Постанова
Іменем України
02 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 522/14085/19
провадження № 61-16791св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду, у складі судді Свистунової О. В.,
від 29 жовтня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі -
АТ "Покровський ГЗК") про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.
Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області, у складі судді Гукової Р. М., від 05 серпня 2020 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 08 вересня 2020 року про виправлення описки, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з АТ "Покровський ГЗК" на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди в зв`язку з ушкодженням здоров`я на виробництві
95 000 грн без урахування податків і зборів. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської областівід 05 серпня 2020 рокуу справі № 189/65/20 відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 358 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Апеляційний суд виходив з того, що у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду від 05 жовтня 2020 року,
не усунуті. Наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції визнані неповажними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У поданій в грудні 2020 року касаційній скарзі на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу передати до Дніпровського апеляційного суду для розгляду його апеляційної скарги по суті.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 14 січня 2021 року, у зв`язку зі звільненням у відставку судді Кузнєцова В. О., справу № 189/695/20 передано
судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у справі № 189/65/20.
У лютому 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків апеляційного суду. Заявник вважає, що, постановляючи оскаржену ухвалу, апеляційний суд повинен був врахувати запровадження на території України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та наявність у нього професійного захворювання - хронічне обструктивне захворювання легень, що у випадку зараження коронавірусною інфекцією (COVID-19) ускладнює її перебіг. Посилається на те, що страх захворіти коронавірусною хворобою (COVID-19) перешкодив йому своєчасно звернутися за правовою допомогою, підготувати та подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ "Покровський ГЗК" на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якій представник відповідача просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Фактичні обставини справи
17 вересня 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2020 року, разом з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що під час проголошення судом першої інстанції рішення присутнім не був, копії оскарженого судового рішення не отримував, а з його текстом ознайомився 15 вересня 2020 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2020 року залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням належних підстав пропуску такого строку.
Постановляючи ухвалу від 05 жовтня 2020 року суд апеляційної інстанції виходив із того, що матеріалами справи підтверджено факт одержання позивачем 12 серпня 2020 року копії рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2020 року. Апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, а підстави, на які посилається ОСОБА_1, як причини пропуску строку, є неповажними.
13 жовтня 2020 року засобами поштового зв`язку представником
ОСОБА_1 - адвокатом Флягою В. Г. подано до апеляційного суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, мотивування якої є аналогічним з мотивами, викладеним в заяві, поданій разом з апеляційною скаргою.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої-другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (рішення ЄСПЛ у справі "Мельник проти України" від 28 березня
2006 року, заява № 23436/03, § 22).
Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано у главах 1, 2 розділу V ЦПК України, якими урегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.
Статтею 17 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частини перша, друга статті 354 ЦПК України).
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху зокрема у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
У статтях 127, 357, 358 ЦПК України не визначено конкретного переліку причин, які є поважними і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Проте суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним особою, яка подає апеляційну скаргу, обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, встановити чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
05 серпня 2020 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі № 189/65/20, повний текст рішення суду складено 10 серпня 2020 року, а
08 вересня 2020 року цим же судом постановлено ухвалу про виправлення описки в рішенні суду.
В судовому засіданні 05 серпня 2020 року брав участь представник
позивача - адвокат Фляга В. Г.
Копію рішення суду 10 серпня 2020 року направлено рекомендованим листом на адресу ОСОБА_1 вказану ним у позовній заяві, та отримано 12 серпня 2020 року членом його сім`ї (дочкою), що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку підставам пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження судового рішення, правильно врахував положення частини третьої статті 130 ЦПК України, згідно якої, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що перевірка документів, що посвідчують особу адресата (фізичну особу), особу, яка одержує поштове відправлення замість такого адресата, родинні зв`язки з адресатом, а також належне оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення покладено на працівників органу поштового зв`язку. Добросовісне виконання працівниками АТ "Укрпошта" своїх службових обов`язків у даному випадку презюмується, а в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази протилежного.
З урахуванням викладеного, постановляючи 05 жовтня 2020 року ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що апеляційна скарга ОСОБА_1 подана після закінчення строку, встановленого статтею 354 ЦПК України, а наведені ним причини пропуску такого строку не є поважними.
Доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданої
13 жовтня 2020 року представником позивача, аналогічні доводам такої заяви, поданої ОСОБА_1 разом з апеляційною скаргою.
З урахування викладеного, апеляційний суд, встановивши, що
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції поза межами строку на апеляційне оскарження і поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження не навів, правильно застосував положення статті 358 ЦПК України та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2020 року.
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що на строк подачі позивачем апеляційної скарги на рішення місцевого суду вплинуло запровадження на території України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), оскільки такими підставами ОСОБА_1 не обґрунтовував подані ним до апеляційного суду заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, натомість, всупереч матеріалам справи, стверджував, що повний текст рішення суду не отримував.
Крім того, за змістом пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд виключно за заявою учасників справи поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Які саме обмеження впроваджені у зв`язку з карантином перешкодили йому своєчасно подати апеляційну скаргу, ОСОБА_1 не зазначено. При цьому у справі брав участь представник позивача - адвокат Фляга В. Г.
Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують встановлені у справі обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення, і зводяться до помилкового тлумачення норм процесуального права та містять посилання на обставини, що були предметом дослідження апеляційного суду.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411
ЦПК України оскаржене судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Підстави нового розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду