ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2021 року
м. Київ
справа №826/11712/16
адміністративні провадження №К/9901/34784/18, №К/9901/34785/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/11712/16
за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, треті особи - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Євроінс Україна", Таланкс Інтернешнл Акцієнгезелльшафт, Євроінс Іншуринс Груп АД, про визнання протиправним та скасування розпорядження, провадження по якій відкрито
за касаційними скаргами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та Євроінс Іншуринс Груп АД на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Вівдиченко Т.Р., суддів: Губської Л.В., Лічевецького І.О.,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, треті особи - Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Євроінс Україна", Таланкс Інтернешнл Акцієнгезелльшафт, Євроінс Іншуринс Груп АД, про визнання протиправним та скасування розпорядження Нацкомфінпослуг від 28 липня 2016 року №1792 "Про погодження набуття Євроінс Іншуринс Груп АД істотної участі у Публічному акціонерному товаристві "ХДІ Страхування".
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 28 липня 2016 року №1792 "Про погодження набуття Євроінс Іншуринс Груп АД істотної участі у Публічному акціонерному товаристві "ХДІ Страхування".
02.08.2017 до Окружного адміністративного суду міста Києва від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг надійшла заява про роз`яснення постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 вересня 2016 року, у якій Комісія просить роз`яснити з якої дати розпорядження від 28 липня 2016 року "Про погодження Євроінс Іншурінс Груп АД набуття істотної участі у Публічному акціонерному товаристві "ХДІ Страхування" є скасованим - з моменту його прийняття, тобто з 28 липня 2016 року, чи з моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі, тобто з 18 липня 2017 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 вересня 2017 року заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про роз`яснення судового рішення задоволено.
Роз`яснено, що визнане протиправним і скасоване розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 28 липня 2016 року "Про погодження Євроінс Іншурінс Груп АД набуття істотної участі у публічному акціонерному товаристві "ХДІ Страхування" вважається скасованим з 18 липня 2017 року.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2017 року скасовано ухвалу суду першої інстанції та постановлено нову, якою в задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням апеляційного суду, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та Євроінс Іншуринс Груп АД подали касаційні скарги з вимогами про його скасування та залишення в силі ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 вересня 2017 року.
Свої вимоги обґрунтовують порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Заявою від 13.11.2017 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Євроінс Україна" приєдналося до касаційної скарги, поданої Євроінс Іншуринс Груп АД.
У поданих запереченнях позивачка просить відмовити у задоволенні скарг.
Так, задовольняючи заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків у сфері ринків фінансових послуг, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі оскаржуваного розпорядження виникли правовідносини, які доцільно зберегти, а відтак, оскаржуване розпорядження слід вважати скасованим саме з моменту набрання постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 вересня 2016 року законної сили.
Апеляційний суд, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та постановляючи нову про відмову в задоволенні заяви, мотивував своє рішення тим, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 вересня 2016 року є зрозумілою та такою, що не підлягає роз`ясненню, а ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2017 року прийнята неправомірно, оскільки судом першої інстанції фактично змінено резолютивну частину постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 вересня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, та змінено спосіб захисту інтересів позивача.
Верховний Суд переглянув судове рішення у межах касаційних скарг, перевірив правильність застосування норм процесуального права і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарг з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті170 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця, ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування, і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Роз`ясненню підлягає судове рішення, яким суд розв`язав спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов`язки та інтереси учасників спірних правовідносин. Під роз`яснення підпадає винятково рішення, яке підлягає виконанню, й без такого роз`яснення його важко виконати або існує велика ймовірність його неправильного виконання.
Питання, на яке відповідач хоче отримати роз`яснення у порядку статті 170 КАС України, поставлене у такому аспекті, що вимагає від суду додаткового обґрунтування наведеного у судовому рішенні висновку щодо порядку вирішення наявного між ним та позивачем спору.
Проте, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 26 січня 2018 року у справі №138/815/17, від 7 серпня 2018 року у справі №826/16871/16 та від 11 грудня 2018 року у справі №638/7215/16-а.
Встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 вересня 2016 року визнано протиправним та скасовано розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 28 липня 2016 року №1792 "Про погодження набуття Євроінс Іншуринс Груп АД істотної участі у Публічному акціонерному товаристві "ХДІ Страхування".
Так, зі змісту статті 162 КАС України вбачається, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.
Верховний Суд в постанові від 3 квітня 2020 року у справі №521/1612/15-а дійшов висновку, що нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта суб`єктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності).
Отже, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав для роз`яснення постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 вересня 2016 року через її зрозумілість.
Доводи касаційних скарг не спростовують зазначених висновків суду апеляційної інстанці та не дають підстав вважати, що цим судом порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -