ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 825/781/17
провадження № К/9901/45615/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Мацедонської В.Е., суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.)
у справі №825/781/17
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Артем банк" Луньо Іллі Вікторовича,
третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
про зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Приватного акціонерного товариства "Артем Банк" Луньо Іллі Вікторовича, в якому просив суд:
- зобов`язати відповідача включити його до переліку рахунків вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про нього, як вкладника АТ "Артем Банк" за договором банківського рахунку від 10.10.2016 №ПР/ВNK/210/7 в гривні, за курсом Національного банку України на день початку ліквідації банку, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
2. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 позов задоволено.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
4. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судові рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.10.2016 між АТ "Артем Банк" та ОСОБА_1 укладено договір банківського рахунку № ПР/BNK210/7 в доларах США (рахунок № НОМЕР_1 ), за умовами якого банк зобов`язується приймати та зараховувати грошові кошти, що надходять клієнту, для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього договору та вимог законодавства України.
6. Відповідно до довідки АТ "Артем Банк" від 16.11.2016 № 210-42, ОСОБА_1 вніс кошти на рахунок в готівковій формі через касу відділення банку в сумі 7500 доларів США.
7. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.11.2016 № 2447 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "Артем-Банк", яку запроваджено з 16.11.2016 по 15.12.2016 та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Артем-Банк".
8. Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 05.12.2016 № 492-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Артем-Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.12.2016 № 2857 та розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Артем-Банк" з 16.12.2016 по 15.12.2018, та призначено Луньо Іллю Вікторовича Уповноваженою особою на ліквідацію банку на 2 роки.
9. Звернувшись у відділення банку-агенту Фонду на здійснення виплат гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами банку позивач отримав інформацію щодо не включення його до списку осіб, яким здійснюються виплати, внаслідок чого ним було направлено заяву до Фонду, в якій він просив надати пояснення з цього приводу.
10. Листом від 18.01.2017 № 78 Уповноважена особа Фонду повідомила позивача, що операція щодо розміщення ним вкладу підпала під критерії обов`язкової перевірки, встановлені пп.1.4 та пп.1.5 п.1 розділу ІІ "Порядку застосування (введення/зняття) тимчасового обмеження здійснення виплат відшкодування гарантованої суми коштів за вкладами вкладників неплатоспроможних банків", про результати якої позивача буде повідомлено письмово.
11. 01.06.2017 Уповноваженою особою на ім`я ОСОБА_1 було надіслано повідомлення № 1599 про визнання нікчемним правочину щодо оформлення документів та внесенню записів до АБС банку про операції щодо внесення позивачем готівкових коштів на поповнення власного поточного рахунку № НОМЕР_1 без фактичного їх внесення. У вказаному повідомленні зазначено, що внесення записів до АБС банку та виготовлення розрахунково-касових документів щодо такого внесення здійснено: без фактичного внесення готівкових коштів через касу відділення банку № 210; в період дії обмежень, встановлених для АТ "Артем Банк" рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем від 09.08.2016 № 384 "Про обмеження здійснення окремих видів здійснюваних АТ "Артем Банк" операцій"; з метою надання переваг одних кредиторів над іншими; з одночасним внесенням до АБС інформації про зняття готівкових коштів фізичними особами, які на дату здійснення операції були віднесені до переліку пов`язаних із АТ "Артем Банк" осіб і не мали права на відшкодування вкладу за рахунок коштів Фонду; між операціями із вкладення та зняття коштів не тривалий проміжок часу.
12. Вважаючи дії відповідача щодо не включення його до переліку рахунків вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та не надання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про нього, як вкладника АТ "Артем Банк", протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відмови позивачу у відшкодуванні коштів, з огляду на відсутність доказів наявності підстав, визначених ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", через які правочин позивача з АТ "Артем-банк" можна вважати нікчемним. Суд зазначив, що у відповідача наявний обов`язок щодо включення позивача до переліку рахунків вкладників АТ "Артем-банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
14. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем прийнято наказ від 01 червня 2017 року №60, яким визнано нікчемними правочин позивача з АТ "Артем-банк", однак, зазначений наказ позивачем не оскаржувався.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. У своїй касаційній скарзі позивач наголошує на висновках, покладених судом першої інстанції в основу свого рішення і зазначених в п. 13 цього судового рішення. Окремо наголошує, що суд апеляційної інстанції дійшов до необґрунтованого висновку про правомірність дій Уповноваженої особи, оскільки жодних доказів про складення відповідачем переліку вкладників, визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та передачу Уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду відповідачем надано не було.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.
17. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
18. Держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
19. Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
20. Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 15 листопада 2016 року № 416-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Артем-Банк до категорії неплатоспроможних" на депозитному рахунку позивача № НОМЕР_1, відкритому відповідно до укладеного договору банківського вкладу від 10 жовтня 2016 року, обліковувалась сума 7500 доларів США.
21. Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
22. Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
23. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
24. Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
25. За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
26. Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів ФГВФО не здійснюється.
27. Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.
28. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що позивача не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду у зв`язку з тим, що договір банківського вкладу від 26 жовтня 2016 року №ПР/BNK/215-23 має ознаки нікчемності, визначені пунктами 1, 2 та 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.
29. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
30. Так, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.
31. Як вбачається зі змісту наведеної правової норми, нікчемність правочину неплатоспроможного банку за цим пунктом зумовлена однією з таких підстав: 1) безоплатним відчуженням банком свого майна; 2) прийняттям банком на себе зобов`язань без одночасного (зустрічного) встановлення обов`язків контрагентом (другою стороною правочину); 3) відмовою банком від власних позовних вимог.
32. Разом з тим, судами попередніх інстанцій не встановлено, а відповідачем не доведено, що внесення позивачем коштів на свій депозитний рахунок, містить вищенаведені ознаки нікчемності, оскільки такий правочин не пов`язаний з безоплатною передачею банком свого майна, відмовою від майнових вимог або прийняттям зобов`язань без встановлення зустрічних обов`язків контрагента.
33. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, якщо банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.
34. Разом з тим, Уповноважена особа Фонду не зазначила, які себе зобов`язання прийняв на себе банк, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.
35. Також правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI).
36. Зі змісту даної норми вбачається, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ "Артем - Банк", оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.
37. Відтак, метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
38. Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 910/14681/17, від 30 травня 2018 року у справі № 910/23036/16, від 23 жовтня 2018 року у справі № 804/6992/15.
39. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від цієї правової позиції Верховного Суду.
40. Суд зазначає, що на позивача у цій справі поширюється конституційний принцип "для особи приватного права дозволено все, що не заборонено законом", який закріплений в частині першій статті 19 Конституції України та сформульований наступним чином: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
41. Тоді, як застосовуючи частину третю статті 38 Закону № 4452-VI, Фонд або його уповноважена особа зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
42. Забезпечуючи виконання статті 38 Закону 4452-VI відповідач, фактично, позбавлений дискреційних повноважень, під якими слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
43. Колегія судів також враховує, що право громадянина на власність як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства закріплено в Конституції України, у якій установлено основні положення щодо власності (статті 13, 41, 142 та 143 Конституції України), закріплено рівність усіх суб`єктів права власності (статті 1 та 13 Конституції України), гарантії права власності та обов`язки власників (статті 13 і 41 Конституції України). Крім того, стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
44. Поширення на грошові кошти, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника), режиму права власності підтверджується положеннями статей 1058, 1066 ЦК України та статей 8, 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", відповідно до яких, зокрема, власник рахунку має право у будь-який час розпоряджатися коштами, які перебувають на такому рахунку на умовах та у порядку, встановленому Законом та договором.
45. Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.
46. Колегія суддів виходить також з того, що виплативши вкладнику кошти, Фонд на таку ж саме суму стає кредитором банку третьої черги (пункт 3 частини першої статті 52 Закону № 4452-VI). Відтак, загальний обсяг зобов`язань банку не змінився.
47. На цій підставі колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено наявності правових підстав вважати договір банківського рахунку позивача нікчемним, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом № 4452-VI, для невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО, тобто Уповноважена особа Фонду, як суб`єкт владних повноважень та сторона у справі, всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України не довела правомірності своїх дій (рішень) у спірних правовідносинах з позивачем
48. Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права при вирішенні адміністративного спору про застосування наслідків нікчемності договорів банківського вкладу, укладених з ПАТ "Артем-Банк", викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 серпня 2020 року у справі № 825/786/17, від 22 січня 2019 року у справі № 814/771/17, від 25 вересня 2019 року у справі № 814/441/17, від 14 серпня 2020 року у справі № 815/4142/17.
49. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 відповідає закону і скасована судом апеляційної інстанції помилково.
50. Відповідно до статті 352 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
51. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних постанов суду апеляційної інстанції та залишення в силі відповідних рішень суду першої інстанції.
52. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 352, 354, 356 КАС України, Суд -