ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 813/6290/13-а
адміністративне провадження № К/9901/25771/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області (далі у тексті - Інспекція, Дрогобицька ОДПІ) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2015 (суддя - Сасевич О.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2015 (головуючий суддя - Обрізко І.М., судді - Левицька Н.Г., Сапіга В.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС "Молл-Маркет" (далі у тексті - Товариство, ТОВ "ТКС "Молл-Маркет") до Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.02.2011 № 0000052301 та від 05.08.2010 № 0000432301/0,
У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТКС "Молл - Маркет" (надалі - ТОВ "ТКС "Молл - Маркет") звернулося у травні 2011 року до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Трускавець Львівської області, у якому просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.02.2011 року №0000052301, від 05.08.2010 року №0000432301/0.
В обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що прийняті відповідачем спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірним, оскільки, при формуванні податкового кредиту позивачем дотримані вимоги податкового законодавства, та, на його думку, оспорювані ним податкові повідомлення-рішення не відповідають фактичним обставинам справи та були прийняті контролюючим органом із порушенням норм матеріального права й суперечать чинному законодавству України.
У письмових запереченнях відповідач вказує на законність оспорюваних податкових повідомлень-рішень, оскільки, під час перевірки зібрано достатньо обґрунтованих свідчень про те, що господарські операції між ТОВ "ТКС "Молл - Маркет" та ТОВ "ТКС-Менеджмент", ДП "Бізнес-Плюс", ТОВ "ТКС-Менеджмент", ТОВ "ТКС-Євробуд", ТОВ "Бізнес-Прогрес", ДП "Транспорт" ТОВ "ТКС-Менеджмент", які були відображені позивачем в податковому обліку, фактично не мали місце та не можливо встановити жодного зв`язку таких операцій із реальною господарською діяльністю позивача. Такі висновки відповідач обґрунтовує неналежним оформленням первинних документів позивача, відсутністю зв`язку задокументованих операцій із діяльністю позивача, неможливістю встановлення справжнього змісту й обсягу операцій, відсутністю якого-небудь економічного ефекту від таких операцій. Тож, зважаючи на вказане, відповідач вважає, що позивачем у результаті порушення приписів податкового законодавства було безпідставно занижено податкові зобов`язання з податку на прибуток і податку на додану вартість, а тому, висновки та рішення податкового органу були обґрунтованими й законними, у зв`язку з чим підстави для скасування податкових повідомлень-рішень від 25.02.2011 №0000052301 та від 05.08.2010 №0000432301/0 відсутні.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2011, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013, у задоволенні позову ТОВ "ТКС "Молл - Маркет" було відмовлено повністю, з мотивів правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
Не погодившись із прийнятими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.07.2013 касаційну скаргу ТОВ "ТКС "Молл - Маркет" задоволено частково, рішення попередніх судових інстанцій були скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2015, адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення 25.02.2011 №0000052301 та від 05.08.2010 №0000432301/0.
Суди виходили з того, що реальність господарської операції позивача з ТОВ "ТКС - Менеджмент" з консалтингових послуг підтверджується актами здачі - приймання робіт, які складені до вимог законодавства, проте, на спростування договорів відповідача, законодавство не передбачає деталізації опису господарської операції. Допущення ряду неточностей не доводить факту нереальності операцій, що підтверджено наведеною судовою практикою, позаяк, слід брати до уваги й інші докази, зокрема додану специфікацію. Крім того, позивачем були додані ряд документів, що засвідчують доцільність подібних послуг та підтверджують факт активного користування ТОВ "ТКС "Молл - Маркет" банківськими послугами, а саме: договори кредиту, іпотечний договір, застави, поруки та про їх зміну, розірвання.
Послуги з питань комерційної нерухомості від ДП "Бізнес - Плюс", ТОВ "ТКС - Менеджмент" підтверджуються актами здачі - приймання робіт (послуг) підтверджено наданими копіями звітів про проведену роботу, документами про власність об`єкта, що підлягав оренді. Той факт, що на деяких документах фігурує ОП "Молл Маркет" пояснюється тим, що ТОВ "ТКС "Молл - Маркет" було створене 11.06.2008 року шляхом зміни організаційно - правової форми ОП та є його правонаступником.
Отримані інформаційно - консультативні послуги від ТОВ "ТКС - Євробуд" підтверджені актом здачі - приймання робіт, аналітичне дослідження проведено останнім.
Транспортні послуги отримані від ДП "Транспорт", ТОВ "ТКС - Менеджмент" підтверджені актом здачі - прийняття робіт та полягали в провезенні важкої техніки для реконструкції відпочинкових комплексів, правовий статус яких доводиться також документально.
Застосовано рішення Європейського Суду з прав людини "Федорченко та Лозенко проти України". Вказана позиція підтверджена висновком судово - економічної експертизи №257 від 31.03.2015 року.
Крім того, оспорюваним податковим повідомленням - рішенням від 25.02.2011 № 0000052301 позивачу було визначено виключно грошове зобов`язання за штрафними санкціями в сумі 123 055, 00 грн без визначення суми грошового зобов`язання за основним платежем.
Інспекція оскаржила рішення судів до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 07.09.2016 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки судами обох інстанцій не надано належної правової оцінки доводам відповідача про те, що у висновку експертизи від 31.03.2015 №257 неповно досліджено матеріали експертизи, неясно обґрунтовано висновки експертизи, допущено висловлення припущень, що не підтверджуються матеріалами експертизи, не надано відповіді на поставлені запитання, а також викладено твердження та висновки, які на вирішення експертизи не виносилися. Крім того, такий висновок не є обов`язковим і немає наперед встановленої сили, підлягає оцінці у сукупності й взаємозв`язку із іншими доказами у справі, а для правильного вирішення спору дослідженню судами підлягала, перш за все, реальність господарської операції, досягнення позивачем економічних цілей за результатами її здійснення, а також реальність усіх даних, наведених у первинних документах, проте судами така оцінка здійснена не була, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Крім того, позивачем не надано суду податкових накладних, які були підставою для формування податкового кредиту. Суд взяв до уваги акти приймання - передачі виконаних робіт та інші первинні документи. Не встановлювався факт проведення оплати за отримані послуги. Не встановлено зміст транспортних послуг. Ряд документів не слід вважати належними доказами.
Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу суду не надав.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05.04.2021 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 06.04.2021.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що у період із 17.05.2010 по 31.05.2010 Інспекцією було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "ТКС "Молл - Маркет" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010.
За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 03.06.2010 №130/230/30613360, на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення від 05.08.2010 №0000422301/0, яким позивачеві визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 246 110, 00 грн і штрафних санкцій в сумі 123 055, 00 грн та від 05.08.2010 №0000432301/0, яким визначено податкове зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 756 546, 00 грн і штрафних санкцій в сумі 378 273, 00 грн.
Позивачем такі податкові повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку, проте, за наслідками розгляду первинної скарги оскаржувані рішення були залишені без змін та складено повторні податкові повідомлення-рішення від 17.11.2010 №0000422301/1 та №0000432301/1.
Так, за результатами повторної скарги позивача до ДПА у Львівській області його вимоги було частково задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000422301/0 від 05.08.2010 у частині основного платежу з податку на прибуток, в іншій частині рішення було залишено без змін, а також залишено без змін і податкове повідомлення-рішення від 05.08.2010 №0000432301/0. У зв`язку із частковим скасуванням податкового повідомлення-рішення від 05.08.2010 №0000422301/0, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.02.2011 №0000052301 про визначення позивачеві грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій у сумі 123 055, 00 грн. Надалі, ДПА України залишила без задоволення наступну вже повторну скаргу позивача.
Колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, виходячи з наступного.
Суди правомірно прийняли до уваги висновок №257, складений судовим експертом Львівського НДІ судових експертиз 31.03.2015 за результатами судово-економічної експертизи. Зокрема, у висновку експерта 31.03.2015 №257 було зроблено висновки про те, що отримання ТОВ "ТКС "Молл - Маркет" послуг від ТОВ "ТКС-Менеджмент", ДП "Бізнес-Плюс" ТОВ "ТКС-Менеджмент", ТОВ "ТКС-Євробуд", ТОВ "Бізнес-Прогрес", ДП "Транспорт", ТОВ"ТКС-Менеджмент" підтверджується належним чином оформленими документами, які складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року.
Крім того, під час розгляду справи Вищий адміністративний суд України ухвалою встановив, що деякі дефекти в оформленні документів (зокрема, відсутність окремих реквізитів або помилки при їх заповненні), за наявності інших первинних документів, якими підтверджується факт реального придбання платником податку (покупцем) послуг, не можуть розглядатися як підстави для висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій.
Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що доведенню у таких справах підлягають обставини щодо придбання платником податків товару (послуг) з метою використання у власній господарській діяльності, у зв`язку з чим необхідно було встановити види господарської діяльності, що здійснювалися платником податків, мету здійснення господарських операцій (призначення послуг), при цьому слід врахувати, що неотримання економічного ефекту від придбання таких послуг у періоді, коли вони придбані, само собою не свідчить про негосподарський характер таких операцій, оскільки такий економічний ефект не обов`язково має настати одразу після придбання послуг, а мета його отримання може мати довгострокову перспективу.
Висновками судів попередніх інстанцій встановлено, що під час судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи відповідача щодо того, що спірні господарські операції між ТОВ "ТКС "Молл - Маркет" з отримання послуг від ТОВ "ТКС-Менеджмент", ДП "Бізнес-Плюс" ТОВ "ТКС-Менеджмент", ТОВ "ТКС-Євробуд", ТОВ "Бізнес-Прогрес", ДП "Транспорт", ТОВ"ТКС-Менеджмент" були нереальними та безтоварними чи не були використані у господарській діяльності позивача, а зібрані у справі докази підтверджують про зворотнє.
Також, судами встановлено, що оспорюваним податковим повідомленням-рішенням від 25.02.2011 №0000052301 позивачеві було визначено виключно грошове зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 123 055, 00 грн, відповідно до пп. "б" пп.4.2.2 та пп.17.1.3 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-III (далі у тексті - Закон № 2181-III, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), без визначення суми грошового зобов`язання за основним платежем.
Проте, ви