ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2021 року
м. Київ
справа № 235/7316/16-а
адміністративне провадження № К/9901/34030/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Красноармійського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07.12.2016 (суддя Філь О.Є.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.02.2017 (колегія у складі суддів Шишова О.О., Сіваченка І.В., Чебанова О.О.)
у справі № 235/7316/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Красноармійського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 25.11.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Красноармійського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просив:
- визнати неправомірною відмову відповідача про перерахунок призначеного йому грошового утримання судді у відставці;
- зобов`язати відповідача зарахувати йому до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження строкової військової служби з 02.11.1982 по 11.12.1984, половину строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах з 01.09.1986 по 27.08.1990, роботу на посаді слідчого з 28.08.1990 до 16.03.1993;
- зобов`язати відповідача здійснити йому перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% від заробітку працюючого судді на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з 28.09.2016 з урахуванням раніше здійснених виплат.
2. Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07.12.2016, залишеної без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.02.2017 позов задоволено.
3. 06.03.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга відповідача на зазначені судові рішення. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.03.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
5. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано для розгляду до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач в період з 17.03.1993 по 27.09.2016 працював суддею Красноармійського районного суду Донецької області, головою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області.
7. На підставі Постанови Верховної Ради України від 08.09.2016 наказом голови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області №07-к/г від 27.09.2016 позивач був звільнений з займаної посади у зв`язку з виходом у відставку згідно пункту 9 частини 5 статті 126 Конституції України.
8. 29.09.2016 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
9. Згідно протоколу № 4752 від 30.09.2016 щомісячне грошове утримання судді у відставці позивачу призначено в розмірі 86% від заробітку працюючого судді на відповідній посаді. В протоколі до розпорядження зазначено, що загальний трудовий стаж (повний) складає 33 роки 6 місяців 24 дні. Для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зарахований стаж судді (23 роки 6 місяців 12 днів), військова служба (2 роки 1 місяць 10 днів).
10. При цьому відповідач допустив помилку при визначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 86%, взявши для розрахунку тільки стаж роботи на посаді судді (23 роки 6 місяців 12 днів), не зарахувавши календарний період проходження строкової військової служби (2 роки 1 місяць 10 днів).
11. 15.11.2016 ОСОБА_1 звернувся до Красноармійського об`єднаного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області з заявою про перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 86% на 90% від заробітку працюючого судді на відповідній посаді.
12. 24.11.2016 відповідачем було прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії, в якому зазначено, що розмір процентів визначено від стажу роботи з 17.03.1993 по 27.09.2016 на посаді судді Красноармійського міськрайонного суду, який складає 23 роки 06 місяців 12 днів та розраховано відповідно до п. 1 ст. 131 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".
13. Позивач не погодився з відмовою та звернувся до суду з позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
14. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що стаж його роботи на посаді судді, який дає право судді на відставку та одержання щомісячного грошового утримання складає 30 років 2 місяці 8 днів. У зв`язку з чим, відповідно до ч. 3 ст. 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), його щомісячне довічне грошове утримання повинно бути у розмірі 90% від заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді.
15. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI), було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, періоду проходження строкової служби, а також стаж роботи на посадах слідчих.
Таким чином, до стажу роботи на посаді судді позивача, що дає право на відставку та обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці, слід врахувати календарний період проходження строкової військової служби (з 02.11.1982 по 11.12.1984), половини строку навчання за денною формою, як слухач Волгоградської вищої слідчої школи МВС СРСР (01.09.1986 по 27.08.1990), та з 28.08.1990 по 16.03.1993 слідчий Красноармійського РВВС УМВС, що в загальному розмірі складає 30 років 02 місяців 08 днів, що дає право на отримання ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що на момент розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій були відсутні норми законодавства, які дозволять зарахувати строкову військову службу, половину строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та період роботи слідчого при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
18. 27.03.2017 від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, у яких останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
20. Верховний Суд вже розглядав справи з таким предметом та підставами спору. Зокрема, у постановах від 19 червня 2018 року у справі № 243/4458/17, від 13 листопада 2019 року у справі № 521/2593/17, від 05 грудня 2019 року у справі №592/2737/17, від 13 лютого 2020 року у справі № 592/5433/17, від 24 березня 2020 року у справі № 559/512/17 та від 29 квітня 2020 року у справі 426/12415/16-а, обставини яких є подібними, Верховний Суд зазначив:
"За правилами частини першої статті 120 Закону №2453-VI, в редакції діючій на час подання позивачем заяви про відставку, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із вимогами статті 135 Закону №2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.
Водночас, відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI, в редакції чинній до 28 березня 2015 року, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ "Про статус суддів" (далі - Закон № 2862-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 43 Закону №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.
Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" (чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів", чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Враховуючи викладене вище, Суд зазначає, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом № 2453-VI, було передбачено право судді на зарахування до стажу, яке дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарного періоду проходження строкової військової служби.
Це підтверджується також положеннями Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року №1798-VIII, яким були внесені зміни в Закон України "Про судоустрій і статус суддів", зокрема, пункт 34 Прикінцевих та перехідних положень доповнено абзацом четвертим такого змісту: "Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання)".
<…> невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та роботи на посаді слідчого і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним".
21. Суд не знаходить підстав для відступу від вказаних правових висновків у справі, що розглядається.
22. У справі, що розглядається, суди встановили, що до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку належить враховувати, крім роботи на посаді судді календарний період проходження строкової військової служби (2 роки 1 місяць 10 днів), половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі (1 рік 11 місяців 28 днів) та роботу на посаді слідчого (2 роки 6 місяців 18 днів). Тобто, стаж роботи позивача на посаді судді, який дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, складає 30 років 2 місяці 8 днів.
23. Отже, з огляду на наведені обставини та законодавчі приписи, стаж роботи позивача на посаді судді, до якого, як вже було зазначено, зараховується календарний період проходження строкової військової служби, половина строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та робота на посаді слідчого, в свою чергу, дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді.
24. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами оскаржуваних рішень і погоджується з їхніми висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.
25. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
26. Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -