ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2021 року
м. Київ
справа № 484/207/20
адміністративне провадження № К/9901/14091/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Соколова В. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними бездіяльності, дій державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19.02.2020 (суддя - Максютенко О. А.) і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2020 (колегія суддів у складі: Скрипченка В. О., Косцової І. П., Осіпова Ю. В.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Сазонова Д. К. у виконавчому провадженні ВП № 60931824 по примусовому виконанню виконавчого листа по справі № 484/1989/15-а провадження № 2-а/484/3/17, виданого Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області 21.12.2017 щодо неповернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа по справі № 484/1989/15-а провадження № 2-а/484/3/17, виданого Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області 21.12.2017 протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення 11.12.2019 до примусового виконання;
- визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Сазонова Д. К. щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання по виконавчому провадженню ВП № 60931824 по примусовому виконанню виконавчого листа по справі № 484/1989/15-а провадження № 2-а/484/3/17, виданого Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області 21.12.2017;
- зобов`язати Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області скасувати повідомлення від 24.12.2019 № 6725 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 24.12.2019 ВП № 60931824 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Сазонова Д. К. по виконавчому листу по справі № 484/1989/15-а, виданому Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області 21.12.2017;
- зобов`язати Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області винести постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60931824 по примусовому виконанню виконавчого листа у справі № 484/1989/15-а провадження № 2-а/484/3/17, виданого Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області 21.12.2017;
- зобов`язати Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області негайно здійснити процесуальні дії примусового характеру, передбачені частинами другою, третьою статті 63 та частинами першою, другою статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, у виконавчому провадженні ВП № 60931824 по примусовому виконанню виконавчого листа по справі № 484/1989/15-а провадження № 2-а/484/3/17, виданого Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області 21.12.2017.
Позовні вимоги мотивовано тим, що постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15.11.2017 у справі № 484/1989/15-а, провадження № 2-а/484/3/17 позовні вимоги позивача задоволено частково, зокрема, зобов`язано Миколаївський обласний військовий комісаріат надати ГУ ПФУ в Миколаївській області інформацію про грошове забезпечення ОСОБА_1 для цілей перерахунку розміру грошового забезпечення для призначення пенсії з 01.04.2013, з 01.09.2013 та з 01.01.2014 відповідно до постанови Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16.03.2007 по справі № 2-а-69/2007 з врахуванням премії відповідно до пункту "в" статті 27 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у розмірі 1772,00 грн, а також зобов`язано Миколаївський обласний військовий комісаріат у двомісячний строк з моменту пред`явлення виконавчого листа відповідно до цієї постанови суду подати до суду звіт про його виконання.
Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області від 21.12.2017 видано виконавчий лист по справі № 484/1989/15а провадження № 2-а/484/3/17, який ним було отримано 21.12.2017, та який 10.12.2019 пред`явлено ним для примусового виконання до ДВС.
21.01.2020 позивач отримав з відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області поштовий конверт від 20.01.2020 з штриховим кодовим ідентифікатором № 5405609107357, яким йому було надіслано повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 24.12.2019 № 6725. Головний державний виконавець Сазонов Д. К., керуючись пунктом 6 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", повернув виконавчий лист по справі № 484/1989/15-а провадження № 2-а/484/3/17, виданий Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області 21.12.2017, без прийняття до виконання у зв`язку з тим, що резолютивною частиною виконавчого листа по справі № 484/1989/15-а передбачено вчинення боржником кількох (різних) дій та різні строки виконання рішення суду.
Вважає, що бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Сазонова Д. К. по примусовому виконанню виконавчого листа по справі № 484/1989/15-а провадження № 2-а/484/3/17, виданого Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області 21.12.2017, полягає в тому, що він порушив вимоги частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки повернув стягувачу без прийняття до виконання виконавчий лист не протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, як передбачено законодавством, а через 26 (двадцять шість) робочих днів. Крім того, вважає, що головний державний виконавець не виконав всіх необхідних дій, які він повинен вчинити отримавши виконавчий лист до виконання, як то передбачено Законом України "Про виконавче провадження".
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05.02.2020 замінено Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на належного відповідача Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області рішенням від 19.02.2020, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного від 24.04.2020, позов задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Сазонова Д. К. у виконавчому провадженні ВП № 60931824 по примусовому виконанню виконавчого листа по справі № 484/1989/15-а провадження № 2-а/484/3/17, виданого Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області 21.12.2017 щодо неповернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа по справі № 484/1989/15-а провадження № 2-а/484/3/17, виданого Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області 21.12.2017 протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення 11.12.2019 до примусового виконання. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що дії державного виконавця стосовно повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання не протягом трьох днів, як то передбачено частиною четвертою статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" є протиправними. Щодо вимог позивача про зобов`язання винести постанову про відкриття виконавчого провадження та негайно здійснити процесуальні дії примусового характеру суд першої інстанції зазначив, що вони не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від первинних вимог.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних, рішення суду апеляційної інстанції скасувати повністю та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Доводи касаційної скарги аналогічні викладеним у позові та апеляційній скарзі. Крім того, скаржник, з посиланням на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначає, що підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: чи повинен у випадку, якщо судовим рішенням передбачено вчинення кількох дій, та якщо судовим рішенням передбачено зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, вчинити дії та подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення видаватися один виконавчий лист відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" та підпункту 6.2.1 пункту 6.2 Розділу 6 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 № 174, погодженої листом Вищого адміністративного суду України від 12.12.2013 № 1715/14/13-13 (далі - Інструкція № 174; яка була чинною до 01.01.2020), чи видаються декілька виконавчих документі згідно з частиною п`ятою статті 373 КАС України.
Позиція інших учасників справи
Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 09.07.2020 відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19.02.2020 і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2020.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 30.03.2021 зазначену адміністративну справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15.11.2017 позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, зобов`язано Миколаївський обласний військовий комісаріат надати ГУ ПФУ в Миколаївській області інформацію про грошове забезпечення ОСОБА_1 для цілей перерахунку розміру грошового забезпечення для призначення пенсії з 01.04.2013, з 01.09.2013 та з 01.01.2014 відповідно до постанови Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16.03.2007 по справі № 2-а-69/2007, з врахуванням премії відповідно до пункту "в" статті 27 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у розмірі 1772,00 грн, а також зобов`язано Миколаївський обласний військовий комісаріат у двомісячний строк з моменту пред`явлення виконавчого листа відповідно до цієї постанови суду подати до суду звіт про його виконання.
21.12.2017 Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області позивачу видано виконавчий лист для пред`явлення до примусового виконання.
10.12.2019 позивач поштовим відправленням направив до ВПВР УДВС ГТУЮ у Миколаївській області виконавчий лист по справі № 484/1989/15-а провадження № 2-а/484/3/17, виданий Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області 21.12.2017.
11.12.2017 ВПВР УДВС ГТУЮ у Миколаївській області було отримано виконавчий лист, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 5521311058817.
24.12.2019 головний державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ у Миколаївській області Сазонов Д. К. виніс повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання по виконавчому листу по справі № 484/1989/15-а, виданому Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області 21.12.2017. В повідомленні від 24.12.2019 № 6725 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 24.12.2019 ВП № 60931824 зазначено: "Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним. Пунктом 6 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону. Таким чином, резолютивною частиною виконавчого листа по справі № 484/1989/15-а, передбачено вчинення кількох (різних) дій боржником різні та строки виконання рішення суду. Керуючись пунктом 6 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", повертається виконавчий документ без прийняття до виконання".
Не погоджуючись з повідомленням про повернення виконавчого документа, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Приписами статті 372 КАС України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною третьою статті 373 КАС України виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Частиною п`ятою статті 373 КАС України передбачено, що якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один стягувач та один боржник, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.
Пунктом 6 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Частиною першою статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.