ПОСТАНОВА
Іменем України
30 березня 2021 року
Київ
справа №280/6429/19
адміністративне провадження №К/9901/19624/20, К/9901/20358/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги Міністерства внутрішніх справ України та Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року (суддя Сацький ʼР.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року (судді: Малиш Н.І., Баранник Н.П., Щербак А.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного сервісного центру МВС, Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області про визнання дій протиправними, скасування висновку №1006 від 02 грудня 2019 року в частині, наказів від 02 грудня 2019 року №№1006, 1174 о/са, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
24 грудня 2019 року ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справи України (відповідач 1, МВС України) та Головного сервісного центру МВС України (відповідач 2), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії щодо виставлення негативної оцінки за оцінюванням результатів службової діяльності державних службовців щодо ОСОБА_1 ;
- скасувати Висновок щодо оцінювання результатів службовоїдіяльності державних службовців територіальних органів з надання сервісних послуг МВС, затверджений наказом МВС України № 1006 від 02 грудня 2019 року в частині ОСОБА_1 ;
- скасувати наказ МВС України № 1006 від 02 грудня 2019 року "Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" та "В" у 2019 році в частині стосовно позивача, ОСОБА_1 ;
- скасувати наказ МВС України № 1171 о/с від 06 грудня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області, як такого, що отримав негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності у 2019 році;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального сервісного центру МВС України в Запорізькій області та стягнути на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що з 14 вересня 2018 року, ОСОБА_1, призначено на посаду начальника Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області, що підтверджується наказом МВС України від 12 вересня 2018 року. На виконання вимог Закону України "Про Державну службу" відповідачем проведено оцінювання службової діяльності позивача, за наслідками чого був складений Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців територіальних органів з надання сервісних послуг МВС, затверджений наказом МВС України № 1006 від 02 грудня 2019 року. За даними Висновку вбачається, що позивачу за наслідками оцінювання його службової діяльності на посаді начальника регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області, виставлена оцінка "негативно". У подальшому, наказом МВС України № 1171 о/с від 06 грудня 2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади з 16 грудня 2019 року, відповідно до пункту 4 частини першої статті 83, пункту З частини першої, частини третьої та частини п`ятої статті 87 Закону України "Про державну службу". Позивач вважає вказаний наказ про звільнення незаконним, протиправним та передчасним, у зв`язку з чим він підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справи України та Головного сервісного центру МВС України щодо виставлення негативної оцінки за оцінюванням результатів службової діяльності державних службовців щодо ОСОБА_1 .
Скасовано Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців територіальних органів з надання сервісних послуг МВС, затверджений наказом МВС України № 1006 від 02 грудня 2019 року в частині ОСОБА_1 .
Скасовано наказ МВС України № 1006 від 02 грудня 2019 року "Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" та "В" у 2019 році" в частині стосовно ОСОБА_1 .
Скасовано наказ МВС України № 1171 о/с від 06 грудня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області, як такого, що отримав негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності у 2019 році.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального сервісного центру МВС України в Запорізькій області та стягнуто на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Суд першої інстанції дій шов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції п ро те, що відповідачем не надано обґрунтованих доводів щодо правомірності висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", а рішення про звільнення прийнято передчасно, до вирішення питання щодо оскарження таких висновків.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
У касаційних скаргах відповідачі вказують на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові повністю.
Касаційна скарга МВС України мотивована тим, що задовольняючи позов судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції здійснено втручання у дискреційні повноваження МВС України.
Також МВС України наголошує на тому, що суди безпідставно задовольнили вимогу позивача про стягнення на його користь суми часу вимушеного прогулу, оскільки на час винесення наказу про звільнення позивач перебував на лікуванні. В подальшому ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року задоволено заяву ОСОБА_1 шляхом зупинення дії наказу МВС України від 06 грудня 2019 року №1171 о/с до набрання законної сили рішення суду у справі №280/6429/19. У зв`язку з чим, позивач приступив до виконання обов`язків. Фактично у цьому випадку вимушений прогул позивача не відбувся.
Касаційна скарга Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права, в частині дослідження обставин проведення оцінювання позивача, а також дослідження правильності застосування статті 44 Закону України "Про державну службу" та Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, оскільки суди попередніх інстанцій в рішеннях зазначають, що надали оцінку відповідності проведеної процедури оцінювання та відповідності результатів оцінювання критеріям оцінювання, однак, в мотивувальній частині рішень відсутні будь-які посилання та обґрунтування, що вказували б на порушення процедури оцінювання. Що на думку скаржника, дає підстави стверджувати, що судами попередніх інстанцій однобічно та не у повному обсязі з`ясовано обставини справи.
Позиція інших учасників справи.
Від позивача до суду надійшли відзиви на касаційні скарги відповідачів, в яких позивач просить касаційні скарги відповідачів залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Також від позивача до суду надійшли письмові пояснення, в яких він зазначив, що на теперішній час жодних вимог саме матеріального характеру до відповідачів по справі немає, оскільки при звільненні йому була виплачені повністю вся належна до виплати заробітна плата, а вимушений прогул, за який мала нараховуватися заробітна плата, як такий не відбувся.
Рух касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 29 березня року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
З 14 вересня 2018 року, ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області як такого, що успішно пройшов за конкурсом, що підтверджується наказом МВС України від 12 вересня 2018 року. Вказана посада державної служби відноситься до категорії "Б".
Відповідачем - МВС України, проведено оцінювання службової діяльності позивача, за наслідками чого був складений Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців територіальних органів з надання сервісних послуг МВС, затверджений наказом МВС України №1006 від 02 грудня 2019 року.
За загальним підсумком, середній бал позивача склав - 2,25, що відповідає оцінці - "негативна", (а.с. 15-16 ТІ)
Згідно із висновком, позивачу за наслідками оцінювання його службової діяльності на посаді начальника регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області, виставлена оцінка - "негативно".
Наказом МВС України №1171 о/с від 06 грудня 2019 року позивача звільнено з посади з 16 грудня 2019 року відповідно до пункту 4 частини першої статті 83, пункту З частини першої та частини п`ятої статті 87 Закону України "Про державну службу".
Не погоджуючись з такими діями відповідачів, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях регулює Закон України "Про державну службу" №889-УІ 11 (далі - Закон №889-УІ 11).
Згідно із частиною першою та другою статті 44 Закону № 889-УІІІ, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Відповідно до приписів частин третьої, четвертої, п`ятої статті 44 Закону № 889-УІІІ, оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення), (частина шоста статті 44 Закону № 889-УІ11).
Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону, (частина десята статті 44 Закону № 889-УІ 11)
Відповідно до частини одинадцятої статті 44 Закону № 889-УІІІ, порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 23 серпня 2017 року № 640 затвердив Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - Порядок № 640).
Порядок визначає процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "А", "Б" і "В" (далі -оцінювання).
Оцінювання проводиться на підставі ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності держслужбовця, визначених з урахуванням його посадових обов`язків, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції (пункт 8 Порядку № 640).
Оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню), (пункт 9 Порядку № 640)
Додатком 4 до Порядку №640 встановлено Критерії виставлення балів, зокрема: "не підлягає оцінюванню"," 0"," 1"," 2"," 3"," 4".
У разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем, (пункт 47 Порядку № 640)
Оскарження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорій "Б" або "В", здійснюється відповідно до статті 11 Закону України "Про державну службу". У скарзі державним службовцем зазначаються зауваження до балів за виконання того чи іншого завдання та наводяться факти, які спростовують критерії, що відповідають згаданому балу, (пункт 48 Порядку № 640)
Відповідно до пункту 49 Порядку № 640, висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.
Позиція Верховного Суду.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
Предметом судового контролю у цій справі є Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців територіальних органів з надання сервісних послуг МВС, затверджений наказом МВС України № 1006 від 02 грудня 2019 року в частині ОСОБА_1 та наказ МВС України № 1171 о/с від Об грудня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області, як такого, що отримав негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності у 2019 році.
Відповідно до матеріалів справи, 27 грудня 2018 року державним секретарем МВС Тахтаєм 0. В. були визначені та затверджені Завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" на 2019 рік (далі - Завдання та ключові показники результативності на 2019 рік) ОСОБА_1 .
Вказані Завдання та ключові показники результативності на 2019 рік були сформовані та визначені із урахуванням пропозицій, наданих безпосередньо начальником Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області Романенком А. Ю., та погоджені начальником Головного сервісного центру МВС Криклієм В. А.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання вимог Закону України "Про державну службу", відповідачем проведено оцінювання службової діяльності позивача.
Позивачу, як державному службовцю категорії "Б", відповідачами, визначені наступні завдання:
1) забезпечити роботу по відкриттю оновленого територіального сервісного центру № 2344 (на правах відділу) РСЦ МВС;
2) покращення матеріально-технічної бази територіальних сервісних центрів;
3) створення умов для підвищення рівня професійної компетентності державних службовців;
4) забезпечення прозорості та інформаційної відкритості діяльності територіальних сервісних центрів.
За результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" за 2019 рік, позивачем отримано: за виконання першого завдання - 0 балів;
за виконання другого завдання - 3 бали;
за виконання третього завдання - 3 бали;
за виконання четвертого завдання - 3 бали.
За загальним підсумком, середній бал позивача склав - 2,25, що відповідає оцінці - "негативна".
ОСОБА_1 був ознайомлений зі результатами виконання завдань, виставленими під час оціночної співбесіди балами та після завершення оціночної співбесіди підписав їх 14 листопада 2019 року.
У період з 14 листопада по 02 грудня 2019 року, а саме до моменту видачі наказу МВС від 02 грудня 2019 року № 1006 "Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" та "В" у 2019 році" ОСОБА_1 не оскаржував результатів оцінювання, не надавав пропозицій чи заперечень.
06 грудня 2019 року ОСОБА_1 подав керівнику державної служби МВС України Державному секретарю МВС України Олексію Тахтаю скаргу, в якій попросив частково скасувати Висновок щодо оцінювання результатів його службової діяльності з першого та другого завдань. Виконання першого завдання ОСОБА_1 було оцінене у 0 (нуль) балів та другого у 3 (три) бали.
Відповідно до пункту 9 Типового порядку, оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).
Відповідно до матеріалів справи, першим завданням, визначеним для начальника РСЦ МВС в Запорізькій області ОСОБА_1 було забезпечення роботи по відкриттю оновленого територіального сервісного центру № 2344 (на правах відділу, м. Бердянськ) РСЦ МВС в Запорізькій області", а саме:
знайти приміщення, яке відповідає концепції оновлених сервісних центрів МВС. Укласти договір оренди, зі строком виконання лютий 2019 року;
провести ремонтні роботи оновленого територіального сервісного центру №2344 РСЦ МВС, зі строком виконання березень - серпень 2019 року;
ввести в експлуатацію оновлений територіальний сервісний центр №2344 РСЦ МВС, зі строком виконання серпень 2019 року.
Відповідачем виконання першого завдання оцінено у 0 балів, тому що завдання не виконано, державний службовець підійшов до нього формально. ТСЦ № НОМЕР_1 не введено в експлуатацію у якості оновленого центру в серпні 2019 року. Наявне приміщення не відповідає концепціїоновлених сервісних центрів МВС встановленим стандартам, зовнішньому вигляду та технічному забезпеченню, зокрема, відсутня стійка надання консультацій та система електронної черги.
Суди попередніх інстанцій посилаючись на пункту 4 розділу IV Методичних рекомендацій щодо визначення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 27 листопада 2017 року № 237, дійшли висновку, що безпосередньо керівнику та у відповідних випадках керівнику державної служби рекомендується щоквартально проводити бесіду з державним службовцем, який перебуває у його підпорядкуванні, з метою з`ясування стану виконання завдань і досягнення ключових показників, причин відставання або незадовільного стану досягнення ключових показників.
На переконання судів попередніх інстанцій, відповідачі, посилаючись на моніторинг завдання, не надали суду доказів щодо проведення такого моніторингу та наявності зауважень з приводу неналежного, неповного або несвоєчасного виконання завдань протягом року позивачем.
Колегія суддів Верховного Суду вважає безпідставними такі висновки судів попередніх інстанцій, оскільки пункт 4 розділу IV Методичних рекомендацій щодо визначення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" має рекомендаційний характер, не проведення безпосереднім керівником бесіди з державним службовцем, який перебуває у його підпорядкуванні, з метою з`ясування стану виконання завдань і досягнення ключових показників, причин відставання або незадовільного стану досягнення ключових показників, не звільняє від відповідальності державного службовця від повного, якісного та своєчасного виконання завдань. При цьому завдання було сформовано та визначено з урахуванням пропозицій позивача.
Позивач вказує на те, що не виконання завдання щодо введення в експлуатацію оновленого ТСЦ № 2344 в м. Бердянськ, залежало не лише від волі, як державного службовця, на якого покладено таке завдання, а й від фінансових показників затвердженого кошторису РСЦ МВС та відповідних субвенцій, за які мало фінансуватися його виконання.
Також позивачем зазначено, що при виконанні вказаного завдання вчинялися всі необхідні дії в межах його повноважень, щодо введення в експлуатацію оновленого ТСЦ № 2344 в м. Бердянськ. Зокрема, позивачем знайдено приміщення, що розташовувалося за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 500 кв. м, яке могло б використовуватися задля розміщення в ньому оновленого ТСЦ. Проте, при детальному дослідженні вказаного приміщення, встановлено, що воно потребує капітального ремонту, вартість якого сягає приблизно 2000000,00 грн. Однак, станом на час виконання завдання, кошторисом РСЦ МВС не було передбачено видатків на вказані цілі.
Позивач проводив зустрічі та наради з керівниками Запорізької обласної державної адміністрації та Бердянської міської ради задля виділення субвенцій на проведення капітального ремонту приміщення, в якому б мав розташовуватися оновлений ТСЦ. Однак вказані пропозиції були відхилені.
З метою подальшого виконання поставленого завдання, позивачем була віднайдена земельна ділянка з кадастровим № 2310400000:01:006:0228, з цільовим призначенням для розміщення адміністративної будівлі, за адресою АДРЕСА_2, яка знаходилася в постійному користуванні РСЦ МВС в Запорізькій області. За наслідками інженерно-вишукувальних робіт та інших матеріалів було встановлено, що здійснення будівництва нового ТСЦ орієнтовно буде складати 8000000,00 грн та виготовлення проектної документації додатково 450000,00 грн. Проте, як і в попередніх випадках, кошторис РСЦ МВС на 2019 рік вказаних сум коштів на здійснення даних робіт не передбачав. Задля фінансування робіт з виготовлення проектної документації позивач неодноразово звертався до Головного сервісного центру МВС України, так як вказана проектна документація може бути виготовлена за кошти МВС України. Поряд з цим, до Запорізької обласної державної адміністрації були також направлені пропозиції щодо виділення субвенції на будівництво нового ТСЦ. Паралельно з вчинюваними діями, позивачем велася робота щодо пошуку і інших приміщень для оновленого ТСЦ № 2344 в м. Бердянськ. Однак, вартість орендної плати знайдених приміщень коливалася в діапазоні 200,00 грн за 1 кв. м, що жодним чином не відповідало розмірам бюджетних призначень, затверджених кошторисом РСЦ МВС. З такими доводами погодилися і суди попередніх інстанцій.
Судами констатовано, що-вчасне не виконання завдання залежало від сторонніх факторів, не пов`язаних на пряму зі службовою діяльністю позивача та його повноваженнями, зокрема, від наявності фінансування. Тому суди прийшли до висновку, що вказане завдання мало бути оціненим, як таке, що не підлягає оцінюванню.
Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.
Як зазначалось вище позивачу були поставлені чіткі завдання щодо забезпечення роботи по відкриттю оновленого територіального сервісного центру №2344, а саме, знайти приміщення, яке відповідає концепції оновлених сервісних центрів МВС,
укласти договір оренди, зі строком виконання лютий 2019 року, провести ремонтні роботи оновленого територіального сервісного центру №2344 РСЦ МВС, зі строком виконання березень - серпень 2019 року, ввести в експлуатацію оновлений територіальний сервісний центр №2344 РСЦ МВС, зі строком виконання серпень 2019 року.
Однак позивачем вказані завдання не виконано, Верховний Суд вважає, що дії, які були спрямовані позивачем на виконання цих завдання не передбачали повного та якісного виконання цих завдань. При цьому суд враховує те, що кошторисом на 2019 рік РСЦ МВС в Запорізькій області не передбачалось видатків на виготовлення проектно-кошторисної документації на здійснення будівництва нового ТСЦ. Відповідно до завдань позивачу необхідно було знайти приміщення та укласти договір оренди, а не здійснювати будівництво нового ТСЦ.
Крім того, за весь період, відведений для виконання завдань, із січня по жовтень 2019 року, пропозицій щодо перегляду завдань чи ключових показників від начальника РСЦ в Запорізькій області ОСОБА_1 не надходило.
Відповідно до матеріалів справи, завдання та ключові показники на 2019 рік ОСОБА_1 суб`єктом призначення не переглядалися. Зауважень щодо оцінювання результатів службової діяльності, які долучаються до особової справи, ОСОБА_1 не надавав та не ініціював перегляду до моменту затвердження Висновку про результати оцінювання.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що умовами завданням № 3 позивачу необхідно створити умови для підвищення рівня професійної компетентності державних службовців. На виконання вказаного завдання позивачем досягнуто таких результатів:
- 50 % державних службовців використовують дистанційні форми підвищення кваліфікації;
- 100 % прийнятих у 2019 році державних службовців пройшли підвищення кваліфікації на базі Запорізького національного університету та Запорізького центру перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників органів державної влада, місцевого самоврядування, керівників державних установ та організацій;- направлено на навчання до Запорізького національного університету державного службовця за державним замовленням;
- на базі Запорізького центру перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників державних установ та організацій, працівники РСЦ МВС в Запорізькій області взяли участь у заходах з актуальних питань діяльності служб управління персоналу.
На виконання завдання № 4 щодо забезпечення прозорості та інформаційної відкритості діяльності ТСЦ позивачем створено веб-сторінку у соціальній мережі Фейсбук, з метою інформування громадян про розпорядок роботи, час прийому громадян, перелік послуг, надання консультацій в онлайн режимі та інша корисна для користувачів інформація;- з метою відкритості діяльності РСЦ МВС було проведено 3 прес-конференції та 2 брифінги для представників ЗМІ; організовано пізнавальні екскурсії до сервісних центрів МВС;- з початку 2019 року на веб-сайті РСЦ МВС у Запорізькій області опубліковано 57 інформаційних матеріалів та оголошень; забезпечено внесення актуальної інформації до електронних інформаційних боксів в ТСЦ МВС Запорізької області; тощо.
Оцінюючи вищенаведені завдання, відповідач виставив оцінку 3 бали за кожне та вказав, що такі завдання виконані своєчасно, результат якого повною мірою можна використовувати в роботі. Робота проводилась з дотриманням правил етичної поведінки.
Колегія суддів вважає, відповідачем вірно оцінено завдання №3 та №4 у 3 бали, оскільки під час оцінювання були встановлені деякі недоліки у його виконання, які зафіксовані в частині обґрунтування у Результатах виконання завдань державним службовцем. Так, зазначено, що на момент закінчення строків виконання завдання деякі із територіальних сервісних центрів МВС в Запорізькій області (далі - ТСЦ МВС) залишалися не обладнаними згідно з концепцією оновлених сервісних центрів МВС, а саме у ТСЦ МВС № 2347, № 2346, № 2345, № 2344 - відсутні планшети оцінювання якості обслуговування, не працює або працює із суттєвими перебоями в роботі система електронної черги, інфобокси, відсутня стійка (вікно) консультування. У ТСЦ МВС № 2342, № 2343, № 2344, № 2346, № 2347 відсутні банківські термінали самообслуговування та \М-РІ зв`язок.
Колегія суддів не бере до уваги, доводи скаржників про втручання суду в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, оскільки судом надано юридичну оцінку відповідності проведеної процедури оцінювання та відповідності результатів оцінювання з критеріями оцінювання.
Щодо посилання позивача на пункт 43 Порядку, яким передбачено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки проводиться повторне оцінювання відповідно до цього Типового порядку, колегія суддів зазначає таке.
Пунктом 3 частини третьої статті 87 Закону №889 встановлено, що підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.
Пунктом 43 Порядку № 640 визначено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки проводиться повторне оцінювання відповідно до цього Типового порядку. Затвердження висновку щодо повторного оцінювання здійснюється за формою згідно з додатком 5 не раніше ніж через три місяці та не пізніше ніж через п`ять місяців після затвердження висновку, що містить негативну оцінку.
Необхідно зазначити, що пункт 43 Порядку № 640 викладено, з урахуванням попередньої редакції Закону № 889, без урахування змін до Закону, що внесені 19 вересня 2019 року. Після таких змін, зміст пункту 43 Порядку № 640 суперечить вимогам пункту 3 частини 3 статті 87 Закону № 889.
Верховний Суд вказує на те, що вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
За таких обставин, положення Порядку № 640 застосовуються в тій частині, що не суперечать вимогам Закону України "Про державну службу" в редакції від 19 вересня 2019 року. Тому відповідач не допустив порушень під час видання наказу про звільнення позивача, застосувавши при цьому норми Закону України "Про державну службу".
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає про те, що відповідачами дотримано принцип законності при прийнятті рішення щодо позивача, який передбачений Законом України "Про державну службу", Типовим порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, Методичними рекомендаціями щодо визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", та затвердження висновку.
Оскільки Верховний Суд, дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення видані відповідачем в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством, то похідна вимога про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу не підлягає задоволенню.
Підсумовуючи вищевикладене, Верховний Суд вважає, що оскаржувані рішення відповідають критеріям, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України.