ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/8052/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
розглянув у письмовому провадженні без виклику сторін
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2020
за позовом акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"
до приватного акціонерного товариства "Дніпропетровська будівельна компанія "Містобудівник"
про стягнення 133 382, 45 грн за договором постачання електричної енергії.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2016 (суддя Воронько В.Д.) позов задоволено частково; стягнуто з приватного акціонерного товариства "Дніпропетровська будівельна компанія "Містобудівник" (далі - ПАТ "ДБК "Містобудівник", відповідач) на користь публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (нова назва - акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі", далі - АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", позивач) заборгованість за спожиту активну електричну енергію у сумі 129 266, 74 грн, 3 % річних у сумі 393,11грн, 2 038,68 грн пені.
Зазначене судове рішення набрало законної сили. Господарський суд Дніпропетровської області 06.12.2016 видав наказ про примусове виконання цього рішення.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення її прав оскаржуваним рішенням, його незаконність, неповне з`ясування господарським судом обставин, які мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи просила це рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2020 (колегія суддів: Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.) поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .
Стислий виклад ухвали апеляційного господарського суду
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2020 (колегія суддів у складі: Кузнецова І.Л., Антонік С.Г., Чус О.В.) закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2016 у справі № 904/8052/16.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції у даній справі питання про права, інтереси та (або) обов`язки безпосередньо скаржника не вирішувалося, тому апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Стислий виклад вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з ухвалою апеляційного господарського суду ОСОБА_1 звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції оскаржуваний судовий акт у справі скасувати та направити справу для продовження розгляду до Центрального апеляційного господарського суду.
Аргументи учасників справи
Касаційна скарга мотивована тим, що:
- ухвала апеляційного господарського суду прийнята без врахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №810/4438/16;
- судом апеляційної інстанції не враховано, що рішення суду першої інстанції у даній справі впливає на права, обов`язки та інтереси ОСОБА_1 . Скаржник зазначає, що оскаржуваним рішенням стягнуто заборгованість за договором, який було розірвано і іншого ефективного способу захисту прав скаржника, як учасника товариства йому не надано.
Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу
Від представника позивача надійшов відзив, в якому зазначено, що оскаржуване судове рішення прийнято із додержанням норм процесуального права, а тому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Касаційне провадження
У зв`язку з перебуванням судді Колос І.Б. на лікарняному склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 29.03.2021, який наявний в матеріалах справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).
Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
З наведеного слідує, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи:
1) учасники справи;
2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 264 ГПК суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.
Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини третьої статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.
Схожий за змістом правовий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112, від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16, від 06.10.2020 у справі №910/21451/16, від 03.12.2020 у справі №908/3338/19.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права, інтереси та (або) обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15.
Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Тобто, суд має розглянути і вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або в рішенні міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення наведено висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним.
Судом апеляційної інстанції у даній справі встановлено, що:
- в обґрунтування наявності права на звернення з апеляційною скаргою ОСОБА_1 зазначила, що вона є засновником (учасником) ТОВ "ДБК "Містобудівник" та що затримання виплати дивідендів у зв`язку з необхідністю погашення заборгованості на підставі незаконного рішення є порушенням її прав та інтересів як учасника товариства;
- скаржник в апеляційній скарзі не зазначила, в якій частині оскаржуваного нею судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про її права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме, з оскаржуваного рішення суду не вбачається наявність у ньому висновків у мотивувальній або резолютивній частинах про корпоративні права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 як учасника ТОВ "ДБК "Містобудівник".
- під час вирішення спору у даній справі судом першої інстанції встановлювався факт невиконання відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії від 09.07.2008 №7390/18-394 в частині повної та своєчасної оплати вартості активної електричної енергії;
- ОСОБА_1 не є стороною цього договору, він не спрямований на встановлення, зміну або припинення її цивільних прав та обов`язків;
-питання про права та обов`язки скаржника судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не вирішувалися;
- та обставина, що ОСОБА_1 може бути позбавлена можливості отримувати дивіденди від господарської діяльності товариства після стягнення з нього на користь позивача заборгованості випливає з господарської діяльності ТОВ "ДБК "Містобудівник" як суб`єкта господарювання;
- з рішення суду першої інстанції не виникають будь-які права чи обов`язки ОСОБА_1 як суб`єкта в корпоративних відносинах та носія корпоративних прав відповідача, відповідні питання в судовому рішенні не вирішувалися, а будь-які припущення та потенційні загрози впливу виконання рішення у даній справі на майнові інтереси скаржника як учасника ТОВ "ДБК "Містобудівник" не свідчать про те, що суд вирішив питання про права, інтереси та/або обов`язки ОСОБА_1 .
Таким чином, судовим рішенням від 24.11.2016 у справі № 904/8052/16 питання про права, інтереси та (або) обов`язки щодо ОСОБА_2 не вирішувалися, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 264 ГПК України, для закриття апеляційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
З врахуванням викладеного, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 264 ГПК України, для закриття апеляційного провадження у даній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2016 у даній справі, оскільки таким судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки згаданої особи не вирішувалися.
Верховний Суд також погоджується з твердженням апеляційного господарського суду про те, що оскаржуване рішення не несе для учасників відповідача, в тому числі і для ОСОБА_1 негативних наслідків, оскільки ухвалене безпосередньо щодо ПАТ "ДБК "Містобудівник" та не стосується корпоративних прав його учасників, в тому числі прав учасників на отримання дивідендів від господарської діяльності товариства, можливість отримання яких та їх розмір залежить перш за все від наслідків господарської діяльності товариства як суб`єкта господарювання, від отриманого прибутку товариства.
Поряд з тим Касаційним господарським судом беруться до уваги доводи, зазначені у відзиві позивача на касаційну скаргу, у тій мірі, в якій вони узгоджуються з наведеним у даній постанові.
Посилання скаржника на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 810/4438/16 не можуть бути прийняті Судом, оскільки відповідне судове рішення було прийнято у справі з іншими предметом і підставами позову, ніж у даній справі, за участю інших суб`єктів та фактично-доказової бази (встановлених обставин справ і зібраних у них доказах), відмінної від тієї, що має місце у справі, яка розглядається.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Таких у справі не встановлено і тому підстав для скасування оскарженого судового рішення та задоволення касаційної скарги немає.
Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.