ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2021 року
м. Київ
справа №240/8259/19
адміністративне провадження №К/9901/33694/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Охрімчук І. Г., суддів: Капустинського М. М., Смілянця Е. С. від 19.11.2019
у справі №240/8259/19
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Житомирський обласний військовий комісаріат,
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2019 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі також - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Житомирського обласного військового комісаріату, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю ІІ групи із 14.12.2018 внаслідок травми, що пов`язана із виконанням обов`язків військової служби, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України, і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 12.04.2019 №46;
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу з урахуванням права позивача на отримання одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю другої групи внаслідок травми, що пов`язана із виконанням обов`язків військової служби у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2018, та факту подання позивачем всіх документів, передбачених законодавством відповідно до Порядку №975.
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю ІІ групи із 14.12.2018 внаслідок травми, що пов`язана із виконанням обов`язків військової служби, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України, і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №46 від 12.04.2019; зобов`язано Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок травми, так, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 14.12.2018, з урахуванням проведених виплат та факту подання ним усіх документів, передбачених законодавством, відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975; у решті позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
4. 04.12.2019 від позивача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.07.2019.
5. Ухвалою Верховного Суду від 18.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
6. 23.01.2020 від відповідача надійшли письмові пояснення у справі, в яких просить у задоволенні касаційної скарги відмовити та залишити оскаржуване судове рішення без змін.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Як встановлено судами попередніх інстанцій, із 18.07.2013 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності, травма, так, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується копією довідки до Акта огляду МСЕК серії 10 ААБ №654945.
8. Допомога у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності ОСОБА_1 виплачена в сумі 189248,40 грн.
9. Медико-соціальною експертною комісією позивачу із 14.12.2018 встановлено ІІ групу інвалідності, що підтверджується довідкою серії 12 АААБ№101880.
10. У зв`язку із зміною групи інвалідності позивач звернувся до Міністерства оборони через Житомирський обласний військовий комісаріат із заявою та підтверджуючими документами про виплату компенсації відповідно до чинного законодавства по ІІ групі інвалідності.
11. Комісією з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, прийнято рішення, оформлене пунктом 5 протоколу №46 від 12.04.2019, яким відмовлено старшому лейтенанту ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки позивачу змінено групу інвалідності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності.
12. Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
13. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідачем протиправно порушено його право на соціальний захист та отримання належної суми грошової допомоги, яке підлягає захисту в судовому порядку; оскаржуване рішення відповідача суперечить вимогам законодавства України та порушує конституційні права позивача.
14. Відповідач заперечував щодо задоволення позову, посилаючись на те, що оспорюване рішення є таким, яке прийняте на підставах, в межах його повноважень та у спосіб, передбачений законом, а тому скасуванню не підлягає.
15. Третя особа заперечувала щодо задоволення позову, посилаючись на те, що позивач скористався правом на отримання коштів у випадку часткової втрати працездатності, отримавши одноразову грошову допомогу як особа з інвалідністю ІІІ групи. Оскільки позивачу встановлена ІІ група інвалідності понад дворічний термін з часу первинного встановлення втрати працездатності, підстав для виплати одноразової грошової допомоги немає.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, виходив з того, що законодавством України передбачено право військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у випадку встановлення під час повторного огляду згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи інвалідності за умови, що встановлення вищої групи інвалідності відбулось протягом двох років після первинного встановлення інвалідності. В силу статті 58 Конституції України норма Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яка набрала чинності 01.01.2017, не може розповсюджуватись на спірні правовідносини, а саме зміни групи інвалідності за часовий проміжок з 2014 по 2017 рік, оскільки це фактично означатиме застосування зворотної дії закону в часі. Застосування даної норми можливе лише у разі повторного встановлення інвалідності для позивача, починаючи з 14.12.2018, і саме з цього моменту слід відраховувати дворічний строк.
17. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що законодавством України передбачено право військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у випадку встановлення під час повторного огляду згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, за умови, що встановлення вищої групи інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, відбулось протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. Враховуючи висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені у постанові від 30.01.2019 у справі №810/1675/17, до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме абзац другий пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПИСЬМОВИХ ПОЯСНЕНЬ
18. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що в силу вимог статті 58 Конституції України норми абзацу 2 пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ та абзацу 2 пункту 8 Порядку №975 не можуть бути застосованими до спірних правовідносин, що підтверджується висновком Верховного Суду у постановах від 20.03.2018 у справі №295/3091/17 та від 30.09.2019 у справі №825/1380/18. Судом апеляційної інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30.01.2019 у справі №810/1675/17.
19. Відповідач у письмових поясненнях не погоджується з доводами, викладеними у касаційній скарзі, посилаючись на те, що така є необґрунтованою
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
21. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
23. Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виплата одноразової грошової допомоги