У Х В А Л А
31 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 193/1410/20
Провадження № 13-38зво21
Суддя Великої Палати Верховного Суду Єленіна Ж. М., перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами ухвали слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2020 року, Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2021 року та Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04 березня 2021 року на предмет виконання вимог ст. 462 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і
встановила:
Як убачається зі змісту скарги та наявних у Верховному Суді матеріалів, слідчий суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області 29 грудня 2020 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого ГУ Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 30 листопада 2020 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12020040580000123 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України.
Таке рішення Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 29 січня 2021 року залишив без змін.
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду (далі - Касаційний кримінальний суд), керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428, ч. 4 ст. 424 КПК, 04 березня 2021 року відмовив у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вказані ухвали.
Не погодившись із цим, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із заявою на зазначені рішення судів про їх перегляд за виключними обставинами. Як підставупро перегляд вказаних судових рішень за виключними обставинами посилається на низку рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема, "Екле проти Німеччини", "Вемхофф проти Німеччини", "Ноймайстер проти Австрії", "Рінгайзен проти Австрії", "Северс проти Франції", "Меріт проти України".
ОСОБА_1 указує, що вказані у цих рішеннях порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.
Перевіривши заяву на відповідність вимогам ст. 462 КПК, вважаю, що необхідно залишити заяву без руху з огляду на таке.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 459 КПК виключними обставинами визнаються: 1)встановлення Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом; 3) встановлення вини судді у вчиненні кримінального правопорушення або зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, внаслідок якого було ухвалено судове рішення. Обставини, передбачені пунктом 3, повинні бути встановлені вироком суду.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Згідно з цим Законом та відповідно до Глави 34 КПК заява про перегляд судових рішень за виключними обставинами може бути подана до Великої Палати.
Частиною 5 ст. 33 вказаного Кодексу передбачено, що кримінальне провадження за виключними обставинами здійснюється з підстави, визначеної п. 2 ч. 3 ст. 459 цього Кодексу, - Великою Палатою.
Проте заява ОСОБА_1 адресована Касаційному кримінальному суду у складі Верховного Суду. Ця обставина перешкоджає Суду вирішити питання щодо заяви ОСОБА_1, оскільки її автор не звертається безпосередньо до Великої Палати.
Крім того, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 461 КПК заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подано з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 459 цього Кодексу, - особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів із дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.
Однак як убачається із змісту заяви, ЄСПЛ як міжнародна судова установа, юрисдикція якої визнана Україною, у згаданих заявником рішеннях, постановив рішення щодо інших осіб, а не щодо ОСОБА_1 .
Статтею 462 КПК регламентовано вимоги до заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами. Згідно з п. 5 ч.2 зазначеної статті заявник має навести обґрунтування своєї позиції з посиланням на обставини, що підтверджують наявність таких обставин та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.
Водночас у заяві відсутнєобґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність виключних обставин (п. 5 ч. 2 ст. 462 КПК).
Крім того, прохальна частина за заявою ОСОБА_1 не узгоджується з положеннями ст. 467 КПК щодо повноважень Великої Палати за наслідками розгляду заяви за виключними обставинами
Відповідно до ч. 3 ст. 464 КПК до заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими ст. 462 цього Кодексу, застосовуються правила ч. 3 ст. 429 КПК.
Враховуючи викладене, недоліки заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами позбавляють можливості вирішити питання про відкриття провадження і є підставою для залишення заяви без руху та надання строку для усунення зазначених недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 429, 462, 464 КПК, суддя