ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2021 року
м. Київ
справа №120/4555/18-а
адміністративне провадження №К/9901/31454/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І. В.
суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Мацького Є. М., суддів: Сушка О. О., Залімського І. Г. від 10.10.2019
у справі № 120/4555/18-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області (далі також - відповідач), в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо безпідставного встановлення розстрочки у виплаті суми перерахованої йому пенсії за вислугу років з 01.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 42505,90 грн в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі також - Постанова №103, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин); зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити йому одноразову виплату суми перерахованої пенсії за вислугу років за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 42505,90 грн з нарахуванням компенсації втрати частини доходів станом на дату виплати цієї суми у відповідному місяці.
2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.06.2019 позов задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області щодо встановлення на підставі Постанови № 103 порядку виплати суми пенсії, що перерахована ОСОБА_1 на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17.01.2018 у справі № 127/26235/17; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду у Вінницькій області здійснити виплату ОСОБА_1 суми невиплаченої пенсії, перерахованої на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17.01.2018 у справі № 127/26235/17, без застосування порядку виплати перерахованих сум, що встановлений пунктом 3 Постанови № 103, із компенсацією втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків його виплати на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-III; стягнуто із відповідача судовий збір в сумі 768,40 грн.
3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019 скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.06.2019 в частині зобов`язання відповідача здійснити позивачу виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків його виплати на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати"; ухвалено нову постанову в цій частині, якою відмовлено у задоволенні цієї позовної вимоги; у решті рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.09.2019 залишено без змін.
4. 13.11.2019 від позивача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019, в якій просить її скасувати в частині, в якій скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.06.2019 в частині зобов`язання відповідача здійснити позивачу виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків його виплати на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні цієї позовної вимоги, і залишити в цій частині в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.06.2019.
5. Ухвалою Верховного Суду від 23.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
6. 29.01.2019 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якій просить залишити її без задоволення, скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.06.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
8. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17.01.2018 у справі № 127/26235/17, яке набрало законної сили 17.02.2018, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо непроведення перерахунку і виплати пенсії ОСОБА_1 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області № 91803 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2016.
9. На виконання цього рішення суду 21.02.2018 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачу. За результатами перерахунку суму доплати до пенсії ОСОБА_1 визначено у розмірі 44332,34 грн.
10. Виплата перерахованих сум пенсії позивачу відкладена на підставі Постанови № 103.
11. Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що дії відповідача щодо встановлення розстрочки у виплаті пенсії, перерахованої на підставі рішення суду, суперечать нормі про обов`язковість судових рішень, а також порушують міжнародні зобов`язання, що взяті Україною згідно з Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод. У зв`язку із порушенням строків виплати присудженої судом пенсії, на думку позивача, наявні підстави для присудження йому компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків його виплати. Сума пенсії, яка перерахована ОСОБА_1 на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17.01.2018 у справі № 127/26235/17, підлягає виплаті позивачу без застосування порядку та умов передбачених Постановою № 103.
13. Відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позовні вимоги є безпідставними, у правовідносинах з позивачем відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Суд першої інстанції, з висновками якого в частині погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що порядок виплати пенсії, передбачений абзацом другим пункту 3 Постанови № 103 не може змінювати конституційний принцип обов`язковості судових рішень та не може застосовуватися з метою визначення способу і порядку виплати пенсій, що перераховані особам на підставі судового рішення, що набрало законної сили. Щодо позовної вимоги про компенсацію позивачу втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків його виплати, то суд першої інстанції, задовольняючи її, виходив з того, що виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. У цій справі суд встановив, що нарахування позивачу пенсії відбулись у зв`язку із прийняттям пенсійним органом відповідного рішення на виконання судового рішення від 17.01.2018 у справі № 127/26235/17 за період з 01.01.2016. Відповідачем неправомірно та безпідставно порушено строки виплати позивачу нарахованих йому за рішенням суду сум пенсії, а тому позов підлягає задоволенню. Встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов`язком. З огляду на передчасність доводів позивача про невиконання відповідачем судового рішення, суд не вбачав підстав для встановлення судового контролю за його виконанням.
15. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.06.2019 в частині зобов`язання відповідача здійснити позивачу виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків його виплати на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Виплата перерахованої пенсії позивачу відповідачем не здійснена, а отже відсутня виплата основної суми, за наявності якої можлива виплата суми компенсації.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
16. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову, посилаючись на те, що судом під час розгляду справи не враховано, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону України від 19.10.2000 № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів в зв`язку з порушенням строків їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені. Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №336/4675/17, від 03.07.2018 у справі № 521/940/17, від 21.06.2018 у справі №523/1124/17, від 12.06.2019 у справі №425/1162/17.
17. У відзиві на касаційну скаргу представник відповідача зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Перейти до повного тексту