ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 0870/3443/12
адміністративне провадження № К/9901/31993/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніппроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, Управління Державної казначейської служби у м. Запоріжжі Запорізької області про стягнення пені з бюджетної заборгованості, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30.11.2016 (суддя - Татаринов Д.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 (головуючий суддя - Добродняк І.Ю., судді: Бишевська Н.А., Семененко Я.В.) у справі №0870/3443/12.
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" (далі - ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім.А.М. Кузьміна") звернулося Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби України в м. Запоріжжі Запорізької області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім.А.М. Кузьміна" пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України на суму бюджетної заборгованості 16446802,00 грн. за період з 04.11.2012 по 30.09.2013 в розмірі 2916626,29 грн.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Так, ухвалою Вищого адміністративного суду від 17.05.2016 рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, зокрема, з тих підстав, що суди попередніх інстанцій при вирішенні даного спору не дослідили питання щодо початку перебігу строку заборгованості бюджету з відшкодування позивачу податку на додану вартість в розмірі 16 446 802 грн. та не встановили моменту виникнення такої заборгованості, з урахуванням положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та, відповідно, виникнення права у позивача на нарахування та стягнення пені, на підставі пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.
За наслідками повторного перегляду, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.11.2016 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім.А.М. Кузьміна" пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України на суму бюджетної заборгованості 16446802,00 грн. за період з 20.11.2012 по 30.09.2013, що дорівнює 1277443,39 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30.11.2016 у справі № 0870/3443/12(СН/808/51/16) змінено, викладено абзац другий її резолютивної частини в редакції: "Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім.А.М. Кузьміна" пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України на суму бюджетної заборгованості 16 446 802,00 грн. за період з 28.11.2012 по 30.09.2013, що дорівнює 1245000,39 грн." В іншій частині залишено без змін.
При прийнятті зазначених судових рішень суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Виходячи з дати отримання податковим органом рішення суду № 2а-10042/10/0870 - 13.11.2012, суд першої інстанції дійшов висновку, що підлягає стягненню пеня на суму бюджетної заборгованості 16446802,00 грн. за період з 20.11.2012 по 30.09.2013 (дату фактичного відшкодування бюджетної заборгованості), що дорівнює 1 277 443, 39 грн. При цьому, суд апеляційної інстанції враховуючи п`ять операційних днів, протягом яких за приписами пунктів 200.13, 200.15 статті 200 Податкового кодексу України орган казначейства має видати платнику податку зазначену у висновку податкового органу суму бюджетного відшкодування і які відраховуються після отримання висновку контролюючого органу, зазначив, що строк відліку періоду, за який повинна нараховуватись пеня, є 28.11.2012.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби оскаржив їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30.11.2016, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач зазначає, що висновок судів про те, що розрахунок пені повинен розпочинатися 13.11.2012 - з дати отримання ухвали Вищого адміністративного суду по справі №2а-10042/10/0870 не відповідає нормам діючого законодавства щодо закінчення процедури оскарження. Звернуто увагу, що 24.09.2013 після отримання остаточного судового рішення, прийнятого Верховним Судом України надано висновок до органу державного казначейства, а 30.09.2013 суму податку на додану вартість,заявлену до бюджетного відшкодування за червень 2010 року у розмірі 16446802,00 грн. відшкодовано.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім.А.М. Кузьміна" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку у банку за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05.2010 по 31.05.2010.
За результатами перевірки складено акт №492/08-01/00186536, на підставі якого податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення №0000550801/0 від 07.09.2010, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 16446802,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення рішення від 07.09.2010 № 0000550801/0 податковим органом прийняті податкові повідомлення рішення від 28.09.2010 № 0000550801/1, від 25.11.2010 № 0000550801/2.
За результатами оскарження підприємством зазначених податкових повідомлень-рішень в судовому порядку постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2011 у справі №2а-10042/10/0870 визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення.
Судом визнано необґрунтованими висновки акту перевірки щодо неправомірності нарахування бюджетного відшкодування; встановлено, що позивач правомірно відносив сплачений ним в ціні товару ПДВ до свого податкового кредиту, а отже, питання щодо правомірності віднесення сум до бюджетного відшкодування не підлягає доказуванню під час розгляду даної справи, а тому є безспірним факт того, що позивачем правильно, правомірно та на підставі закону заявлено суму до бюджетного відшкодування у розмірі 16446802,00 грн.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011 залишено без змін постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2011 у справі №2а-10042/10/0870.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.10.2012 касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011 залишено без змін.
Згідно з абзацом другим пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
За правилами пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Згідно з пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
На суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 Податкового кодексу України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Неподання органом державної податкової служби після закінчення судового оскарження до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв`язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені.
Згідно із частинами третьою та п`ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому проваджені, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.10.2012 у справі № 2а-10042/10/0870 податковий орган отримав 13.11.2012, проте сума податку на додану вартість в розмірі 16446802,00 грн., заявлена позивачем до відшкодування за червень 2010 року, відшкодована позивачеві лише 30.09.2013.
Враховуючи те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, підтверджено правомірність заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, але не відшкодованої у встановленому законом порядку, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім.А.М. Кузьміна" пені за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 16446802,00 грн.
Наведене застосування пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України узгоджується з правовим висновок Верховного Суду України, висловленим у постанові від 03.06.2014 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області про стягнення суми.
Аналогічні висновки щодо застосування наведених норм права викладено й у постанові Верховного Суду від 14.03.2019 у справі № 822/553/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" до Славутської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області, Славутського управління Державної казначейської служби України Хмельницької області про стягнення коштів.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -