ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2021 року
м. Київ
справа № 826/10493/16
адміністративне провадження № К/9901/36163/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гусака М.Б., Шишова О.О.,
секретар судового засідання Кривда В.І.,
представники: позивача - не з`явився, відповідача - Румянцева А.В.,
розглянувши у судовому засіданні з фіксуванням судового процесу технічними засобами справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ʼʼЕко Лідерʼʼ до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві (правонаступник - Головне управління ДПС у м. Києві) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2016 (суддя - Арсірій Р.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 (суддя - доповідач Степанюк А.Г., судді: Кузьменко В. В., Шурко О.І.),
У С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО ЛІДЕР" (далі - ТОВ "ЕКО ЛІДЕР", Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС, відповідач), в якому просило:
1) визнати неправомірними дії ГУ ДФС з призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЕКО ЛІДЕР" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин з платниками податків ТОВ "ЛАКРОСТ", ТОВ "МІРАКС-ТРЕЙД" за період з 01.10.2015 по 31.10.2015, ТОВ "СВІТ ОЙЛ ГРУП" - з 01.10.2015 по 31.12.2015 та з контрагентами-покупцями на підставі наказу від 09.03.2016 №1271;
2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС форми "Р" від 15.04.2016 №0003741404 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 50ʼ 202ʼ 027,00 грн (в тому числі, штрафні (фінансові) санкції - 10ʼ 040ʼ 405,00 грн).
На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на безпідставність проведення податкової перевірки щодо нього, на правильність формування ним даних податкового обліку за наслідками операцій із контрагентами-постачальниками ТОВ "ЛАКРОСТ", ТОВ "МІРАКС-ТРЕЙД", ТОВ "СВІТ ОЙЛ ГРУП" та контрагентами-покупцями ТОВ "ДТЕК "ДОПРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ", ТОВ "ШАХТА "БІЛОЗЕРСЬКА", ТОВ "СХІДНА КОМПАНІЯ", ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН". Позивач доводив, що висновки контролюючого органу в акті перевірки, на підставі яких було прийнято зазначене податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам, оскільки господарські операції із зазначеними контрагентами мали реальний характер, товар контрагентами-постачальниками був поставлений у повному обсязі, а в подальшому реалізований відповідно до умов господарських договорів, господарські операції належним чином відображено у бухобліку та податковій звітності. Позивач посилався на принцип індивідуальної відповідальності платника податків за порушення податкової дисципліни, вважаючи, що контролюючий орган не мав права зменшувати в податковому обліку Товариства суми податкового кредиту на підставі податкової інформації щодо негативної податкової поведінки контрагентів-постачальників.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 22.11.2016, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017, позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС форми "Р" від 15.04.2016 №0003741404; в іншій частині позовних вимог відмовив.
Висновок суду в частині задоволених позовних вимог вмотивований тим, що ГУ ДФС неправомірно виключило із податкового обліку позивача суми податкового кредиту, задекларовані за податковими накладними, виписаними ТОВ "ЛАКРОСТ", ТОВ"МІРАКС-ТРЕЙД", ТОВ "СВІТ ОЙЛ ГРУП" на постачання товару (олії соняшникової нерафінованої), оскільки операції з поставки від цих постачальників на адресу позивача товару підтверджуються належними документами первинного бухгалтерського та податкового обліку.
Відмова в іншій частині позовних вимог обґрунтована тим, що податкова перевірка проведена, тому належним способом захисту порушеного права позивача є оскарження прийнятого за результатами перевірки податкового повідомлення-рішення.
ГУ ДФС подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017, у якій, посилаючись на порушення зазначеними судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати прийняті ними судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.
Обґрунтовуючи вимоги, викладені в касаційній скарзі, відповідач посилається на те, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій про правомірне формування Товариством даних податкового обліку по господарських операціях з ТОВ "ЛАКРОСТ", ТОВ "МІРАКС-ТРЕЙД", ТОВ "СВІТ ОЙЛ ГРУП", ТОВ "ДТЕК "ДОПРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ", ТОВ "ШАХТА "БІЛОЗЕРСЬКА", ТОВ "СХІДНА КОМПАНІЯ", ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" не відповідає нормам матеріального та процесуального права, оскільки на момент перевірки та під час розгляду справи в суді першої інстанції у платника податків (позивача у справі) були відсутні документи про сплату ціни за товар, сертифікати якості на товар, товарно-транспортні накладні (ТТН), договори про зберігання товару, розгорнута картка рахунку бухгалтерського обліку 361; видаткові накладні надано не в повному обсязі. Зазначені документи були надані позивачем лише під час апеляційного перегляду справи в суді апеляційної інстанції, проте суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, безпідставно врахував ці документи, як належні та допустимі докази реальності господарських операцій позивача у період, охоплений перевіркою. На думку відповідача, суди також неправильно застосували до спірних правовідносин принцип індивідуальної відповідальності платника податків та не врахували обставини щодо наявності кримінальних проваджень, порушених за фактом фіктивного підприємництва, у яких фігурують контрагенти позивача. При цьому правомірність висновку судів про відмову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ДФС з призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЕКО ЛІДЕР" відповідач не заперечує.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25.05.2017 (провадження №К/800/11463/17) відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС.
Позивач не реалізував процесуальне право подати заперечення на касаційну скаргу.
Відповідно до пункту 4 частини першої Розділу VІІ ʼʼПерехідні положенняʼʼ Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) в редакції Закону України ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актівʼʼ від 03.10.2017 №2147-VIII матеріали касаційної скарги з Вищого адміністративного суду України передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Для розгляду справи №826/10493/16 визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача ОСОБА_1., суддів Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
На підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 25.11.2020 №2302/0/78-20 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи №826/10493/16 між суддями, про що складено протокол від 25.11.2020.
Для розгляду справи №826/10493/16 визначено новий склад колегії суддів Верховного Суду: суддя-доповідач Усенко Є.А., судді Гімон М.М., Гусак М.Б.
У зв`язку із перебування у відпустці судді Гімона М.М. з 29.03.2021 по 30.03.2021, який не є суддею-доповідачем у цій справі, призначеної до розгляду у судовому засіданні на 29.03.2021, а входить до складу колегії суддів, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2021 проведено заміну судді Гімона М.М. на суддю Шишова О.О.
У судовому засіданні суду касаційної інстанції представник відповідача підтримав касаційну скаргу, представник позивача в судове засідання не з`явився.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справʼʼ від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, в межах доводів та вимог касаційної скарги, як це передбачено частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС).
Верховний Суд перевірив обґрунтованість наведених у касаційній скарзі доводів, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що, податкове повідомлення - рішення, з приводу правомірності якого виник спір, було прийнято на підставі акта перевірки від 25.03.2016 №30/26-15-14-04-03/38745281 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЕКО ЛІДЕР з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "ЛАКРОСТ", ТОВ "МІРАКС-ТРЕЙД", ТОВ "СВІТ ОЙЛ ГРУП" за період з 01.10.2015 по 31.12.2015 та з контрагентами-покупцями (ТОВ "ДТЕК "ДОПРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ", ТОВ "ШАХТА "БІЛОЗЕРСЬКА", ТОВ "СХІДНА КОМПАНІЯ", ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН")" (далі - акт перевірки).
Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, позивач порушив норми пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК), внаслідок: 1) завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 73ʼ 594ʼ 150,00 грн по взаємовідносинах із ТОВ "ЛАКРОСТ" за жовтень 2015 року (2ʼ 432ʼ 024,00 грн), ТОВ "МІРАКС-ТРЕЙД" за жовтень 2015 року (196ʼ 688,00 грн), ТОВ "СВІТ ОЙЛ ГРУП" за жовтень - грудень 2015 року (70ʼ 965ʼ 458,00 грн) з придбання товару (олія соняшникова нерафінована); 2) завищення податкових зобов`язань з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2015 року на загальну суму 22ʼ 457ʼ 478,00 грн за наслідками операцій з реалізації цього ж товару на користь ТОВ "ДТЕК "ДОПРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ", ТОВ "ШАХТА "БІЛОЗЕРСЬКА", ТОВ "СХІДНА КОМПАНІЯ", ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН".
Ці порушення призвели, крім іншого, до заниження ПДВ, який підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету (рядок 25 Декларації) в грудні 2015 року на загальну суму 40ʼ 161ʼ 622,00 грн
Порушення позивачем зазначених вище норм податкового законодавства контролюючий орган пов`язує з тим, що зазначені операції є удаваними.
На підтвердження такого висновку контролюючий орган послався на отриману в результаті проведення заходів податкового контролю інформацію щодо контрагентів позивача ТОВ "ЛАКРОСТ", ТОВ "МІРАКС-ТРЕЙД", ТОВ "СВІТ ОЙЛ ГРУП", а також їх контрагентів по ланцюгу постачання, згідно з якою вони не мають можливостей для здійснення підприємницької діяльності, зокрема і операцій з постачання в таких обсягах і відповідної якості товару, який був предметом постачання на користь позивача. ТОВ "ЛАКРОСТ", ТОВ "МІРАКС-ТРЕЙД", ТОВ "СВІТ ОЙЛ ГРУП" за місцезнаходженням відсутні, реєстрація їх платниками ПДВ анульована у зв`язку з неподанням податкової звітності; щодо ТОВ "СВІТ ОЙЛ ГРУП" у кримінальних провадженнях №32016060000000001, №32016060000000002 встановлені обставини про формування незаконного податкового кредиту по безтоварних операціях з ФГ "Пустомитівське", за фактом фіктивного підприємництва якого порушено кримінальні провадження.
У наданих ТОВ "ЕКО ЛІДЕР" до перевірки документах (договори поставки, специфікації до цих договорів, видаткові та податкові накладні, акти прийому-передачі продукції) місце складання документів не співпадає з місцем проведення господарської операції, а запитувані контролюючим органом документи про перевезення, зберігання, переміщення товару, банківські документи про сплату вартості товару до перевірки не надані; у бухгалтерському обліку Товариства обліковується кредиторська та дебіторська заборгованість за операціями з придбанням та продажем олії соняшникової нерафінованої.
Висновок суду першої інстанції про підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення вмотивований тим, що первинні документи, які позивач надав під час перевірки та в судовому процесі (договори поставки, специфікації до цих договорів, видаткові та податкові накладні, акти прийому-передачі продукції) підтверджують господарські операцій Товариства з придбання олії соняшникової нерафінованої у ТОВ"ЛАКРОСТ", ТОВ "МІРАКС-ТРЕЙД", ТОВ "СВІТ ОЙЛ ГРУП" та операції з подальшого постачання цього ж товару на адресу ТОВ "ДТЕК "ДОПРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ", ТОВ "ШАХТА "БІЛОЗЕРСЬКА", ТОВ "СХІДНА КОМПАНІЯ", ТОВ"САВ-ДІСТРИБЬЮШН". Документи відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88
Надаючи оцінку доводу відповідача про не відповідність у видаткових накладних місця їх складання з місцем проведення господарської операції (постачання (передача) олії), вказаного у специфікаціях до договорів поставки та в актах приймання-передачі сільськогосподарської продукції, суд першої інстанції виходив з того, що згідно із специфікаціями датою переходу права власності на товар вважається дата передачі товару в місці поставки за видатковою накладною, яка видається покупцю. З моменту передачі товару покупець набуває право розпоряджатись товаром, у тому числі, передавати товар на складі постачальника у власність третій особі. За умовами договорів поставок вартість перших тридцяти днів зберігання товару з моменту його передачі на складі включено у вартість товару. Оскільки придбання та наступний продаж товару здійснювався позивачем на умовах франко-склад без його відвантаження на транспортні засоби покупця, підстав для складання ТТН на перевезення товару в операціях, здійснених позивачем, не було, а зберігання товару передбачено специфікаціями до договорів поставки.
Суд першої інстанції застосував принцип індивідуальної відповідальності платника податків, а також зазначив, що факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагентів платника податків у ланцюгу постачання не може слугувати підставою для оцінки господарських операцій як фіктивних, доводів про ухвалення судом вироку у кримінальній справі відповідач не навів.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, так само дійшов висновку, що позивач придбав олію соняшникову нерафіновану у ТОВ "ЛАКРОСТ", ТОВ "МІРАКС-ТРЕЙД", ТОВ "СВІТ ОЙЛ ГРУП", а тому правомірно включив до податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 73ʼ594ʼ150,00 грн в ціні товару у відповідності з виписаними на цю суму ПДВ податковими накладними. Факт придбання позивачем олії апеляційний суд встановив на підставі як доказів, які були досліджені судом першої інстанції, так і додаткових доказів, наданих позивачем на виконання ухвали від 20.12.2016: договорів комісії, актів передачі товару на комісію, актів прийому-передачі, специфікацій, посвідчень якості на продукцію, ТТН). Апеляційний суд зазначив, що відповідач не надав доказів, які б підтвердили, що господарські операції між позивачем та ТОВ "ЛАКРОСТ", ТОВ "МІРАКС-ТРЕЙД", ТОВ "СВІТ ОЙЛ ГРУП" вчинені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.
Доводи ГУ ДФС про відсутність у Товариства документів (банківські виписки, посвідчення (сертифікати) якості на товар, ТТН, договори зберігання, розгорнута картка бухгалтерського рахунку 361) під час проведення перевірки, наявної кредиторської та дебіторської заборгованості у Товариства по спірним операціям судом апеляційної інстанції не досліджувалися.
Відповідно до підпункту ʼʼаʼʼ пункту 185.1 статті 185 ПК (у редакції, чинній станом на жовтень - грудень 2015 року; далі - так само) об`єктом оподаткування податком на додану вартість, є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
За правилами пункту 198.1 статті 198 ПК право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає у платника цього податку у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу..
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання ко