ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2021 року
м. Київ
справа № 200/4181/20-а
адміністративне провадження № К/9901/33277/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 200/4181/20-а
за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя: Л. В. Арестова) від 27 липня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: І. В. Геращенко, А. В. Гайдар, Г. М. Міронова) від 11 листопада 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Публічне акціонерне товариство "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" (далі - ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області, відповідач, скаржник), в якому просило визнати протиправною та скасувати вимогу № Ю-5686-25 від 14 лютого 2020 року зі сплати єдиного внеску.
2. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю спірної вимоги, оскільки позивач на підставі пункту 9-4 "Прикінцевих та перехідних положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VІ) є звільненим від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VІ на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Зазначена норма є нормою прямою дії та не потребує додаткових доказів настання обставин непереборної сили, крім того зазначив, що раніше в судовому порядку також вирішувалось питання про скасування вимогу про застосування штрафних санкцій, однак за інші періоди, та судовими рішеннями скасовано рішення відповідача. З урахуванням зазначеного вважає, що відсутні підстави для нарахування недоїмки та просив скасувати спірну вимогу.
3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ГУ ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-5686-25 від 14 лютого 2020 року
4. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року у справі № 200/4181/20-а в частині визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-5686-25 від 14 лютого 2020 року на суму 394 110,10 грн., з яких штраф - 177 249,66 грн. та пеня 216 860,44 грн. з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
У іншій частині рішення суду залишено без змін.
5. Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, 07 грудня 2020 року відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
6. Ухвалою Верховного Суду, після усунення недоліків касаційної скарги, від 01 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.
7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
8. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає подальшого її розгляду по суті.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" зареєстрований як юридична особа, є платником єдиного внеску, знаходиться на податковому обліку в ГУ ДПС у Донецькій області.
10. 14 лютого 2020 року ГУ ДПС у Донецькій області станом на 31 січня 2020 року відносно позивача складено вимогу № Ю-5686-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску за 2015-2018 роки в сумі 2 448 921,48 грн., яка складається з недоїмки - 2 054 811,38 грн., штрафу - 177 249,66 грн. та пені - 216 860,44 грн.
11. Позивачем оскаржено вимогу до Державної податкової служби України, за наслідками розгляду якої рішенням від 02 квітня 2020 року № 11941/2199-00-01-00-01-06 вимогу про сплату боргу (недоїмки) залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
12. Позивач, не погодившись зі спірною вимогою відповідача звернувся з цим адміністративним позов до суду.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що оскаржена позивачем вимога охоплює період, в якому позивач звільнявся від виконання обов`язків платника єдиного внеску, відповідно за цей період орган доходів і зборів не мав повноважень формувати та направляти позивачу вимогу про сплату боргу.
14. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині, дійшов висновку про правомірність спірної вимоги за несвоєчасну сплату єдиного внеску за 2015-2018 роки щодо визначення недоїмки в сумі 2 054 811,38 грн., оскільки позивач був звільнений від обов`язків платника єдиного внеску щодо своєчасного нарахування та сплати у в період з 14 квітня 2014 року до 12 лютого 2020 року, а спірну вимогу прийнято відповідачем після 13 лютого 2020 року.
15. Проте, зробивши такі висновки у резолютивній частині скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимоги на суму штрафу та пені - 394 110,10 грн., з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову у цій частині.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суддів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
17. Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі визначено застосування судом апеляційної інстанції норми права, а саме пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VІ без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18-а та постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 812/1473/16.
18. В обґрунтування доводів скаржник посилався на правомірність спірної вимоги, оскільки вимогу прийнято після виключення з 13 лютого 2020 року пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ на підставі Закону № 440-IX від 14 січня 2020 року.
19. Відповідач зазначає, що платники єдиного соціального внеску, які перебувають а обліку в фіскальних органах, розташованих на території, де проводилася антитерористична операція або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати обчислювати та сплачувати заробітну плату та зобов`язані виконувати всі вимоги Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
20. При цьому, відповідач, наводить доводи аналогічні доводам відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитую норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями, а тому повторному зазначенню не потребують.