Постанова
Іменем України
01 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 361/3868/18
провадження № 61-18442св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Погребська сільська рада Броварського району Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2020 року у складі судді Сердинського В. С. та постанову Київського апеляційного суду від 02 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Соколової В. В., Андрієнко А. М., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Погребської сільської ради Броварського району Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова А. А., про скасування рішення, визнання недійсним договору дарування, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, реєстраційного запису та визнання права власності на частку в майні у порядку спадкування за законом.
Позовна заява мотивована тим, що у 1960 році його батьком ОСОБА_4 було збудовано житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
02 червня 1967 році між його батьками ОСОБА_4 і ОСОБА_5 було укладено шлюб. За час шлюбу житловий будинок по АДРЕСА_1 зазнав значних змін внаслідок спільних трудових і грошових затрат його батьків ОСОБА_4 і ОСОБА_6, значно збільшилася його площа і вартість, таким чином, це майно у розумінні частини першої статті 62 СК України є об`єктом права спільної сумісної власності його матері і батька.
Його мати ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а батько ОСОБА_4 - 04 липня 2015 року.
Таким чином, після смерті батьків залишилося наступне нерухоме майно: житловий будинок загальною площею 82,7 кв. м та земельна ділянка площею 0,25 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказував, що спадкоємцями першої черги після смерті батьків є він та його брати: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які прийняли спадщину на підставі частини третьої статті 1268 ЦК України.
Разом з тим, з листа Броварської районної державної адміністрації від 18 квітня 2018 року він дізнався, що його батько ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 21 листопада 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А. А. та зареєстрованого у реєстрі за № 3362, подарував житловий будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 .
Крім того, він дізнався, що у 2010 році ОСОБА_4 звернувся до Погребської сільської ради Броварського району Київської області із заявою про оформлення свого права власності на житловий будинок. На підставі цієї заяви 23 вересня 2010 року виконавчий комітет Погребської сільської ради прийняв рішення "Про оформлення права власності", яким вирішив оформити право власності на житловий будинок загальною площею 83,0 кв. м, житловою площею 47,7 кв. м, з надвірними будівлями і спорудами: гараж, навіс, сарай, літня кухня, погріб, вбиральня, навіс, колодязь, огорожа, тротуар, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на ОСОБА_4 . На підставі цього рішення 15 жовтня 2010 року ОСОБА_4 отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено реєстраційний запис за № 842 (книга 3).
Вважав, що внаслідок таких дій батька були порушені його майнові права та законні інтереси як спадкоємця першої черги, який прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_6 у вигляді 1/8 частини спірного житлового будинку. Таким чином, ОСОБА_4 був власником лише 5/8 частин цього будинку, тому укласти правочин, спрямований на відчуження усього будинку, він не міг.
Отже, зміст договору дарування від 21 листопада 2012 року, укладеного між ОСОБА_4 і ОСОБА_2, суперечить вимогам цивільного законодавства, що відповідно до статті 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.
На підставі вказаного ОСОБА_1 просив суд: скасувати рішення виконавчого комітету Погребської сільської ради "Про оформлення права власності" від 23 вересня 2010 року № 161, свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 15 жовтня 2010 року та реєстраційний запис № 842 в книзі 3, внесений 15 жовтня 2010 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; визнати недійсним договір дарування від 21 листопада 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А. А. та зареєстрований у реєстрі за № 3362, укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 ; визнати за ним право власності на 1/3 частку у спадковому майні у порядку спадкування за законом, а саме: право власності на 1/3 частини житлового будинку загальною площею 82,7 кв. м, житловою площею 47,7 кв. м, з господарськими та побутовими будівлями і спорудами: житловий будинок - літ. "А", гараж - літ. "Б", навіс - літ. "В", сарай - літ. "Г", літня кухня - літ. "Е", вбиральня - літ. "Є", погріб - літ. "Ж", навіс - літ. "З", колодязь - літ. "К", тротуар - літ. "Т", огорожа - літ. "N", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також право власності на 1/3 частини земельної ділянки загальною площею 0,250 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав до суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що волевиявлення учасника оспорюваного правочину не було вільним і не відповідало його внутрішній волі, оскільки правочин було вчинено у формі, встановленій законом. Крім цього правочин було спрямовано на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а також позивач не довів, що цей правочин, що вчинявся батьком, суперечить правам та інтересам його малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 02 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2020 року змінено, викладено мотивувальну частину рішення у редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що шлюб між батьками позивача у справі був укладений 02 червня 1967 року, разом з тим, спірний житловий будинок був побудований у 1960 році. При цьому матеріали справи не містять даних про придбання цього будинку у період шлюбу ОСОБА_6 і ОСОБА_4 . Таким чином, майно, право власності на яке набуто до шлюбу, не може вважатися спільним майном подружжя. Обставини здійснення перебудови спірного будинку, поліпшення та збільшення у вартості не доведені належними і допустимими доказами, натомість за наявними даними площа будинку не змінювалася. Крім того, мати позивача за життя не ставила питання про визнання цього майна спільною власністю та визначення її частки у цьому майні, не було визначено це майно як спадкове і після її смерті спадкоємцями, зокрема і позивачем у справі. Отже, правові підстави для визначення спірного житлового будинку як спільного майна ОСОБА_6 і ОСОБА_4 відсутні.
Враховуючи відсутність визначеного за ОСОБА_6 права власності на спірне майно, за позивачем не може бути визнано право власності на це майно у порядку спадкування.
Оскільки станом на 21 листопада 2012 року ОСОБА_4 був одноосібним власником житлового будинку по АДРЕСА_1, то здійснення ним відчуження цього майна на підставі оспорюваного договору дарування не є таким, що порушує права позивача. Отже відсутні праві підстави як для оскарження позивачем цього правочину, так і визнання його недійсним.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У грудні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 листопада 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження є відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини першої статті 62 СК України у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що, відмовляючи у задоволенні його позову, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що внаслідок спільних трудових та грошових затрат його батьків, що підтверджено відповідними показами свідків, значно збільшилася площа і вартість спірного житлового будинку, що свідчить про належність цього майна до спільної сумісної власності подружжя. З урахуванням вказаного його батько не був одноосібним власником цього майна, тому й не мав права на його відчуження шляхом укладення оспорюваного правочину, оскільки це порушує його права як співвласника цього майна у порядку спадкування після смерті матері.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2021 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
02 червня 1967 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_6 було зареєстровано шлюб, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя, сформованого 17 березня 2018 року.
ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_6
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6, після смерті якої за даними Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області 01 вересня 2006 року була відкрита спадкова справа. Спадщину прийняли діти ОСОБА_2, ОСОБА_1 та чоловік ОСОБА_4 . Факт прийняття спадщини встановлений на підставі довідки Погребської сільської ради від 24 травня 2006 року № 613, якою встановлений факт постійного проживання спадкоємців з померлою на день її смерті. До складу спадщини увійшли грошові вклади, земельні ділянки (земельний пай) на землі, що перебуває у колективній власності КСП "Нова Україна".
Житловий будинок АДРЕСА_1 до складу спадщини не входив, оскільки не був заявлений.
Рішенням Погребської сільської ради Броварського району Київської області від 23 вересня 2010 року № 161 було вирішено оформити право власності на житловий будинок, збудований у 1960 році, з відповідними надвірними будівлями: гараж, навіс, сарай, літня кухня, погріб, вбиральня, навіс, колодязь, огорожа, тротуар у АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_4 з такими показниками: житлова площа 47,7 кв. м, загальна площа 83,0 кв. м на 3 житлові кімнати.
На підставі цього рішення 15 жовтня 2010 року виконавчим комітетом Погребської сільської ради Броварського району Київської області ОСОБА_4. було видано свідоцтво про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Рік побудови об`єкта визначений 1960, загальна площа будинку 83,0 кв. м, житлова 47,7 кв. м.
21 листопада 2012 року ОСОБА_4 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А. А. та зареєстрованого у реєстрі за № 3362, подарував вказаний житловий будинок ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4, після смерті якого за даними Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області 07 липня 2015 року була відкрита спадкова справа. Спадщину прийняли діти ОСОБА_1, ОСОБА_3, а ОСОБА_2 відмовився від спадщини на користь ОСОБА_3 . До складу спадщини увійшли земельні ділянки на які за спадкоємцями було оформлено право власності у порядку спадкування.
Відносно житлового будинку АДРЕСА_1 спадкоємцями подані документи щодо здійснення спадкодавцем за життя його відчуження.
У листі Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області від 18 квітня 2018 року № 1443/02-14 вказано про відсутність звернення з заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні відносно житлового будинку АДРЕСА_1 .
Вказаний будинок згідно з інвентаризаційною справою та погосподарською книгою має житлову площу 82,7 кв. м, житлову 47,4 кв. м. рік побудови визначений 1960, у подальшому мають місце прибудови господарського призначення.
Станом на 21 лютого 2019 року право власності на будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 21 листопада 2012 року. Рік побудови будинку визначений 1960.