ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 820/5562/17
провадження № К/9901/52315/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду у складі судді Сагайдака В.В. від 24 січня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Жигилія С.П., Сіренко О.І., Перцової Т.С. від 26 квітня 2018 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, надану листом від 10 листопада 2017 року № М-30293/0/6-24523 /0/21-17, у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га, із земель державного резервного фонду, що розташована за межами с. Нікополь на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та передати ОСОБА_1 зазначену ділянку у власність;
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га, із земель державного резервного фонду, що розташована за межами с. Нікополь на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, та передати йому зазначену ділянку у власність з урахуванням висновків суду по даній справі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, надану листом від 10 листопада 2017 року № М-30293/0/6-24523/0/21-17, у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га, із земель державного резервного фонду, що розташована за межами с. Нікополь на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області та передачі зазначеної ділянки у власність ОСОБА_1 .
Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га, із земель державного резервного фонду, що розташована за межами с. Нікополь на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області та передачі зазначеної ділянки у власність ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду по данійу цій справі.
3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, із яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що підстави, через які відповідач не затвердив проект землеустрою, є не обґрунтованими. Отже, рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою, оформлене листом, слід визнати протиправним та скасувати.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року та закрити провадження у справі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявою, у якій просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,2 га, із земель державного резервного фонду, що розташована за межами с. Нікополь на території Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області та передати зазначену ділянку у власність.
6. Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області надано лист-відповідь № М-30293/0/6-24523/0/21-17 від 10 листопада 2017 року, яким повідомлено заявника, що прийняття ухвалення відповідного рішення можливо після виправлення невідповідностей, а саме: матеріали геодезичних вишукувань частково не відповідають вимогам Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Головного управління геодезії картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України № 56 від 09 ківтня 1998 року; перелік обмежень не відповідає додатку 6 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 зі змінами; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевість) привести у відповідність до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему України від 18 травня 2010 року № 376. У зв`язку із чим повернуто зазначений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та матеріали до нього на доопрацювання.
7. Уважаючи, що відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, надану листом від 10 листопада 2017 року № М-30293/0/6-24523 /0/21-17, у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не правильно застосували норми процесуального права, а саме помилково вирішували спір як публічно-правовий.
9. Скаржник зазначає, що Головне управління, реалізуючи свої повноваження щодо передачі земельних ділянок у приватну власність є учасником цивільних, а не адміністративних правовідносин. Отже, спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
10. На підтвердження того, що цей спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства, відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 922/880/17 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 707/1580/15-ц.
11. Відзиву на касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року ОСОБА_1 не подано.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
13. Відповідно до положень частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд переглядає справу в межах доводів касаційної скарги, які зводяться до того, що спір у цій справі не є адміністративно-правовим, а підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
14. Як на приклад віднесення даного спору до спору, що має приватно-правовий характер та підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 922/880/17 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 707/1580/15-ц, ув яких сформульовано правовий висновок про віднесення справ такої ж категорії до цивільною (господарської) юрисдикції.
15. Проте, Суд вважає, що наведена судова практика є нерелевантною, оскільки зміст наведених судових рішень свідчить про те, що у всіх наданих для порівняння справах у позивачів вже виникли речові права.
16. У справі № 922/880/17 оскаржувалось рішення міськради щодо передачі у приватну власність земельної ділянки, державний акт на право власності на земельну ділянку загальною. Позивач їх оскаржував як співкористувач, що не давав згоди на її відчуження.
17. У справі № 922/880/17 юридична особа оскаржувала рішення міської ради в частині відмови в затвердженні проекту землеустрою та відмови в продажу земельної ділянки. Спір розглядався господарськими судами. Задовольняючи позов, суд виходив з того, що поданий позивачем проект землеустрою вважається затвердженим, тому немає підстав для відмови у продажу позивачеві земельної ділянки.
18. У справі № 707/1580/15-ц позивач просив зобов`язати сільську раду здійснити приватизацію земельної ділянки, оскільки без цього позивач не може зареєструвати право власності на житловий будинок.
19. Водночас, у справі, яка розглядається, позивач ОСОБА_1 оскаржує відмову у затвердженні проекту землеустрою. Це передбачає надання оцінки діям та рішення суб`єкта владних повноважень, як органу, уповноваженого розпоряджатись земельною ділянкою. Позивач має намір набути право користування земельною ділянкою. Проте його права порушено лише на стадії затвердження проекту землеустрою. Лише після позитивного рішення Держгеокадастру вирішуватиметься питання про фактичну передачу земельної ділянки.
20. Отже, обставини цієї справи не є релевантними з обставинами, наведеними у судових рішеннях, які, на думку скаржника, свідчать про неправильне вирішення судами даного спору за правилами адміністративного судочинства.
21. Водночас, Суд звертає увагу скаржника на те, що Верховним Судом увже вирішувалось питання юрисдикції спорів про визнання протиправним рішення Держгеокадастру щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою земельної ділянки.
22. Зокрема, у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 591/5935/17 Суд зазначив:
"Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання недійсним і скасування рішення Сумської міської ради, яким відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою та наданні у власність за рахунок земель міської ради спірної земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Органи місцевого самоврядування у вказаних правових відносинах є суб`ʼєктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції. Відповідний висновок міститься у Рішенні Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 ЗК України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), у якому визначено, що вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як субʼ`єктом владних повноважень щодо оскаржень його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що цей спір не пов`ʼязаний з вирішенням питання приватноправового характеру, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`ʼєкта владних повноважень (органу місцевого самоврядування), який реалізовує у цих правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції шляхом розгляду питання щодо передачі земельної ділянки у власність. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду раніше у постановах від 30.05.2018 у справі № 826/5737/16, від 13.06.2018 у справі № 307/2765/15-ц, від 28.11.2018 у справі № 463/1865/17, від 15.05.2019 у справах № 729/608/17 та № 352/1414/15-ц, від 12.06.2019 у справі № 749/942/18".
23. Отже, доводи скаржника про закриття провадження у справі Суд відхиляє.
24. Оскільки скаржник не оскаржує судові рішення по суті, не наводить у цій частині доводів щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального, Суд не вбачає підстав для перегляду рішень в у цій частині.
25. Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом у постанові від 04 листопада 2020 року у справі № 820/6617/17.