ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2021 року
м. Київ
справа № 910/17942/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Уркевича В. Ю. - головуючого, Мачульського Г. М., Могила С. К.,
за дорученням судді повноваження секретаря судового засідання здійснює помічник судді Павленко В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Альянс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 (головуючий суддя Шаптала Є. Ю., судді Тищенко А. І., Куксов В. В.) і рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 (суддя Мудрий С. М.) у справі
за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
до Акціонерного товариства "Банк Альянс",
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідробуд Україна",
про стягнення 4 429 620,00 грн,
за участю представників:
позивача - Остапова В. В. (у порядку самопредставництва),
відповідача - Фурмана Р. В. (адвокат),
третьої особи - не з`явився,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2019 року Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі - ДП "Адміністрація морських портів України", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Банк Альянс" (далі - АТ "Банк Альянс", відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідробуд Україна" (далі - ТОВ "Гідробуд Україна") про стягнення 4 429 620,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку з невиконанням ТОВ "Гідробуд Україна" умов укладеного з позивачем договору підряду на виконання робіт від 30.07.2018 № 190-В-ІЛФ-18 відповідач, в рахунок забезпечення виконання умов зазначеного договору, зобов`язаний сплатити позивачу грошову суму відповідно до умов банківської гарантії від 18.07.2018 № 4533-18, виданої АТ "Банк Альянс".
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. Між ДП "Адміністрація морських портів України" (замовник) та ТОВ "Гідробуд Україна" (підрядник) було укладено договір підряду на виконання робіт від 30.07.2018 № 190-В-ІЛФ-18 (далі - договір).
4. Відповідно до пункту 2.1 договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується відповідно до Робочого проекту та умов договору виконати роботи з будівництва об`єкта: "Реконструкція гідротехнічної частини причалу № 1 Іллічівської філії ДП "АМПУ", зазначені в Технічних вимогах в межах ціни, визначеної договірною ціною, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити такі роботи.
5. Місцезнаходження об`єкта будівництва: Україна, 68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 4-Ж, територія акваторії морського порту Чорноморськ (пункт 2.2 договору).
6. Відповідно до пункту 3.1 договору строк виконання робіт - 420 (чотириста двадцять) календарних днів безпосереднього виконання робіт з дати початку виконання робіт. Дати початку та закінчення окремих видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених Технічними вимогами та договором, визначені в Календарному графіку виконання робіт (додаток № 2, який є невід`ємною частиною договору).
7. Датою початку є дата підписання акта приймання-передачі фронту робіт (пункт 3.2 договору).
8. Суди попередніх інстанцій встановили, що сторони договору підписали та скріпили печатками акт приймання-передачі фронту робіт на об`єкті будівництва: "Реконструкція гідротехнічної частини причалу № 1 Іллічівської філії ДП "АМПУ" Коригування" від 09.10.2018.
9. Відповідно до пункту 6.1 договору для укладення договору підрядник зобов`язаний надати підтвердження щодо забезпечення виконання договору (виконання зобов`язань за договором) у розмірі 5 (п`яти) відсотків від договірної ціни, що становить 4 429 620,00 грн у вигляді оригіналу банківської гарантії в паперовому вигляді.
10. На виконання пункту 6.1 договору, ТОВ "Гідробуд Україна" надало ДП "Адміністрація морських портів України" банківську гарантію від 18.07.2018 № 5433-18, видану АТ "Банк Альянс".
11. Відповідно до цієї гарантії банк-гарант взяв на себе зобов`язання сплатити за першою письмовою вимогою на користь замовника, перед яким підрядник має зобов`язання щодо виконання договору підряду на виконання робіт, що буде укладений між ТОВ "Гідробуд Україна" (підрядник) та ДП "Адміністрація морських портів України" (замовник), згідно з умовами тендеру на виконання робіт: "Реконструкція гідротехнічної частини причалу № 1 Іллічівської філії ДП "АМПУ", грошову суму відповідно до пункту 2 цієї гарантії (гарантійний платіж) у випадках невиконання та неналежного виконання робіт підрядником, дострокового припинення договору або розірвання з вини підрядника (гарантійний випадок), наведених нижче, а саме:
- невиконання підрядником робіт у строк виконання робіт, визначений договором;
- розірвання договору у разі прийняття судом постанови про визнання підрядника банкрутом;
- розірвання договору у разі порушення підрядником антикорупційного застереження;
- розірвання договору у разі порушення зобов`язань підрядника за договором в інших випадках;
- розірвання договору у разі, якщо підрядник зі своєї вини допустив недоліки, які виключають можливість використання об`єкта будівництва у працездатному стані, та які не можуть бути усунені підрядником.
12. Відповідно до пункту 2 гарантії, банк-гарант зобов`язується сплатити на рахунок замовника за цією гарантією суму, що становить 5 відсотків від договірної ціни, а саме 4 429 620,00 грн. Сума гарантійного платежу залишається незмінною. Банківською гарантією забезпечується виконання зобов`язання підрядника перед замовником за умовами договору підряду на виконання робіт.
13. Ця гарантія є чинною з дати її складання та діє до 31.12.2019 (включно), а у разі необхідності з продовженням строку її дії з підстав, зазначених у пунктах 3.3, 16.3 та 19.3 договору, про що замовник повинен сповістити банк-гарант до дати закінчення строку дії гарантії (пункт 4 гарантії).
14. Згідно з пунктом 5 гарантії вимоги за банківською гарантією задовольняються банком-гарантом за першою вимогою замовника без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.
15. Банк-гарант закріплює за собою обов`язок безумовного перерахування коштів на поточний рахунок замовника проти письмової вимоги замовника протягом п`яти банківських днів після дня отримання від замовника належно оформленої письмової вимоги (пункт 8 гарантії).
16. З додатку № 1 (плану фінансування на будівництво об`єкта) до договору вбачається, що у жовтні 2018 року на ДП "Адміністрація морських портів України" покладено обов`язок сплатити на користь ТОВ "Гідробуд Україна" аванс у розмірі 43 410 276,00 грн. За 2019 рік замовник зобов`язаний оплатити вартість виконаних підрядником робіт на суму 45 182 184,00 грн. Всього замовник повинен сплатити 88 592 400,00 грн (т. 2, а. с. 133).
17. За матеріалами справи ДП "Адміністрація морських портів України" згідно з платіжними дорученнями від 05.10.2018 № 3145 та 08.10.2018 № 3147 перерахувало авансовий платіж на рахунок ТОВ "Гідробуд Україна" на загальну суму 43 410 276,00 грн (т. 1, а. с. 148- 150).
18. Як зазначено позивачем, всупереч умовам укладеного договору з 09.10.2018 ТОВ "Гідробуд Україна" не приступило до виконання підготовчих робіт та взагалі не перебувало на об`єкті виконання робіт.
19. 15.04.2019 позивач направив лист № 124/15-01-01-10-1010 на адресу ТОВ "Гідробуд Україна", в якому у зв`язку із тим, що ТОВ "Гідробуд Україна" не приступило до виконання робіт, не здійснило закупівлю матеріалів, виробів, конструкцій та не застрахувало ризики знищення або пошкодження об`єкта будівництва, чим порушено вимоги пункти 1.2, 9.5, 10.4 договору, керуючись пунктами 10.2.8, 18.3, 18.4 договору повідомило ТОВ "Гідробуд Україна" про розірвання договору з 15.05.2019. Позивач також вимагав повернути авансовий платіж.
20. Судами встановлено, що позивач звернувся до відповідача з вимогою за банківською гарантію від 15.11.2019 № 4128/10-05-02, в якій зазначив, що, враховуючи те, що ТОВ "Гідробуд Україна" не виконує роботи, які були передбачені договором, вимагає сплатити ДП "Адміністрація морських портів України" кошти в сумі 4 429 620,00 грн протягом п`яти днів з дня отримання цієї письмової вимоги.
21. Вказана вимога була вручена АТ "Банк Альянс" 20.11.2019.
22. У відповідь листом від 27.11.2019 № 05.4/3514 АТ "Банк Альянс" повідомив позивача про те, що вимога останнього є передчасною, оскільки судом у справі № 916/1441/19 буде встановлено факт настання/не настання гарантійного випадку.
23. 06.12.2019 позивач повторно направив відповідачу вимогу від 04.12.2019 № 4415/10-05-02, в якій відповідно до умов банківської гарантії, яка видана АТ "Банк Альянс", повторно вимагав сплатити кошти за банківською гарантією.
24. На момент звернення до суду з позовом відповідач грошові кошти позивачу не сплатив.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
25. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.05.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 у справі № 910/17942/19, позов ДП "Адміністрація морських портів України" задоволено повністю. Стягнуто з АТ "Банк Альянс" на користь ДП "Адміністрація морських портів України" грошові кошти в розмірі 4 429 620,00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 66 444,30 грн.
26. Судові рішення мотивовано тим, що всупереч умовам укладеного між позивачем та ТОВ "Гідробуд Україна" договору, останнє з 09.10.2018 не приступило до виконання підготовчих робіт та взагалі не перебувало на об`єкті виконання робіт, у той час як АТ "Банк Альянс" взяло на себе безумовні та безвідкличні зобов`язання щодо виплати позивачу 4 429 620,00 грн за першою його вимогою протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання вимоги. Зміст гарантії АТ "Банк Альянс" відповідно до приписів статті 563 Цивільного кодексу України та Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі - Положення) відповідав вимогам чинного законодавства про гарантію.
27. Суди також зазначили, що вимога позивача була направлена на адресу АТ "Банк Альянс" (гаранта) та була письмовою, у вимозі є посилання на банківську гарантію із зазначенням номеру і дати договору, який забезпечений, вказана сума гарантії, яка підлягає виплаті (4 429 620,00 грн), є посилання на те, що ця сума повинна бути виплачена ДП "Адміністрація морських портів України" у зв`язку з тим, що ТОВ "Гідробуд Україна" не виконує роботи.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
28. У січні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ "Банк Альянс", в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
29. Підставами касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
30. Скаржник вважає, що суди під час ухвалення рішень застосували пункти 36, 37 Положення без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18, від 14.11.2019 № 910/20326/17 і від 27.11.2019 у справі № 910/20306/17.
31. Крім цього, у касаційній скарзі АТ "Банк Альянс" вказує, що за відсутності акта про допуск до виконання робіт за договором, який надається замовником підряднику, останній не міг приступити до виконання робіт, що є простроченням кредитора в розумінні статті 545 Цивільного кодексу України. Суди попередніх інстанцій ці доводи проігнорували, що призвело до винесення незаконного та необґрунтованого рішення.
32. При цьому відповідач також зазначає, що обставини, встановлені у рішенні суду у справі № 916/1441/19, мають преюдиційне значення для вирішення цієї справи, оскільки підтверджують відсутність вини ТОВ "Гідробуд Україна" у порушенні своїх зобов`язань за договором, належне виконання яких забезпечувалося виданою банківською гарантією. Таким чином, гарантійний випадок за банківською гарантією не настав, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача 4 429 620,00 грн.
33. Скаржник також вказує на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 910/21641/17, від 20.06.2018 у справі № 904/9536/17, від 02.03.2018 у справі № 910/8297/17, відповідно до яких при вирішенні спору про існування обов`язку гаранта платити за гарантією до предмета доказування входить у першу чергу дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов`язку - гарантійного випадку (порушення боржником зобов`язань, забезпечених гарантією). Додатково зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей 560, 564, 565, 614 Цивільного кодексу України, оскільки гарант відповідає перед кредитором лише за порушення зобов`язання боржником і у разі, якщо вимога бенефіціара є достовірною.
34. У судовому засіданні представник відповідача підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Позиція ДП "Адміністрація морських портів України"
35. У відзиві на касаційну скаргу ДП "Адміністрація морських портів України" зазначає, що постанови Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18, від 14.11.2019 № 910/20326/17 і від 27.11.2019 у справі № 910/20306/17, на які посилається скаржник, ухвалені із застосуванням іншої фактично-доказової бази та норм матеріального права, ніж у справі, яка розглядається, у зв`язку з чим наявні підстави для закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.
36. Позивач також вказує, що матеріали справи містять належні та достовірні докази того, що ДП "Адміністрація морських портів України" створювала максимально сприятливі умови для виконання робіт та оперативно реагувала на звернення ТОВ "Гідробуд Україна", однак останнє не приступало до виконання робіт за договором.
37. Крім того, ДП "Адміністрація морських портів України" зазначає про різні фактичні обставини у справах № 910/21641/17, № 904/9536/17, № 910/8297/17 та у справі, що розглядається, та вказує, що відсутність подібних правовідносин свідчить про те, що судом не було допущено неоднакового застосування норм матеріального права.
38. У судовому засіданні представник ДП "Адміністрація морських портів України" просив у задоволенні касаційної скарги АТ "Банк Альянс" відмовити, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Позиція ТОВ "Гідробуд Україна"
39. У своїх письмових поясненнях ТОВ "Гідробуд Україна" вказує, що ДП "Адміністрація морських портів України" створювала штучні перешкоди для товариства у виконанні умов договору, що підтверджується обставинами, встановленими у справі № 916/1441/19, які мають преюдиційне значення для вирішення цієї справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
40. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
41. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, АТ "Банк Альянс" оскаржує судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
42. У поданій касаційній скарзі позивач, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказав, що судами неправильно застосовано норми статей 560, 564, 565, 614 Цивільного кодексу України та пунктів 36, 37 Положення, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 18.10.2018 у справі № 910/21641/17, від 20.06.2018 у справі № 904/9536/17, від 02.03.2018 у справі № 910/8297/17, від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18, від 14.11.2019 у справі № 910/20326/17 і від 27.11.2019 у справі № 910/20306/17.
43. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
44. Спір у справі виник з приводу стверджуваного позивачем невиконання відповідачем зобов`язань за наданою ним гарантією.
45. Згідно із частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
46. Відповідно до статті 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
47. Згідно зі статтею 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
48. За умовами частини першої та другої статті 561 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.
49. За положеннями статті 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.
50. Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії (частина перша статті 565 Цивільного кодексу України).
51. Ураховуючи приписи статей 560, 563, 565 Цивільного кодексу України, Верховний Суд зазначає, що обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає. Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 910/21641/17, від 20.06.2018 у справі № 904/9536/17, від 02.03.2018 у справі № 910/8297/17 та від 14.11.2019 у справі № 910/20326/17.
52. Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням відповідно до пункту 9 частини третьої розділу І "Загальні положення" якого гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.
53. Згідно з пунктом 36 Положення банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, перевіряє достовірність цієї вимоги, а також те, що вона становить належне представлення.
54. За пунктом 37 вказаного Положення банк-гарант (резидент) сплачує кошти бенефіціару за гарантією в разі отримання вимоги, що становить належне представлення.
55. Колегія суддів зазначає, що при вирішенні спору про існування обов`язку гаранта сплатити за гарантією, в предмет доказування входить, у першу чергу, дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов`язку - гарантійного випадку (порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією), а не формальне дослідження виключно наявності заяви про сплату за гарантією. Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 910/20306/17.
56. Скаржник у касаційній скарзі вказує на те, що у справі № 916/1441/19 судами було встановлено факт відсутності виникнення відповідного обов`язку - гарантійного випадку, оскільки судами установлено відсутність порушення зобов`язання ТОВ "Гідробуд Україна" як підрядника. Про обставини, встановлені у справі № 916/1441/19, неодноразово наголошувалося АТ "Банк Альянс" і ТОВ "Гідробуд Україна" під час розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій.
57. Однак суди першої та апеляційної інстанцій відхилили посилання АТ "Банк Альянс" та ТОВ "Гідробуд Україна" на те, що обставини, встановлені судами у справі № 916/1441/19, мають преюдиційне значення для вирішення цієї справи, вказавши, що обставини, які є предметом спору у справі № 916/1441/19, не мають відношення до цієї справи та результат її розгляду не може впливати на результат розгляду справи № 910/17942/19, оскільки виконання вимог відповідачем за банківською гарантію не ставиться у залежність від наявності будь-яких вимог або які належить встановити.
58. Колегія суддів суду касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
59. Відповідно до частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.
60. За змістом статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
61. Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
62. Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.
63. Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їх повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Цей правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16.
64. У справі № 916/1441/19 суди встановили, що у травні 2019 року ТОВ "Гідробуд Україна" звернулося до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до ДП "Адміністрація морських портів України", в якій просило суд визнати повідомлення від 15.04.2019 № 124/15-01-01-101010 про розірвання договору від 30.07.2018 № 190-В-ІЛФ-18 необґрунтованим та недійсним; зобов`язати відповідача виконувати умови договору від 30.07.2018 № 190-В-ІЛФ-18; внести зміни до договору від 30.07.2018 № 190-В-ІЛФ-18 щодо продовження строків виконання робіт, які визначені у Додатку № 2 "Календарний графік" до договору від 30.07.2018 № 190-В-ІЛФ-18; зобов`язати посадових осіб відповідача забезпечити доступ працівникам позивача та його підрядникам до місця виконання робіт.
65. На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань, взятих на себе за умовами договору від 30.07.2018 року № 190-В-ІЛФ-18.
66. У червні 2019 року до Господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява ДП "Адміністрація морських портів України" до ТОВ "Гідробуд Україна", в якій відповідач просив суд розірвати договір від 30.07.2018 190-В-ІЛФ-18, укладений між сторонами у справі, та стягнути із позивача штраф у розмірі 88 592,40 грн.
67. На обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) посилається на факт невжиття відповідачем за зустрічним позовом (позивачем за первісним позовом) заходів, достатніх для виконання зобов`язань за договором від 30.07.2018 № 190-В-ІЛФ-18, що, на його переконання, свідчить про наявність підстав для розірвання договору та стягнення штрафу.
68. Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.07.2020 у справі № 916/1441/19, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2020, позов ТОВ "Гідробуд Україна" задоволено. Постановою Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 916/1441/19 судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.
69. Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ДП "Адміністрація морських портів України" про визнання недійсним правочину (повідомлення від 15.04.2019 № 124/15-01-01-101010 про розірвання договору від 30.07.2018 № 190-В-ІЛФ-18), зобов`язання вчинити певні дії, ТОВ "Гідробуд Україна" вказувало про неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором в частині забезпечення доступу до причалу № 1, а також про відсутність правових підстав для розірвання договору в односторонньому порядку за ініціативою ДП "Адміністрація морських портів України".
70. ДП "Адміністрація морських портів України" у поданій до суду зустрічній позовній заяві із посиланням на приписи чинного законодавства, положення договору підряду, а також відсутність згоди ДП "Адміністрація морських портів України" та ТОВ "Гідробуд Україна" щодо розірвання договору було наголошено про наявність правових підстав для розірвання договору та стягнення штрафу у зв`язку з неналежним виконанням з боку ТОВ "Гідробуд Україна" взятих на себе договірних зобов`язань.
71. Задовольняючи повністю первісний позов, суди зазначили, що у ДП "Адміністрація морських портів України" відсутні підстави для розірвання договору підряду в односторонньому порядку у зв`язку з недоведеністю факту неналежного виконання ТОВ "Гідробуд Україна" зобов`язань за договором.
72. Крім того, суди дійшли висновку про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача ДП "Адміністрація морських портів України" виконувати умови договору, а саме умови підпункту 10.3.8 пункту 10 розділу 10 договору шляхом безоплатного забезпечення доступу працівників ТОВ "Гідробуд Україна" на територію підприємства до місця виконання робіт за відповідними заявками позивача, у зв`язку з встановленими судом обставинами невжиття належних та достатніх заходів для забезпечення доступу ТОВ "Гідробуд Україна" до місця виконання робіт.
73. Щодо зустрічних позовних вимог то, суди, врахувавши недоведеність відповідачем факту беззаперечності неналежного виконання ТОВ "Гідробуд Україна" зобов`язань за договором, дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ДП "Адміністрація морських портів України" в частині розірвання договору. Також, враховуючи недоведеність ДП "Адміністрація морських портів України" факту несвоєчасного виконання підрядником робіт згідно з умовами договору, суди дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ДП "Адміністрація морських портів України" про стягнення штрафу у розмірі 88 592,40 грн.
74. Звідси суди, надавши оцінку обставинам справи № 916/1441/19, дійшли висновку про неможливість виконання підрядником (ТОВ "Гідробуд Україна) будівельних робіт згідно з договором.
75. Також у справі № 916/1441/19 суди встановили неналежне виконання ДП "Адміністрація морських портів України" взятих на себе за договором зобов`язань та неможливість ТОВ "Гідробуд Україна" облаштувати будівельний майданчик з урахуванням вимог договору та проекту виконання робіт.
76. Крім того, враховуючи вимоги Правил технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 27.05.2005 № 257, а також беручи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження виведення ДП "Адміністрація морських портів України" причалу з експлуатації, суди встановили відсутність у підрядника (ТОВ "Гідробуд Україна) правових підстав для виконання робіт згідно з договором.
77. Ураховуючи умови договору, а також лист ДП "Адміністрація морських портів України" від 23.01.2019 № 39/15-01.01.-05-226 про призупинення виконання підрядних робіт з 01.01.2019 у зв`язку з відсутністю затвердженого фінансового плану на 2019 рік, суди встановили відсутність у ТОВ "Гідробуд Україна" обов`язку здійснювати виконання підрядних робіт з 01.01.2019.
78. Звідси суди дійшли висновку, що ДП "Адміністрація морських портів України" під час виконання договору не було вжито необхідних та достатніх заходів з метою забезпечення ТОВ "Гідробуд Україна" можливістю приступити до виконання робіт.
79. Ураховуючи встановлені обставини справи № 916/1441/19, суди також вказали на встановлений факт неналежного виконання ДП "Адміністрація морських портів України" зобов`язань за договором, що з урахуванням вимог статей 538, 613 Цивільного кодексу України дозволяє зробити висновок про прострочення виконання власного зобов`язання ДП "Адміністрація морських портів України".
80. Як уже зазначалося, відповідно до положень статті 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
81. Колегія суддів зазначає, що обставини, встановлені господарськими судами у справі № 916/1441/19, судові рішення в якій набрали законної сили, мають преюдиційне значення для вирішення цієї справи, оскільки підтверджують відсутність порушення з боку ТОВ "Гідробуд Україна" своїх зобов`язань за договором, належне виконання яких забезпечувалося виданою відповідачем банківською гарантією.
82. За результатами розгляду справи № 916/1441/19 судами зроблені висновки, які спростовують настання гарантійного випадку та як наслідок підтверджують необґрунтованість вимог позивача у справі № 910/17942/19 про стягнення з АТ "Банк Альянс" 4 429 620,00 грн банківської гарантії. Звідси суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про задоволення позовних вимог.
83. Водночас суди першої та апеляційної інстанцій при вирішення справи № 910/17942/19 посилалися на висновки, викладені судами у справі № 910/12879/19, щодо відсутності доказів про виконання (початку виконання робіт) ТОВ "Гідробуд Україна" за договором.
84. У справі № 910/12879/19 ТОВ "Гідробуд Україна" звернулося до суду з позовом до ДП "Адміністрація морських портів України" та АТ "Банк Альянс" про припинення дій ДП "Адміністрація морських портів України" щодо вимог про виплату коштів в сумі 43 410 276,60 грн як таких, що не відповідають умовам банківської гарантії від 27.09.2018 № 5432-18, та визнання такою, що не підлягає виконанню, банківської гарантії від 27.09.2018 № 5432-18, яка видана АТ "Банк Альянс" в частині суми 23 840 142,92 грн, у зв`язку із зменшенням граничної суми виконаних ТОВ "Гідробуд Україна" зобов`язань за договором підряду від 30.07.2018 № 190-В-ІЛФ-18.
85. Відмовляючи у задоволенні заявлених ТОВ "Гідробуд Україна" позовних вимог у справі № 910/12879/19, господарські суди дійшли висновку про обрання позивачем неналежного способу захисту в частині вимог про припинення дій відповідача щодо вимог про виплату коштів; у задоволенні вимоги про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню частково, судами було відмовлено у зв`язку з ненаданням позивачем належних доказів на підтвердження виконання робіт за договором.
86. Однак, відмовляючи у задоволенні позовних вимог у справі № 910/12879/19, суди лише встановили факт, що станом як на момент звернення до суду першої інстанції, так і на час перегляду справи в суді апеляційної інстанції, доказів про виконання (початку виконання робіт), суду не надано.
87. Проте суди не досліджували чи було вжито ДП "Адміністрація морських портів України" необхідних та достатніх заходів з метою забезпечення ТОВ "Гідробуд Україна" можливістю приступити до виконання своїх зобов`язань за договором, тому висновки, викладені у справі № 910/12879/19, не можуть слугувати підставою для задоволення позовних вимог у справі, що розглядається.
88. За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, оскільки судами не досліджено всебічно та повно обставини справи, посилання скаржника щодо обставин, встановлених судами у справі № 916/1441/19, які є преюдиційними. Як наслідок, застосувавши до спірних правовідносин положення статей 560, 563, 565 Цивільного кодексу України та пункти 36, 37 Положення, суди дійшли помилкових висновків щодо задоволення позовних вимог.
89. Щодо посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18, то колегія суддів зазначає, що питання про зупинення виконання оскаржуваних рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку вже вирішено. Ухвалою Верховного Суду від 11.02.2021 у задоволенні клопотання АТ "Банк Альянс" відмовлено.
90. Звідси касаційна скарга АТ "Банк Альянс" є обґрунтованою, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, отримала підтвердження під час касаційного провадження.