ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 820/5471/16
адміністративне провадження № К/9901/31861/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Полях Н.А., та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: Рєзнікової С.С., Бегунца А.О., Старостіна В.В., у справі №820/5471/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астат Фарм" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. У жовтні 2016 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Астат Фарм", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому з урахуванням уточнень просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0001631403 від 07.09.2016 щодо збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 148384,5 грн (з яких 98923,00 грн - основний платіж, 49461,5 грн - штрафні санкції).
2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Астат Фарм" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.
2.1. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0001631403 від 07.09.2016 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 74390,30 грн (сімдесят чотири тисячі триста дев`яносто) грн 30 коп.
2.2. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Астат Фарм" (код ЄДРПОУ 38117651) судовий збір у розмірі 1942,49 грн (одна тисяча дев`ятсот сорок дві) грн 49 коп.
2.3. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишено без задоволення.
3.1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астат Фарм" задоволено.
3.2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2017 по справі №820/5471/16 в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0001631403 від 07.09.2016 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 73994 (сімдесят три тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири) гривні 20 копійок.
3.3. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області судовий збір у розмірі 1515 (одну тисячу п`ятсот п`ятнадцять) гривень 80 копійок до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:
4.1. На підставі наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки від 16.03.2016 №605, виданого Головним управлінням ДФС у Харківської області, направлення від 28.03.2016 №1534, направлення від 28.03.2016 №153, направлення від 28.03.2016 №1536, направлення від 28.03.2016 №1537, направлення від 28.03.2016 №1538, направлення 28.03.2016 №1539 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ "Астат Фарм", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 - 31.12.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 - 31.12.2015.
4.2. За результатами перевірки контролюючим органом був складений акт №204/20-40-14-03-07/38117651 від 29.04.2016 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Астат Фарм", (код ЄДРПОУ38117651) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 - 31.12.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 - 31.12.2015.
4.3. Відповідно до висновків акту перевірки № 204/20-40-14-03-07/38117651 від 29.04.2016 відповідачем установлено порушення податкового законодавства ТОВ "Астат Фарм", а саме:
- п. 44,1 ст. 44, п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до порушення ст. 152 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) та внаслідок чого було занижено податок на прибуток в сумі 2079 грн, в тому числі: за 2013 рік у сумі 2079 грн;
- порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.10.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, що призвело до порушення ст. 200 та в наслідок чого було занижено податок на додану вартість у сумі 170128 грн, в тому числі: травень 2013 заниження 182 грн, ; липень 2013 року заниження 490 грн; серпень 2013 року заниження 1102 грн; вересень 2013 року заниження 476 грн; жовтень 2013 року заниження 530 грн; лютий 2014 року завищення -35 грн; квітень 2014 року завищення -39 грн; травень 2014 року заниження 37557 грн; червень 2014 року заниження 8066 грн, липень 2014 року заниження 31449 грн; серпень 2014 року заниження 56889 грн; жовтень 2014 року заниження 33461 грн;
- абз. "а" п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755- VI, зі змінами та доповненнями та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. №1020;
- п.п. 168.1.2., п.п.168.1.4, п.п.168.1.5 п. 168.1 ст.168, п.176.2 (а) ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №275-5-VI, із змінами та доповненнями за несвоєчасне перерахування податку на доходи з фізичних осіб відповідно до ст.129 Податкового Кодексу України донараховано пеню в сумі 107,03 грн.
4.4. На підставі висновків викладених в акті перевірки №204/20-40-14-03-07/38117651 від 29.04.2016, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0000551403 від 25.05.2016 - про донарахування 3118,50 грн, з яких 2079,00 грн податкові зобов`язання з податку на прибуток підприємства, 1039,5 грн - штрафні (фінансові) санкції;
- №0000561403 від 25.05.2016 - про донарахування 255192,00 грн, з яких 170128,00 грн податкові зобов`язання з податку на додану вартість, 85064,00 грн - штрафні (фінансові) санкції.
4.5. Позивач скористався правом на адміністративне оскарження та 13.05.2016 надав заперечення до Акту перевірки. Листом Відповідача № 3017/10/20-40-14-03-17 від 23.05.2016 було надано відповідь на заперечення позивача, яким висновки Акта перевірки №204/20-40-14-03-07/38117651 від 29.08.2016 року залишено без змін.
4.6. На вищезазначені податкові повідомлення - рішення 04.07.2016 позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України. Рішенням ДФС України №18581/6/99-99-11-01-01-25 від 29.08.2016 податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області №0000551403, №0000561403 від 25.05.2016 скасовані в частині визначення позивачу грошових зобов`язань по взаємовідносинах з ТОВ "Смачне здоров`я", ТОВ "Техно-промкомплекс", ТОВ "Берег", в іншій частині зазначені податкові повідомлення - рішення залишено без змін.
4.7. На підставі рішення Державної фіскальної служби України. № 18581/6/99-99-11-01-01-25, ГУ ДФС у Харківській області складено нове податкове повідомлення - рішення №0001631403 від 07.09.2016 про донарахування 98923,00 грн ПДВ та 49461,5 грн штрафних санкцій на підставі того ж Акту перевірки № 204/20-40-14-03-07/38117651 від 29.04.2016.
5. Суд першої інстанції при прийнятті рішення у справі зазначив, що посилання відповідача щодо наявності податкової інформації (лист-застереження) стосовно контрагентів позивача, а саме не знаходження підприємств - Концерн "Високі технології права" та ТОВ "Ламбарді" за місцем реєстрації(фактичне місце знаходження), судом не взято уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів.
5.1. Суд дійшов висновку, що фактичні обставини справи об`єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між ТОВ "Ламбарді" та Концерн "Високі технології права" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин, у зв`язку з чим визнав податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0001631403 від 07.09.2016 необґрунтованим та не правомірним в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 74390,30 грн
5.2. Водночас, щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення № 0001631403 від 07.09.2016 року в частині грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 73994, 20 грн, суд зазначив, що звіти про надання маркетингових (промоутерських) послуг не є належними доказами отримання позивачем маркетингових послуг, оскільки доказів збільшення обсягів реалізації товару, який брав участь у промоакції, доказів реального виконання результатів отриманих послуг у господарській діяльності, а саме - первинних документів на підтвердження використання позивачем маркетингових послуг (зокрема, акти списання запасів, тощо), позивачем не надано, тобто не надано доказів на підтвердження впливу на господарську діяльність підприємства маркетингових послуг, придбаних у вищезазначених контрагентів.
5.3. Стосовно до господарських операцій позивача з ТОВ "Ламбарді", ТОВ "МБТКП "КРЕДО", ТОВ "Юрполіс компані", ТОВ "ТД Трейдторг" суд вказав, що на підставі наданих позивачем документів неможливо підтвердити реального надання послуг за договорами з цими контрагентами.
5.4. Суд урахував, що надані позивачем звіти не підтверджують надання наведених послуг, оскільки містять лише загальні положення щодо застосування норм законодавства та не підтверджують наявності у позивача господарської мети за результатами отримання вказаних послуг.
5.5 Отже, оскільки під час судового розгляду позивачем не доведено реальності вчинення господарського правочину, не доведено наявності у позивача господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства, суд визнав безпідставним відображення позивачем в податковому обліку сум податкового кредиту за наслідками господарських операцій з ТОВ "Ламбарді", ТОВ "МБТКП "КРЕДО", ТОВ "Юрполіс-компані", ТОВ "ТД Трейдторг".
6. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення суду першої інстанції, зазначив, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0001631403 від 07.09.2016 є необґрунтованим та неправомірним в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 74390,30 грн
6.1.Водночас, щодо спірного податкового повідомлення-рішення в іншій частині вказав, що позивачем доведено реальність виконання умов за договором з ТОВ "МБТКП "КРЕДО".
6.2. Щодо правовідносин позивача з ТОВ "Юрполіс компані", колегія суддів зазначила, що вказані господарські відносини у червні та липні 2014 року контролюючими органами вже досліджувались, висновки щодо цих відносин викладені у Акті №355/20-23-22-01-06/38117651 від 13.10.2015 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "АСТАТ ФАРМ" (ІК 38117651) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ЮРПОЛІС-КОМПАНІ" (ІК 33901201), ТОВ "ЛАМБАРДІ" (ІК 37285020) за липень 2014 року, ТОВ "ЮРПОЛІС-КОМПАНІ" (ІК 33901201), ТОВ "БЕРЕГ" (ІК 22129154) за червень 2014 року", порушення законодавства щодо нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, перевіркою установлено не було, у зв`язку з чим колегія суддів погодилась з доводами позивача, що перевірка в частині дослідження господарських відносин позивача із ТОВ "Юрполіс Компані" у червні та липні 2014 року є протиправною.
6.3. Стосовно до правовідносин позивача з ТОВ "ТД "Трейдторг" та ТОВ "Ламбарді" апеляційний суд зазначив, що з метою доведення реальності виконання умов договору з ТОВ "ТД "Трейдторг" та ТОВ "Ламбарді" позивачем надано до матеріалів справи фото проведення зазначених рекламних заходів біля аптек в Миколаївській і Херсонській областях, а також макети вищевказаних інформаційних листівок та докази сплати ТОВ "АСТАТ ФАРМ" коштів за виготовлення листівок та дисконтних карток, первинні документи позивача, якими оформлено господарські операції за вищевказаними договорами, містять усі необхідні реквізити, передбачені нормами статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. Головне управління ДФС у Харківській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
7.1. Скаржник увказує, що жодних зразків листівок, які розповсюджували ТОВ "Ламбарді" та ТОВ "ТД "Трейдторг" до матеріалів справи не надано, а звіти про надання маркетингових послуг не є належними доказами отримання позивачем таких послуг, оскільки позивачем не надано доказів збільшення обсягів реалізації товару, який брав участь у промоакції; уважає, що позивачем не доведено мету замовлення послуг з розповсюдження інформаційних листівок та замовлення послуг промоутерів; також позивачем не доведено використання таких послуг у власній господарській діяльності та отримання економічного ефекту.
7.2. Щодо правовідносин позивача з ТОВ "Юрполіс компані" скаржник зазначає, що позивачем не надані звіти щодо отримання юридичних послуг, на підставі поданих позивачем документів неможливо підтвердити реальність надання цих послуг; на основі дослідження актів здачі-приймання послуг установлено, що в них відсутні дані щодо обсягу та змісту господарських операцій.
7.3. Указує, що в матеріалах справи відсутні довіреності на отримання ТМЦ від ТОВ "Ламбарді" та Концерну "Високі технології права", а також документи, які підтверджують якість ТМЦ.
7.4. Зазначає, що між позивачем та ТОВ "МБТКП "КРЕДО" не було укладено договору, постачання товару здійснювалось на підставі рахунків-фактур; указує, що придбані у цього контрагента будівельні матеріали були використані для ремонту приміщення, яке на той час ще не було орендоване.
7.5. Указує на наявність ознак нереальності діяльності ТОВ "Ламбарді" та Концерну "Високі технології права".
8. Позивачем до Суду не надано відзиву на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду судом касаційної інстанції.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
9. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
10. Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
11. Відповідно до п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
12. Пунктом 185.1 ст. 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
13. Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду (пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).
14. Згідно із п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту уважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
15. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, установленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
16. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
17. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
18. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою подальшого їх використання у господарській діяльності.
19. Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.
20. Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-Х11 (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
21. Відповідно до ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
22. Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
23. Відповідно до статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
24. Таким чином, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість є факт їх придбання з метою використання в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку.
25. Вирішуючи справи із застосуванням наведених правових норм, Верховний Суд у постановах від 27 лютого 2020 року (справи № 813/7081/14, № 814/120/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 813/4079/15), від 10 вересня 2019 року (справа №814/2412/17) визнав, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.
26. Як установили суди попередніх інстанцій, між Концерном "Високі технології права" - "Продавець" та ТОВ "Астат Фарм" - "Покупець" укладено договір купівлі-продажу №03/04/14 від 03.04.2014. На виконання договору Концерном "Високі технології права" код ЄДРПОУ 387730220310 виписано податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури, які досліджені судами попередніх інстанцій та наявні в матеріалах справи. Транспортування придбаних ТМЦ підтверджено товарно-транспортними накладними, приймання товару здійснював директор ТОВ "АСТАТ ФАРМ" ОСОБА_1, як зазначено в видаткових і товарно-транспортних накладних. Оплату за договором було проведено.
27. Для перевезення придбаного товару залучався перевізник - ПП "Вегамакс", відповідно до договору від 28.03.2014 №ВМ-280303 з надання послуг з автомобільного перевезення і транспортної експедиції. Факт перевезення, окрім накладних та товарно-транспортних накладних, підтверджується також актом надання послуг № 1365 від 30.05.2014, в якому відображені транспортно-експедиторські послуги, їх маршрути та вартість. В оплату послуг ПП "Вегамакс" за договором № ВМ-280303 ТОВ "АСТАТ ФАРМ" перерахував кошти платіжним дорученням № 1669 від 14.07.2014.
28. Придбані у Концерну "Високі технології права" товари були реалізовані Позивачем через мережу належних йому аптек. Копії касових чеків на реалізацію частини зазначеного товару, копії сертифікатів якості, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи наявні в матеріалах справи.
29. Крім того, між ТОВ "Ламбарді" (постачальник) та ТОВ "Астат Фарм" (покупець) укладено договір поставки №11/06-02 від 11.06.2014, на виконання умов якого ТОВ "Ламбарді" зобов`язувався передати у власність ТОВ "Астат Фарм" визначений цим договором товар, а ТОВ "Астат Фарм" прийняти та своєчасно оплачувати цей товар. Відвантаження товару відбувалось у відповідності до відомостей зазначений у видаткових накладних №0715/02, №0715/03, №0715/04 від 15.07.2014 року. Транспортування придбаного товару підтверджується товарно-транспортними накладними за номерами, тотожними номерам відповідних видаткових накладних. За результатом господарської операції ТОВ "Ламбарді" код ЄДРПОУ 372850210294 виписано податкові накладні: №173, 174,175 від 15.07.2014 та проведено оплату за договором проведено платіжним дорученням від 13.10.2014 №2657.
30. Слід зазначити, що висновки про нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів або про узгодженість дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також допустимих доказах.
31. Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими позивачем до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.
32. Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
33. Судами правомірно враховано, що посилання відповідача на наявність податкової інформації стосовно контрагентів позивача, а саме не знаходження підприємств - Концерн "Високі технології права" та ТОВ "Ламбарді" за міцем реєстрації, нереальність ознак їхньої діяльності, є безпідставними.
34. Верховний Суд зауважує, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт).
35. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не установлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
36. Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
37. Отже, висновки судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №0001631403 від 07.09.2016 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 74390,30 грн є обґрунтованими.
38. Щодо правовідносин позивача з ТОВ "Юрполіс Компані", судами установлено, що на підставі договору про надання юридичних послуг №02/06 від 02.06.2014, позивач придбав у ТОВ "Юрполіс Компані" юридичні послуги на суму 40000 грн (в т.ч. 6666,66 грн ПДВ). Копія вказаного договору, акту приймання виконаних робіт долучено до матеріалів справи, розрахунок за договором №02/06 здійснено векселем.
39. Відповідач в поданій ним касаційній скарзі посилається на нененадання позивачем звітів щодо отримання юридичних послуг від ТОВ "Юрполіс компані" та неможливість підтвердити реальність надання цих послуг на підставі поданих позивачем документів.
40. Утім, як установив суд апеляційної інстанції, відповідно до штатного розпису ТОВ "АСТАТ ФАРМ" за червень та липень 2014 року, позивач не мав в своєму штаті юридичної служби та посади юрисконсульта.
41. На виконання умов договору ТОВ "Юрполіс Компані" надавало наступні послуги: підготовку матеріалів до судових спорів, консультації з різноманітних господарсько-правових, цивільно-правових питань, застосування норм податкового законодавства тощо, перевірки та складання різноманітних правових документів. За умовами п. 4.1. договору №02/06 від 02.06.2014 сума винагороди складала 20 тис. грн на місяць незалежно від кількості та об`єму наданих послуг. Обмін інформацією між ТОВ "Юрполіс компані" та працівниками ТОВ "АСТАТ ФАРМ" при виконання договору №02/06, консультації з правових питань відбувались в телефонному режимі, засобами електронного зв`язку та шляхом передачі документів чи їх копій кур`єрами.
42. На підтвердження наявності ділової мети при придбанні юридичних послуг, позивач вказав, що за своїм економіко-юридичним змістом юридична послуга, являє собою діяльність, результати якої можуть і не мати матеріального виразу, однак надання таких послуг безумовно впливає на господарську діяльність платника податків. Наявність у штаті позивача юриста та менеджера з персоналу не може свідчити про безпідставне залучення інших спеціалістів для виконання функцій, що покладені на штатних працівників, та не вказує про відсутність у позивача ділової мети при оплаті вказаних послуг. Адже за звичаями ділового обороту, виконання певних послуг може потребувати спеціальних знань, які відсутні у осіб, з якими підприємство уклало трудовий договір.
43. Крім того, суд апеляційної інстанції правомірно урахував, що вказані господарські відносини у червні та липні 2014 року контролюючими органами вже досліджувались. Висновки щодо цих відносин викладені у Акті №355/20-23-22-01-06/38117651 від 13.10.2015 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "АСТАТ ФАРМ" (ІК 38117651) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ЮРПОЛІС-КОМПАНІ" (ІК 33901201), ТОВ "ЛАМБАРДІ" (ІК 37285020) за липень 2014 року, ТОВ "ЮРПОЛІС-КОМПАНІ" (ІК 33901201), ТОВ "БЕРЕГ" (ІК 22129154) за червень 2014 року". При цьому, порушень законодавства щодо нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, перевіркою установлено не було.
44. Ураховуючи вказане вище, колегія суддів погоджує висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивачем доведено реальність виконання умов договору з ТОВ "Юрполіс компані".
45. Також Суд зауважує, що судом апеляційної інстанції належним чином досліджено питання доцільності придбання позивачем послуг у ТОВ "ТД "Трейдторг" та ТОВ "Ламбарді" та правомірно враховано надані позивачем фото проведення зазначених рекламних заходів біля аптек в Миколаївській і Херсонській областях, а також макети вищевказаних інформаційних листівок та докази сплати ТОВ "АСТАТ ФАРМ" коштів за виготовлення листівок та дисконтних карток. Вказані послуги, як установив апеляційний суд, були направлені на збільшення попиту споживачів на мило, шампуні, косметику, гігієнічні засоби, що реалізуються в аптеках позивача.
46. Колегія суддів також критично оцінює доводи скаржника про нереальність господарської операції позивача з ТОВ "МБТКП "КРЕДО" через те, що постачання товару здійснювалось на підставі рахунків-фактур та придбані у цього контрагента будівельні матеріали були використані для ремонту приміщення, яке на той час ще не було орендоване.
47. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач з метою проведення ремонтних робіт для облаштування приміщення аптеки № 11, придбав у ТОВ "МБТКП "КРЕДО" будівельні матеріали, що підтверджується первинними документами, наявними в матеріалах справи. Приміщенням за даною адресою позивач володіє на підставі договору суборенди нерухомого майна № Н08 від 28.03.2014 з ТОВ "Фудмейкер".
48. Ремонт аптеки № 11 проводило ТОВ "Старекс Холдинг" відповідно до договору підряду № 16/06-05 від 16.06.2014, на підтвердження виконання ТОВ "Старекс Холдинг" робіт з використанням матеріалів, придбаних в ТОВ "МБТКП "Кредо", позивачем долучено до матеріалів справи копії: договору підряду №16/06-05 з додатками, акту приймання виконаних будівельних робіт, відомості витрачених ресурсів витрат замовника, відомість ресурсів витрат замовника, акту приймання-передачі матеріалів, акту цільового використання матеріалів.
49. Суд критично оцінює посилання скаржника як на підставу нереальності господарської операції позивача з ТОВ "МБТКП "Кредо" на відсутність укладеного між ними договору, оскільки покупка товару на підставі належним чином оформленого рахунку-фактури не суперечить вимогам чинного законодавства.
50. Також не заслуговують на увагу твердження скаржника про те, що на час закупки будівельних матеріалів у ТОВ "МБТКП "Кредо" позивач не орендував приміщення, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр-т. Миру, 56-6. Суд зазначає, що завчасне придбання будівельних матеріалів жодним чином не може свідчити про відсутність у суб`єкта господарювання наміру їх використати у подальшій господарській діяльності.
51. Таким чином, Суд уважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції, що позивачем доведено реальність виконання умов за договором з ТОВ "МБТКП "КРЕДО".
52. З огляду на наведене, Суд уважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0001631403 від 07.09.2016 щодо збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 148384,5 грн не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим у частині другій статті 2 КАС України, а отже - підлягає скасуванню.
53. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 №460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
54. За змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
55. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
56. З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДФС у Харківській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій (з урахуванням часткового скасування постанови суду першої інстанції) - без змін.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -