1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 826/10755/16

адміністративне провадження № К/9901/19619/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.10.2017 (суддя - Келеберда В.І.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018 (колегія суддів: Епель О.В., Карпушової О.В., Кобаля М.І.) у справі № 826/10755/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайфселл" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Лайфселл" звернулося до суду з трьома різними адміністративними позовам (ухвалою суду першої інстанції об`єднані позиви в одне провадження) до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 15.06.2016 № 100270004/2016/000036/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.06.2016 № 100270004/2016/00050;

- визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21.06.2016 № 100270004/2016/000038/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.06.2016 р. № 100270004/2016/00052;

- визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21.06.2016 № 100270004/2016/000043/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.06.2016 № 100270004/2016/00057.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав про те, що відповідач безпідставно визначив іншу митну вартість імпортованого товару і відмовив позивачу його у митному оформленні. Підприємство надало Митниці всі документи, які підтверджують складову декларованої ним митної вартості та не містять жодних неточностей чи розбіжностей.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.10.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовані рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від: 15.06.2016 №100270004/2016/000036/2; 21.06.2016 №100270004/2016/000038/2; 21.06.2016 №100270004/2016/000043/2. Визнані протиправними та скасовані заповнені Київською міською митницею ДФС картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від: 15.06.2016 №100270004/2016/00050; 21.06.2016 №100270004/2016/00052; 21.06.2016 №100270004/2016/00057.

Рішення судів мотивовано тим, що документами, наданими позивачем контролюючому митному органу при здійсненні митного оформлення товару, у їх сукупності підтверджуються всі складові заявленої ним митної вартості товару за ціною договору і наявні в них відомості надають можливість перевірити її правильність.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити, оскільки вважає, що такі були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема суди не надали значення отриманої позивачем суттєвої знижки на імпортований ним товар, яка коливалась близько 94,4 %.

У письмовому відзиві на вказану касаційну скаргу, яка надійшла до Верховного Суду позивач просить її залишити без змін, а оскаржувані нею рішення - без задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.03.2015 між ТОВ "Астеліт", правонаступником якого є позивач, та компанією Хуавей Інтернейшнл ПТІ ЛТД (Сінгапур) було укладено зовнішньоекономічний договір поставки №АТМ15FSU249/00F8041500000E, відповідно до якого постачальник в порядку та на умовах договору зобов`язується поставити та передати у власність покупця для використання в його господарській діяльності товари (обладнання), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити такі товари (обладнання) відповідно до окремих замовлень за цінами, наведеними у додатку №1, який є невід`ємною частиною договору.

Додатковою угодою від 15.02.2016 №3/1 до договору, сторони домовилися внести зміни до договору, зокрема:

- п.3.1 викладено в наступній редакції: "Ціни визначені в додатку №1 "Прайс лист" (Перелік цін) до цього договору та виражені в доларах США. До цін, визначених в додатку №1 до договору, може бути застосована знижка на обладнання та програмне забезпечення від 1% до 99,99% з проведенням оплати за обладнання та програмне забезпечення по цінах з урахуванням наданих знижок у розмірі від 1% до 99.99% відповідно"

- п.3.2 договору доповнено другим абзацом наступного змісту: "Сторони застосовують ціни, визначені в додатку №1 "Прайс лист" до цього договору із застосованими від 1% до 99,99% знижками на обладнання та програмне забезпечення, при проведенні оплати за обладнання та програмне забезпечення, яке буде поставлене".

Додатковою угодою від 15.03.2016 №4 до договору сторони домовилися, що у зв`язку із замовленнями покупцем (позивачем) більш ніж на 30 мільйонів доларів США постачальник відповідно до п.3.1 договору надає покупцю знижки стосовно цін та кількості товару у розмірі, визначеному у цій додатковій угоді.

Крім того, у вказаній додатковій угоді сторони домовилися внести зміни у Додаток 1 "Прайс лист" до договору та доповнити його цінами і обсягом, зазначеними у додатковій угоді №1 до замовлення на постачання №15/4530057470 до договору та цінами та обсягом, зазначеними у додатковій угоді №1 до замовлення на постачання №16/4530057467 до договору.

Відповідно до додаткової угоди №1 до замовлення на постачання №15/4530057470 викладено у новій редакції, відповідно до якої покупець замовив у постачальника товар на умовах 100% постоплати, протягом 60 календарних днів з моменту митного оформлення товару, на умовах поставки DAP (Київська обл., с. Мартусовка, вул. Моісєєва, 70).

На підставі вищезазначеного зовнішньоекономічного договору від 19.03.2015 №АТМ15FSU249/00F8041500000E позивачем здійснювалося ввезення на митну територію України товар, а саме: базові станції, у розібраному стані: BTS3900 (GSM S3/3/3)+DBS3900 (WCDMA: S3/3/3) (GSM:1800M; WCDMA:2100M; WCDMA:CE:U:160 D:96, DC48V)/d4 with hout Power System, consists of: базова станція BTS3900 (GSM S3/3/3)+DBS3900 (WCDMA: S3/3/3) (GSM:1800M; WCDMA:2100M; WCDMA:CE:U:160 D:96, DC48V)/d4 без системи живлення - 1 шт. в розібраному стані; антенні підсилювачі для мобільного зв`язку, торговельна марка Huawei, виробник Huawei Technologies Co., Ltd., країна виробництва CN.

Для здійснення митного оформлення товару, позивачем подано відповідачу електронні митні декларації:

1) від 06.06.2016 № 10027004/2016/305832, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору і становила 9747,42 доларів США.

Для підтвердження митної вартості товару разом із ВМД позивачем надано наступні товаросупровідні документи: договір поставки №АTM15FSU249/00F8041500000Е від 19.03.2015; додаткову угоду №3/1 від 15.02.2016 року до договору; додаткову угоду №4 від 15.03.2016 до договору; додаток №1 Перелік цін до договору; додаток №5 до договору від 19.03.2015 року; додаткову угоду №2 від 02.02.2016; договір на митно-брокерські послуги №АТМ5USE1700 від 12.01.2015; декларацію відповідності № б/н від 22.07.2014 року; декларацію відповідності №519/14 від 25.12.2014; декларацію відповідності №520/14 від 25.02.2014; інвойс НWESCBIA160405664094 від 05.04.2016 року; специфікацію до інвойсу; ТІR №RХ.77031761 від 04.06.2016; СМR №64094 від 01.06.2016; пакувальний лист №0008041500070NІHC41Q від 11.05.2016; сертифікат про походження №16С4403В5001/05994 від 20.05.2016; висновок СБУ №18/В-1462 від 26.05.2016;

2) від 09.06.2016 № 100270004/2016/305986, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору і становила 5269,52 доларів США.

Для підтвердження митної вартості товару разом із ВМД позивачем надано наступні товаросупровідні документи: договір поставки №АTM15FSU249/00F8041500000Е від 19.03.2015; додаткову угоду №3/1 від 15.02.2016 до договору; додаткову угоду №4 від 15.03.2016 до договору; додаток №1 Перелік цін до договору; додаток №5 до договору від 19.03.2015; додаткову угоду №2 від 02.02.2016; договір на митно-брокерські послуги №АТМ15USE1700 від 12.01.2015; декларацію відповідності № б/н від 22.07.2014 року; декларацію відповідності №519/14 від 25.12.2014; декларацію відповідності №520/14 від 25.02.2014; інвойс НWESCBIA160405664100 від 05.04.2016; специфікацію до інвойсу; ТІR №RХ.79095045 від 08.06.2016 року; СМR №4097 від 31.05.2016; пакувальний лист №0008041500070NІHC30Q від 18.05.2016; сертифікат про походження №16С4403В5001/05998 від 20.05.2016 року; висновок СБУ №18/В-1472 від 27.05.2016;

3) від 09.06.2016 № 100270004/2016/305984, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору і становила 14768,89 доларів США.

Для підтвердження митної вартості товару разом із ВМД позивачем надано наступні товаросупровідні документи: договір поставки №АTM15FSU249/00F8041500000Е від 19.03.2015; додаткову угоду №3/1 від 15.02.2016 до договору; додаткову угоду №4 від 15.03.2016 до договору; додаток №1 Перелік цін до договору; додаток №5 до договору від 19.03.2015; додаткову угоду №2 від 02.02.2016; договір на митно-брокерські послуги №АТМ15USE1700 від 12.01.2015; декларацію відповідності № б/н від 22.07.2014; декларацію відповідності №519/14 від 25.12.2014; декларацію відповідності №520/14 від 25.02.2014; інвойс НWESCBIA160405664091 від 05.04.2016; специфікацію до інвойсу; ТІR №UХ.79095046 від 07.06.2016; СМR №4091 від 31.05.2016; пакувальний лист №0008041500070NІHC39Q від 12.05.2016; сертифікат про походження №16С4403В5001/05996 від 20.05.2016; висновок СБУ №18/В-1449 від 25.05.2016.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за вказаними митними деклараціями відповідач, посилаючись на ст.53 Митного кодексу України, дійшов висновку, що документи, подані для митного оформлення товару, не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; встановлено наявність значної знижки, числове значення якої по кожній окремій позиції не встановлено.

У зв`язку з цим, відповідач для підтвердження складових митної вартості, на підставі ст. 53 МК України запропонував позивачу протягом 10-ти календарних днів надати такі документи: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких провадився розрахунок митної вартості; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товарів; копію митної декларації країни відправлення; каталоги прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

На виконання вимог митного органу позивачем надані наступні документи:

1) по митній декларації від 06.06.2016 № 10027004/2016/305832: лист-виписку з бухгалтерської документації №2197 від 07.06.2016; лист щодо переліку наданих документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості №2198 від 07.06.2016; лист-повідомлення щодо платіжних документів №2199 від 07.06.2016; лист інформаційний №2245 від 08.06.2016; експортну декларацію країни відправлення №16HU81100022919E82 від 02.06.2016; експортну декларацію країни відправлення №16HU81101012919E41 від 02.06.2016; прайс-лист виробника б/н від 15.02.2016; експертний висновок Черкаської ТПП №0-349 від 06.06.2016; лист-роз`яснення від виробника б/н від 15.02.2016; замовлення на постачання №15/4530057470; додаткову угоду №1 до замовлення на постачання №15/4530057470;

2) по митній декларації від 09.06.2016 № 100270004/2016/305986: лист-виписку з бухгалтерської документації №2293 від 13.06.2016; лист щодо переліку наданих документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості №2294 від 13.06.2016; лист-повідомлення щодо платіжних документів №2292 від 13.06.2016; лист інформаційний №2308 від 13.06.2016; лист щодо винесення рішення з оцінки митної вартості №2386 від 16.06.2016; експортну декларацію країни відправлення №16HU81101012906748 від 31.05.2016; прайс-лист виробника б/н від 15.02.2016; експертний висновок Черкаської ТПП №0-349 від 06.06.2016; лист-роз`яснення від виробника б/н від 15.02.2016; замовлення на постачання №15/4530057470; додаткову угоду №1 до замовлення на постачання №15/4530057470;

3) по митній декларації від 09.06.2016 № 100270004/2016/305984: лист-виписку з бухгалтерської документації від 13.06.2016 №2303; лист щодо переліку наданих документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості №2302 від 13.06.2016; лист-повідомлення щодо платіжних документів №2304 від 13.06.2016; лист інформаційний №2306 від 13.06.2016; лист щодо винесення рішення з оцінки митної вартості №2386 від 16.06.2016; експортну декларацію країни відправлення №16HU811010129007В6 від 31.05.2016; прайс-лист виробника б/н від 15.02.2016; експертний висновок Черкаської ТПП №0-349 від 06.06.2016; лист-роз`яснення від виробника б/н від 15.02.2016; замовлення на постачання №15/4530057470; додаткова угода №1 до замовлення на постачання №15/4530057470.

15.06.2016 та 21.06.2016 відповідачем були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №№ 100270004/2016/000036/2, 100270004/2016/000038/2, 100270004/2016/000043/2, які обґрунтовані тим, що заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана, оскільки декларантом не надано в повному обсязі додаткові документи згідно ч. 3 ст. 53 МК України, а саме не надані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості (а саме формування розміру знижки); ліцензійний чи авторський договір покупця; банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товарів; виписку з бухгалтерської документації; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Крім того, відповідачем складено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№100270004/2016/00050, 100270004/2016/00052, 100270004/2016/00057.

Вважаючи протиправними зазначені рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митних декларацій, позивач звернувся до суду з позовом, який задоволений, з чим погоджується Верховний Суд, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Як установлено судами та підтверджується матеріалами справи, Підприємство надало всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які не містять розбіжностей та піддаються обчисленню і підтверджують ціну товару, а саме його митну вартість.

Верховний Суд при цьому вважає за необхідне зауважити, що єдиною підставою яка слугувала підставою для прийняття спірних в даній справі рішень про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, стали доводи відповідача про суттєву знижу, яка надана продавцем-нерезидентом позивачу, що коливалась в розмірі 94-96%.

В даному разі, колегія суддів погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, ознайомившись із матеріалами справи вважає, що така знижка була передбачена додатковими угодами до договору №АТМ15FSU249/00F8041500000E від 19.03.2015, і обумовлена значними обсягами придбання позивачем продукції в такого продавця у попередні періоди, а також тим, що така продукція є застарілою. Вказані обставини засвідчені в листі продавця, що був адресований позивачу.

Натомість відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначено обґрунтування скоригованої ціни товару, а міститься лише посилання на наявність спеціальної ціни, встановленої позивачу його контрагентом на імпортовані товари, при цьому не вказано жодних доказів, які підтверджують неправомірність її встановлення або фіктивність, та не враховано приписів статей 189, 190 Господарського кодексу України щодо договірного порядку встановлення цін суб`єктами господарювання на товари, реалізація яких здійснюється за вільними цінами.

При цьому, варто зауважити про правильність установлення судами попередніх інстанцій обставин, що у інвойсах щодо замовлення на постачання №15/4530057470 постачальник визначив найменування обладнання, що підлягає поставці і його кількість та ціну; складові елементи такого обладнання із зазначенням, відносно кожного елемента складової: (і) кількість; (іі) ціна; (ііі) знижка; та (іv) ціна з урахуванням знижки. Інвойси та додаткова угода №4 від 15.03.2016 до договору, чітко визначали найменування обладнання, що підлягає поставці, його кількість та ціну; складові елементи такого обладнання із зазначенням відносно кожного елемента складової: кількості товару, ціни, знижки, ціни з урахуванням знижки.

Зауважень митного органу щодо вказаних обставин не висловлено ні в ході розгляду справі ні в касаційній скарзі.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, оскаржувані в даній справі рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

З огляду на вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та протиправність оскаржених рішень.

У поставановах з подібними правовідносинами, а саме: від 15.03.2019, справа №826/10925/16, адміністративне провадження №К/9901/44655/18 та від 24.03.2020, справа №826/11012/16 адміністративне провадження №К/9901/23054/19 Верховний Суд дійшов до аналогічних висновків.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій і не спростованими доводами касаційної скарги.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -


................
Перейти до повного тексту