Постанова
Іменем України
18 березня 2021 року
м. Київ
справа № 344/16101/17
провадження № 61-9395св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінський Віталій Данилович,
особа, яка не приймала участь у справі, - товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект",
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 травня 2020 року у складі колегії суддів: Мелінишин Г. П., Пнівчук О. В., Ясеновенко Л. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінського Віталія Даниловича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідним позовом в обґрунтування якого посилалась на те, що 17 грудня 2007 року між нею та акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк") (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", далі - ПАТ "УкрСиббанк") укладено договір про надання споживчого кредиту в розмірі 63 000 доларів США. В забезпечення умов виконання зобов`язань в цей же день укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
В подальшому ПАТ "УкрСиббанк" на підставі договору факторингу від 11 червня 2012 року № 4 відступило товариству з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (далі - ТОВ "Кей-Колект") право вимоги за договорами про надання споживчого кредиту та іпотеки.
07 листопада 2017 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінським В. Д. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 37986373, згідно якого проведено державну реєстрацію за ТОВ "Кей-Колект" права власності на вищевказану квартиру, номер запису про право власності 23227577.
Посилаючись на відсутність підстав для реєстрації права власності за ТОВ "Кей-Колект" на належну їй квартиру, вважала такі дії незаконними, а також дії щодо внесення запису про обтяження нерухомого майна. При цьому, згідно з договором іпотеки позасудова передача предмета іпотеки у власність іпотекодержателя здійснюється лише за згодою сторін на підставі окремого договору, який з ТОВ "Кей Колект" не укладався. Крім того, оскільки спірна квартира є предметом іпотеки за споживчим кредитом, наданим в іноземній валюті, її площа не перевищує 140 кв. м, використовується як місце постійного проживання позичальника, до вказаних правовідносин підлягає застосуванню Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", відповідно до якого стягнення на вказане майно не проводиться.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінського В. Д. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 листопада 2017 року, індексний номер: 37986373, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ "Кей-Колект" на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінського В. Д. скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 23227577 за ТОВ "Кей-Колект" на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінського В. Д. скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про обтяження № 23227577, внесений ним на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 37986373 від 07 листопада 2017 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінського В. Д. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 листопада 2017 року, індексний номер 37986373, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ "Кей-Колект" на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов`язано приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінського В. Д. скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 23227577 за ТОВ "Кей-Колект" на квартиру АДРЕСА_1, та запис про обтяження № 23227577, внесений ним на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 37986373 від 07 листопада 2017 року.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно укладеного між банком і ОСОБА_1 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання можливе лише на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку". Натомість в іпотечному договорі відсутнє відповідне застереження про реєстрацію права власності у зв`язку з переходом до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку. Отже рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 листопада 2017 року було прийнято нотаріусом з порушенням приписів законодавства, оскільки останнім не було перевірено наявність факту виконання відповідних умов правочину, з яким закон пов`язує можливість переходу права власності.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 25 травня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ "Кей-Колект" задоволено.
Заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 жовтня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення мотивовано тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на суб`єктний склад сторін у даному спорі та передчасно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1, оскільки належним відповідачем у справі має бути ТОВ "Кей-Колект", якого не було залучено до участі у справі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 травня 2020 року в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
У грудні 2020 року справу № 344/16101/17 передано до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення ОСОБА_1 зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на те, що суд апеляційної інстанції не застосував норми права: Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" без врахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а, постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/1310/17; статтю 284 ЦПК України без врахування висновку, викладеного у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" від 24 жовтня 2008 року № 12; статтю 37 Закону України "Про іпотеку" без врахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 755/5072/17; статей 26, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" без врахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18 та від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16; статтю 48 ЦПК України без врахування висновку, викладеного у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" від 12 червня 2009 року № 5. Окрім того, ОСОБА_1 зазначила, що ТОВ "Кей-Колект" в порушення ст. 284 ЦПК України, не звернулось до суду першої інстанції з заявою про перегляд заочного рішення, а одразу подало апеляційну скаргу на заочне рішення, що призвело до грубого порушення порядку розгляду справи.
Доводи інших учасників справи
У грудні 2020 року ТОВ "Кей-Колект" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення та оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Відзив мотивовано тим, що даний спір фактично виник між позивачем та ТОВ "Кей-Колект", а тому останнього мало б бути залучено у якості відповідача у даній справі. Ні позивачем, ні судом першої інстанції не було встановлено правильного суб`єктного складу сторін у даній справі, в результаті чого ТОВ "Кей-Колект" як власник майна, було позбавлено можливості захистити свої права та інтереси.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що 17 грудня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" (правонаступник - ПАТ "УкрСиббанк") та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11269174000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 63 000 доларів США, а позичальник зобов`язалася в порядку та на умовах, передбачених кредитним договором повернути кредит та сплачувати відсотки за користування ним, та інші платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені цим договором (а.с. 6-8). Згідно укладеного цього ж дня між сторонами для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором договору іпотеки позивачем передано в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 12-13).
11 червня 2012 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" укладено договір факторингу № 4 за яким здійснено відступлення права вимоги по кредитних договорах та договорах забезпечення, визначених у Додатку № 1, у тому числі і по боржнику ОСОБА_2 (а.с. 14-15).
01 листопада 2017 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінським В. Д. прийнято рішення № 37986373 про державну реєстрацію за ТОВ "Кей-Колект" права власності на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 . На його підставі тоді ж внесено відповідний запис про право власності № 23227577 (а.с. 29-30). При цьому, підставою виникнення зазначено договір іпотеки, серія та номер: Д-1677, виданий 17 грудня 2007 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Данилів Т. Д., а також договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, серія та номер: 24592460, виданий 11 червня 2012 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е. В. (а.с. 16).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги у межах та з підстав касаційного перегляду, вивчивши аргументи, викладені у відзиві, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.