ПОСТАНОВА
Іменем України
30 березня 2021 року
Київ
справа №821/1206/18
адміністративне провадження №К/9901/1357/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року (головуючий суддя - Василяка Д. К.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року (головуючий суддя - Джабурія О. В., судді: Вербицька Н. В., Кравченко К. В.) у справі № 821/1206/18 за позовом "Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, Південного офісу Держаудитслужби про визнання дій протиправними,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У червні 2018 року "Дочірнє підприємство "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Херсонський облавтодор", позивач) звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просило:
визнати протиправними дії Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області (далі - Управління Держаудитслужби) щодо вимоги надати до зустрічної звірки наступні документи: договори субпідряду, акти приймання підрядних робіт форми КБ-2в з ресурсними відомостями та розрахунками загальновиробничих витрат до них на субпідрядні роботи; довідки про вартість підрядних робіт форми КБ-3 на субпідрядні роботи; договори оренди, акти приймання виконаних робіт щодо відповідної оренди; договори поставки обладнання та відповідні акти; договори на послуги та відповідні акти приймання робіт; первинні облікові документи щодо придбання будівельних матеріалів, матеріальні звіти форми № М-19, М-29; сертифікати якості матеріалу, калькуляції на виготовлення матеріалів, накази про відрядження, авансові звіти, шляхові листи та змінні рапорти, оборотно-сальдові відомості по рахунку 104, 105, 201, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 "розрахунки з вітчизняними постачальниками" ( далі - спірні документи).
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проводилася ревізія фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Херсонській області (підконтрольний об`єкт) за період з 01 березня 2015 року по 01 квітня 2018 року (далі - перевіряємий період). В процесі перевірки Держаудитслужба здійснила перевірку і позивача (зустрічна звірка). У зв`язку з зазначеним, позивачу вручено запит про надання спірних документів, частина з яких, на думку позивача, стосується фінансово-господарських операцій підприємства, а не підтвердження операцій та розрахунків відображення в обліку підконтрольного об`єкту - Служби автомобільних доріг у Херсонській області (далі - Служба). Оскільки ДП "Херсонський облавтодор" не є організацією, що підконтрольна Держаудитслужбі, позивач вважає, що указаний запит про надання до зустрічної звірки спірних документів не може стосуватись його, а вимога відповідача є проявом зловживанням своїми правами з боку контролюючого органу.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року, позовні вимоги ДП "Херсонський облавтодор" задоволено.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що право відповідача на отримання документів та інформації від підприємств, установ, організацій не є абсолютним та розповсюджується лише на документи, необхідні для підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється. Витребування ж будь-яких інших документів, вже є перевіркою діяльності не підконтрольного суб`єкту, а його контрагента, з яким органом контролю проводиться зустрічна звірка. Суди вказали, що спірні документи, які відмовився надавати позивач та намагався отримати відповідач стосується способу виконання робіт та належне їх документальне оформлення саме ДП "Херсонський облавтодор". Такі документи не можуть стосуватись перевірки Служби автомобільних доріг у Херсонській області, тобто підконтрольного об`єкта.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги. Позиція інших учасників справи
У касаційній скарзі Управління Держаудитслужби, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального й порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДП "Херсонський облавтодор" у повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що для повноти виконання контрольного заходу пунктами 11, 12 статті 10, статті 11 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", пунктів 2, З, 26 Порядку № 550 від 20 квітня 2006 року передбачено право проведення у суб`єктів господарювання, які мали правові відносини з підконтрольною установою, зустрічних звірок з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підконтрольної установи.
На виконання вищевказаних приписів правових норм та у зв`язку із потребою у проведенні зустрічної звірки в ході ревізії Служби, працівниками Управління Держаудитслужби було проведено у позивача зустрічну звірку, яка обмовлена обсягами державних коштів, що використовувалися ДП "Херсонський облавтодор". Оскільки під час перевірки у Службі автомобільних доріг не виявилось достатньо інформації, для документального та фактичного підтвердження операцій та розрахунків, Держаудитслужбою направлено запит щодо надання до зустрічної звірки спірних документів позивачем.
Скаржник вважає, що вимоги посадових осіб Держаудитслужби щодо надання спірних документів законні. Отже, Держаудитслужба, як орган державного фінансового контролю, діяла відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, статті 2 КАС України.
Позиція інших учасників справи
Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.
Позивач вказує на те, що в рамках зустрічної звірки контролюючий орган не має права перевіряти всю фінасово-господарську діяльність підприємства, щодо якого не проводилася ревізійна перевірка, а тому відповідач діяв з перевищенням повноважень наданих Конституцією України та Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".
Рух касаційної скарги
Ухвалою від 21 січня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Шипуліної Т. М., Бившевої Л. І., Васильєвої І. А. відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
15 січня 2020 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 14 січня 2020 року № 58/0/78-20, у зв`язку з внесенням змін до спеціалізації та судових палат, що унеможливлює участь судді-доповідача Шипуліної Т. М. у розгляді справи цієї категорії (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 27 грудня 2019 року № 33), визначено новий склад суду: Яковенко М. М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Дашутін І. В., Шишов О. О.
23 вересня 2020 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 22 вересня 2020 року № 1788/0/78-20, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Яковенка М. М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21 вересня 2020 року № 12), визначено новий склад суду: Соколов В. М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л. О., Загороднюк А. Г.
Ухвалою від 29 березня 2021 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В. М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
29 березня 2018 року (направлення №169) на виконання пункту 3.1.4.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на І квартал 2018 року, Управлінням Держаудитслужби проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Херсонській області за період з 01 березня 2015 року по 01 квітня 2018 року.
У зв`язку з вказаною перевіркою, Управлінням Держаудитслужби 12 червня 2018 року видано направлення № 282, № 283 для перевірки ДП "Херсонський Облавтодор" з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку Служби автомобільних доріг у Херсонській області з 13 червня 2018 року по 25 червня 2018 року.
В рамках цього заходу, директору ДП "Херсонський облавтодор" вручено запит від 13 червня 2018 року № 1 з вимогою про надання документів (їх належним чином завірених копій) за період з 01 березня 2015 року по 01 квітня 2018 року, серед яких: договори субпідряду, акти приймання підрядних робіт форма КБ-2в з ресурсними відомостями та розрахунками загальновиробничих витрат до них на субпідрядні роботи; договори оренди, акти приймання виконаних робіт щодо відповідної оренди; договори поставки обладнання та відповідні акти; договори на послуги та відповідні акти приймання робіт; первинні облікові документи щодо придбання будівельних матеріалів, матеріальні звіти форми № М-19, М-29; сертифікати якості матеріалу, калькуляції на виготовлення матеріалів, накази про відрядження, авансові звіти, шляхові листи т змінні рапорти, оборотно-сальдові відомості по рахунку 104, 105, 201, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".
14 червня 2018 року на виконання запиту, позивачем надано Управлінню Держаудитслужби наступні документи: свідоцтво про державну реєстрацію юридичною особи, довідку державної податкової інспекції, свідоцтво про реєстрації платника податку на додану вартість, довідка щодо посадових осіб, яким надано право розпоряджатись рахунками та підписувати розрахункові документи у період з 01 березня 2015 року по 01 квітня 2018 року; Статут підприємства, ліцензія та перелік робіт; договори підряду та додаткові угоди укладені зі Службою автомобільних доріг у Херсонській області; локальні кошториси з ресурсними відомостями; договірна ціна; розрахунок договірної ціни з ресурсними відомостями; акти приймання підрядних робіт форми КБ-2в з ресурсними відомостями та розрахунками загальновиробничих витрат до них; довідки про вартість підрядних робіт форми КБ-3; оборотно-сальдові відомості по рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками".
В частині щодо вимоги надати інші документи позивач вважає отриманий запит протиправним, через що оскаржив його в адміністративному порядку (скарга № 18-07/491 від 14 червня 2018 року).
Листом від 18 червня 2018 року № 15-21-25-16-14/2171 у задоволенні скарги позивача відмовлено, роз`яснено, що у випадку невиконання вимог запиту № 1 від 13 червня 2018 року підприємство буде притягнуто до відповідальності у відповідності до чинного законодавства України.
Незгода з діями Управління Держаудитслужби щодо вимоги надати до зустрічної звірки наступні документи: договори субпідряду, акти приймання підрядних робіт форми КБ-2в з ресурсними відомостями та розрахунками загальновиробничих витрат до них на субпідрядні роботи; Довідки про вартість підрядних робіт форми КБ-3 на субпідрядні роботи; договори оренди, акти приймання виконаних робіт щодо відповідної оренди; Договори поставки обладнання та відповідні акти; договори на послуги та відповідні акти приймання робіт; первинні облікові документи щодо придбання будівельних матеріалів, матеріальні звіти форми №М-19, М-29; сертифікати якості матеріалу, калькуляції на виготовлення матеріалів, накази про відрядження, авансові звіти, шляхові листи та змінні рапорти, оборотно-сальдові відомості по рахунку 104, 105, 201, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 "розрахунки з вітчизняними постачальниками", а також з результатами адміністративного оскарження зазначених дій стала підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності Законом № 460-IX.
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.
Право на проведення зустрічних перевірок Держаудитслужбою передбачено законодавством України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2939-XII).
Відповідно до частини першої, другої статті 1 вказаного Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні (частина перша статті 2 Закону № 2939-XII).
Положеннями частин другої, третьої статті 2 Закону № 2939-XII визначено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.
Права органу державного фінансового контролю унормовано статтею 10 Закону № 2939-ХІІ, згідно якого органу державного фінансового контролю надається право:
1) перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);
2) безперешкодного доступу в ході державного фінансового контролю на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать підприємствам, установам та організаціям, що контролюються; призупиняти в межах своїх повноважень бюджетні асигнування, зупиняти операції з бюджетними коштами в установленому законодавством порядку, а також застосовувати та ініціювати застосування відповідно до закону інших заходів впливу у разі виявлення порушень законодавства;
3) залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних органів виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок;
4) вимагати від керівників підконтрольних установ проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників зазначених підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться ревізія, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом Міністрів України;
при проведенні ревізій вилучати у підприємств, установ і організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про порушення, а на підставі рішення суду - вилучати до закінчення ревізії оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державного фінансового контролю та керівника відповідного підприємства, відповідної установи, організації, та залишенням копій таких документів таким підприємствам, установам, організаціям;
5) одержувати від Національного банку України та його установ, банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об`єктів, що контролюються, а від інших підприємств і організацій, в тому числі недержавної форми власності, що мали правові відносини із зазначеними об`єктами - довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, установами, організаціями. Одержання від банків інформації, що становить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність";
6) одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об`єктів, що контролюються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході здійснення державного фінансового контролю;
7) пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;
8) порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства;
9) накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ, адміністративні стягнення;
10) звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;
11) одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;
12) проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється;
13) при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку;
14) ініціювати проведення перевірок робочими групами центральних органів виконавчої влади;
15) порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.
Відповідно до частини сімнадцятої статті 11 Закону № 2939-ХІІ зустрічні звірки, які проводяться органами державного фінансового контролю, не є контрольними заходами і проводяться у разі виникнення потреби у їх проведенні на підставі направлення, виписаного керівником органу державного фінансового контролю.
Відповідно до статті 15 Закону № 2939-ХІІ визначено, що службові особи органу державного фінансового контролю є представниками органів виконавчої влади.
Законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.
Працівник органу державного фінансового контролю при виконанні покладених на нього обов`язків керується чинним законодавством і виконує вказівки своїх керівників. Ніхто інший, за винятком передбачених законодавством випадків, не вправі втручатися в діяльність службової особи органу державного фінансового контролю.
Втручання в діяльність працівника органу державного фінансового контролю тягне за собою відповідальність, передбачену законодавчими актами.
Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення), Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).
Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання урегульовано Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі - Порядок № 550).
Зустрічна звірка - метод документального та фактичного підтвердження у підприємств, установ та організацій виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку об`єкта контролю (абзац четвертий пункту 3 Порядку № 550).
Об`єкт контролю - підконтрольна установа, інший суб`єкт господарювання, включаючи його структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами, щодо якого орган державного фінансового контролю має повноваження та підстави для проведення ревізії відповідно до законодавства (абзац п`ятий пункту 3 Порядку № 550).
В ході організації та проведення ревізії, відповідно до пункту 6 Порядку № 550, органи державного фінансового контролю за письмовим зверненням можуть отримувати від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій інформацію, що стосується діяльності та фінансового стану об`єкта контролю.
Водночас, пунктом 26 Порядку №550 установлено, що з метою підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку об`єкта контролю органами державного фінансового контролю можуть проводитися зустрічні звірки на підприємствах, в установах та організаціях.
Для проведення зустрічної звірки посадовій особі органу державного фінансового контролю видається направлення встановленого Держаудитслужбою зразка за підписом керівника, скріпленим печаткою відповідного органу державного фінансового контролю.
За результатами зустрічної звірки складається у чотирьох примірниках довідка, перший, другий та третій примірники якої долучаються до відповідних примірників акта ревізії. Четвертий примірник довідки складається для підприємства (установи чи організації), на якому проводилася зустрічна звірка. Підписання та вручення підприємству (установі чи організації) довідки зустрічної звірки здійснюється у тому ж порядку, який визначений для акта ревізії.
У разі недопущення посадової особи органу державного фінансового контролю до проведення зустрічної звірки складається за підписом посадових осіб органу державного фінансового контролю акт, у якому фіксується такий факт, і невідкладно письмово інформуються правоохоронні органи для вжиття заходів, передбачених законодавством.
Стосовно осіб об`єкта контролю, які чинять перешкоди у проведенні зустрічної звірки і ревізії, вживають заходів для притягнення до адміністративної відповідальності.
На виконання вищевказаних приписів правових норм, потреби в проведенні зустрічної звірки в ході ревізії Служби, працівниками Управління було проведено зустрічну звірку, яка обмовлена обсягами державних коштів, що використовувалися ДП "Херсонський облавтодор", недостатністю інформації наявної у Службі автодоріг, щодо документального та фактичного підтвердження її виду, обсягу, якості, операцій та розрахунків для з`ясування її реальності та повноти відображення в обліку об`єкта контролю.
Оскільки право проведення зустрічних перевірок прямо передбачено в законі, то Держаудитслужба зобов`язана користуватися цим правом відповідно до закону. А повнота використання цього права прямо залежить від обсягів завдань, які стоять перед Держаудитслужбою. В свою чергу висновок судів попередніх інстанцій, що деякі документи до перевірки не потрібно надавати є помилковим, оскільки вирішувати питання які документи перевіряти, а які ні, вирішує Держаудитслужба, яка наділена для цього відповідними повноваженнями. І саме тому надання оцінки належних до перевірки документів у судовому порядку є втручання у повноваження Держаудитслужби.
Крім того, під час проведення ревізії позивач оскаржував вихід на зустрічну звірку, в частині надання документів. Скарга залишена без задоволення, оскільки факт протиправності дій посадових осіб Управління не підтвердився, на що надано вмотивовану відповідь. Отже, працівники Управління Держаудитслужби діяли правомірно. Вихід на зустрічну звірку не порушує права позивача. Позивач допустив до зустрічної звірки, надав частину документів, факт проведення зустрічної звірки відбувся.
Висновок судів про те, що спірні документи не стосуються фінансово-господарської діяльності позивача з Службою та не є підтвердженням (виду, обсягу і якості) операцій та розрахунків відображення в обліку Служби автомобільних доріг у Херсонській області є передчасним, оскільки суди не надали оцінки запитуваним документам, а за відсутності таких документів не можна оцінити підтвердження розрахунків закладеного кошторису, якості і кількості виконаних робіт, з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку об`єкта контролю, тощо.
Таким чином, контрольно-ревізійний орган наділений правом проведення зустрічних перевірок відповідно до законодавства України. Обмеження цього права у судовому порядку призведе до штучних перешкод у проведенні ревізії основного об`єкта перевірки, оскільки повне проведення перевірки передбачає також і перевірку господарських операцій контрагентів об`єкта перевірки.
З огляду на зазначене, суди дійшли помилкового висновку, що дії Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області щодо вимоги надати до зустрічної звірки спірні документи є протиправними.
У відповідності до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Згідно з частинами першою, другою статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
З урахуванням зазначеного вище, Верховний Суд дійшов висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.