ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2021 року
м. Київ
справа №816/1498/17
адміністративне провадження №К/9901/34003/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №816/1498/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новооржицький цукровий завод" до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018 (головуючий суддя Подобайло З.Г., судді: Григоров А.М., Тацій Л.В.),
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Новооржицький цукровий завод" (далі також ТОВ "Новооржицький цукровий завод", позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі також ГУ ДФС у Поставській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.05.2017 №0005131405, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 128736,44грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2017 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2017 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12.04.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у Полтавській області у справі №816/1498/17.
Ухвалою суду від 05.04.2021 касаційний розгляд справи призначено у попередньому судовому засіданні на 06.04.2021.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує, що судом апеляційної інстанції прийнято рішення без врахування фактичних обставин справи, з порушенням норм матеріального права. Як вважає відповідач, додані до перевірки документи не можуть слугувати підставою для формування податкового кредиту в розумінні приписів податкового законодавства. Відповідач вказує, що в ході проведеної перевірки встановлено відсутність здійснення господарської діяльності позивача з його контрагентом. Податковий орган зазначає, що підтвердити господарську операцію не має можливості, виходячи з урахування реального часу здійснення операції, недостатню кількість працівників у контрагента ТОВ "Дедал КВ" для виконання підрядних робіт, зупинення дії ліцензії для виконання робіт, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Відповідач просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Натомість, позивач у запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про фактичне виконання договору, укладеного між позивачем та контрагентам, яке підтверджується наданими суду належними та допустимими доказами. Позивач вказує, що в цілому, в обґрунтування своєї позиції податковий орган бере за основу порушення, вчинені контрагентом (ТОВ "Дедал КВ"), а саме - подання податкової звітності з включенням до неї недостовірних відомостей, зокрема, щодо кількості працівників цього підприємства. Відповідач не враховує, що ремонтні роботи фактично виконані, а їх результат використаний у господарській діяльності позивача - виробництві цукру з цукрового буряку. Позивач наполягає, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням вимог чинного законодавства України, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Новооржицький цукровий завод" зареєстроване як юридична особа 01.11.2013, ідентифікаційний код 38960990, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , є платником податку на додану вартість відповідно до витягу з Реєстру платників податку на додану вартість №1616224500024.
У період з 04.04.2017 по 18.04.2017 головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових платників та моніторингу ризикових операцій управління аудиту ГУ ДФС у Полтавській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Новооржицький цукровий завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Дедал КВ" (код ЄДРПОУ 39636370) за період з 01.09.2016 по 30.09.2016.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 25.04.2017 №535/16-31-14-05/38960990. Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Новооржицький цукровий завод" підпункту "а" пункту 198.1, пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 128736грн., у тому числі за вересень 2016 року на суму 128736грн.
Відповідач дійшов висновку про відсутність реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення від 31.05.2017 №0005131405, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість за вересень 2016 року на суму 128736,44грн.
За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Вважаючи прийняте податковим органом рішення протиправним, Товариство звернулося з адміністративним позовом до суду про його скасування.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з неможливості реального здійснення ТОВ "Дедал КВ" господарських операцій з виконання будівельних робіт, зазначених в актах, у вересні 2016 року, з урахуванням часу, обсягу трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, зупинення дії відповідної ліцензії та відсутність інших дозвільних документів, необхідних для ведення певного виду господарської діяльності. Суд дійшов висновку, що доводи податкового органу про відсутність факту здійснення господарської операції та необґрунтованість податкової вигоди є правомірними.
Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, посилаючись на те, що роботи, які виконувалися ТОВ "Дедал КВ", не належать до робіт підвищеної небезпеки, також, порушення ТОВ "Дедал КВ" законодавства про охорону праці не може бути підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту. Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо спірного контрагента та його контрагентів по ланцюгу постачання, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.
Переглядаючи постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.
Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 135.4 статті 135 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності. Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, спір між сторонами виник щодо реальності господарських операцій підприємства позивача з його контрагентом ТОВ "Дедал КВ" та вплив таких на формування податкових зобов`язань з податку на додану вартість.
У справі, що розглядається на підставі матеріалів справи з`ясовано, що між ТОВ "Новооржицький цукровий завод" (замовник) та ТОВ "Дедал-КВ" (підрядник) укладено договір підряду від 07.04.2016 №07/04.
Відповідно до умов договору Підрядник зобов`язується за завданням Замовника своїми та/або залученими силами та засобами на свій ризик якісно виконати наступні роботи: реконструкція газовапнякового відділення - станції дозирування та загрузки шихтових матеріалів на об`єкті: ТОВ "Новооржицький цукровий завод" (об`єкт) відповідно до вимог державних будівельних норм (ДБН), а також інших вимог законодавства України для таких видів робіт (п.1.1).
Склад (зміст) та обсяги (види) робіт, що доручаються до виконання Підряднику визначені в проектно-кошторисній документації, що додається до цього Договору і є його невід`ємною частиною (п.1.2).
Договірна вартість (загальна вартість робіт) за цим Договором є твердою, визначається на основі твердого Кошторису (Додаток №1) і складає 50062,36грн., у тому числі ПДВ 8343,73грн. (п.2.2). Строк виконання робіт, вказаних в п. 1.1. цього Договору складає 35 календарних днів з дати отримання Підрядником авансу (п. 3.1.). Підрядник може за згодою Замовника залучати до виконання робіт третіх осіб (надалі - Субпідрядники") і відповідає перед Замовником за результати їх роботи (п.5.1.).
Апеляційний суд вказав, що на підтвердження факту виконання договору у попередні періоди позивачем надано до суду копії акту №1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за травень 2016 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2016 року форми КБ-3, пояснюючої записки від 31.05.2016, акту №2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за липень 2016 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2016 року форми КБ-3. ТОВ "Новооржицький цукровий завод" складено також акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів від 30.09.2016 за типовою формою ОЗ-2.
Підставою для формування позивачем податкового кредиту у вересні 2016 року слугувала податкова накладна від 29.09.2016 №89, видана ТОВ "Дедал - КВ" щодо реконструкції газовапнякового відділення - станції загрузки та шихтових матеріалів на ТОВ "Новооржицький завод" на загальну суму 25 031грн., в тому числі ПДВ - 4171,83грн.
Також, між ТОВ "Новооржицький цукровий завод" (по тексту договору - Замовник) та ТОВ "Дедал-КВ" (по тексту договору - Підрядник) укладено договір підряду від 11.08.2016 №11/08, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується за завданням Замовника своїми та/або залученими силами та засобами на свій ризик якісно виконати наступні роботи: реконструкція схеми обліку та завантаження гранул в склад на об`єкті: ТОВ "Новооржицький цукровий завод" (надалі - Об`єкт) відповідно до вимог державних будівельних норм (ДБН), а також інших вимог законодавства України для таких видів робіт (п.1.1). Договірна вартість (загальна вартість робіт) за цим Договором є твердою, визначається на основі твердого Кошторису (Додаток №1) і складає 86294,95грн., у тому числі ПДВ 14382,49грн. (п.2.2). Строк виконання робіт, вказаних у п.1.1. цього Договору складає 25 календарних днів з дати отримання Підрядником авансу (п.3.1.) . Усі інші умови договору аналогічні умовам договору №07/04 від 07.04.2016.
Крім того, між ТОВ "Новооржицький цукровий завод" (замовник) та ТОВ "Дедал-КВ" (підрядник) укладено договір підряду від 19.08.2016 №19/08, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується за завданням Замовника своїми та/або залученими силами та засобами на свій ризик якісно виконати наступні роботи: ремонтно-монтажні роботи по низу печей та насосного обладнання газовапнякового відділення на об`єкті: ТОВ "Новооржицький цукровий завод" (надалі - Об`єкт) відповідно до вимог державних будівельних норм (ДБН), а також інших вимог законодавства України для таких видів робіт (п.1.1). Договірна вартість (загальна вартість робіт) за цим Договором є твердою, визначається на основі твердого Кошторису (Додаток №1) і складає 148260,47грн., у тому числі ПДВ 24710,08грн. (п.2.2). Строк виконання робіт, вказаних у п.1.1. цього Договору складає 20 календарних днів з дати отримання Підрядником авансу (п.3.1.).
Також, між ТОВ "Новооржицький цукровий завод" (по тексту договору - Замовник) та ТОВ "Дедал-КВ" (по тексту договору - Підрядник) укладено договір підряду від 25.05.2016 №25/05, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується за завданням Замовника своїми та/або залученими силами та засобами на свій ризик якісно виконати наступні роботи: демонтаж та монтаж охолоджувачів, грануляторів брикетного відділення на об`єкті: ТОВ "Новооржицький цукровий завод" (надалі - Об`єкт) відповідно до вимог державних будівельних норм (ДБН), а також інших вимог законодавства України для таких видів робіт (п.1.1). Договірна вартість (загальна вартість робіт) за цим Договором є твердою, визначається на основі твердого Кошторису (Додаток №1) і складає 196831,73грн., у тому числі ПДВ 32805,29грн. (п.2.2). Строк виконання робіт, вказаних у п.1.1. цього Договору складає 60 календарних днів з дати отримання Підрядником авансу (п. 3.1.).
Крім того, між ТОВ "Новооржицький цукровий завод" (по тексту договору - Замовник) та ТОВ "Дедал-КВ" (по тексту договору - Підрядник) укладено договір підряду від 31.08.2016 №31/08, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується за завданням Замовника своїми та/або залученими силами та засобами на свій ризик якісно виконати наступні роботи: реконструкція відстійників І-ї сатурації на об`єкті: ТОВ "Новооржицький цукровий завод" (надалі - Об`єкт) відповідно до вимог державних будівельних норм (ДБН), а також інших вимог законодавства України для таких видів робіт (п.1.1). Договірна вартість (загальна вартість робіт) за цим Договором є твердою, визначається на основі твердого Кошторису (Додаток №1) і складає 230000 грн, у тому числі ПДВ 38333,33грн. (п.2.2). Строк виконання робіт, вказаних у п.1.1. цього Договору складає 30 календарних днів з дати отримання Підрядником авансу (п.3.1.). Усі інші умови договору аналогічні умовам договору №07/04 від 07.04.2016.
Між ТОВ "Новооржицький цукровий завод" (по тексту договору - Замовник) та ТОВ "Дедал-КВ" (по тексту договору - Підрядник) укладено договір підряду від 21.06.2016 №6/0616/283, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується за завданням Замовника своїми та/або залученими силами та засобами на свій ризик якісно виконати наступні роботи: заміна завантажувально-розподільчих пристроїв на вапнякових печах на об`єкті: ТОВ "Новооржицький цукровий завод" (надалі - Об`єкт) відповідно до вимог державних будівельних норм (ДБН), а також інших вимог законодавства України для таких видів робіт (п.1.1). Договірна вартість (загальна вартість робіт) за цим Договором є твердою, визначається на основі твердого Кошторису (Додаток №1) і складає 510000грн., у тому числі ПДВ 85000грн. (п.2.2). Строк виконання робіт, вказаних у п.1.1. цього Договору складає 60 календарних днів з дати отримання Підрядником авансу (п.3.1.).
Між ТОВ "Новооржицький цукровий завод" (по тексту договору - Замовник) та ТОВ "Дедал-КВ" (по тексту договору - Підрядник) укладено договір підряду від 01.08.2016 № 6/0816/386, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується за завданням Замовника своїми та/або залученими силами та засобами на свій ризик якісно виконати наступні роботи: заміна вагонеток та дороги (паралелей) скіпових підіймачів на вапнякових печах на об`єкті: ТОВ "Новооржицький цукровий завод" (надалі - Об`єкт) відповідно до вимог державних будівельних норм (ДБН), а також інших вимог законодавства України для таких видів робіт (п.1.1). Договірна вартість (загальна вартість робіт) за цим Договором є твердою, визначається на основі твердого Кошторису (Додаток №1) і складає 175709,20грн., у тому числі ПДВ 29284,87грн. (п.2.2). Строк виконання робіт, вказаних у п.1.1. цього Договору складає 40 календарних днів з дати отримання Підрядником авансу (п.3.1.).
Таким чином ТОВ "Новооржицький цукровий завод" на підставі податкових накладних ТОВ "Дедал КВ" від 08.09.2016 №31, від 19.09.2016 №55, від 29.09.2016 №№ 88, 89, 90, 91, 92, 93, виданих у ході виконання договорів підряду, наведених вище, сформовано у вересні 2016 року податковий кредит на загальну суму ПДВ 128736,44грн.
Зауважень до оформлення та реєстрації вказаних податкових накладних ТОВ "Дедал КВ" в акті перевірки не зазначено.
Вказані господарські операції відображені у податковій декларації за вересень 2016 року у складі податкового кредиту .
На виконання вказаних договорів сторонами складено і підписано договірну ціну, локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1, складено акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати у за формою КБ-3.
ТОВ "Новооржицький цукровий завод" складено також акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, зазначено зміни в характеристиці об`єктів, що визнані реконструкцією, модернізацією.
Витрати на ремонт обладнання цукрового заводу були включені до декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік у вигляді амортизації інших необоротних матеріальних активів, та втрат на поточний ремонт що підтверджується наступними документами, які додані позивачем до матеріалів справи: декларацією з податку на прибуток за 2016 рік, додаток АМ графа 5; аналізом рахунку 631 по контрагенту; звітом по проводках 1522/631 за контрагентом; звітом по проводках 91/631 за контрагентом; оборотньо-сальдовою відомістю за рах. 1321; карткою рахунку 1321 по об`єктах; оборотньо-сальдовою відомістю за рах. 91; звітом про фінансові результати за 2016 рік.
Загальна сума витрат, понесених позивачем у зв`язку з придбанням спірної частини робіт становить 772418,74грн. з ПДВ і була відображена у бухгалтерському обліку. В підтвердження вказаних проводок позивач надав до матеріалів справи наступні документи : оборотньо-сальдову відомість за рах. 631 по контрагенту, аналіз рахунку 631 по контрагенту, оборотньо-сальдову відомість за рах. 1522 по об`єктах основних засобів, ремонт яких проводився.
Крім того, судом вказано, що факт виробництва позивачем цукру підтверджено наказами Міністерства аграрної політики України, яким позивачу надавалося і продовжує надаватися право на виробництво цукру у межах квоти "А".
Обладнання, ремонт якого проводило ТОВ "Дедал KB" на підставі вищенаведених договорів підряду, використовується в основній діяльності позивача - виробництві цукру з цукрового буряку.
Відтак, матеріалами справи підтверджено, що ремонтні роботи фактично виконані, а їх результат використаний у господарській діяльності позивача - виробництві цукру з цукрового буряку.
Разом з тим, апеляційний суд відзначив, що роботи, які виконувалися ТОВ "Дедал КВ", не належать до таких, що підлягають ліцензуванню, виходячи з наступного.
Ліцензія АЕ №640532, дата видачі - 05.06.2015, видана ТОВ "Дедал КВ" на будівництво об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорій складності.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" ліцензуванню підлягала тільки господарська діяльність з будівництва об`єктів IV і V категорій складності.
Згідно з Порядком віднесення об`єктів будівництва до об`єктів IV і V категорій складності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 557: до IV категорії складності відносяться об`єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: розраховані на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб; становлять можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об`єктом; у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об`єктів транспорту, зв`язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня; можуть призвести до втрати об`єктів культурної спадщини місцевого значення.
До V категорії складності відносяться об`єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: згідно з Законом України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" є об`єктами підвищеної небезпеки; розраховані на постійне перебування більш як 400 осіб та (або) періодичне перебування понад 1000 осіб; становлять можливу небезпеку для більш як 50000 осіб, які перебувають поза об`єктом; у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 150000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об`єктів транспорту, зв`язку, енергетики та інженерних мереж загальнодержавного значення; можуть призвести до втрати об`єктів культурної спадщини національного значення.
Суд констатував, що об`єкти, на яких проводилися спірні ремонтні роботи, не підпадають під ознаки об`єктів, будівництво яких підлягає ліцензуванню, тому зупинення дії виданої ТОВ "Дедал КВ" ліцензії не позбавляло це підприємство права виконувати ремонтні роботи на об`єктах інших категорій складності.
Окрім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що порушення ТОВ "Дедал КВ" законодавства про охорону праці не може бути підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту, роботодавцем для осіб, які виконували роботи від імені ТОВ "Дедал KB", є саме це підприємство. Позивач укладав договір не з фізичними особами, а саме з ТОВ "Дедал КВ", а отже не був зобов`язаний і не мав права контролювати додержання цим підприємством вимог законодавства про охорону праці. Крім того, враховуючи, що ремонтні роботи, що виконувалися ТОВ "Дедал КВ" для позивача, не відносилися до робіт підвищеної небезпеки, спеціальне навчання і перевірка знань з охорони праці у такому випадку не повинні були проводитися.
Отже, допущені контрагентом порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідну відповідальність щодо нього та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику податку на додану вартість.
Суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи документи не містять жодних доказів взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, між позивачем та його контрагентом, спрямованих на проведення безтоварних операцій та отримання незаконної податкової вигоди, відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами.
Здійснення платником податків навмисних збиткових фінансово-господарських операцій матеріалами справи не підтверджується. Фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру набути у спірних правовідносинах безпідставну податкову вигоду, суд в ході розгляду справи не виявив, адже добутими доказами підтверджується факт вибуття з власності суб`єкта права-платника податків коштів в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг), факт юридичної непов`язаності сторін правочину, факт відсутності у сторін правочину спільних економічних інтересів, що в сукупності підтверджує звичайність умов ведення господарської діяльності.
Доводи касаційної скарги висновки суду апеляційної інстанції не спростовують.
У ході розгляду справи судом апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку, встановлено реальне виконання господарських операцій з придбання робіт, які відповідають дійсному економічному змісту, відображеному в укладених позивачем договорах та призвели до фактичного руху його активів, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями належно оформлених, у відповідності до вимог законодавства, первинних документів.
Суд касаційної інстанції з урахуванням вказаного, дійшов висновку, що контролюючим органом не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені належними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Також, не подано відповідачем доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його контрагента, як-от: судових рішень, вироків, не наведено доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи. Висновки про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -