ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2021 року
м. Київ
справа № 280/1197/20
адміністративне провадження № К/9901/36377/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Електрик" до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року (прийняте у складі головуючого судді- Новікової І.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Бишевської Н.А., суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.)
УСТАНОВИВ:
РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Електрик" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 13.12.2019 №0004510506, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 155485,00 грн., та №0004490506, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 51028,75 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням 40823,00 грн. та 10205,75 грн. за штрафними санкціями.
1. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 р. у справі № 280/1197/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Електрик" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задоволено.
2. Ухвалюючи судові рішення, суди попередніх інстанцій зазначили, що податковим органом жодним чином не доведено, що операції між позивачем та контрагентом, є недійсними та/або такими, що не пов`язані з отриманням доходу, не наведено вагомих доказів та аргументів для обґрунтування своєї позиції, відтак податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
3. 28 грудня 2020 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області.
4. Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2021 року відкрито провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у справі № 280/1197/20 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
5. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 280/1197/20 є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме суди попередніх інстанцій застосували норми п.п. п.п. 14.1.181 п. 14.1 статті 14, п. 44.1 статті 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 статті 134, п. 135.1 статті 135, п. 198.1, п. 198.3 статті 198, п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, викладених у постанові Верховного суду від 28.10.2019 року по справі №280/5058/18 (№ К/9901/23506/19), що призвело до неправильного вирішення справи.
6. Відповідач просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у справі № 280/1197/20, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
7. Зокрема скаржник зазначає, на порушення позивачем вимог п.44.1, п.44.2 статті 44, пп.134.1.1 п.134.1 статті 134, п.135.1 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 40823 грн. та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування на загальну суму 155485 грн., п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 статті 198, п.201.7, п.201.10 статті 201 ПКУ в результаті чого занижено податок на додану вартість, що сплачується до державного бюджету на суму 50917 гривень. Зазначає, що вказані порушення виникли у зв`язку із не підтвердженням під час проведення документальної позапланової перевірки здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ "Промторг Інвест", ТОВ "Старвей", ТОВ "Авілл". Відповідач указував на те, що платником податків до перевірки не було надано усіх необхідних документів необхідних для підтвердження господарських операцій з ТОВ "Промторг Інвест", ТОВ "Старвей", ТОВ "Авілл", а ті документи, що були надані містили суттєві недоліки, які вказували на відсутність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Промторг Інвест", ТОВ "Старвей", ТОВ "Авілл". Також представник відповідача посилався на вирок Жовтневого районного суду м.Запоріжжя у справі №331/1690/19 (провадження №1-кп/331/359/2019) від 18.04.2019, яким на переконання відповідача підтверджено те, що контрагенти позивача фактично не здійснювали господарську діяльність.
8. 15 лютого 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив товариства, в якому він просив залишити без задоволення касаційну скаргу позивача, а судові рішення апеляційної інстанції без змін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у період з 09.09.2019 по 13.09.2019 співробітниками ГУ ДПС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Глобал Електрик" (код ЄДРПОУ 33961559), за результатами якої складено Акт перевірки від 20.09.2019 №23/08-01-05-06/33961559.
10. В Акті перевірки від 20.09.2019 №23/08-01-05-06/33961559 контролюючий орган дійшов висновку про порушення ТОВ "Глобал Електрик":
1).п.44.1, п.44.2 статті 44, пп.134.1.1 п.134.1 статті 134, п.135.1 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого:
- занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 40823,00 грн., у т.ч. по періодах: за 2016 рік на суму 28740 грн., за 2017 рік на суму 12083 грн.;
-завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування на загальну суму 155485 грн., в т.ч. по періодах: за 2016 рік на суму 155485 грн.;
2).п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого: занижено податок на додану вартість, що сплачується до державного бюджету (р.18.1 декларації) у періоді, що перевірявся, у загальній сумі 50917 грн., в т.ч. по періодах: серпень 2016 року 4847 грн., вересень 2016 24540 грн., жовтень 2016 4504 грн., грудень 2016 року 3600 грн., лютий 2017 року 13425 грн.
11. На підставі висновків Акту перевірки від 20.09.2019 №23/08-01-05-06/33961559, 13.12.2019 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення рішення:
-№0004510506, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 155485,00 грн.;
-№0004490506, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 51028,75 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням 40823,00 грн. та 10205,75 грн. за штрафними санкціями.
12. Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень рішень, звернувся з даним позовом до суду.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
14. Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
15. Згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
16. Відповідно до п.п.14.1.231 п.14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
17. Згідно пп.134.1.1 п.134.1 статті 134 ПК України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
18. Відповідно до п.135.1 статті 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
19. Згідно з п.44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
20. Відповідно до п.44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
21. Підпунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
22. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 статті 198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
23. Відповідно до п.201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
24. У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.
25. Відповідно до п.п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
26. Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачає, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
27. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
28. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
29. Згідно з частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
30. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
31. Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
32. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
33. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
34. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
35. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.