ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 873/148/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В.
за участю секретаря судового засідання Кзензової Г. Є.
за участю представників:
відповідача ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО": Бонтлаб В. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СЕМ 3"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021
у складі судді Пантелієнко В. О.
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО"
про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14.12.2020
у третейській справі № 31/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СЕМ 3"
про стягнення заборгованості
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст та підстави наведених в заяві вимог
1. У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14.12.2020 у третейській справі № 31/20.
Установлені судом першої інстанції обставини справи
2. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14.12.2020 у третейській справі № 31/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "HOP-ЕСТ АГРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СЕМ 3" про стягнення заборгованості задоволено у повному обсязі; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СЕМ 3" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "HOP-ЕСТ АГРО" за Договором купівлі-продажу № 91/20/60 від 28.04.2020 112 651 (сто дванадцять тисяч шістсот п`ятдесят одна) гривень 99 копійок; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СЕМ 3" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "HOP-ЕСТ АГРО" за Договором купівлі-продажу № 91/20/28 від 16.03.2020 18 238 (вісімнадцять тисяч двісті тридцять вісім) гривень 30 копійок; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СЕМ 3" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "HOP-ЕСТ АГРО" за Договором купівлі-продажу № 91/20/25 від 16.03.2020 762 734 (сімсот шістдесят дві тисячі сімсот тридцять чотири) гривень 44 копійок; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СЕМ 3" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "HOP-ЕСТ АГРО" третейський збір у сумі 9 337,00 (дев`ять тисяч триста тридцять сім) гривень.
3. На час розгляду судом першої інстанції заяви про видачу наказу рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14.12.2020 у третейській справі № 31/20 не скасовано компетентним судом; строк для звернення за видачею виконавчого документа не пропущений; третейська угода не визнана недійсною компетентним судом.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14.12.2020 у третейській справі № 31/20 задоволено та постановлено:
1) Видати накази на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14.12.2020 у третейській справі № 31/20;
2) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СЕМ 3" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "HOP-ЕСТ АГРО" за Договором купівлі-продажу № 91/20/60 від 28.04.2020 112 651 (сто дванадцять тисяч шістсот п`ятдесят одна) гривень 99 копійок;
3) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СЕМ 3" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "HOP-ЕСТ АГРО" за Договором купівлі-продажу № 91/20/28 від 16.03.2020 18 238 (вісімнадцять тисяч двісті тридцять вісім) гривень 30 копійок;
4) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СЕМ 3" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "HOP-ЕСТ АГРО" за Договором купівлі-продажу № 91/20/25 від 16.03.2020 762 734 (сімсот шістдесят дві тисячі сімсот тридцять чотири) гривень 44 копійок;
5) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СЕМ 3" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "HOP-ЕСТ АГРО" третейський збір у сумі 9 337,00 (дев`ять тисяч триста тридцять сім) гривень;
6) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СЕМ 3" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "HOP-ЕСТ АГРО" витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення в сумі 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн.
5. Мотивуючи цю ухвалу суд вказав на відсутність передбачених статтею 355 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та частиною шостою статті 56 Закону України "Про третейські суди" підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
6. Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-СЕМ 3" звернулося до Верховного Суду із апеляційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 у справі № 873/148/20, в якій просить скасувати цю ухвалу та постановити нове рішення про відмову у видачі наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14.12.2020 у третейській справі № 31/20.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнений виклад вимог та підстав апеляційної скарги
7. В обґрунтування доводів апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-СЕМ 3" посилається на неправильне застосування Північним апеляційним господарським судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, стверджуючи, що:
- суд ухвалив передчасне рішення про видачу наказу, залишивши поза увагою клопотання відповідача про зупинення розгляду даної справи у зв`язку з розглядом справи № 873/9/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СЕМ 3" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14.12.2020 у третейській справі № 31/20.
- судом першої інстанції не було досліджено в повному обсязі обставини справи та не надано належної оцінки наявності спору, пов`язаного з розглядом цієї справи, а саме оскарження рішення постійно діючого третейського суду, чим порушено приписи статті 41 Конституції України та статей 2, 4, 236, 354, 355 ГПК України.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
(позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "HOP-ЕСТ АГРО")
8. У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "HOP-ЕСТ АГРО" просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
9. Позивач стверджує, що оскаржувану ухвалу постановлено відповідно до вимог процесуального і спеціального законів та із врахуванням актуальної практики Верховного Суду у подібних справах, а апеляційна скарга відповідача не містить вказівок на фактичні обставини та належні докази, що свідчили б про наявність передбачених законодавством підстав для скасування рішення третейського суду.
10. У судовому засіданні 25.03.2021 представник позивача підтримав наведені вище доводи та надав пояснення у справі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції
11. За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.
12. Відповідно до частин першої та другої статті 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2, 3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
13. Частиною другої статті 25 ГПК України, передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 253 зазначеного кодексу.
14. Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
15. Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди з розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо оскарження рішень третейських судів.
16. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
17. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
18. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
19. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву, докази, наявні у матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
20. Предметом судового розгляду у цій справі є заява Товариства з обмеженою відповідальністю "HOP-ЕСТ АГРО" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14.12.2020 у третейській справі № 31/20.
21. Відповідно до статей 55, 56 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню. У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов`язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі статтею 327 ГПК України та пункту 11 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.
22. Частиною другою статті 352 ГПК України передбачено, що заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.
23. Згідно з частиною третьою статті 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.
24. Відповідно до приписів статті 355 ГПК України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі. Аналогічні положення передбачені статтею 56 Закону України "Про третейські суди".
25. За усталеною правовою позицією, що неодноразово викладалася Верховним Судом, при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених у статті 56 Закону України "Про третейські суди" та у статті 355 ГПК України (постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 910/8665/17, від 04.06.2019 у справі № 873/8/19, від 27.06.2019 у справі № 873/19/19, від 11.07.2019 у справі № 910/8692/17, від 13.11.2019 у справі № 873/51/19, від 24.12.2019 у справі № 870/45/19).
26. У апеляційній скарзі в якості підстави для скасування оскаржуваної ухвали та відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14.12.2020 у справі № 31/20 скаржник зазначає те, що на час задоволення заяви про видачу наказу судом першої інстанції не було враховано обставин оскарження відповідачем вказаного рішення третейського суду та залишено поза увагою клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до завершення розгляду спору у справі № 873/9/21 за заявою про скасування зазначеного рішення третейського суду.
27. Відповідно до частини четвертої статті 354 ГПК України якщо до господарського суду надійшла заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, а в його провадженні чи в провадженні іншого суду є заява про оскарження і скасування цього рішення третейського суду, господарський суд на підставі статті 227 цього Кодексу зупиняє провадження по заяві про видачу наказу до набрання законної сили ухвалою суду, якою задоволено або відмовлено в задоволенні заяви про скасування оскарженого рішення третейського суду.
28. Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (пункт 5 частини 1 статті 227 ГПК України).
29. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі (див. mutatis mutandis висновок викладений в постановах Касаційного господарського суду складі Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 910/23396/16 та від 20.12.2019 у справі № 910/759/19).
30. Частиною п`ятою статті 354 ГПК України передбачено, що до постановлення ухвали по суті поданої заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду будь-яка сторона третейського розгляду в установлені законом порядку та строки має право звернутися до суду із заявою про скасування цього ж рішення та просити розглянути її спільно із заявою про надання дозволу на виконання цього рішення в одному провадженні.
31. Таким чином, приписи частини четвертої статті 354 ГПК України, обумовлюють обов`язкове зупинення судом провадження у справі за заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду саме обставиною надходження такої заяви після відкриття судом провадження за заявою про скасування відповідного рішення третейського суду.
32. У інших випадках для забезпечення повноти судового розгляду та гарантій захисту прав особи, яка ініціює скасування рішення третейського суду після відкриття судом провадження у справі за заявою про видачу наказу на примусове виконання такого рішення, можуть застосовуватися зазначені вище приписи частини п`ятої статті 354 ГПК України, щодо можливості, за відповідним клопотанням, спільного розгляду заяви про скасування рішення третейського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду в одному провадженні.
33. Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2021 на електронну пошту Північного апеляційного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СЕМ 3" надійшли пояснення б/н від 15.01.2021, в яких відповідач клопотав про зупинення провадження у справі № 873/148/20 до вирішення спору у справі № 873/9/21 за заявою ТОВ "АГРО-СЕМ 3" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14.12.2020 у третейській справі № 31/20.
34. Північний апеляційний господарський суд відхилив це клопотання відповідача, зазначивши, що воно надіслано електронною поштою без цифрового підпису, а заяву ТОВ "АГРО-СЕМ 3" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14.12.2020 у третейській справі № 31/20 у справі № 873/9/21 станом на 18.01.2021 не прийнято до розгляду.
35. Верховний Суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, позаяк відповідно до частини восьмої статті 42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
36. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
37. Враховуючи, що пояснення відповідача в яких зазначено клопотання про зупинення розгляду даної справи не містили кваліфікованого електронного підпису, а, відтак, не відповідав вимогам статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" до оригіналу електронного документа, таке клопотання не підлягало розгляду по суті, отже правомірно відхилено судом першої інстанції. Такої ж позиції дотримався Верховний Суд у постановах від 10.09.2020 у справі № 904/4700/19 та від 18.02.2021 у справі № 904/3242/18, від 25.02.2021 у справі № 15/81).
38. До того ж, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СЕМ 3" подало заяву про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14.12.2020 у третейській справі № 31/20 лише 12.01.2021, тобто пізніше, ніж у цій справі ухвалою від 25.12.2020 прийнято до розгляду заяву про видачу наказу на примусове виконання вказаного рішення та на час постановлення оскаржуваної ухвали цю заяву відповідача не було прийнято до розгляду у справі № 873/9/21.
39. Відтак, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника щодо порушення судом першої інстанції приписів статті 354 ГПК України, як такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції про відхилення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, а апеляційну скаргу в цій частині суд касаційної інстанції визнає необґрунтованою.
40. За наведеного вище Верховний Суд вважає правильним висновок Північного апеляційного господарського суду про необхідність задоволення заяви позивача та видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14.12.2020 у третейській справі № 31/20, позаяк суду не подано жодних належних і допустимих доказів того, що це рішення третейського суду скасовано компетентним судом; дана справа не була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею виконавчого документа пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято не у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода визнана недійсною компетентним судом; склад третейського суду не відповідав вимогам Закону України "Про третейські суди" та третейській угоді; рішення третейського суду містить способи захисту прав, які не передбачені законами України, або третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі, отже передбачені статтею 355 ГПК України, частиною шостою статті 56 Закону України "Про третейські суди" підстави для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду відсутні.
41. Необґрунтовані твердження скаржника про неповноту з`ясування судом першої інстанції обставин спору між сторонами зазначених вище висновків суду не спростовують та є такими, що в розумінні статті 355 ГПК України та частини шостої статті 56 Закону України "Про третейські суди", не можуть мати наслідком відмову у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
42. Враховуючи наведене, оскільки скаржником не доведено наявність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду згідно з положеннями статті 355 ГПК України та статті 56 Закону України "Про третейські суди", як і не встановлено таких підстав судом першої інстанції та Верховним Судом, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновками Північного апеляційного господарського суду про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14.12.2020 у третейській справі № 31/20.
43. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У цій справі Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
44. Верховний Суд не бере до уваги викладені у поясненнях Асоціації українських банків твердження щодо того, що ухвали про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду не підлягають апеляційному перегляду, позаяк ця асоціація не наділений процесуальним правом з власної ініціативи надавати пояснення у даній справі, адже не є її учасником.
45. До того ж, відповідно до частини третьої статті 364 ГПК України ухвала господарського суду про видачу або відмову у видачі наказу може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, встановленому для оскарження рішення суду першої інстанції.