ПОСТАНОВА
Іменем України
01 квітня 2021 року
Київ
справа №520/4554/19
адміністративне провадження №К/9901/3789/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року (головуючий суддя - Сагайдак В.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року (головуючий суддя Бартош Н.С., судді - Ральченко І.М., Подобайло З.Г.) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "К`ю Партс" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2019 року Приватне підприємство "К`ю Партс" (далі - ПП "К`ю Партс") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило: визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлено протоколом Комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21 серпня 2018 року № 140, в частині внесення ПП "К`ю Партс" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно пункту 1.6 "Наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником"; зобов`язати ГУ ДФС у Харківській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно пункту 1.6 "Наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Комісією ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення щодо віднесення ПП "К`ю Партс", як суб`єкта господарювання до переліку ризикових, вважає рішення відповідача таким, що порушує його права та інтереси, оскільки його внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення, яке оформлено протоколом Комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21 серпня 2018 року № 140, в частині внесення ПП "К`ю Партс" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно пункту 1.6 "Наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником". Зобов`язано відповідача виключити ПП "К`ю Партс" (ЄДРПОУ 36458906) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно пункту 1.6 "Наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником". Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Харківській області на користь ПП "К`ю Партс" суму сплаченого судового збору у розмірі 3842 грн.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ГУ ДФС у Харківській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення. Зокрема, у касаційній скарзі податковий орган посилається на положення пункту 61.1 статті 61, підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62, пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України, вказує на те, судами попередніх інстанцій не враховано, що способом здійснення контролю є зокрема, здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, позивач звернувся до суду із позовом про оскарження проміжкового рішення податкового органу, обрав спосіб захисту свої прав, який суперечить закону.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги.
Вирішуючи спір, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Комісією ГУ ДФС у Харківській області 21 серпня 2018 року прийняте протокольне рішення про включення ПП "К`ю Партс" до переліку ризикових платників, які відповідають пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку.
Крім того, встановлено, що на підставі вказаного рішення ПП "К`ю Партс" включено до переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" за критерієм ризиковості платників відповідно пункту 1.6 "Наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником".
ГУ ДФС у Харківській області листом від 14 березня 2019 року повідомило позивача на його запит від 6 березня 2019 року, що протокольне рішення щодо ризиковості платника податку належить до службової інформації, яка передує прийняттю рішень, а отже, є такою, доступ до якої обмежений.
ПП "К`ю Партс" вважаючи протиправними дії та рішення Комісії ГУ ДФС у Харківській області щодо внесення його до переліку ризикових платників податків, звернулось до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інспекції виходив з того, що рішення комісії ГУ ДФС у Харківській області, викладене у протоколі від 5 квітня 2019 року № 95 не відповідає вимогам пунктів 1, 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийнято необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для такого прийняття рішення, відтак є протиправним та підлягає скасуванню. В обґрунтування рішення, судом зазначено, що висновки викладені у протокольному рішенні відповідача щодо поширення на ПП "К`ю Партс" критеріїв ризиковості, породжують правові наслідки для позивача, оскільки внесення його до Журналу ризикових платників є підставою для зупинення реєстрації всіх податкових накладних, поданих позивачем на реєстрацію.
Зазначена позиція підтримана Другим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій), судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно із пунктом 19 частини першої статті 4 вказаного Кодексу, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
За приписами частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.
Згідно із пунктом 61.1. статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
За приписами пункту 71.1 статті 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Відповідно до пунктів 74.1, 74.3 статті 74 вказаного Кодексу, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Згідно із пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За приписами пункту 201.16 цієї ж статті (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Законом України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" (далі - Закон №2245-VIII) змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 ПК України.
Згідно приписів пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відпо