою Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року (головуючого судді - Ключковича В.Ю., суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.,)
І РУХ СПРАВИ
1. Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати п.56, п.60 та п.108 припису Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту №1 від 25 січня 2019 року.
2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано пункти 56, 60 та 108 припису Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту №1 від 25 січня 2019 року.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування пунктів 56, 60 припису Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту №1 від 25 січня 2019 року. та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року залишено без змін.
4. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову та залишити в силі рішення суду першої інстанції у цій частині.
5. Верховний Суд ухвалою від 16 квітня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі №320/1111/19.
6. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
II ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. За результатами проведеної з 16 по 29 жовтня 2018 року планової перевірки щодо додержання ДП МА "Бориспіль" вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області складено акт № 45 із зазначеними у ньому порушеннями законодавства.
8. 05 листопада 2018 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту № 15, яким відповідач вимагав вжити заходів з метою усунення недоліків, виявлених під час перевірки.
9. ДП МА "Бориспіль" не погодилось із пунктом 243 зазначеного припису, відповідно до якого відповідач вимагав захисні споруди утримувати в постійній готовності до прийому персоналу, у зв`язку з чим направив скаргу від 13 грудня 2018 року № 01-22/4-40 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій на цей пункт припису.
10. 22 січня 2019 року позивач отримав лист Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 10 січня 2019 року № 26-401/262, яким відмовлено у скасуванні п. 243 Припису № 15 від 5 листопада 2018 року.
11. На підставі листа ДП МА "Бориспіль" від 01 листопада 2018 року № 01-22/4-35 про проведення позапланової перевірки відповідачем з 14 по 18 січня 2019 року проведено позапланову перевірку території, будівель та приміщень позивача, розташованих за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-1, про що складено Акт перевірки №5.
12. За наслідками перевірки відповідачем складено припис №1 від 25 січня 2019 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту. У приписі відповідачем було зафіксовано 113 порушень, які позивачу необхідно було усунути.
13. Не погоджуючись з п. 56, п. 60 та п. 108 зазначеного вище припису відповідача №1 від 25 січня 2019 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Суд першої інстанції, розглядаючи справу по суті, прийшов до висновку, що позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, які не спростовано відповідачем.
15. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції дійшов висновку, що в ході судового розгляду справи відповідачем було доведено правомірність винесення пунктів 56 та 60 оскаржуваного припису.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. У касаційній скарзі позивач як на підставу касаційного оскарження посилався на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС Украйни та зазначив про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
17. Касатор вказав, що відповідачем не враховано, що підпунктами 1.1 та 1.2 ДБН В.2.5- 56:2014 визначено, що вимоги цих будівельних норм поширюються на проектування, монтування, перевірку відповідності і підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту. Однак, ангар по ремонту повітряних суден переданий позивачу актом приймання-передачі від 12.06.2003 року, зі змісту цього акту вбачається, що ангар введений в експлуатацію 01.12.1975 року. При цьому, позивач не здійснював реконструкцію, переобладнання ангару, технічного переоснащення, капітального ремонту, а тому, відповідно до п. 1.1. та 1.2. ДБН В.2.5-56:2014, вимоги цих будівельних норм не поширюються на позивача.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
1. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон N 460-IX).
2. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом N 460-ІХ.
3. Касатор подав до Верховного Суду касаційну скаргу у цій справі 05 березня 2020 року.
4. Враховуючи дату подання касаційної скарги та вказані процесуальні норми, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, передбаченому КАС України в редакції, що діє на момент прийняття рішення судом касаційної інстанції.
5. Верховний Суд ухвалою від 16 квітня 2020 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль". Підставою для відкриття провадження Верховний Суд зазначив відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
19. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
20. Згідно з вимогами ч.1 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
21. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях.
22. Частиною 3 ст. 55 КЦЗ України визначено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.
23. Як вбачається із вимог п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
24. Щодо п.56 та п.60 Припису Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту №1 від 25 січня 2019 року, колегія суддів зазначає наступне.
25. Зі змісту пункту 56 зазначеного вище Припису вбачається, що він містить наступну вимогу: приміщення ангару та охорони обладнати автоматичною установкою пожежної сигналізації та оповіщення людей про пожежу (що є порушенням п. 1.2, п. 1.4 розділу V ППБУ; дод. А, Б ДБН В.2,5- 56:2014).
26. У пункті 60 вказано про необхідність усунення такого порушення: будівля ангару по ремонту повітряних суден експлуатується з порушенням державних будівельних норм в частині забезпечення пожежної безпеки, а саме; будівля не обладнана системами протипожежного захисту; електрощитова не відокремлена від приміщень ангару протипожежними перешкодами (що є порушенням п. 1, ст. 57 Кодексу, пл. 2.3., глава 2 розділу III ППБУ, п.1.2., глава 1, розділу V ППБУ, п. 4.1. ДБН В.1.1-7:2016. дод. А ДБН В.2.5-56:2014).
27. Відповідно до вимог п. 1 ст. 57 КЦЗ України виробничі, жилі, інші будівлі та споруди, обладнання, транспортні засоби, що вводяться в дію чи експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції або технічного переоснащення, а також технологічні процеси та продукція повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з пожежної безпеки.
28. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ).
29. Відповідно до п. 1, 2 розділу І "Загальні положення" Правил пожежної безпеки в Україні, які затвердженні наказом МВС 30.12.2014 № 1417, ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).
Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
30. Відповідно до вимог підпункту 1.1 пункту 1 розділу V "Вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту" усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.
31. Згідно підпункту 1.2 пункту 1 розділу V "Вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту" будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".
32. Підпунктом 1.4 пункту 1 розділу V "Вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту" передбачено, що підтримання експлуатаційної придатності СПЗ повинно проводитися відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".
33. Відповідно до додатку А до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" визначено перелік однотипних за призначенням об`єктів, які підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації та пожежогасіння, а саме: приміщення у "Виробничих спорудах авіаційного транспорту": будинки демонтажу і монтажу авіадвигунів, демонтажу і монтажу повітряних гвинтів, шасі і коліс, фарбувальних робіт, промивки легкозаймистими та горючими рідинами (ЛЗР та ГР), випробування, ремонту та перевірки паливних приладів, консервації і розконсервації авіадвигунів, агрегатів, підшипників (та інше.) площею від 1000 м2.
34. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області у спірному приписі посилається саме на порушення вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".
Суд апеляційної інстанції вказав, що дані норми не встановлюють нових вимог, а лише дублюють вимоги попередніх норм. Як на момент проектування, введення в експлуатацію ангара 01.12.1975 (згідно акта прийому-передачі від 2003 року) так і на день проведення перевірки законодавство вимагає встановлення системи протипожежного захисту в ангарі.
В обґрунтування такого твердження суд апеляційної інстанції зазначив наступне.
35. Під час проектування та введення в експлуатацію ангара вимагалося дотримання:
СН (Строительные нормы) 75-66 утверждены и введены в действие Госстроем СССР 29 июня 1966 "Указания по проектирования спринклерных и дренчерных установок" (Срок действия: с 01.04.1967 по 01.01.1977 г.).
П. 1.2 Глава 1 "Общие положения" СН 75-66 Спринклерные и дренчерные установки следует предусматривать в тех случаях, когда для пожаротушения допустимо применение воды в зданиях, предусмотренных перечнем, приведенным в приложении к главе СНиП ІІ-Г.2-62 "Внутренний водопровод производственых и вспомагательных зданий промышленых предприятий".
СНиП ІІ-Г.2-62 "Внутренний водопровод производственых и вспомагательных зданий промышленых предприятий" (Срок действия: с 01.04.1963 по 01.01.1971 г.)
Відповідно до таблиці "Перечень зданий и помещений, подлежащих оборудованию спринклерными и дренчерными установками" СНиП (Строительные нормы и правила) ІІ-Г.2-62 "Внутренний водопровод производственых и вспомагательных зданий промышленых предприятий" подлежат оборудованию здания без фонарей при ширине более 60 м, производства, отнисенные по пожарной опасности к категориям А, Б, В.
СНиП ІІ-Г.2-62 "Внутренний водопровод производственых и вспомагательных зданий промышленых предприятий" замінений СНиП ІІ-Г.1-70 "Внутрений водопровод зданий. Норы проектирования". (Срок действия: с 01.01.1971 по 01.07.1977 г.) який також дублює вказану вимогу.
Відповідно до п. 7 "Перечень зданий и помещений, подлежащих оборудованию сплинкерными и дренчерними установками" СНиП ІІ-Г.1-70 "Внутрений водопровод зданий. Норы проектирования" здания без фонарей при ширине более 60 м. Производства, отнисенные по пожарной опасности к категориям А, Б, В.
36. Відповідно до Розділу I Оперативно-тактична характеристика ангару, наданого позивачем Оперативного плану пожежогасіння на ангар ДП МА "Бориспіль" від 08.01.2019, який затверджений начальником САР та ПЗП Дремлюга В.М., ангар складається із двох секцій і представляє собою будівлю прямокутної форми з розмірами 48,0 м + 48,0 (96 тобто більше ніж 60) * 72,0 м. та має категорію В.
37. У касаційній скарзі позивач вказує, що відповідні норми СНиП, які діяли на момент введення в експлуатацію ангара - 01.12.1975 року та на які посилається суд апеляційної інстанції, не містили вимог щодо обладнання системою протипожежного захисту та автоматичною системою пожежогасіння в ангарі для технічного обслуговування повітряних суден.
38. З цього приводу колегія суддів зазначає, що зазначеними нормами СНиП було передбачено обладнання спринклерними та дренчерними установками пожежогасіння приміщення, віднесені до категорій А, Б, В пожежної небезпеки. Оскільки, як встановлено вище, ангар ДП МА "Бориспіль" має категорію В, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що вказані норми СНиП та ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" щодо необхідності встановлення систем протипожежного захисту підлягали застосуванню як на момент введення ангару в експлуатацію, так і на момент проведення відповідачем перевірки.
39. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ангар було обладнано автоматичною системою пожежогасіння (зазначена в акті приймання-передачі від 2003 року, а саме в Розділі 2. Загальні відомості 2.1 Ангар, 2.2. Типовий будинок (станція пожежогасіння, в тому числі водозабір), Розділі 3. Результати огляду та випробувань. 3.1. Ангар, 3.2. Типовий будинок (станція пожежогасіння), яка станом на 2003 рік потребувала капітального ремонту.
40. Відповідно до п. 3.15 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" системи протипожежного захисту призначені для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини.
41. Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що влаштування і розміщення пожежно-рятувальної техніки на території підприємства та біля ангару для пожежогасіння не виключає вимоги влаштування систем протипожежного захисту (автоматичної пожежної сигналізації, оповіщення людей про пожежу та автоматичної системи пожежогасіння) в ангарі для технічного обслуговування повітряних суден, оскільки вимоги нормативних документів не передбачають виключень влаштування даних систем.
42. Відтак, посилання касатора на те, що зовнішнє протипожежне водопостачання забезпечується від пожежних гідрантів; в ангарі розташовано первинні засоби пожежогасіння; ангар обладнано звуковою сигналізацією (ревун) на випадок НС, а у разі виявлення пожеж, гасіння буде здійснювати пожежний підрозділ аеропорту, не відміняють обов`язку влаштування систем протипожежного захисту в ангарі, оскільки вимоги ДБН вимагають влаштування систем протипожежного захисту які працюють без втручання людини.
43. Отже, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, відсутність систем спрямованих на виявлення, гасіння пожежі та оповіщення людей про пожежу не може бути замінена на злагоджені дії оперативного персоналу, які не виключають "людського фактору", та може призвести до значних наслідків у разі загорання повітряних суден, чим створить загрозу життю та здоров`ю людей які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі та понесення великих матеріальних втрат.
44. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині скасування п. 56 та п. 60 оскаржуваного Припису відповідача про усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту №1 від 25 січня 2019 року.
45. Щодо пункту 108 Припису Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту №1 від 25 січня 2019 року, колегія суддів зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції у цій частині касатором не оскаржується.
46. Згідно частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
47. Враховуючи те, що Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" не оспорює рішення суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 108 припису Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту №1 від 25 січня 2019 року, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року в цій частині, у відповідності до вимог статті 341 КАС України, не підлягає перегляду у касаційному порядку.
48. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
49. Доводи, покладені в основу касаційної скарги щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, не підтвердилися в ході розгляду справи судом касаційної інстанції.
50. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
51. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
52. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,-