Постанова
Іменем України
02 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 591/3429/15-ц
провадження № 61-14252св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування",
третя особа - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 03 березня 2017 року в складі судді Шелєхової Г. В. та постанову Сумського апеляційного суду від 11 червня
2019 року в складі колегії суддів: Левченко Т. А., Собини О. І., Хвостика С. Г.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства
з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (далі - ТДВ "Експрес Страхування"), третя особа - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") про захист прав споживача, стягнення не виплаченого страхового відшкодування та моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що 05 червня 2013 року між ним та ТДВ "Експрес Страхування" укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № 202.13.2178548 зі строком дії до 06 червня 2020 року, предметом якого є майнові інтереси, пов`язані з володінням, користуванням, розпорядженням застрахованим на умовах договору транспортним засобом KIA Sportage, державний номерний знак НОМЕР_1 .
08 вересня 2014 року відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), внаслідок якої автомобіль KIA Sportage, державний номерний знак НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження. Він у встановленому Законом України "Про страхування" порядку звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, однак отримав відмову у його виплаті у зв`язку
з відсутністю правових підстав для цього, оскільки ДТП сталася внаслідок порушення позивачем правил дорожнього руху України та керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. В подальшому, під час розгляду справи, відповідачем було складено страховий акт відповідно до якого сума страхового відшкодування нарахована відповідно до п. 9.14 договору страхування (коли вартість відновлювального ремонту перевищує 70 % ринкової (дійсної) вартості транспортного засобу на момент його пошкодження) та складає 0 гривень. Вважає таку відмову протиправною.
Посилаючись на вказані обставини, з урахуванням уточнених вимог просив суд визнати протиправним рішення ТДВ "Експрес Страхування" щодо невизнання страховим випадком дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 08 вересня 2014 року; стягнути з ТДВ "Експрес Страхування" 273 160,33 грн невиплаченого страхового відшкодування з урахуванням пені та індексу інфляції; стягнути
з ТДВ "Експрес Страхування" 20 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди; вирішити питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Справу суди переглядали неодноразово.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 03 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 18 травня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив
з того, що ОСОБА_1 не належить право вимоги у спірних правовідносинах, оскільки вигодонабувачем за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів від 05 червня 2013 року є ПАТ "Укрсоцбанк", яке не уповноважувало позивача на звернення до суду з позовом про стягнення страхового відшкодування.
Постановою Верховного Суду від 17 квітня 2019 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду Сумської області від 18 травня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції виходив із того, що суди попередніх інстанцій не врахували, що банк, як вигодонабувач, не скористався правом на отримання страхових виплат, тому висновки про відсутність правових підстав для стягнення на користь позивача страхового відшкодування є передчасними.
Постановою Сумського апеляційного суду від 11 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Зарічного районного суду
м. Суми від 03 березня 2017 року змінено в частині мотивів відмови
у задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відмовляючи позивачу
у виплаті страхового відшкодування, відповідач діяв правомірно у відповідності до умов договору добровільного страхування.
Аргументи учасників справи
У липні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 03 березня 2017 року та постанову Сумського апеляційного суду від 11 червня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно застосували норми статей 12, 83, 89, 263, 367 ЦПК України. Ухвалою Зарічного районного суду
м. Суми визнано висновок судової автотоварознавчої експертизи від 11 лютого 2016 року необґрунтованим та призначено повторну експертизу. Ця ухвала не оскаржується за ЦПК, в той же час її висновки були безсумнівно прийняті Сумським апеляційним судом, а висновки експерта, що були визнані судом першої інстанції необґрунтованими взагалі не досліджувались. В заяві про збільшення позовних вимог та в апеляційний скарзі було обґрунтування ряду суперечностей повторної експертизи з умовами договору та зауваженнями позивача під час огляду транспортного засобу, які були проігноровані експертом та виплинули на остаточній завищений розмір відновлювального ремонту, який сформував думку суду про те, що пошкодження транспортного засобу перевищує 70 % його ринкової вартості. Крім того, повторна експертиза містить ПДВ (20 %), апеляційний суд помилково брав до уваги відповідь ТОВ "Фалькон-Авто" про включення ПДВ експертом до вартості запчастин. Також,
в апеляційному суді було заявлено клопотання про долучення звіту з незалежної оцінки залишкової вартості транспортного засобу, що був предметом страхування, та доводив меншу вартість, з обґрунтуванням, чому на час розгляду справи у суді першої інстанції цього доказу не було в наявності. Але всупереч статтям 83, 367 ЦПК України апеляційний суд відмовив у долученні доказу до матеріалів справи.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що 10 червня 2013 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та
ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 760АІ10130610001, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав 167 608,00 грн для оплати вартості автомобіля KIA Sportage 1.7, 2013 року випуску, сірого кольору. Також між банком і позивачем укладений договір застави цього транспортного засобу для забезпечення виконання взятих зобов`язань за кредитним договором.
05 червня 2013 року між ОСОБА_1 та ТДВ "Експрес Страхування" укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу
№ 202.13.2178548, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням застрахованим транспортним засобом - автомобілем KIA Sportage, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Згідно з додатковою угодою від 20 травня 2014 року № 1 до договору страхування, вигодонабувачем за договором є ПАТ "Укрсоцбанк".
08 вересня 2014 року в м. Суми по проспекту М. Лушпи сталася ДТП, внаслідок якої застрахований автомобіль отримав пошкодження.
ОСОБА_1 звернувся до ТДВ "Експрес Страхування" із заявою, в якій повідомив про ДТП та надав пояснення про обставини цієї події.
Після огляду транспортного засобу представником страхової компанії складено калькуляцію вартості робіт.
Для відновлення автомобіля позивач звернувся до ТДВ "Експрес Страхування" про виплату страхового відшкодування для відновлення автомобіля на розрахунковий рахунок ПАТ "Суми-Авто" Філія "Сумська станція технічного обслуговування - 2" ПАТ "Суми-Авто".
Листом від 27 листопада 2014 року позивача повідомлено про відсутність правових підстав для виплати страхового відшкодування відповідно до пунктів 12.1.17, 13.1.1 договору страхування, оскільки згідно з довідкою МВС № 9433770, ДТП за участю застрахованого автомобіля сталася 08 вересня 2014 року внаслідок керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та перевищення безпечної швидкості руху.
Відповідно до страхового акта від 27 листопада 2014 року № 3.14.2477-1 вказана пригода не є страховим випадком на підставі п. 13.1.1. Договору добровільного страхування.
23 березня 2015 року позивач звернувся до страхової компанії з претензією щодо виплати страхового відшкодування з урахуванням пені на користь вигодонабувача, однак відповідь позивачу не була надана, а тому у травні
2015 року він звернувся до суду з цим позовом.
Під час розгляду цієї справи судом першої інстанції обставина, у зв`язку з якою страховим актом від 27 листопада 2014 року № 3.14.2477-1 зазначена пригода не визнана страховим випадком (керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння), була спростована належними доказами, а саме: за результатами ДТП 08 вересня 2014 року на позивача складений протокол про адміністративне правопорушення передбачене статтею 124 КУпАП(порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобі, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна).
Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 15 жовтня 2014 року за даним протоколом провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрито
у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
Згідно з повідомленням УДАІ в Сумській області від 23 червня 2015 року відносно ОСОБА_1, 1977 року народження, протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАПне складався. До електронної версії картки ДТП помилково внесено інформацію про те, що останній на момент скоєння ДТП знаходився в стані алкогольного сп`яніння.
Відповідно до довідки КЗ "Сумської клінічної лікарня № 1" ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в ортопедично-травматологічному відділенні № 1 з 09 вересня 2014 року по 20 вересня 2014 року. За результатами аналізу від 09 вересня 2014 року позивач у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння не перебував.
Після з`ясування вказаних обставин страховиком 06 липня 2015 року складено страховий акт № 3.14.2477 відповідно до якого сума страхового відшкодування складає "0" грн, а ДТП, яке сталося 08 вересня 2014 року, не є страховим випадком відповідно до п. 9.14. Договору страхування.
Зазначений страховий акт складено на підставі звіту від 17 листопада 2014 року № 1017-1 про оцінку КТЗ KIA Sportage, виконаного на замовлення ТДВ "Експрес Страхування", який було надано позивачем як доказ на підтвердження своїх вимог про стягнення з відповідача страхового відшкодування.
Відповідно до звіту від 17 листопада 2014 року № 1017-1 вартість відновлювального ремонту, завданого власнику КТЗ KIA Sportage, держномер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП з урахуванням розцінок ПАТ "Суми-Авто" Філія "Сумська станція технічного обслуговування - 2", складає 277 481,33 грн. Ринкова вартість КТЗ KIA Sportage, держномер
НОМЕР_1 в непошкодженому стані складає 349 245,19 грн.
Крім того, відповідно до висновку експерта, складеного за результатами проведення судової комісійної автотоварознавчої експертизи від 10 листопада 2016 року № 6491/16-54, вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля станом на 08 вересня 2014 року, складає 288 583,64 грн. Ринкова вартість непошкодженого автомобіля станом на 08 вересня 2014 року складає 381 548,66 грн.
У передбачений договором строк ПАТ "Укрсоцбанк", як вигодонабувач, не звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування до ТДВ "Експрес Страхування".
Встановлено, що позивач належним чином виконав умови договору страхування та відповідно до пунктів 10.1.2, 10.1.3.,11.1.1. договору надав усі необхідні документи до страхової компанії.
ПАТ "Укрсоцбанк" в листі від 28 липня 2017 року № 17-290/96-11061 повідомило позивача про те, що 20 жовтня 2014 року банком було направлено лист до ТДВ "Експрес Страхування" щодо варіантів виплати страхового відшкодування, а саме: варіант 1 страхова компанія повинна здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та терміни, що визначені договором страхування на рахунок ремонтного підприємства (СТО) для здійснення ремонту транспортного засобу з метою його відновлення; варіант 2 видати клієнту готівкою у разі відновлення автотранспорту, який є заставним майном банку.
Апеляційний суд встановив, що відповідно до укладеного сторонами договору добровільного страхування страховик зобов`язаний: п. 8.5.2. при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в межах страхової суми або відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках, передбачених умовами даного Договору; п. 8.5.3. протягом 2 (двох) робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхової події, що в подальшому може бути визнана страховим випадком, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування;
п. 8.5.5. протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів, з дня, коли йому було надано останній зі всіх необхідних документів, які передбачено розділом 11 частини
Б Договору, скласти страховий акт та прийняти рішення про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування; п. 8.5.6. протягом 5 (п`яти) робочих днів після прийняття від Страхувальника письмової заяви про факт настання події, що може в подальшому бути визнана страховим випадком, при участі Страхувальника або його представника, провести огляд пошкодженого ТЗ
в світлий час доби або направити уповноваженого представника Страховика до місця знаходження ТЗ, якщо пошкодження виключають можливість його самостійного транспортування до місяця огляду, та скласти акт огляду пошкодженого ТЗ.
П. 9.1. при настанні страхового випадку Страховик визначає розмір збитку згідно з умовами цього договору.
П. 9.3. Виплата страхового відшкодування проводиться Страховиком на підставі письмової заяви від Страхувальника та/або листа Банку і страхового акту, що складається Страховиком. Страхове відшкодування сплачується виключно за письмовим погодженням з Банком, порядок та спосіб сплати страхового відшкодування буде викладено в наданому листі Банку.
П. 9.5. при з`ясуванні причин та обставин настання події, що може в подальшому бути визнана страховим випадком, та визначені дійсного розміру збитку, Страховик має право замовити проведення експертизи або оцінки заподіяного збитку. До участі в експертизі або оцінці Страховик запрошує Страхувальника (або його представника) та іншого учасника події. Відсутність Страхувальника та іншої третьої особи, відповідальної за заподіяний збиток, чи їх представників при проведенні експертизи, а також їх відмова узгодити її висновки не є підставою ля визнання експертизи недійсною.
П. 9.16. Оцінка вартості ремонту ТЗ здійснюється з урахуванням цін на послуги
і запчастини, що встановлені в України на дату настання страхового випадку.
Відповідно до п. 9.14 договору добровільного страхування у разі повної конструктивної загибелі ТЗ та/або ДО (додаткове обладнання ТЗ) (коли вартість відновлювального ремонту перевищує 70% ринкової (дійсної) вартості на момент пошкодження ТЗ) Страховик проводить виплату страхового відшкодування за одним із варіантів, який обирає страховик:
1) у розмірі страхової суми або ринкової (дійсної) вартості ТЗ на момент настання страхового випадку (якщо ринкова (дійсна) вартість є меншою за страхову суму), з вирахуванням встановленої франшизи та залишкової вартості ТЗ. При цьому ТЗ залишається у власності Страхувальника;
2) у розмірі страхової суми або ринкової (дійсної) вартості ТЗ на момент настання страхового випадку (якщо ринкова (дійсна) вартість є меншою за страхову суму), з вирахуванням встановленої франшизи, якщо Страхувальник у письмовій формі заявить Страховику про відмову від своїх прав на застрахований ТЗ Страховика. При цьому така відмова не зобов`язує Страховика прийняти ТЗ. Витрати по зняттю ТЗ з обліку Страховиком не відшкодовуються. В такому випадку безпосередньо перед виплатою страхового відшкодування Страхувальник передає право власності на ТЗ Страховику або іншій особі за розпорядженням Страховика. Всі умови такої передачі узгоджуються Сторонами шляхом підписання окремого договору.
Відповідно до п. 9.15. договору добровільного страхування залишкова вартість ТЗ визначається Страховиком шляхом вивчення попиту та пропозицій на ринку щодо таких залишків (зокрема, але не обмежуючись: он-лайн (Інтернет) аукціоном з продажу автомобілів), що документально підтверджується або шляхом експертної оцінки, на вибір Страховика. При цьому Страховик має пріоритетне право оцінки вартості залишків застрахованого ТЗ, пошкодженого внаслідок страхового випадку, шляхом виставлення відповідної пропозиції щодо продажу ТЗ на он-лайн аукціоні, та будь-яким іншим шляхом, що не суперечить чинному законодавству України. У разі незгоди Страхувальника, Банка або інших зацікавлених сторін із рішенням Страховика, Страховик здійснює оплату страхового відшкодування із розрахунку на дані зафіксовані найбільш вигідною пропозицією он-лайн аукціону. З дня прийняття рішення про оголошення ТЗ до он-лайн аукціону, Страховик, протягом 7 (семи) робочих днів приймає та досліджує пропозиції потенційних покупців, та ґрунтуючись на найбільш вигідній пропозиції, здійснює розрахунок страхового відшкодування.
Відповідно до звіту від 17 листопада 2014 року № 1017-1 про оцінку КТЗ KIA Sportage, виконаного на замовлення ТДВ "Експрес Страхування", який також надано позивачем як доказ на підтвердження своїх вимог про стягнення
з відповідача страхового відшкодування, вартість відновлювального ремонту ТЗ перевищує 70 % КТЗ KIA Sportage, держномер НОМЕР_1 в непошкодженому стані, страхове відшкодування було визначено страховиком за формулою: страхова сума - (мінус) вартість залишків -(мінус) франшиза.
Відповідно до умов договору добровільного страхування, страхова сума складає 209 510,00 грн (п. 5 частина "А" договору).
Вартість залишків ТЗ, яка була визначена страховиком відповідно до п. 9.15 договору добровільного страхування, склала 211 300,00 грн.
Пунктом 6.5. Договору добровільного страхування передбачено, що франшиза за випадком повної конструктивної загибелі ТЗ визначається в розмірі франшизи за ризиком "незаконне заволодіння", тобто 10% від страхової суми, що дорівнює 20 951,00 грн.
Страховиком був здійснений розрахунок розміру страхового відшкодування згідно п. 9.14 договору добровільного страхування, який відображений
у страховому акті від 06 липня 2015 року, відповідно до якого страхове відшкодування складає "0" грн (209 510,00 грн (страхова сума) - 211 300,00 грн (вартість залишків) - 20 951,00 грн (франшиза) = 0 грн).
Не погодившись зі звітом № 1017-1 від 17 листопада 2014 року про оцінку КТЗ KIA Sportage, позивач заявив клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи, яке задоволено судом першої інстанції.
Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи від 11 лютого 2016 року за № 1328, вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля станом на 08 вересня 2014 року складає 204 822,09 грн. Ринкова вартість автомобіля у непошкодженому стані станом на 08 вересня 2014 року складає 323 236,00 грн.
Оскільки вказаний висновок був визнаний судом першої інстанції необґрунтованим та таким, що викликає сумніви щодо його правильності, з чим погодився і апеляційний суд, була призначена повторна судова комісійна автотоварознавча експертиза проведення якої було доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, відповідно до висновку якої від 10 листопада 2016 року № 6491/16-54 вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля станом на 08 вересня 2014 року, складає 288 583,64 грн. Ринкова вартість непошкодженого автомобіля станом на 08 вересня 2014 року складає 381 548,66 грн.
Цей висновок також підтверджує, що вартість відновлювального ремонту ТЗ перевищує 70 % ринкової вартості КТЗ KIA Sportage, держномер НОМЕР_1
в непошкодженому стані на дату настання страхового випадку.
Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_2 пояснив, що відповідно до нормативно-правових актів, якими він керувався при проведенні експертизи, він не мав права віднімати суму ПДВ від вартості запчастин, які підлягали заміні. Також експерт пояснив, що ціни на запчастини визначались за допомогою системи AUDATEX по даті найближчій до дати ДТП - 18 вересня
2014 року і курс Євро до гривні не змінив би вартість відновлювального ремонту, оскільки вартість запчастин у вказаній програмі визначена у гривнях.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які
є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі
і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження
№ 61-30435сво18) міститься висновок, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору
в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі
№ 643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19) зазначено: "стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору (у справі, що переглядається, - у зв`язку зі скасуванням судового рішення) всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню".
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній
у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
У статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно
з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній
у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині мотивів відмови у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, встановивши, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача перевищує 70 % ринкової (дійсної) вартості на момент його пошкодження, обґрунтовано виходив із того, що розмір страхової виплати обраховується відповідно до вимог пункту 9.14 договору добровільного страхування наземного транспорту від 05 червня 2013 року, яким передбачено порядок виплати страхового відшкодування у разі повної конструктивної загибелі транспортного засобу та/або додаткового обладнання транспортного засобу: страхова сума за вирахуванням встановленої франшизи та залишкової вартості транспортного засобу.
Тому апеляційний суд зробив правильний висновок про відсутність підстав для стягнення із відповідача страхового відшкодування, оскільки відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту від 05 червня
2013 року його розмір є меншим 0 грн. Підписавши вказаний договір сторони засвідчили свою згоду та прийняли умови, які у ньому закріплені.
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги щодо допущених порушень судом апеляційної інстанції, який відмовив у прийняття звіту з оцінки залишкової вартості транспортного засобу до матеріалів справи, оскільки у справі відсутнє обґрунтоване клопотання позивача із зазначеного питання, а згідно з частиною третьою статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Згідно з частиною другою статті 80 ЦПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі
№ 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів
є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77-80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.