ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2021 року
м. Київ
справа №822/318/16
адміністративні провадження №К/9901/27773/18, №К/9901/27775/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Шепетівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Шепетівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, рішення та вимоги,
В С Т А Н О В И В :
В березні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (яке ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2016 року замінено на належного відповідача - Шепетівську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Хмельницькій області; далі - Інспекція, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 25 листопада 2015 року №0015471701 про нарахування грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 11 440,53грн., з яких: 7 627,02 грн. - за основним платежем та 3 813,51 грн. - за штрафними санкціями; вимоги про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску від 16 січня 2016 року №Ф-0000121701/8 на суму 17 643,85 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16 січня 2016 року №0000121701 на суму 882,19 грн.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Підприємець вказував, що ним було надано посадовим особам відповідача всі належні докази в підтвердження понесених та задекларованих витрат, зокрема, по списанню запасних частин та шин до вантажних автомобілів, а також дизельного пального на роботу автономного опалення на обігрів кабін вантажних автомобілів під час ремонту, на оплату праці найманих працівників, вартості придбання будівельних матеріалів в 2014 році, вартості придбаних в 2012 - 2013 роках будівельних матеріалів та придбаних в 2012 році скрейч-карт, проте такі докази і, як наслідок, витрати безпідставно не були враховані, у зв`язку із чим відповідач дійшов помилкового висновку про завищення позивачем показника валових витрат та, відповідно, заниження чистого оподатковуваного доходу за 2014 рік в сумі 50 846,82 грн., що, в свою чергу, призвело до прийняття протиправних та підлягаючих скасуванню податкового повідомлення-рішення, рішення та вимоги.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Інспекції №0015471701 від 25 листопада 2015 року, яким Підприємцю збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 11 440,53 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 7 627,02 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 3 813,51 грн.; вимогу Інспекції про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №Ф-0000121701/8 від 16 січня 2016 року в сумі 17 643,85 грн.; рішення Інспекції №0000121701 від 16 січня 2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до Підприємця застосовано штраф в сумі 882,19 грн.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції визнав підтвердженими первинними документами (актами списання запасних частин, шин та дизельного пального, наказами на відрядження і відомостями виплати добових, накладними на придбання будівельних матеріалів і скрейч-карток, а також відомостями про їх залишки) всі понесені та задекларовані позивачем спірні витрати, а тому зазначив про помилковість висновку відповідача про завищення Підприємцем показника валових витрат й заниження чистого оподатковуваного доходу за 2014 рік в сумі 50 846,82 грн., у зв`язку із чим визнав протиправними та скасував спірні податкове повідомлення-рішення, рішення та вимогу у повному обсязі.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Інспекції №0015471701 від 25 листопада 2015 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 5 256,23 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 3 504,15 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1 752,08 грн.; рішення Інспекції №0000121701 від 16 січня 2016 року в частині застосування штрафних санкцій в сумі 405,31 грн. за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного соціального внеску в сумі 8 106,27 грн.; вимогу Інспекції про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №Ф-0000121701/8 від 16 січня 2016 року в частині 9 537,57 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
При цьому, суд апеляційної інстанції, погодившись із висновком суду першої інстанції про підтвердження Підприємцем понесених витрат на списання запасних частин та шин в сумі 15 373,20 грн., на оплату праці найманих працівників в сумі 2 682,52 грн. та на списання дизпалива на роботу автономного пристрою обігріву кабін вантажних автомобілів під час їх ремонту на суму 5 335 грн., разом з тим вказав на непідтвердження останнім задекларованих витрат з вартості будівельних матеріалів в сумі 6 185,86 грн., придбаних в 2014 році, а також будівельних матеріалів в сумі 8 090 грн. і скрейч-карт в сумі 13 209,94 грн., придбаних в минулих податкових періодах (2012 - 2013 роках), в зв`язку із чим прийшов до висновку про завищення Підприємцем валових витрат лише на суму 27 485,80 грн. та, як наслідок, - наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Не погоджуючись з прийнятим апеляційним судом рішенням, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на ті ж доводи і мотиви, що наводились ним в позовній заяві, просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вважаючи, що при прийнятті рішень про задоволення позовних вимог судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, а також не взято до уваги обставини, встановлені в акті перевірки (з врахуванням результатів розгляду заперечень на акт та скарги до Головного управління ДФС у Хмельницькій області), Інспекція звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просила рішення судів скасувати й прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Судами встановлено, що в період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року Підприємець перебував на загальній системі оподаткування й згідно з реєстраційними даними основними видами його господарської діяльності були інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту тощо.
В період з 13 жовтня 2015 року по 03 листопада 2015 року посадовими особами Інспекції проведено документальну планову виїзну перевірку Підприємця, за результатами якої складено акт №659/22-20-17-22/ НОМЕР_1 від 10 листопада 2015 року про результати документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів та дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року.
Перевіркою встановлено наступні порушення:
- пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 року №481, у зв`язку із неведенням Підприємцем Книги обліку доходів і витрат;
- пункту 44.1 статті 44, пункту 138.1, підпункту 138.8.2 пункту 138.2, пункту 138.4, підпункту "в" підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138, пунктів 177.1, 177.2, 177.4, 177.10 статті 177 ПК України, внаслідок чого визначено суму податкових зобов`язань в 2014 році з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, в сумі 8 986,77 грн.,
- частини 4 пункту 1 статті 4, пункту 1 статті 7, пункту 11 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08 липня 2010 року (далі - Закон №2464), з огляду на що Підприємцем занижено об`єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб і, відповідно, єдиним соціальним внеском за період 2014 року на суму 20 789,40 грн.
При цьому в акті перевірки зазначено про завищення позивачем показника валових витрат та, відповідно, заниження чистого оподатковуваного доходу за 2014 рік на суму 59 911,82 грн.
За результатами перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0015471701 від 25 листопада 2015 року про донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 8 986,77 грн., вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11 листопада 2015 року №Ф-0014821701 на суму 20 789,40 грн., рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0015481701 від 25 листопада 2015 року в сумі 1 039,47 грн.
За результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки відповідач надав відповідь від 25 листопада 2015 року №5326/22-20-17-42, в якій зазначив, що з врахуванням поданих документів ним враховується до понесених Підприємцем валових витрат сума 9 065 грн. (списання дизельного пального по роботі автономних пристроїв на обігрів кабін вантажних автомобілів), в зв`язку з чим завищена сума валових витрат зменшується до 50 846,82 грн., внаслідок чого слід сформувати податкове повідомлення-рішення про нарахування податкового зобов`язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 7 627,02 грн.
Також за результатами розгляду скарги Підприємця до Головного управління ДФС у Хмельницькій області останнє рішенням від 28 грудня 2015 року №11974/10/22-01-10 03-14 скасувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11 листопада 2015 року №Ф-0014821701 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0015481701 від 25 листопада 2015 року.
В подальшому на підставі акту перевірки з врахуванням листа Інспекції від 25 листопада 2015 року №5326/22-20-17-42 та рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 28 грудня 2015 року №11974/10/22-01-10 03-14 відповідачем прийнято:
- податкове повідомлення-рішення №0015471701 від 25 листопада 2015 року, яким позивачеві нараховано грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 11 440,53 грн., в тому числі: за основним платежем в сумі 7 627,02 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 3 813,51 грн.;
- рішення №0000121701 від 16 січня 2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 882,19 грн.;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску №Ф-0000121701/8 від 16 січня 2016 року на суму 17 643,85 грн.
Не погоджуючись з прийнятими відповідачем податковим повідомленням-рішенням, рішенням та вимогою, Підприємець звернувся до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.
Згідно із підпунктами 20.1.18, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску.
За змістом підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Пунктами 58.1 та 58.2 статті 58 ПК України встановлено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій. Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручаться) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пункт 163.1 статті 163 ПК України).
Згідно з пунктом 164.1 статті 164, підпунктами 164.1.1, 164.1.3 пункту Перейти до повного тексту