ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 908/321/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
третьої особи - не з`явилися,
розглянув касаційну скаргу Фермерського господарства "Сидоренко С.Л." на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.09.2020 (суддя Топчій О. А.) і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2021 (головуючий - Широбокова Л. П., судді Кузнецова І. Л., Орєшкіна Е. В.) у справі
за позовом Фермерського господарства "Сидоренко С.Л."
до Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - ОСОБА_1,
про визнання незаконним і скасування рішення, укладення додаткової угоди.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У лютому 2020 року Фермерське господарство "Сидоренко С.Л." (далі - ФГ "Сидоренко С.Л.", Фермерське господарство, позивач) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом (з урахуванням уточненої позовної заяви від 03.08.2020) до Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (далі - Павлівська сільрада, Сільрада) про: 1) визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення Павлівської сільради від 19.11.2019 № 26 "Про втрату чинності рішення Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області сьомого скликання 35 сесії № 115 від 27.08.2019 року "Про подовження терміну дії договору оренди ФГ "Сидоренко С.Л." на земельну ділянку кадастровий номер 2321586100:01:003:0067" (далі - рішення Павлівської сільради від 19.11.2019, оспорюване рішення); 2) у зв`язку зі зміною межі та цільового призначення земельної ділянки, яка знаходилася в орендному користуванні позивача (далі - спірна земельна ділянка), поновити договір оренди землі від 08.06.2007 № 1516, зареєстрований у ЗРФ "Центр ДЗК" 15.08.2007 за № 040726000004 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 6032964 від 11.06.2014 (далі - договір оренди від 08.06.2007), в порядку одержання земельної ділянки на праві оренди та укласти договір оренди землі в редакції позивача, з посиланням на положення статті 19 Конституції України, статей 3, 15, 21, 203, 217, 509, 627, 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 791, 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 179, 187 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГК України), статті 33 Закону України "Про оренду землі", статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 59, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 20, 31 Закону України "Про землеустрій".
2. Позовна заява обґрунтовується тим, що, на думку Фермерського господарства, оспорюване рішення порушує переважне право позивача на укладення договору оренди спірної земельної ділянки на новий строк і прийнято Павлівською сільрадою з перевищенням повноважень та у спосіб, не передбачений Конституцією України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.09.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2021, у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення аргументоване необґрунтованістю позовних вимог з огляду на те, що: 1) ФГ "Сидоренко С.Л." більш як на півтора року пропустило термін звернення до орендодавця із заявою про поновлення договору оренди від 08.06.2007, строк дії якого закінчився 15.08.2017, а запропоновані позивачем нові істотні умови договору оренди сторони не узгодили, тому відсутні підстави для поновлення договору; 2) рішення Павлівської сільради від 19.11.2019 прийнято у межах компетенції Сільради та не суперечить положенням чинного законодавства.
У свою чергу, постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що: 1) проведення 11.06.2014 державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі додаткової угоди від 31.10.2012 до договору оренди від 08.06.2007 не може підмінити державну реєстрацію зазначеної додаткової угоди (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому не може впливати на момент набрання чинності додатковою угодою, укладеною до 01.01.2013. Оскільки позивач не здійснив державної реєстрації додаткової угоди від 31.10.2012, то ця угода не набрала чинності (такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду наведено у постанові від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц); 2) Павлівська сільрада правомірно скасувала своє незаконне рішення від 27.08.2019 № 115 оспорюваним рішенням, яким права позивача не порушено, оскільки станом на 27.08.2019 договір оренди від 08.06.2007 вже припинився, тоді як рішення від 27.08.2019 № 115 не вичерпало своєї дії зважаючи на його невиконання на час прийняття Сільрадою рішення від 19.11.2019 № 26; 3) нове право на оренду земельних ділянок позивач може набути у порядку, визначеному статтями 123, 124 ЗК України, тобто на конкурсних засадах, а не у судовому порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, ФГ "Сидоренко С.Л." звернулося з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме статей 124, 125 ЗК України, статті 33 Закону України "Про оренду землі", статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", наголошуючи, що апеляційний суд в оскаржуваній постанові не врахував висновку щодо застосування норми права, а саме положень статті 18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 01.01.2013) щодо визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди землі у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17 та у постановах Верховного Суду України від 13.06.2016 у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16), від 19.02.2014 у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13).
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
7. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
Розгляд справи Верховним Судом
8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.03.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФГ "Сидоренко С.Л." на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.09.2020 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2021 у справі № 908/321/20 і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 30.03.2021 о 15:00.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
9. 08.06.2007 між Вільнянською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ФГ "Сидоренко С.Л." (орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами пунктів 1, 2, 8, 9 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Павлівської сільради для ведення фермерського господарства. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 15,0000 га сіножатей із земель запасу на території Павлівської сільради, кадастровий номер 2321586100:01:003:0067. Договір укладено на 5 років з моменту набуття чинності договором після державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі 180 грн за 1 га за рік, загальна сума за рік 2700 грн.
Зазначений договір зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель 15.08.2007 вчинено запис за № 040726000004.
10. У подальшому, між Вільнянською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством було укладено додаткову угоду від 31.10.2012 до договору оренди від 08.06.2007, за умовами якої на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі" зазначений договір було поновлено на 5 років з орендною платою 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік. Зазначена додаткова угода набуває чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації. Відмітки щодо державної реєстрації цієї додаткової угоди у державному реєстрі договорів не міститься.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 11.06.2014 проведено державну реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки на підставі договору оренди від 08.06.2007 та додаткової угоди від 31.10.2012 до цього договору.
11. 14.05.2019 ФГ "Сидоренко С.Л." звернулося до голови Вільнянської районної адміністрації з клопотанням від 10.05.2019 № 16, в якому просило продовжити строк дії договору оренди від 08.06.2007 на 7 років з орендною платою 7 % на рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Листом від 12.06.2019 № 1473/01-40 Вільнянська районна державна адміністрація повідомила ФГ "Сидоренко С.Л." про необхідність звернення з клопотанням про продовження строку дії договору оренди землі до відповідної селищної ради, оскільки адміністрація не є розпорядником спірної земельної ділянки.
12. 14.05.2019 Фермерське господарство звернулося до голови Павлівської сільради з клопотанням від 10.05.2019 № 17, в якому просило продовжити строк дії договору оренди від 08.06.2007 на 7 років з орендною платою 7 % на рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
До листа заявником долучено додатки, зокрема, копію додаткової угоди до договору оренди, в якій визначав поновлення терміну дії договору на 7 років, інші умови - без змін.
13. 27.08.2019 Павлівська сільрада розглянула зазначене клопотання ФГ "Сидоренко С.Л." та прийняла рішення № 115, яким: 1) подовжено термін дії договору оренди земельної ділянки площею 15,0000 га, кадастровий номер 2321586100:01:003:0067, строком на 7 років; 2) встановлено орендну плату за земельну ділянку у розмірі 8 (вісім) відсотків від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки; 3) рекомендовано Фермерському господарству у встановленому законом порядку звернутись до Сільради для укладання договору оренди землі з орендною платою у розмірі 8 (вісім) відсотків від нормативної грошової оцінки щодо земельної ділянки площею 15,0000 га (кадастровий номер 2323586100:01:003:0067) із земель сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів Павлівської сільради; 4) рекомендовано ФГ "Сидоренко С.Л.": а) у разі зміни розміру нормативної грошової оцінки землі у місячний строк звернутися до Павлівської сільради для внесення змін до договору оренди землі; б) зареєструвати право оренди відповідно до чинного законодавства; в) після державної реєстрації права оренди земельної ділянки надати копію договору до Центру обслуговування платників Запорізької ДПІ Вільнянського управління Головного управління ДФС у Запорізькій області.
14. Листом від 07.11.2019 № 27 ФГ "Сидоренко С.Л." звернулося до Павлівської сільради з проханням укласти додаткову угоду до договору оренди землі на підставі рішення від 27.08.2019 № 115, додавши до цього листа додаткову угоду в трьох примірниках щодо поновлення дії договору на 7 років з орендною платою 8 % на рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
15. Рішенням Павлівської сільради від 19.11.2019 визнано таким, що втратило чинність рішення Сільради від 27.08.2019 № 115 "Про подовження терміну дії договору оренди ФГ "Сидоренко С. Л." на земельну ділянку, кадастровий номер 2321586100:01:003:0067" у зв`язку з невідповідністю вказаного рішення вимогам статті 124 ЗК України, статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Позиція Верховного Суду
16. Згідно з імперативними положеннями частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
18. Згідно з частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
19. Відповідно до статті 18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час укладення додаткової угоди від 31.10.2012 до договору оренди від 08.06.2007) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
20. Спростовуючи доводи скаржника щодо наявності у нього переважного права на поновлення договору оренди від 08.06.2007 на новий строк, суд апеляційної інстанції цілком обґрунтовано виходив з недоведеності порушення права Фермерського господарства на оренду спірної земельної ділянки внаслідок прийняття відповідачем оспорюваного рішення, оскільки: 1) позивач до 01.01.2013 не здійснив державної реєстрації додаткової угоди від 31.10.2012 до договору оренди від 08.06.2007, тому ця угода не набрала чинності, а державна реєстрація права оренди спірної земельної ділянки після 01.01.2013 не може підмінити державну реєстрацію зазначеної додаткової угоди; 2) Павлівська сільрада правомірно скасувала своє незаконне рішення від 27.08.2019 № 115, а оспорюваним рішенням права позивача не порушено, позаяк станом на 27.08.2019 договір оренди від 08.06.2007 вже припинився у зв`язку із закінченням 15.08.2012 строку його дії та відсутністю набрання чинності додатковою угодою від 31.10.2012 про поновлення цього договору; 3) рішення Павлівської сільради від 27.08.2019 № 115 не вичерпало своєї дії зважаючи на його невиконання на час прийняття Сільрадою рішення від 19.11.2019 № 26, а нове право на оренду земельних ділянок позивач може набути у порядку, визначеному статтями 123, 124 ЗК України, тобто на конкурсних засадах, а не у судовому порядку.
21. Водночас касаційна інстанція не погоджується з твердженням скаржника про неврахування апеляційним судом висновку щодо застосування норм права, а саме щодо застосування норми права, а саме положень статті 18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 01.01.2013) щодо визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди землі у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17 та у постановах Верховного Суду України від 13.06.2016 у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16), від 19.02.2014 у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13), з огляду на таке.
22. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет і підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
23. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17 викладено такий правовий висновок:
"Момент укладення договору передбачений у статті 640 ЦК України і пов`язується з досягненням сторонами згоди з усіх його істотних умов та дотриманням певних вимог, якими є передання майна або вчинення іншої дії, нотаріальне посвідчення договору або його державна реєстрація, якщо таке передбачено актами цивільного законодавства.
У спеціальному Законі № 161-XIV вказано, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18).
Можна зробити висновок, що сторони в договорі оренди землі мали право зазначати про момент початку перебігу та припинення дії вказаного договору, оскільки такі права прямо передбачені принципами та закріплені загальними нормами цивільного законодавства.
Разом з тим якщо сторони не вказали про час (термін, календарну дату, подію) початку перебігу та закінчення строку договору, діють загальні правила, передбачені спеціальним Законом № 161-XIV, який прямо встановлював, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації.
Отже, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії саме цього договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.
Такі висновки щодо набрання чинності договором оренди земельної ділянки зроблено у постанові Верховного Суду України від 13.06.2016 у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16), у мотивувальній частині якої міститься роз`яснення аналогічного розуміння правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 19.02.2014 у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13).
Разом з тим реалізувати свої суб`єктивні права та обов`язки сторони договору оренди земельної ділянки можуть лише після державної реєстрації такого договору.
Оскільки моменти укладення договору та набрання ним чинності збігаються (частина 2 статті 631 ЦК України), то моментом укладення договору оренди земельної ділянки на час дії зазначеної редакції частини 3 статті 640 ЦК України є саме його державна реєстрація, якщо сторони договору не передбачили у договорі інше, відповідно до частини 3 статті 631 ЦК України".
24. Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій у справі № 322/1178/17 та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства "Волна" про витребування земельної ділянки, Велика Палата Верховного Суду виходила з тих фактичних обставин, що сторони узгодили у пункті 3 договору строк його дії - 10 років, у пункті 9.4 передбачили обов`язок орендаря приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку, та у пункті 14.1 визначили, що цей договір набирає чинності після підписання його сторонами та його державної реєстрації. Отже, момент укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації договору. Інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору його текст не містить. З договору оренди вбачається, що він зареєстрований 30 червня 2011 року Відділом Держкомзему у Новомиколаївському районі Запорізької області. Відповідач обґрунтовано вказував, що строк договору закінчиться 30 червня 2021 року.
25. На відміну від справи № 322/1178/17, у якій державна реєстрація договору оренди землі відбулася до 01.01.2013, тобто до виключення статті 18 Закону України "Про оренду землі", якою встановлювалося правило набрання чинності договором оренди землі після його державної реєстрації, у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції правомірно виходив з того, що до 01.01.2013 Фермерське господарство не здійснило державну реєстрацію додаткової угоди від 31.10.2012 до договору оренди від 08.06.2007, тому ця угода не набрала чинності, а сама по собі державна реєстрація права оренди спірної земельної ділянки після 01.01.2013 не може підмінити державну реєстрацію зазначеної додаткової угоди і не може впливати на момент набрання чинності додатковою угодою, укладеною до 01.01.2013.
26. У свою чергу, в постанові Верховного Суду України від 19.02.2014 у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13) міститься висновок, що моментом укладення договору оренди земельної ділянки є момент, коли сторони, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, скріплюють його своїми підписами. Однак договір набирає чинності, а цивільні права та обов`язки за ним набуваються після його державної реєстрації.
27. Колегія суддів зауважує, що предметом позову в справі № 0426/14068/2012 є визнання недійсними трьох договорів оренди земельних ділянок від 27.03.2008 з підстав їх укладення з порушенням вимог частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній з 14.10.2018), а саме без зазначення такої істотної умова як передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, а в основу постанови Верховного Суду України покладено передусім висновок щодо незворотності дії вказаного закону щодо договорів оренди, укладених до набрання ним чинності.
При цьому Верховний Суд України виходив з фактичних обставин державної реєстрації оспорюваних договорів оренди у травні та серпні 2011 року, тобто до 01.01.2013.
28. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції у справі № 570/3056/15-ц, яким було відмовлено у позові про визнання недійсними договорів оренди землі від 23.02.2015 та від 23.12.2014, укладених після 01.01.2013, Верховний Суд України у постанові від 13.06.2016, виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України та частини 5 статті 6 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній з 01.01.2013), погодився з обґрунтованим висновком місцевого суду про те, що ці договори оренди землі не набрали чинності та ТОВ "Акріс Агро" не набуло прав орендаря за такими договорами у зв`язку із відсутністю вчинення позивачем жодних дій щодо проведення державної реєстрації права оренди, яке виникає на підставі цих договорів, унаслідок чого відповідачі не порушили права товариства.
29. Таким чином, предмет і підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, які формують зміст спірних правовідносин, у справах №№ 322/1178/17, 0426/14068/2012 та цій справі є різними, що виключає як подібність спірних правовідносин, так і підстави для застосування вказаних правових позицій під час вирішення цього спору.
30. Разом з тим касаційна інстанція не бере до уваги посилання скаржника на правові позиції, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17 та у постановах Верховного Суду України від 13.06.2016 у справі № 570/3056/15-ц, від 19.02.2014 у справі № 0426/14068/2012, з огляду на наступне.
31. Відповідно до статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду: 1) у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права; 2) діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції; 3) аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики; 4) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Таким чином, саме Велика Палата Верховного Суду є спеціально створеним колегіальним органом Верховного Суду, метою діяльності якого є забезпечення однакового застосування судами норм права.
32. При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
33. У пунктах 42- 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц сформульовано такий правовий висновок: