1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

01 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 755/9094/19

провадження № 61-2941 св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Синельникова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідачі: ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти", що діє від свого імені та в інтересах і за рахунок активів пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Аквілон", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна;

третя особа - акціонерне товариство "Укрсоцбанк", правонаступником якого є акціонерне товариство "Альфа-Банк";

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 листопада 2019 року у складі судді Марфіної Н. В. та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Ратнікової В. М., Левенця Б. Б.,

ВСТАНОВИВ :

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Будівельні проекти" (далі - ТОВ "КУА "Будівельні проекти"), що діє від свого імені та в інтересах і за рахунок активів пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Аквілон", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малаховської І. В., третя особа - акціонерне товариство "Укрсоцбанк", правонаступником якого є акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк"), про визнання договору купівлі-продажу житлового приміщення недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію нерухомого майна.

Позовна заява мотивована тим, що 26 лютого 2019 року між ОСОБА_2 та ТОВ "КУА "Будівельні проекти", що діє від свого імені та в інтересах і за рахунок активів пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Аквілон", було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською І. В.

Бондаренко В. В. вказувала, що за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15 травня 2019 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською І. В. здійснено запис про власність від 26 лютого 2019 року № 30460479 щодо квартири АДРЕСА_1, власником якої зазначено ТОВ "КУА "Будівельні проекти".

Зазначала, що у провадженні Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції (далі - РВ ДВС м. Київ ГТУЮ) у м. Києві знаходиться виконавче провадження № 41901048 з примусового виконання виконавчого листа № 2604/29951/2012, виданого 29 травня 2013 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на її користь заборгованості у сумі 812 759 грн 82 коп.

В рамках вказаного виконавчого провадження постановою Дніпровського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 07 лютого 2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження було накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_2 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого належного їй майна.

Вказувала, що постановою Дніпровського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 11 лютого 2019 року про арешт майна боржника повторно накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_2 .

Зауважувала, що крім того, арешт на все майно ОСОБА_2 було накладено також у виконавчому провадженні № 44864144 постановою Дніпровського РВ ДВС м. Київ від 07 жовтня 2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження за виконавчим листом № 755/501/13-ц, виданим Дніпровським районним судом м. Києва 12 вересня 2014 року (стягувач - ОСОБА_3, боржник - ОСОБА_2 ).

Зазначала, що спірна квартира є предметом забезпечення у виконавчому провадженні та набуває правового режиму предмету обмеженого в цивільному обороті.

Вважала, що договір купівлі-продажу квартири укладений із порушенням вимог закону - під час дії обтяження (арешту, заборони), накладеного Дніпровським РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві щодо майна ОСОБА_2, що порушує її права.

Посилалася на те, ОСОБА_2 з метою приховати майно від виконання в майбутньому за його рахунок судового рішення про стягнення грошових коштів, уклала з ТОВ "КУА "Будівельні проекти" договір купівлі-продажу квартири від 26 лютого 2019 року.

При цьому, ОСОБА_2 була обізнана про судові рішення про стягнення з неї заборгованості та достеменно знала про наявність виконавчих проваджень, арешти і заборони на відчуження належного їй майна.

Вказувала на те, що постановами Дніпровського РВ ДВС було накладено арешти та встановлено заборону на відчуження майна ОСОБА_2, які були чинними на момент укладення договору купівлі-продажу, тому договір купівлі-продажу від 26 лютого 2019 року слід визнати недійсним на підставі статей 203, 215-216 ЦК України як такий, що порушує публічний порядок - укладений в період дії встановленого обтяження квартири, про яке боржникові було достеменно відомо.

Ураховуючи викладене, позивач просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 26 лютого 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською І. В., зареєстрований в реєстрі за № 156; скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малаховської І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45706158 від 26 лютого 2019 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 01 листопада 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 червня 2019 року, та знято заборону ТОВ "КУА "Будівельні проекти", що діє від свого імені та в інтересах і за рахунок активів пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Аквілон", та будь-яким іншим юридичним та фізичним особам, у тому числі, державним реєстраторам, вчиняти будь-які дії щодо відчуження та/або обтяження квартири АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1774002880000, та дії, пов`язані з державною реєстрацією (перереєстрацією) прав на вказане нерухоме майно (внесення будь-яких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Рішення суду мотивоване тим, що спірним договором купівлі-продажу квартири не порушено прав та інтересів позивача в межах виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 на її користь заборгованості, що здійснюється у виконавчому провадженні № 41901048. Спірний договір є договором купівлі-продажу, отже він є відплатним, а не договором дарування, тож з цієї точки зору сама форма договору відчуження майна не вказує на передачу права власності для уникнення виконання рішення суду про стягнення боргу. 28 лютого 2019 року ОСОБА_2 за власною заявою знята з реєстраційного обліку у квартирі АДРЕСА_1, що вказує на реальність укладеного договору та те, що його виконання відбулось.

Відчуження квартири здійснено із дотриманням вимог Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. Зокрема, наявні документи про підтвердження права власності продавця на квартиру, наявна згода чоловіка продавця на відчуження нерухомості, за даними Інформаційної довідки по суб`єкту від 26 лютого 2019 року наявне обтяження на все нерухоме майно, крім квартири АДРЕСА_1, відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру Іпотек відсутні. За даними Інформаційної довідки по об`єкту нерухомості від 26 лютого 2019 року відсутні відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру Іпотек. Також на час укладення договору купівлі-продажу 26 лютого 2019 року інформація щодо продавця та покупця в Єдиному реєстрі боржників була відсутня.

Крім того, квартира перебувала в іпотеці АТ "Укрсоцбанк" та станом на час її відчуження борг позичальника перед банком складав 878 875 доларів 10 центів США, що станом на 26 лютого 2019 року було еквівалентно 23 720 838 грн 90 коп.

Борг, який має ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 становить 812 759 грн 82 коп.

Згідно з висновком про вартість майна - квартири АДРЕСА_1, станом на 11 грудня 2018 року ринкова (оціночна) вартість квартири, без урахування ПДВ, становила 3 140 000 грн.

Договірна ціна продажу об`єкта нерухомості за змістом спірного договору купівлі-продажу становила 2 787 957 грн без ПДВ.

Разом з тим, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Однак у даному випадку прийняті в межах ВП № 41901048 постанови про арешт майна боржника відповідної мети арешту майна не могли забезпечити і відчуження квартири не порушувало прав стягувача у ВП № 41901048, оскільки іпотекодержатель має першочергове право переважно перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог за рахунок іпотечного майна.

При вчиненні спірного договору була наявна згода іпотекодержателя на укладення цього договору, оскільки перед укладенням договору іпотека була припинена за заявою кредитора.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що згідно з вимогами Закону України "Про виконавче провадження" на квартиру, що перебувала в іпотеці банку не могло бути звернуто стягнення для задоволення вимог позивача, оскільки право іпотеки банку виникло раніше ніж було ухвалено рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача суми боргу, а вартість предмету іпотеки є набагато меншою, ніж сума заборгованості ОСОБА_2 перед АТ "Укрсоцбанк".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позов.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначала неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі 543/730/14-ц, та від 03 квітня 2019 року у справі 755/5072/17, що не відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також заявник вказувала на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 квітня 2020 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 755/9094/19 з Дніпровського районного суду м. Києва.

У квітні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відчуження квартири відбулося в період дії встановленого обтяження квартири (арешту та оголошення заборони на її відчуження), що свідчить, на її думку, про невідповідність спірного договору купівлі-продажу квартири положенням статті 203 ЦК України і є підставою для визнання його недійсним у порядку статті 215 ЦК України, як такого, що порушує публічний порядок.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23 квітня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 809 540 грн 82 коп. та судовий збір у розмірі 3 219 грн, а всього 812 759 грн 82 коп.

На виконання вказаного рішення суду 29 травня 2013 року Дніпровським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 2604/29951/2012 та Державною виконавчою службою Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві відкрито виконавче провадження № 41901048 з виконання зазначеного виконавчого документу.

В межах виконавчого провадження № 41901048 старшим державним виконавцем Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві Шеремет Ю. М. 07 лютого 2014 року прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах суми боргу в розмірі 812 759 грн 82 коп.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_2 від 09 жовтня 2015 року:

- 19 серпня 2005 року зареєстровано іпотечний договір від 19 серпня 2005 року, об`єкт обтяження - квартира АДРЕСА_1 ;

- 21 квітня 2006 року зареєстровано іпотечний договір від 21 квітня 2006 року, об`єкт обтяження - квартира АДРЕСА_1 ;

- 04 вересня 2007 року зареєстровано іпотечний договір від 04 вересня 2007 року, об`єкт обтяження - квартира АДРЕСА_1 ;

- 28 квітня 2006 року зареєстровано іпотеку за іпотечним договором від 13 квітня 2006 року, об`єкт обтяження - квартира АДРЕСА_1 ;

- 20 вересня 2007 року зареєстровано іпотеку за іпотечним договором від 04 вересня 2007 року, об`єкт обтяження - квартира АДРЕСА_1 .

11 лютого 2019 року в межах виконавчого провадження № 41901048 за виконавчим листом, виданим Дніпровським районним судом м. Києва 12 вересня 2014 року № 755/501/13-ц заступником начальника Дніпровського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Лагоцькою В. Ф. прийнято постанову про арешт майна боржника ОСОБА_2

26 лютого 2019 року між ОСОБА_2 та ТОВ "КУА "Будівельні проекти" було укладено договір купівлі-продажу квартири, за умовами якого ОСОБА_2 передала у власність ТОВ "КУА "Будівельні проекти" квартиру АДРЕСА_1 .

У пункті 4 вказаного договору зазначено, що договір укладено за згодою чоловіка продавця.

Згідно з пунктами 4, 5 вказаного договору відповідно до звіту про вартість об`єкта незалежної оцінки, вартість об`єкту нерухомого майна становить 3 140 000 грн. За домовленістю сторін ціна продажу становить 2 787 957 грн. Відсутність заборони відчуження, податкової застави та інших обтяжень на об`єкт нерухомого майна та щодо сторін цього договору підтверджується Інформаційною довідкою щодо об`єкта нерухомого майна, сформованою Малаховською І. В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 26 лютого 2019 року.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15 травня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховською І. В. прийнято рішення від 26 лютого 2019 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45706158, на підставі якого право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ "КУА "Будівельні проекти".

Підставою виникнення права власності зазначено договір купівлі-продажу квартири від 26 лютого 2019 року.

28 лютого 2019 року ОСОБА_2 за власною заявою знята з реєстраційного обліку квартири АДРЕСА_1 .

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_2 від 26 лютого 2019 року вбачається, що 11 лютого 2014 року зареєстровано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07 лютого 2014 року у виконавчому провадженні № 41901048, а 01 вересня 2016 року зареєстровано постанову Дніпровського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві про звільнення майна з-під арешту у виконавчому провадженні № 44864144. Опис предмета обтяження - все нерухоме майно, окрім квартири АДРЕСА_1 .

За змістом Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (квартири АДРЕСА_1 ) від 26 лютого 2019 року за параметрами запиту: права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження відомості відсутні.

З інформації з Єдиного реєстру боржників від 26 лютого 2019 року за параметрами запиту - фізична особа ОСОБА_2, інформація відсутня.

Встановлено, що 19 серпня 2005 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКБСР "Укрсоцбанк") та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту на суму 158 400 доларів США.

Для забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 20 серпня 2005 року між АКБСР "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, предметом якого стала квартира АДРЕСА_1 .

21 квітня 2006 року між АКБСР "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту, за яким банк надав позичальнику кредит на суму 43 300 доларів США.

21 квітня 2006 року між АКБСР "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, предметом якого також стала квартира АДРЕСА_1 .

04 вересня 2007 року між АКБСР "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії в межах максимального ліміту заборгованості до 244 800 доларів США та укладено договір іпотеки, предметом якого стала квартира АДРЕСА_1 .

За розрахунком вимог банку у зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором від 19 серпня 2005 року станом на 30 серпня 2016 року борг останньої становив 6 075 589 грн 48 коп.

З розрахунку вимог банку у зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором від 21 квітня 2006 року вбачається, що станом на 30 серпня 2016 року борг ОСОБА_2 становив 2 163 443 грн 47 коп.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором від 04 вересня 2007 року станом на 30 серпня 2016 року борг ОСОБА_2 становив 15 156 602 грн 18 коп.

Згідно з довідкою АТ "Укрсоцбанк" станом на 26 лютого 2019 року заборгованість ОСОБА_2 перед АТ "Укрсоцбанк" за договорами кредиту від 21 квітня 2006 року, 19 серпня 2005 року та 04 вересня 2007 року загалом складала 878 875 доларів 10 центів США.

ОСОБА_2 звернулася до банку з пропозицією продати квартиру, яка знаходилася в іпотеці для можливості погашення заборгованості перед АТ "Укрсоцбанк".

Згідно з висновком про вартість майна ринкова (оціночна) вартість квартира АДРЕСА_1, без урахування ПДВ, станом на 11 грудня 2018 року становила 3 140 000 грн.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 02 лютого 2016 року задоволено вимоги АТ "Укрсоцбанк" та знято арешт, який накладений в межах виконавчого провадження № 41901048, з майна ОСОБА_2, а саме з квартири АДРЕСА_1 .

25 січня 2019 року АТ "Укрсоцбанк" звернулося до Дніпровського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві із заявою про зняття арешту, накладеного в межах виконавчого провадження № 41901048, в якій просило виконати рішення апеляційного суду м. Києва від 02 лютого 2016 року у справі № 755/14706/15-ц та зняти арешт з майна боржника - ОСОБА_2, а саме з квартири АДРЕСА_1 .

Встановлено, що на виконанні Дніпровського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві знаходиться виконавче провадження № 41901048 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми заборгованості в сумі 812 759 грн 82 коп. та виконавче провадження № 44864144 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості в сумі 23 895 грн 28 коп. на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 грудня 2013 року у справі № 755/501/13-ц.

Постановою головного державного виконавця Дніпровського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Телявського А. М. про звільнення майна з-під арешту від 01 вересня 2016 року в межах виконавчого провадження № 44864144, у якому стягувачем є ОСОБА_3, було постановлено зняти арешт, винесений відповідно до постанови № 41901048 від 07 лютого 2014 року з майна ОСОБА_2, а саме з квартири АДРЕСА_1 .

Вказана постанова головного державного виконавця була скасована ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року у зв`язку із допущенням державним виконавцем помилки при виконанні рішення апеляційного суду м. Києва від 02 лютого 2016 року, оскільки вказаним рішенням звільнено з-під арешту квартиру боржника в виконавчому провадженні № 41901048, натомість державний виконавець виконуючи рішення апеляційної інстанції виніс постанову про звільнення з-під арешту квартири боржника у виконавчому провадженні № 44864144.

07 жовтня 2014 року старшим державним виконавцем Шеремет Ю. М. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження лише в межах суми боргу при примусовому виконанні виконавчого листа № 755/501/13-ц виданого 12 вересня 2014 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 23 895 грн 88 коп. у виконавчому провадженні № 44864144.


................
Перейти до повного тексту