ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 923/258/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Мартинюк М. О.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпровськпромбуд"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 (колегія суддів: Головей В. М. - головуючий, Разюк Г. П., Савицький Я. Ф.) у справі
за позовом Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області
до Приватного акціонерного товариства "Дніпровськпромбуд"
про визнання укладеною додаткової угоди до договору,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У березні 2020 року Щасливцевська сільська рада Генічеського району Херсонської області (далі - Щасливцевська сільська рада) звернулася до Господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дніпровськпромбуд" (далі - ПрАТ "Дніпровськпромбуд") про визнання укладеною Додаткової угоди від 31.01.2020 до Договору оренди землі від 26.09.2011 (далі - спірна Додаткова угода та Договір оренди відповідно).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою виникнення спірного питання щодо підписання Додаткової угоди стала нова нормативно грошова оцінка землі.
2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 23.07.2020 (суддя Павленко Н. А.) у справі № 923/258/20 позовні вимоги Щасливцевської сільської ради до ПрАТ "Дніпровськпромбуд" задоволено частково. Визнано укладеною Додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди землі від 26.09.2011 у редакції, викладеній в резолютивній частині судового рішення. В іншій частині позовних вимог щодо визнання укладеною Додаткової угоди до Договору оренди землі від 26.09.2011 відмовлено.
2.2. Частково задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив із того, що однією з істотних умов Договору оренди землі є кадастровий номер земельної ділянки, а тому позовні вимоги про визнання укладеною Додаткової угоди до Договору оренди землі від 26.09.2011 в частині доповнення пункту 2 розділу договору "Об`єкт оренди", а саме щодо необхідності вказати кадастровий номер земельної ділянки, підлягають задоволенню. Крім того суд зазначив, що така істотна умова Договору оренди землі як кадастровий номер земельної ділянки та внесення такого пункту в Договір не змінює прав та обов`язків сторін Договору, оскільки не покладає на них будь-яких додаткових обов`язків та не надає додаткових прав, а є лише необхідним для відповідності Договору вимогам законодавства. Водночас щодо позовних вимог про визнання укладеною Додаткової угоди до Договору оренди землі від 26.09.2011, якою вносяться зміни до пунктів 5, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 15, 18, 25, 42 Договору, за висновком суду, ці позовні вимоги є нормативно не обґрунтовані позивачем, а наявність законодавчих чи передбачених Договором підстав для примушення відповідача погодитись із запропонованими умовами, позивачем не доведено. З приводу частини Додаткової угоди до Договору оренди землі від 26.09.2011, якою вносяться зміни до преамбули Договору та реквізитів сторін, суд зазначив, що позивачем не доведено необхідності внесення в судовому порядку змін до зазначених положень, оскільки відповідач не заперечує проти таких змін. При цьому, за висновком суду, підлягає виключенню з тексту додаткової угоди дата "31.01.2020" та пункт 2 "вказана угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами", оскільки згідно з частиною 2 статті 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 частково скасовано рішення Господарського суду Херсонської області від 23.07.2020 у справі № 923/258/20, пункт 2 резолютивної частини рішення викладено у редакції, наведеній в резолютивній частині постанови. В іншій частині рішення Господарського суду Господарського суду Херсонської області від 23.07.2020 № 923/258/20 залишено без змін.
2.4. Ухвалюючи зазначену постанову, апеляційний господарський суд виходив із того, що відповідач не заперечує щодо зміни відомостей про орендодавця та найменування орендаря і відповідно їх реквізитів, тому, за висновком суду, в цій частині слід визнати Додаткову угоду укладеною, за виключенням слів: "в зв`язку зі зміною меж населеного пункту села Генічеська Гірка Генічеського району Херсонської області … зареєстрованого у Відділі Держкомзему у Генічеському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 652210004000356, про наступне:", оскільки зазначене є надмірною конкретизацією змісту Додаткової угоди та не має суттєвого значення для прав та обов`язків сторін за Договором оренди земельної ділянки. Також апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що внесення доповнення кадастрового номеру земельної ділянки не впливає на права та обов`язки сторін, а є лише необхідним для ідентифікації об`єкту оренди, а тому суд визнав обґрунтованими позовні вимоги щодо доповнення пункту 2 Договору оренди словами: "з кадастровим номером 6522186500:11:002:0411", з метою приведення спірного Договору про оренду землі у відповідність з вимогами діючого законодавства. Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати, а рішення про зміну нормативної грошової оцінки є обов`язковим, тому колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для внесення змін до пункту 5 та пункту 9 Договору оренди земельної ділянки від 26.09.2011 та зазначення у Договорі нової нормативної грошової оцінки та суми орендної плати на 2020 рік. Також суд визнав за необхідне доповнити пункт 9 Договору оренди реквізитами, необхідними для внесення орендарем орендної плати на рахунок Щасливцевської сільської ради. При цьому суд дійшов висновку про відсутність необхідності зазначати в Договорі оренди детальний розрахунок, за яким розраховується розмір орендної плати (згідно з формою, яка затверджена Кабінетом Міністрів України), оскільки це не є обов`язковим, і у зв`язку з цим суд виключив з Додаткової угоди таблицю з детальним розрахунком розміру орендної плати. Щодо заміни в пункті 8 розділу Договору оренди "Строк дії договору" слів та цифр: "ніж за 15 днів" на "ніж за 45 днів", судова колегія апеляційного суду дійшла висновку про відсутність необхідності здійснення такої заміни, оскільки в Договорі оренди від 26.09.2011 пункт 8 не містить таких слів та цифр як: "ніж за 15 днів", а містить слова та цифри: "ніж за 30 днів", що відповідає вимогам статті 33 Закону України "Про оренду землі". Щодо викладення пункту 13 Договору оренди у новій редакції, апеляційний господарський суд зазначив, що нова редакція цього пункту суттєво збільшує відповідальність відповідача. Стосовно викладення пункту 18 Договору оренди від 26.09.2011 в новій редакції, судова колегія апеляційного суду, проаналізувавши пункт 18 Договору оренди в новій та старій редакції, дійшла висновку, що вказаний пункт в обох редакціях Договору однаковий, у зв`язку з чим відсутні підстави для викладення його в новій редакції. Щодо зміни у пункті 42 розділу "Прикінцеві положення" слів: "у Відділі Держкомзему у Генічеському районі" на слова: "у Відділі у Генічеському районі головного управління Держгеокадастру Херсонської області", колегія суддів зазначила, що в Договорі оренди від 26.09.2011 взагалі відсутній пункт 42 і у зв`язку з цим здійснити вказану заміну неможливо. Щодо викладення в новій редакції пунктів 10, 11, 12, 15 та 25 Договору оренди, апеляційний господарський суд визнав, що нова редакція цих пунктів, запропонована позивачем, нормативно не обґрунтована, і також позивачем не доведено наявності законодавчих чи передбачених договором підстав для примушення відповідача погодитись із запропонованими умовами Договору. Отже, судова колегія дійшла висновку, що вказані пункти Договору необхідно залишити в старій редакції. Крім того, суд зазначив, що підлягає виключенню з тексту Додаткової угоди дата "31.01.2020", оскільки згідно з частиною 2 статті 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Отже, днем укладання Додаткової угоди слід вважати день набрання рішенням суду законної сили.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі № 923/258/20, до Верховного Суду звернулося ПрАТ "Дніпровськпромбуд" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині часткового скасування рішення Господарського суду Херсонської області від 23.07.2020, рішення Господарського суду Херсонської області від 23.07.2020 у справі № 923/258/20 залишити в силі.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ПрАТ "Дніпровськпромбуд" зазначає, що постанова апеляційного господарського суду ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник наголошує, що апеляційний господарський суд ухвалив оскаржувану постанову без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 924/187/18, від 20.11.2019 у справі № 916/2769/18, від 27.08.2019 у справі № 922/2743/18.
4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 26.09.2011 між Генічеською райдержадміністрацією (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Дніпровськпромбуд" (новим найменуванням якого є Приватне акціонерне товариство "Дніпровськпромбуд" відповідно до пункту 1.1 Статуту) було укладено Договір оренди землі, за умовами якого орендодавець на підставі розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 27.05.2011 № 356 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, надання її в оренду та встановлення розміру орендної плати за користування нею" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - із земель рекреаційного призначення на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,5240 га (пункти 1, 2 Договору).
4.2. Пунктом 5 Договору сторони передбачили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з технічною документацією з нормативної грошової оцінки земельної ділянки складає 236 847,00 грн. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 28 421,64 грн за 4,5240 га на рік, що становить 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пункт 9 Договору).
4.3. Відповідно до пункту 12 Договору розмір орендної плати переглядається щороку у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами, в інших випадках, передбачених законом. Договір укладено на 49 років (пункт 8 Договору). Цільове призначення земельної ділянки - землі рекреаційного призначення (пункт 15 Договору).
4.4. Згідно з пунктом 33 Договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв`язується у судовому порядку.
4.5. Суди установили, що 08.08.2018 на підставі рішення Генічеської районної ради Херсонської області № 523 за Щасливцевською сільською радою було зареєстровано комунальну власність на земельну ділянку площею 4,524 за адресою: Херсонська обл., Генічеський район, кадастровий номер 6522186500:11:002:0411, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
4.6. Також суди установили, що 01.11.2019 позивач повідомив відповідача листом № 09/04/02.19-461 про таке:
- у відповідності до рішення Генічеської районної ради Херсонської області від 08.08.2018 №523 "Про зміну та встановлення меж села Генічеська Гірка Щасливцевської сільської ради" право власності на земельну ділянку, якою користується відповідач, перейшло до комунальної власності територіальної громади сіл Щасливцеве, Генічеська Гірка, селища Приозерне (в особі Щасливцевської сільської ради);
- земельна ділянка загальною площею 4,5240 га, з кадастровим номером 6522186500:11:002:0411 є комунальною власністю, а право комунальної власності було зареєстроване 18.09.2018;
- згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2014 № 220 (дата постанови вказана такою, як зазначено в листі позивача) Договір не відповідає типовому Договору оренди землі;
- з метою врегулювання питання щодо відповідного оформлення змін умов Договору оренди земельної ділянки, позивач просить відповідача звернутися до Щасливцевської сільської ради з відповідною заявою впродовж місячного строку з моменту отримання листа.
4.7. У відповіді на повідомлення позивача від 01.11.2019, ПрАТ "Дніпровськпромбуд" в листі від 12.12.2019 зазначило, що не заперечує розглянути проєкт Додаткової угоди до Договору оренди землі від 26.09.2011 про внесення змін.
4.9. Судами констатовано, що 24.12.2019 Щасливцевською сільською радою прийнято рішення № 2000 "Про укладання додаткової угоди до договору оренди землі", яким було вирішено внести зміни до Договору оренди землі від 26.09.2011, а саме: сторону орендодавця з "Генічеська райдержадміністрація" на "Щасливцевську сільську раду", "Публічне акціонерне товариство" на "Приватне акціонерне товариство"; внести до нього інші зміни щодо приведення його умов та форми до актуального стану (реквізити та адреси сторін, адреса земельної ділянки та цільове призначення, умови сплати орендної плати, обмеження у використанні земельної ділянки та інші) і вимог діючого законодавства, у тому числі Постанови Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2014 "Про затвердження Типового договору оренди землі" (з відповідними змінами). Сільському голові на виконання вказаного рішення було доручено укласти відповідну Додаткову угоду до Договору оренди землі від 26.09.2011.
4.10. Суди установили, що відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 18-21-0.25-58/0/199-20 від 15.01.2020 по земельній ділянці площею 4,5240 га, кадастровий номер 6522186500:11:002:0411, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 545 202,40 грн, номер економіко-планувальної зони 8.
4.11. 31.01.2020 позивачем на адресу відповідача було надіслано чотири примірники Додаткової угоди від 31.01.2020 до Договору оренди землі, які отримані відповідачем 05.02.2020. 25.02.2020 відповідач надав позивачу лист № 1-19/9-18, в якому зазначив, що 05.02.2020 ПрАТ "Дніпровськпромбуд" отримало від сільської ради чотири примірники Додаткової угоди від 31.01.2020 до Договору оренди землі від 26.09.2011, яка суттєво змінює умови Договору оренди землі від 26.09.2011, у зв`язку з цим відповідач повернув сільській раді без підписання примірники додаткової угоди та зазначив, що ПрАТ "Дніпровськпромбуд" не заперечує підписати додаткову угоду до Договору оренди землі від 26.09.2011 виключно стосовно зміни відомостей про орендодавця та найменування орендаря і відповідно їх реквізитів.
4.12. Позивач наголошував, що неповернення ПрАТ "Дніпровськпромбуд" підписаної Додаткової угоди до Договору оренди землі від 26.09.2011, ненаправлення протоколу розбіжностей, також неповідомлення причин непідписання Додаткової угоди до Договору оренди стало підставою звернення до суду. Отже, предметом позову у цій справі є вимога Щасливцевської сільської ради про визнання укладеною Додаткової угоди від 31.01.2020 до Договору оренди землі від 26.09.2011.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.
5.2. Скаржник, звертаючись із касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі № 923/258/20, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. На думку скаржника, апеляційний господарський суд ухвалив оскаржувану постанову без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 924/187/18, від 20.11.2019 у справі № 916/2769/18, від 27.08.2019 у справі № 922/2743/18.
5.3. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
5.4. Згідно з частиною 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.5. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстави, зазначеної в пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
5.6. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).
5.7. Верховний Суд установив, що у справі № 924/187/18 заступник прокурора Хмельницької області звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до Приватного підприємства "Приват-Девелопмент" про внесення змін у договір оренди землі від 13.07.2015 № 691/01 в частині встановлення нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 22 777 252, 00 грн та визначення нового розміру орендної плати в розмірі 1 022 106, 42 грн, що становить 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - під адміністративний корпус та пішохідну галерею, 3% - під трансформаторну підстанцію, проїзди, проходи, площадки. При цьому, обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор, з посиланням на статтю 651 Цивільного кодексу України, статті 288, 289 Податкового кодексу України та статті 21, 23, 30 Закону України "Про оренду землі", зазначав про необхідність приведення договору оренди у відповідність до вимог чинного законодавства у зв`язку із зміною розміру нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки, яка впливає на розмір орендної плати. Водночас, у постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 924/187/18 викладено висновок, на який посилається скаржник та який, на думку скаржника, не було враховано апеляційним господарським судом під час ухвалення оскаржуваної постанови, про те, що "таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що визначивши безпосередньо в самому договорі оренди таку підставу перегляду розміру орендної плати як зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки, сторони погодили можливість таких змін відповідно до ст. 651 ЦК України, що узгоджується з принципом свободи договору, встановленим ст. 3, 6, 627 ЦК України".
5.8. Верховний Суд установив, що у справі № 916/2769/18 Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Сергіївка" про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок. При цьому, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на необхідність приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства у зв`язку зі зміною розміру нормативно-грошової оцінки орендованих земельних ділянок. У постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 916/2769/18 викладено висновок, на який посилається скаржник, та який, на думку скаржника, не було враховано апеляційним господарським судом під час ухвалення оскарженої постанови, про те, що "частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. За змістом статті 23 названого Закону технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Зважаючи на те, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати і рішення про зміну нормативної грошової оцінки є обов`язковим, колегія суддів вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій в частині наявності підстав для внесення змін у п. 5 Договорів оренди земельних ділянок від 25.11.2011 та зазначення у договорах нової нормативної грошової оцінки".
5.9. Однак Верховний Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на те, що апеляційний господарський суд ухвалив оскаржувану постанову без урахування наведених висновків Верховного Суду, оскільки, хоча правовідносини у справах № 924/187/18, № 916/2769/18 та у цій справі є подібними, проте зміст оскаржуваної постанови не суперечить висновкам, на які посилається скаржник.
5.9. Крім того, в контексті доводів скаржника про те, що Договір оренди землі не містить умов, якими би було передбачено перегляд розміру орендної плати у зв`язку із зміною розміру нормативно-грошової оцінки землі, Верховний Суд зазначає таке.
5.10. Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а нормативна грошова оцінка земель становить основу для визначення розміру орендної плати, зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та законодавча зміна граничного розміру орендної плати є підставами для перегляду розміру орендної плати, визначеної сторонами у договорі оренди землі.
5.11. За змістом статті 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
5.12. Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства
5.13. Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" установлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
5.14. Частинами 1, 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
5.15. Ураховуючи наведене, Верховний Суд зазначає, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати. Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 923/267/20.
5.16. Водночас установлені господарськими судами обставини в цій справі свідчать, що відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 18-21-0.25-58/0/199-20 від 15.01.2020 по земельній ділянці площею 4,5240 га, кадастровий номер 6522186500:11:002:0411, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 545 202,40 грн, номер економіко-планувальної зони 8. Також суди установили, що в пункті 12 Договору оренди землі сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається щороку у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вени орендаря, що підтверджується документами, в інших випадках передбачених законом. Наведеним спростовуються доводи скаржника про те, що Договір оренди землі не містить умов, якими би було передбачено перегляд розміру орендної плати у зв`язку із зміною розміру нормативно-грошової оцінки землі.
5.17. Крім того, Верховний Суд не може взяти до уваги посилання скаржника про те, що апеляційним господарським судом під час ухвалення оскаржуваної постанови не враховано висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 922/2743/18, оскільки у справі № 922/2743/18 позовні вимоги стосувалися внесення змін до Договору про пайову участь у будівництві жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями від 12.01.2006 № 22/1, шляхом визнання укладеною додаткової угоди від 23.08.2018 до вказаного Договору. Водночас позов обґрунтовано наявністю законодавчо визначених підстав, передбачених пунктом 6.11 Договору, для внесення змін до Договору. При цьому судами у справі № 922/2743/18 було установлено, що 12.01.2006 ТОВ "Титан" та ТОВ "Харківжитло" уклали Договір про пайову участь у будівництві жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями № 22/1, за умовами пунктів 2.1, 2.4 якого позивач направляє власні грошові кошти на будівництво будинку за адресою: м. Харків, Полтавський шлях, 144, у порядку пайової участі і доручає відповідачу сформувати частку позивача у загальному майні пайщиків та забезпечити будівництво будинку, а відповідач взяв на себе зобов`язання збудувати будинок за адресою: м. Харків, Полтавський шлях, 144, ввести його в експлуатацію у вересні 2010 року та передати позивачу в натурі нежитлові приміщення відповідно до Додатку № 2 до Договору, загальною площею 1379,2 кв. м. Суттєва відмінність установлених фактичних обставин, предмета та підстав позову у справі, на яку посилається скаржник, від справи, яка розглядається, свідчить про неподібність правовідносин.
5.18. При цьому Верховний Суд зазначає, що деякі доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
5.19. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін