ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2021 року
м. Київ
справа №826/10113/17
адміністративне провадження №К/9901/18808/20
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Пасічник С. С., Гімон М. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року (судді Коротких А. Ю., Єгорова Н. М., Сорочко Є. О.) у справі № 826/10113/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві від 12 серпня 2016 року № 0038941304.
Окружний адміністративний суд рішенням від 12 грудня 2018 року позов задовольнив.
Ухвалою від 30 червня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року відмовив.
На обґрунтування свого судового рішення апеляційний суд зазначив, що апеляційна скарга подана відповідачем до суду з пропуском річного строку, передбаченого нормами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погодившись із цією ухвалою, Головне управління ДПС у м. Києві подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить її скасувати й направити справу до цього суду для продовження розгляду.
Позивач правом на подання відзиву не скористався.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
За правилами частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки (частина друга статті 299 КАС України).
У матеріалах справи наявна апеляційна скарга зі штампом Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2020 року (згідно з поштовим штемпелем надіслана 8 травня 2020 року), подана відповідачем на рішення суду першої інстанції від 12 грудня 2018 року.
За таких обставин, відмовляючи відповідачу у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що апелянтом пропущено річний строк, який не підлягає поновленню.
Отже, колегія суддів знаходить правильним висновок апеляційного суду про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі частини другої статті 299 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, колегія суддів