Постанова
Іменем України
18 березня 2021 року
м. Київ
справа № ТС-89-Р/2005/2006
провадження № 61-10402ав20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Мартєва С. Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Трубникової Ю. О.
учасники справи:
заявник - Південно міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства Юстиції України,
заінтересовані особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 20 березня 2020 року у складі судді Заїкіна А. П., у справі за заявою Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства Юстиції України про скасування рішення постійно діючого третейського суду асоціації "МІАР-ТС", ухваленого у складі головуючого третейського судді Рекецької І. Р. 19 січня 2006 року, у справі № ТС-89-Р/2005/2006, за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4, про визнання договору дарування дійсним, визнання права власності на нерухоме майно,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
У квітні 2019 року Південно міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства Юстиції України (далі - Управління) звернулося до апеляційного суду, як до суду першої інстанції, із заявою про скасування рішення постійно діючого третейського суду асоціації "МІАР-ТС" (далі - третейський суд), ухваленого у складі головуючого третейського судді Рекецької І. Р. 19 січня 2006 року, у справі № ТС-89-Р/2005/2006 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4, про визнання договору дарування дійсним, визнання права власності на нерухоме майно.
Заява Управління мотивована тим, що на підставі рішення Одеської міської ради № 3078-V від 10 липня 2008 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано підприємству "Одеська виправна колонія № 14 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області" земельні ділянки, загальною площею - 11,0214 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, для експлуатації та обслуговування будівель та споруд. На підставі вказаного рішення Одеській виправній колонії № 14 було видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, відомості про це були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У подальшому розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 04 липня 2018 року було припинено право постійного користування вказаною земельною ділянкою та віднесено її до земель запасу державної власності, земель житлової забудови та громадської забудови. 07 серпня 2018 року розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації вказану земельну ділянку надано у постійне користування державній установі "Одеська виправна колонія № 14", речові права на яку внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, як на момент ухвалення оскаржуваного рішення третейським судом, так і на даний час земельна ділянка перебуває у користуванні установи виконання покарань та має державну форму власності. Тому, під час ухвалення третейським судом рішення про визнання права власності на 1/2 частку оглядового майданчику, який розміщений на земельній ділянці, площею 767 кв. м, яка розташована в межах загальної земельної ділянки, площею 10,9825 га, до участі у справі необхідно було залучити установу виконання покарань, як користувача земельної ділянки. З огляду на те, що визнання права власності на об`єкт нерухомого майна тягне за собою визнання права власності на земельну ділянку під таким об`єктом нерухомого майна, третейським судом фактично було вирішення питання про права та обов`язки третіх осіб, які не приймали участь у справі, та позбавляє їх права на земельну ділянку.
Управління забезпечує ефективне та цільове використання державного майна та здійснює функції з управління майном підпорядкованих органів, установ та підприємств, у тому числі майна Державної установи "Одеська виправна колонія (№ 14)" та Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 14)", у користуванні яких перебувала та на даний час перебуває земельна ділянка по АДРЕСА_1 .
Таким чином, третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у розгляді справи.
Крім того, заявник зазначає, що при прийнятті рішення третейським судом було порушено вимоги Закону України "Про третейські суди", інші норми матеріального та процесуального права. Третейський суд не звернув уваги на те, що договір дарування від 17 листопада 2005 року підлягав і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, а тому не міг бути визнаний дійсним на підставі частини другої статті 220 ЦК України.
Також заявник зазначає, що третейський суд розглянув справу, яка не підвідомча останньому, судом не було залучено до участі у справі усіх зацікавлених осіб, в результаті чого третейським судом було вирішено питання про права та обов`язки Управління, яке не брало участі у справі, що є підставою скасування оскаржуваного рішення.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 березня 2020 року заяву Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства Юстиції України про скасування рішення постійно діючого третейського суду асоціації "МІАР-ТС" задоволено.
Рішення постійно діючого третейського суду асоціації "МІАР-ТС", ухвалене у складі головуючого третейського судді Рекецької І. Р. 19 січня 2006 року, місце його прийняття - 65007, Одеса, вулиця Пребраженська, 88, у справі № ТС-89-Р/2005/2006 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4, про визнання договору дарування дійсним, визнання права власності на нерухоме майно - скасовано повністю.
Скасовуючи рішення постійно діючого третейського суду від 19 січня 2006 року про визнання договору дарування дійсним, визнання права власності на нерухоме майно, суд апеляційної інстанції виходив з того, що розглянутий спір не підвідомчий третейському суду відповідно до закону, вказаним рішенням вирішено питання про права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка її подала
13 липня 2020 року ОСОБА_4, засобами поштового зв`язку подано до Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від 20 березня 2020 року, в якій він просить скасувати вказану ухвалу та прийняти нове рішення, яким повернути заявуПівденному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства Юстиції України.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що ухвала Одеського апеляційного суду від 20 березня 2020 року є незаконною та необґрунтованою, винесеною з неповним з`ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, а також з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Судом першої інстанції розглянуто справу за відсутності заінтересованих осіб (учасників третейського розгляду) у справі, судом необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи, у зв`язку з впровадженням в Україні карантину та забороною вільного відвідування судових засідань у цивільних справах в Одеському апеляційному суді, чим було порушено право сторони на справедливий суд, змагальність сторін.
Також, заявник вважає, що Управлінням пропущено встановлений частиною п`ятою статті 454 ЦПК України 90-денний строк на оскарження рішення постійно діючого третейського суду від 19 січня 2006 року, оскільки при розгляді справи № 1519/2-746/11 за позовом ДП "Підприємство Одеської виправної колонії УДПС України в Одеській області (№ 14)" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Одеська міська рада, ГУ ДСНС в Одеській області, Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції, про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації, повернення захисної споруди з чужого незаконного володіння та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов`язання вчинити певні дії, було встановлено наявність чинного рішення постійно діючого третейського суду асоціації "МІАР-ТС" від 19 січня 2006 року. Крім того, подаючи у листопаді 2013 року уточнену позовну заяву ДП "Підприємство Одеської виправної колонії УДПС України в Одеській області (№ 14)", серед інших доказів на обґрунтування своїх вимог додало копію рішення третейського суду від 19 січня 2006 року у справі № ТС-89-Р/2005/2006.
Таким чином ДП "Підприємство Одеської виправної колонії УДПС України в Одеській області (№ 14)" було обізнано про існування оскаржуваного рішення третейського суду від 19 січня 2006 року у справі № ТС-89-Р/2005/2006, а тому заява Управління, має бути повернена заявнику.
Також, заявник в апеляційній скарзі зазначає, що на день укладання між сторонами (17 листопада 2005 року) договору дарування 1/2 частини демонстраційного майданчика, розташованого в цілому на земельній ділянці загальною площею 767 кв. м в межах земельної ділянки площею 10,9825 га у АДРЕСА_1, та на час ухвалення рішення постійно діючого третейського суду від 19 січня 2006 року, земельна ділянка загальною площею - 767 кв. м, яка знаходиться в межах земельної ділянки площею 10,9825 га у користуванні Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства Юстиції України не перебувала. Дана земельна ділянка тільки з 10 липня 2008 року знаходиться у користуванні Державної установи "Одеська виправна колонія (№ 14)", що підтверджує рішення Одеської міської ради № 3078-У від 10 липня 2008 року.
Доказів, які б підтверджували факт користування ДП "Підприємство Одеської виправної колонії УДПС України в Одеській області (№ 14)" земельною ділянкою загальною площею 10,9825 га на момент ухвалення рішення третейською суду, заявником до апеляційного суду, при розгляді заяви про скасування зазначеного рішення третейського суду, не надано.
Тому, твердження представника Управління про порушення рішенням третейського суду їх права як користувача земельною ділянкою є неприпустимими та недоведеними.
Управлінням не надано жодних доказів про правонаступництво ДП "Підприємство Одеської виправної колонії УДПС України в Одеській області № 14".
Надходження апеляційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 та витребувано із постійно діючого третейського суду асоціації "МІАР-ТС" справу № ТС-89-Р/2005/2006.
Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі закінчено підготовчі дії за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 20 березня 2020 року.
Призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17 вересня 2020 року о 10:00 год. за адресою: проспект Повітрофлотський, 28, м. Київ, з повідомленням учасників справи.
Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Через неявку учасників справи розгляд справи неодноразово відкладався, а саме з 17 вересня 2020 року, з 17 грудня 2020 року, з 21 січня 2021 року, 18 лютого 2021 року.
Про призначення справи до розгляду на 18 березня 2021 року, учасники справи повідомлені належним чином, а саме, Верховним Судом направлено повістки про виклик у судове засідання на адреси, що містяться в матеріалах справи та касаційного провадження. Для учасників справи, що не отримують поштову кореспонденцію зроблено телефонограму (за наявними номерами телефонів, що містяться в матеріалах справи) та зроблено публікацію на веб-сайті Верховного Суду про виклик у судове засідання.
Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
08 вересня 2020 року представником Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства Юстиції України Компанієць А. В. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки суд першої інстанції забезпечив повний і всебічний розгляд справи й ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, а доводи скарги висновків суду не спростовують. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Також зазначає, що задовольняючи позовні вимоги, третейський суд не врахував, що згода на вчинення подружжям відчуження майна мала бути нотаріально посвідчена та договір дарування нерухомого майна в силу статті 717 ЦК України підлягав і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, тому не міг бути визнаний дійсним на підставі частини другої статті 220 ЦК України, а тому були відсутні підстави для визнання за позивачем третейського розгляду ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно, відчужене за вказаним договором.
Третейський суд розглянув справу, яка не підвідомча останньому, а зазначені обставини ніяким чином не спростовані ОСОБА_4 в апеляційній скарзі.
Земельна ділянка на час ухвалення рішення третейського суду знаходилась у користуванні державного підприємства "Одеська виправна колонія № 14 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області". Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства Юстиції України забезпечує ефективне та цільове використання державного майна та здійснює функції з управління майном підпорядкованих органів, установ та підприємств, у тому числі майна державної установи "Одеська виправна колонія (№ 14)" та державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 14)", у користуванні яких перебувала та на даний час перебуває земельна ділянка, та які підпорядковуються Управлінню. Таким чином рішенням третейського суду порушено права та обов`язки осіб, які не брали участі у розгляді справи, а саме рішення прийнято без участі Одеської обласної адміністрації, як власника майна, та державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 14)".
Щодо доводів ОСОБА_4 про пропущення строків оскарження рішення третейського суду, Управління зазначає, що такий останнім не пропущено, оскільки про існування рішення йому стало відомо після проведення Управлінням з контролю за використання та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Одеській області перевірки дотримання вимог земельного законодавства, згідно листа від 27 лютого 2019 року. Управління не є правонаступником державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 14)", а йому лише підпорядковані установи виконання покарань та державні підприємства Одеської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що рішенням постійно діючого третейського суду асоціації "МІАР-ТС", ухваленим у складі головуючого третейського судді Рекецької І. Р. 19 січня 2006 року, у справі № ТС-89-Р/2005/2006, за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4, про визнання договору дарування дійсним, визнання права власності на нерухоме майно, визнано дійсним договір дарування 1/2 частки демонстраційного майданчику від 17 листопада 2005 року, яка складається у цілому з нежитлових будівель, загальною площею 29,5 кв. м, офісу А площею 13,6 кв. м, сторожки Б площею 15,9 кв. м, огорожа №№ 1-6, розміщених у цілому на земельній ділянці, площею 767 кв. м, на АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ОСОБА_6 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку демонстраційного майданчику від 17 листопада 2005 року, яка складається у цілому з нежитлових будівель, загальною площею - 29,5 кв. м, АДРЕСА_2 (а. с. 177-181, 184-188).
Згідно наявного у справі Витягу про реєстрацію права власності, виданого КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" від 22 серпня 2006 року, номер витягу - 11622372 (а. с. 176, 189), 22 серпня 2006 року було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на 1/2 частку демонстраційного майданчику на АДРЕСА_1 . Проведення вказаної реєстрації свідчить про входження до складу оглядового майданчику об`єктів нерухомого майна.
Земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 на час ухвалення рішення третейським судом знаходилася у користуванні підприємства "Одеська виправна колонія № 14 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області". Розпорядженням Одеського міського голови від 25 серпня 2005 року № 482 було надано згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у подальше користування підприємству "Одеська виправна колонія № 14 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області".
10 липня 2008 року Одеська міська рада прийняла рішення від 10 липня 2008 року № 3078-V, яким затвердила проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання підприємству Одеська виправна колонія № 14 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області у постійне користування та оренду земельних ділянок, загальною площею - 11,0214 га, за адресою: АДРЕСА_1, для експлуатації та обслуговування будівель і споруд колонії. Надала підприємству Одеська виправна колонія № 14 земельні ділянки, загальною площею - 11,0214 га, за адресою: АДРЕСА_1, для експлуатації та обслуговування будівель і споруд колонії, а саме: земельну ділянку, площею - 10,9825 га, у постійне користування; земельну ділянку, площею - 0,0389 га, у довгострокову оренду, терміном на 10 років, але не пізніше початку реконструкції АДРЕСА_1 (а. с. 39).
21 січня 2009 року, на підставі вищевказаного рішення Одеської міської ради від 10 липня 2008 року № 3078-V, підприємству Одеська виправна колонія № 14 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області було видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, площею - 10,9825 га, цільове призначення - для експлуатації та обслуговування будівель і споруд колонії, місце розташування земельної ділянки - АДРЕСА_1 (а. с. 30).
Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-5106735682018 від 28 серпня 2018 року земельна ділянка, кадастровий номер 5110137300:56:001:0016, площею - 10,9825 га, за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - В 0.3 Землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування), вид використання - для експлуатації та обслуговування будівель споруд колонії, надана Державній установі "Одеська виправна колонія (№ 14)" на праві постійного користування земельною ділянкою (а. с. 23-28).
Розпорядженням Одеської обласної адміністрації № 688/А-2018 від 04 липня 2018 року припинено право постійного користування державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 14)" земельною ділянкою, площею 10,9825 га, кадастровий номер 5110137300:56:001:0016, та віднесено її до земель запасу державної власності, земель житлової та громадської забудови (а. с. 32).
Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 04 серпня 2018 року № 899/А-2018 вищевказану земельну ділянку надано у постійне користування державній установі "Одеська виправна колонія (№ 14)", речові права на зазначену земельну ділянку внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 31).
Пунктами 1, 4, 15 Положення про Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства Юстиції України (далі - Територіальний орган) є органом державної влади для реалізації повноважень Міністерства юстиції на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
У складі територіального органу діють підрозділи з питань охорони, режиму та нагляду у Одеській, Кіровоградський, Миколаївській, Херсонській областях.
Територіальний орган відповідно до покладених на нього завдань: організовує тримання осіб, узятих під варту, забезпечує виконання вироків суду; організовує фінансово-господарську діяльність підпорядкованих органів, установ виконання покарань, їх підприємств (майстерень, центрів трудової адаптації); забезпечує ефективне та цільове використання державного майна, здійснює в межах повноважень, визначених законодавством та іншими нормативно-правовими актами, функції з управління майном підпорядкованих органів і установ.
Територіальний орган є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в установах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і свої найменуванням, інші печатки та штампи (а. с. 43-50).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 24 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Зазначене кореспондується із положенням частини другої статті 351 ЦПК України, якою врегульовано перелік судів апеляційної інстанції.
Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведенні у відзиву на апеляційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.