ПОСТАНОВА
Іменем України
06 квітня 2021 року
Київ
справа №380/6042/20
адміністративне провадження №К/9901/35039/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "ТРАСТ ФІНАНС", про визнання протиправною і касування постанови, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року (головуючий суддя - Костецький Н.В.), постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Носа С.П., суддів: Кухтея Р.В., Іщук Л.П.)
I. СУТЬ СПОРУ
1. У липні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до приватного виконавця Білецького Ігора Мироновича (далі - відповідач, Білецький І.М., приватний виконавець), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "ТРАСТ ФІНАНС" (далі - третя особа ТОВ ФК №ТРАСТ ФІНАНС"), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. про відкриття ВП №61445953 від 03 березня 2020 року.
1.1. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на порушення приватним виконавцем при відкритті спірного виконавчого провадження частини першої статті 4, статті 15 Закону України від 02 червня 2016 року N1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон N 1404-VIII) та частиною першої статті 1 Закону України від 3 червня 2014 року N 1304-VII "Про мораторій та стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (далі - Закон N1304-VII).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. 05 лютого 2013 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною вчинено виконавчий напис № 412, яким звернено стягнення на нерухоме майно із усіма приналежностями та покращеннями, а саме: квартиру АДРЕСА_1 . Дана квартира передана в іпотеку ВАТ "Електрон Банк" (правонаступник - ПАТ "ВіЕс Банк") на підставі іпотечного договору від 23 вересня 2005 року (зі змінами та доповненнями), укладеному між ОСОБА_1 (власник квартири) та ВАТ "Електрон Банк".
3. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року у справі № ЗВ/1340/328/18, яка набрала законної сили, замінено стягувача ПАТ "ВіЕс Банк" на його правонаступника ТзОВ "Фінансова компанія "ТРАСТ ФІНАНС" у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису № 412 від 05 лютого 2013 року.
4. 26 лютого 2020 року ТОВ ФК "ТРАСТ ФІНАНС" звернулось до приватного виконавця Білецького І. М. із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису від 05 лютого 2013 року № 412.
5. 03 березня 2020 року приватним виконавцем Білецьким І. М., на підставі заяви третьої особи від 26 лютого 2020 року №489, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61445953 про примусове виконання виконавчого напису від 05 лютого 2013 року № 412.
6. Не погоджуючись із вказаною постановою про відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року позовні вимоги задоволено повністю.
7.1. Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про відкриття виконавчого провадження від 03 березня 2020 № 61445953.
7.2. Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича на користь ОСОБА_1 840,80 грн судових витрат.
8. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що приватним виконавцем протиправно відкрито спірне виконавче провадження, оскільки виконавчий документ було пред`явлено до виконання із порушенням строку, встановленого статтею 12 Закону N 1404-VIII. Окрім того, суд першої інстанції вказав, що спірне майно, яке підлягає примусовому стягненню, підпадає під дію Закону N 1304-VII, що унеможливлює звернути на нього стягнення.
9. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
10. Cуд апеляційної інстанції вказав, що строк пред`явлення спірного виконавчого документу не пропущений: після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення, і час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
11. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, приватний виконавець звернувся із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про відому у задоволенні позовних вимог.
12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України - незастосування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду щодо застосування статті 1 Закону України "Про мораторій та стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" та пункту 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", висловлений в постанові від 28 листопада 2018 року у справі №826/6814/17.
13. У касаційній скарзі зазначено, що положеннями Закону України "Про мораторій та стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" встановлена загальна заборона примусового стягнення такого майна без згоди власника (незалежно від суб`єкта, який здійснює таке стягнення), лише за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно. З метою встановлення наявності у боржника іншого нерухомого майна виконавцем в межах виконавчого провадження повинна бути проведена перевірка наявності у боржника іншого нерухомого майна, у випадку, якщо таке буде відсутнє, лише після цього може бути прийнято рішення про повернення виконавчого напису. Отже, приватним виконавцем було прийнято спірну постанову з метою встановлення наявності у боржника іншого нерухомого майна, оскільки при відкритті провадження таких обставин виконавець з`ясувати не може.
14. Представником позивача подано відзив на касаційну скаргу, в якому просив:
- скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10500 грн.
15. Також представником позивача подано додатково відзив для обґрунтування відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
16. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України від №1304-VII "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:
таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
18. Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.
19. Відповідно до частини першої, третьої, четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.
Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку.
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, сгягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із означеними вимогами.
При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок.
20. За частиною п`ятою статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
21. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.
22. Відповідно до частини 1 статті 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
23. Згідно з частиною 3 статті 56 Закону №1404-VIII арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
24. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.