Постанова
Іменем України
24 березня 2021 року
м. Київ
справа № 240/209/18
провадження № 61-3380св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, подану адвокатом Кириченком Олегом Олексійовичем, на постанову Донецького апеляційного суду від 09 січня 2019 року у складі колегії суддів: Папоян В. В., Будулуци М. С., Новікової Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що між ним та відповідачами укладений договір без дати, за умовами якого він передав 13 000,00 дол. США у рахунок отримання права користування земельною ділянкою з наступним викупом, площею 12,32 га.
Вказував на те, що він виконав взяте на себе зобов`язання, однак у листопаді 2017 року співвідповідач ОСОБА_2, порушуючи домовленість, передав спірну земельну ділянку в оренду іншій особі.
Зазначав, що підписаний сторонами договір про оренду землі з наступним викупом не є укладеним, оскільки він не зареєстрований та не містить усіх істотних умов.
Отже, отримані відповідачами кошти на виконання неукладеного договору підлягають поверненню як безпідставно набуте майно.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив зобов`язати відповідачів повернути йому 13 000,00 дол. США.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 14 серпня 2018 року у складі судді Щербак Ю. В. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що письмовий договір без дати не містить істотних умов договору оренди, зазначених у статті 15 Закону України "Про оренду землі", та всупереч статті 125 ЗК України не здійснена його державна реєстрація, у зв`язку з чим спірний договір не є укладеним, а тому правова підстава щодо набуття спірного майна у вигляді 13 000,00 дол. США відсутня, і у такому разі позивач має право вимагати повернення майна, отриманого без достатньої правової підстави, відповідно до глави 83 ЦК України. Однак позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження передачі відповідачам вказаної грошової суми, а наданий позивачем договір не є належним письмовим доказом, оскільки не є розпискою, а як договір оренди він є неукладеним.
Додатковим рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 03 вересня 2018 року вирішено питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 09 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 14 серпня 2018 року та додаткове рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 03 вересня 2018 року скасовано.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 13 000,00 дол. США як безпідставно набуте майно.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що між сторонами у справі, які є фізичними особами, відсутні належним чином оформлені договірні відносини щодо оренди земельної ділянки, а тому грошові кошти відповідачі отримали від позивача без достатньої правової підстави і такі підлягають стягненню на підставі статті 1212 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У лютому 2019 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі адвоката Кириченка О. О. подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд належним чином не встановив обставини справи, не врахував, що у відповідачів з позивачем відсутні будь-які правовідносини щодо передачі у користування земельної ділянки, оскільки домовленість щодо передачі земельної ділянки у тимчасове платне користування існувала між відповідачем ОСОБА_2 та батьком позивача - ОСОБА_5, який займався сільськогосподарським виробництвом на орендованих земельних ділянках. Саме ОСОБА_5, а не позивачу, ОСОБА_2 передав в оренду земельну ділянку строком на три роки та державний акт на цю земельну ділянку, а ОСОБА_5 зобов`язався оформити належним чином договір оренди та передав йому у рахунок орендної плати за три роки 65 000,00 грн. Однак договір оренди землі оформлений не був.
При цьому будь-яких інших грошових коштів, крім орендної плати у розмірі 65 000,00 грн, ОСОБА_2 не отримував ні від позивача, ні від його батька ОСОБА_5
У 2017 році у зв`язку із закінченням строку оренди земельної ділянки ОСОБА_2 передав її в оренду іншій особі.
Оскільки договір оренди землі між сторонами укладений не був, то отримані ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 65 000,00 грн є платою за фактичне строкове платне користування земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_2 .
Крім того, для ОСОБА_2 сума у 65 000,00 грн є суттєвим додатковим джерелом засобів до існування, з огляду на заробітну плату, яку ОСОБА_2 отримує як шахтар. Відповідно до положень статті 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2019 року ОСОБА_1 в особі адвоката Сакуна В. А. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 року у складі судді Касаційного цивільного суду Журавель В. І. відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 листопада 2020 року справу призначено колегії суддів у складі: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 363161, виданого на підставі розпорядження Олександрівської райдержадміністрації від 15 серпня 2008 року № 296, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 12,32 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради.
Державний акт зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01091650020 та видано 26 серпня 2009 року. Кадастровий номер земельної ділянки - 1420386800010000262.
Згідно з письмовим договором без дати ОСОБА_2, його дочка ОСОБА_4 та син ОСОБА_3 беруть у ОСОБА_1 13 000,00 дол. США на власні потреби та передають ОСОБА_1 у користування (розпорядження) земельну ділянку площею 12,32 га. Сторони у договорі зазначили, що після прийняття відповідного закону, що дозволяє продаж землі, сторони згодні переоформити без жодних доплат та компенсацій. Оригінали документів на землю передані ОСОБА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.