ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2021 року
м. Київ
справа № 440/545/19
адміністративне провадження № К/9901/36290/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
секретар судового засідання Кривда В.І.,
представники: позивача - не з`явився, відповідача - Предибайло А.І.,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне якісне постачання" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області (правонаступник - Головне управління ДПС у Полтавській області) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 (суддя - Сич С.С.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019 (суддя - доповідач Рєзнікова С.С., судді: Бегунц А.О., Мінаєва О.М.),
У С Т А Н О В И В :
У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне якісне постачання" (далі - позивач, Товариство, ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання") звернулося до адміністративного суду з позовом Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.09.2018 №0012471401, №0012491401, №0012461401, згідно з якими в податковому обліку Товариства зменшено від`ємне значення податку на додану вартість (далі - ПДВ) за квітень 2016 року на 902,00 грн, збільшено суму грошового зобов`язання з цього податку на 3ʼ 289ʼ 221,00 грн (в тому числі: 2ʼ631ʼ 377,00 грн - основний платіж, 657ʼ 844,00 грн - штрафні (фінансові) санкції), збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 2ʼ926ʼ 714,75 грн (в тому числі: основний платіж - 2ʼ 369ʼ 051,00 грн та штрафні (фінансові) санкції - 557ʼ 663,75 грн) відповідно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу, викладені в акті документальної планової виїзної перевірки від 20.08.2018 №1078/16-31-14-01-10/39740221, про безтоварність господарських операцій Товариства з ТОВ "Квант-Сервіс", ТОВ "Комплекс ЮА" та ТОВ НВП "Квант Сервіс", є безпідставними, оскільки господарські операції мали реальний характер, товари вказаними контрагентами поставлені у повному обсязі, а Товариство сплатило їх ціну. Ці обставини підтверджуються первинними бухгалтерськими та іншими документами бухгалтерського та податкового обліку, належним чином відображені у бухобліку та податковій звітності, на час здійснення операцій з постачання товарів ТОВ "Квант-Сервіс", ТОВ "Комплекс ЮА" та ТОВ НВП "Квант Сервіс" мали господарську та податкову правосуб`єктність, тоді як висновок контролюючого органу про удаваність господарських операцій ґрунтується виключно на підставі податкової інформації щодо відсутності реального (законного) джерела походження товару. Також позивач вказав, що виписані зазначеними постачальниками податкові накладні на адресу Товариства були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), що беззастережно надавало йому право на податковий кредит. З посиланням на висновки Європейського суду з прав людини щодо індивідуальної відповідальності за порушення правил оподаткування (рішення у справах "Булвес" АД проти Болгарії від 22.01.2009, "Інтерсплав проти України" від 09.01.2007, ʼʼБізнес Супорт Центрʼʼ проти Болгарії від 18.03.2010) позивач зазначив, що він не повинен нести відповідальність за можливе порушення контрагентами вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності, а також за можливу недостовірність відомостей щодо них в офіційних джерелах.
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 18.04.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 14.09.2018 №0012461401, №0012491401, №0012471401.
Висновок суду першої інстанції про задоволення позову, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, вмотивований тим, що фактичне здійснення господарських операцій Товариством з ТОВ "Квант-Сервіс", ТОВ "Комплекс ЮА" та ТОВ НВП "Квант Сервіс" підтверджено дослідженими у судовому процесі первинними документами, які належним чином відображено у бухобліку Товариства та податковій звітності. Суд виходив з того, що зазначені документи виписані реально існуючими на час вчинення господарських операцій суб`єктами господарювання, які мали необхідні умови для досягнення відповідної підприємницької діяльності (основні фонди, трудові ресурси). Суд також визнав обґрунтованим довід позивача щодо індивідуальної відповідальності платника податків. При цьому доводи контролюючого органу про удаваність операцій з названими контрагентами з посиланням на кримінальні провадження, де фігурують ці юридичні особи, визнані судом непереконливими з огляду на те, що вироку у кримінальних провадженнях, який би набрав законної сили немає, а сам по собі факт порушення кримінальних справ відповідно до вимог частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) не може розцінюватися як свідчення удаваності господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.
Що ж до вироку Деснянського районного суду м. Києва від 27.03.2018 у кримінальній справі №754/3771/18, то суди попередніх інстанцій виходили з того, що в цьому вироку не встановлені обставини щодо узгоджених дій позивача з ТОВ "Комплекс ЮА". Позивач не мав взаємовідносин з ТОВ ʼʼФОРТ-ЛАЙФ Українаʼʼ, засновник та керівник якого ОСОБА_1 засуджений за фіктивне підприємництво згідно із зазначеним вироком.
Зважаючи на встановлені у судовому процесі обставини, застосувавши норми, зокрема статей 44, 134, 138, 198, 201 Податкового кодексу України (далі - ПК), суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності яких виник спір.
ГУ ДПС подало касаційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019 у цій справі.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалені у цій справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач вказує на те, що суди попередніх інстанцій неправильно встановили обставини у справі, не дали оцінки усім доказам, якими обґрунтовані висновки в акті перевірки про безтоварний характер господарських операцій позивача з ТОВ "Квант-Сервіс", ТОВ "Комплекс ЮА" та ТОВ НВП "Квант Сервіс", фінансові показники яких вплинули на визначення позивачем сум податкових зобов`язань з податку на прибуток та з ПДВ.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
У судовому засіданні суду касаційної інстанції представник відповідача підтримав касаційну скаргу, позивач (його представник) в судове засідання не з`явився, подавши клопотання про розгляд справи без його участі.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справʼʼ від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій встановили, що у період з 24.07.2018 по 06.08.2018 посадовими особами ГУ ДФС проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.04.2015 по 31.03.2018, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове держане соціальне страхування за період з 10.04.2015 по 31.03.2018, за результатами якої складено акт від 20.08.2018 №1078/16-31-14-01-10/39740221 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:
- підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК), статті 9 Закону України ʼʼПро бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україніʼʼ від 16.07.1999 №996-ХІV ( далі - Закон №996-XIV), Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО) 25 ʼʼФінансовий звіт суб`єкта малого підприємстваʼʼ, пункту 5 П(С)БО 11 ʼʼЗобов`язанняʼʼ, пункту 6 П(С)БО 16 ʼʼВитратиʼʼ, пункту 5 П(С)БО 15 ``Дохід``, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2`369`051,00 грн, в тому числі, за 2015 рік - 138`396,00 грн, за 2016 рік - 1`645`202,00 грн, за 2017 рік - 585`453,00 грн;
- пунктів 198.1, 198.3 статті 198 ПК, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за №1267/26044, в результаті чого занижено ПДВ на 2ʼ 631ʼ 377 грн, в тому числі: за жовтень 2015 року - 153ʼ 773,00 грн, за лютий 2016 року - 272ʼ 813,00 грн, за березень 2016 року - 472ʼ 074,00 грн, за квітень 2016 року - 281ʼ 023,00 грн, за травень 2016 року - 372ʼ 825,00 грн, за червень 2016 року - 348ʼ 915 грн, за липень 2016 року - 79ʼ 450,00 грн., за червень 2017 року - 505ʼ 939,00 грн, за липень 2017 року - 144ʼ 564,00 грн; завищено від`ємне значення ПДВ, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, за квітень 2016 року на 902,00 грн.
Такі висновки контролюючого органу вмотивовані тим, що операції з придбання Товариством товарів у ТОВ "Квант-Сервіс", ТОВ "Комплекс ЮА", ТОВ НВП "Квант Сервіс" є такими, що відображені лише в документах бухгалтерського обліку, без їх реального здійснення. Фактично мало місце введення в обіг товарів, джерело походження яких не встановлено: позивач придбав у власність товари невідомого походження безоплатно, а реалізував реально діючим суб`єктам підприємницької діяльності.
Підставою для висновків в акті перевірки стала податкова інформація, отримана за результатами заходів податкового контролю, відповідно до якої ТОВ "Квант-Сервіс", ТОВ "Комплекс ЮА", ТОВ НВП "Квант Сервіс" мають спільні ознаки, які характеризують їх діяльність як фіктивну: перевірку цих контрагентів провести неможливо через відсутність за місцезнаходженням та ненадання документів; вони не подають встановлену законом звітність (остання податкова звітність з ПДВ ТОВ "Квант-Сервіс" подана 05.12.2016, ТОВ "Комплекс ЮА" - 15.02.2018, а ТОВ НВП "Квант Сервіс" - 18.07.2016 ); фігурують у кримінальних провадженнях від 21.12.2015 №320151700000057, від 07.05.2014 №4214000000000375, від 07.07.2016 №12016100060004588, від 16.03.2018 №12018100030002353, від 27.07.2017 №32017100080000052, від 29.03.2017 №42017170000000115. У вироці Деснянського районного суду м. Києва від 27.03.2018 у кримінальній справі №754/3771/18, яким засновника та керівника ТОВ ʼʼФОРТ-ЛАЙФ Українаʼʼ ОСОБА_1 засуджено за частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України, встановлено факт сприяння вказаною особою ТОВ ʼʼКомплекс ЮАʼʼ у формуванні незаконного податкового кредиту по фіктивним операціям з постачання товару. У ланцюгу постачання товарів до позивача товари, у зв`язку з придбанням яких позивач в податковому обліку збільшив суми витрат та податкового кредиту, відсутні. ТОВ "Квант-Сервіс" та ТОВ НВП "Квант Сервіс" очолює одна особа - ОСОБА_2 ; станом на час перевірки ці контрагенти припинені як юридичні особи (ТОВ "Квант-Сервіс" припинено 28.03.2017, ТОВ НВП "Квант Сервіс" - 28.04.2017) або визнані банкрутом (ТОВ "Комплекс ЮА" згідно з постановою Господарського суду Полтавської області від 15.03.2018 у справі №917/181/18). Позивач до перевірки не надав специфікації до договорів поставки, товарно-транспортні накладні (далі -ТТН), довіреності на отримання товару, а акти прийому-передачі товару від всіх контрагентів містять однакову адресу: УППГ Олефірівка, с. Семеренки Миргородського району Полтавської області, УКПГ Семеренки, с. Ковалівка Шишацького району Полтавської області.
Зважаючи на ці обставини, контролюючий орган дійшов висновку, що позивач занизив задекларовані показники рядка 01 ʼʼДохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків)ʼʼ та рядка 02 ʼʼФінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток)ʼʼ, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" в податкових деклараціях з податку на прибуток за 2015, 2016 та 2017 роки на загальну суму 13ʼ 161ʼ 491,53 грн, як на вартість безоплатно отриманих товарів (товарів, джерело походження яких не встановлено), а також завищив суми податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ за жовтень 2015 року, лютий-липень 2016 року, червень-липень 2017 року на загальну суму 2ʼ 632ʼ 279,00 грн за податковими накладними, виписаними ТОВ "Квант-Сервіс", ТОВ "Комплекс ЮА", ТОВ НВП "Квант Сервіс".
Відповідно до абзацу першого пункту 44.1. статті 44 ПК (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин; далі - так само) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 ПК).
Згідно з частинами першою, другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.
Абзацом першим підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК встановлено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Підпунктом ʼʼаʼʼ пункту 198.1 статті 198 ПК встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК).
Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенн