ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/1292/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 (головуючий - Коробенко Г. П., судді Козир Т. П., Кравчук Г. А.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 (головуючий - Коробенко Г. П., судді Козир Т. П., Кравчук Г. А.) у справі
за позовом Приватного підприємства "ЕЛІНГ-КАМС"
до Гостромогильської сільської ради Ставищенського району Київської області,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Гостромогильне",
2) ОСОБА_1,
про зобов`язання вчинити дії.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У травні 2018 року Приватне підприємство "ЕЛІНГ-КАМС" (далі - ПП "ЕЛІНГ-КАМС", Підприємство) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом (з урахуванням заяви від 20.06.2018 про уточнення позовних вимог) до Гостромогильської сільської ради Ставищенського району Київської області (далі - Гостромогильська сільрада, Сільрада) про визнання за ПП "ЕЛІНГ-КАМС" права власності на земельну ділянку площею 73,3162 га, кадастровий номер 3224284400:01:007:0704, землі сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, для обслуговування господарських будівель та дворів, в адміністративних межах Гостромогильської сільради, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - спірна земельна ділянка), з посиланням на положення статей 317, 319, 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
2. Позовна заява обґрунтовується тим, що з 01.02.2008 ПП "ЕЛІНГ-КАМС" є власником нежитлової будівлі площею 803,3 м2, літ. "Б", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, тому, набувши у власність зазначену нежитлову будівлю, до Підприємства перейшло право власності на земельну ділянку, на якій вона розміщена, в розмірі, що зайнята будівлею, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування цієї будівлі.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Суди розглядали справу неодноразово. Рішенням Господарського суду Київської області від 13.07.2018 (суддя Горбасенко П. В.) позов задоволено повністю у зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог.
4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 (головуючий - Іоннікова І.А., судді Сулім В. В., Коротун О. М.) закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області на рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2018 у справі № 911/1292/18.
Ухвала аргументована тим, що за змістом статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вступ прокурора у справу допускається лише до початку розгляду справи по суті судом першої інстанції в разі відкриття провадження за позовом іншої особи. Натомість прокурор у справі під час розгляду Господарським судом Київської області і прийняття оскаржуваного рішення, у справу № 911/1292/18 не вступав, учасником справи не був, а тому прокурор не має особливого статусу і не наділений повноваженнями щодо звернення до суду з апеляційною скаргою про перегляд рішення суду у цій справі.
5. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2019 (головуючий - Суховий В. Г., судді Берднік І. С., Міщенко І. С.) скасовано ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019, справу № 911/1292/18 передано на розгляд суду апеляційної інстанції.
6. Постанова Верховного Суду мотивована тим, що прокурор не брав участі у судовому процесі під час розгляду справи в суді першої інстанції та подав апеляційну скаргу на судове рішення в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У даному випадку прокурор подає апеляційну скаргу як орган, якому законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (стаття 53 ГПК України), зокрема держави - особи, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки (частина 1 статті 254 ГПК України). У цьому разі суд має перевірити дотримання прокурором вимог частини 4 статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Крім того, з оскаржуваної ухвали не вбачається, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про незазначення прокурором обставин, які б свідчили про нездійснення чи неналежне здійснення уповноваженим органом відповідних повноважень, а, відповідно, і про необґрунтованість прокурором наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави.
7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 (головуючий - Чорна Л. В., судді Михальська Ю. Б., Тарасенко К. В.) рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2019 залишено без змін.
Зазначена постанова мотивована тим, що у порушення вимог статті 74 ГПК України і статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор не навів та не довів належними та допустимими доказами бездіяльність органу, в особі якого подано апеляційну скаргу. Крім того, в апеляційній скарзі прокурор зазначає, що органом уповноваженим законом від імені держави розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення державної власності, є Головне управління Держгеокадастру у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Київській області), проте даний орган не було залучено до участі справі. Прокурор також не навів причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, а матеріали справи не містять доказів про належність спірної земельної ділянки до земель державної власності.
8. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.11.2019 (головуючий - Суховий В. Г., судді Берднік І. С., Міщенко І. С.) касаційну скаргу заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 у справі № 911/1292/18 скасовано та направлено справу на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Зазначена постанова Верховного Суду мотивована тим, що: 1) у матеріалах справи наявна довідка з державної статистичної звітності форми 6-зем, яка свідчить про те, що земельна ділянка площею 73,3162 га знаходиться за межами населеного пункту с. Любча Гостромогильської сільради та перебуває у складі земель колективної власності Колективного сільськогосподарського підприємства "Росія" (далі - КСП "Росія") на підставі державного акта на право колективної власності на землю. Ураховуючи те, що КСП "Росія" припинилося як юридична особа у 2000 році, а ЗК України (в редакції, чинній з 01.01.2002) не передбачає такої форми власності, як колективна власність, а також те, що спірна земельна ділянка на момент ухвалення рішення судом першої інстанції знаходилася за межами населеного пункту, не перебувала у власності інших осіб, оскільки не підлягала паюванню, суд апеляційної інстанції мав дослідити наявні у справі докази, у тому числі надані прокурором, щодо належності спірної земельної ділянки та повноваження щодо розпорядження такою земельною ділянкою, виходячи з положень пункту 12 Перехідних положень ЗК України; 2) як у вирішенні питання щодо представництва прокурором інтересів держави, так і у вирішенні самого спору, необхідно установити обставини щодо форми власності спірної земельної ділянки та залежно від цього, - особу, яка є належним відповідачем, виходячи з заявлених до розгляду позовних вимог та наявних у справі доказів.
9. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області на рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2018 у справі № 911/1292/18 закрито.
Зазначена ухвала аргументована посиланням на положення статей 73- 75, 77, 79, 254, 264 ГПК України, з урахуванням яких апеляційний суд дійшов висновку про відсутність ухвалення місцевим господарськими судом рішення про права, інтереси та/або обов`язки ГУ Держгеокадастру у Київській області, яке не є власником спірної земельної ділянки, та зумовлену цим недоведеність порушення прав та інтересів держави в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області з огляду на те, що: 1) постановою Вищого господарського суду України від 06.04.2010 у справі № 6/147-09 встановлено, що згідно з розпорядженням Ставищенської районної державної адміністрації від 25.04.2000 № 210 КСП "Росія" було реорганізоване у Товариство з обмеженою відповідальністю "Гостромогильне" (далі - ТОВ "Гостромогильне", Товариство), яке є повним юридичним правонаступником прав та обов`язків КСП "Росія", тобто станом на дату набуття ПП "ЕЛІНГ-КАМС" права власності на нежитлову будівлю літ. "Б" площею 803,3 м2 право власності на спірну земельну ділянку (як землі колективної власності, що не підлягали паюванню) належало ТОВ "Гостромогильне" як правонаступнику КСП "Росія", і такий факт має преюдиціальне значення при вирішенні цього спору; 2) на момент прийняття розпорядження Ставищенської районної державної адміністрації від 25.04.2000 № 210 вичерпний перелік підстав припинення права колективної та приватної власності на землю визначався статтею 28 ЗК України (в редакції від 18.12.1990, чинній до 01.01.2002) і ця стаття не передбачала припинення права колективної власності на землю внаслідок реорганізації землевласника, як наслідок, право колективної власності на спірну земельну ділянку не припинялося у зв`язку з ліквідацією КСП "Росія".
10. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2020 (головуючий - Чумак Ю. Я., судді Дроботова Т. Б., Пільков К. М.) касаційну скаргу прокурора Київської області задоволено. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 911/1292/18 скасовано, а справу направлено до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Зазначена постанова Верховного Суду мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про недоведеність ухвалення місцевим господарським судом у цій справі рішення, яке б порушувало чи зачіпало права та інтереси держави в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області як розпорядника земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих за межами населеного пункту, оскільки: 1) передчасно зазначивши про преюдиціальне значення факту повного правонаступництва ТОВ "Гостромогильне" стосовно прав та обов`язків КСП "Росія", у тому числі в частині права власності на спірну земельну ділянку, встановленого постановою Вищого господарського суду України від 06.04.2010 у справі № 6/147-09, апеляційний суд у порушення вимог статей 86, 269, 282 ГПК України помилково ухилився від самостійного дослідження дійсного обсягу прав і обов`язків, набутих третьою особою як правонаступником ТОВ "Гостромогильне", внаслідок чого не надав належної правової оцінки істотним обставинам про те, що: а) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у графі "Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа" відсутні відомості про правонаступництво ТОВ "Гостромогильне" стосовно КСП "Росія"; б) відповідно до пункту 6.1 Статуту ТОВ "Гостромогильне" останнє є виключно власником майна, переданого йому засновниками у власність, тоді як відповідно до установчих документів ТОВ "Гостромогильне" жоден з його 4 учасників не вносив спірну земельну ділянку як вклад до статутного фонду Товариства; 2) за змістом частини 2 статті 23 та частини 1 статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" прийняття рішення про реорганізацію шляхом перетворення КСП "Росія" у ТОВ "Гостромогильне" належить до виключної компетенції вищого органу колективного сільськогосподарського підприємства - загальних зборів або зборів уповноважених, тоді як з матеріалів справи не вбачається, судами не встановлено та учасниками справи не надано жодних доказів на підтвердження прийняття вищим органом управління КСП "Росія" рішення про його перетворення у ТОВ "Гостромогильне", адже одноособове рішення засновника ТОВ "Гостромогильне", незалежно від наявності у нього статусу члена КСП "Росія" на той момент, не може сприйматися як таке в силу визначення колективного сільськогосподарського підприємства у частині 1 статті 1 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" як добровільного об`єднання громадян; 3) усупереч положенням частини 5 статті 310 і частини 1 статті 316 ГПК України суд апеляційної інстанції під час нового розгляду справи не виконав вміщених у постанові Верховного Суду від 06.11.2019 вказівок касаційної інстанції у частині достеменного дослідження того, що: а) у матеріалах справи наявна довідка з державної статистичної звітності форми 6-зем, яка свідчить про те, що земельна ділянка площею 73,3162 га знаходиться за межами населеного пункту с. Любча Гостромогильської сільради та перебуває у складі земель колективної власності КСП "Росія" на підставі державного акта на право колективної власності на землю. Враховуючи, що КСП "Росія" припинилося як юридична особа у 2000 році, а ЗК України (в редакції, чинній з 01.01.2002) не передбачає такої форми власності, як колективна власність, а також те, що спірна земельна ділянка на момент ухвалення рішення судом першої інстанції знаходилася за межами населеного пункту, не перебувала у власності інших осіб, оскільки не підлягала паюванню, суд апеляційної інстанції мав дослідити наявні у справі докази, у тому числі надані прокурором, щодо належності спірної земельної ділянки та повноваження щодо розпорядження такою земельною ділянкою, виходячи з положень пункту 12 Перехідних положень ЗК України; б) як у вирішенні питання щодо представництва прокурором інтересів держави, так і у вирішенні самого спору необхідно установити обставини щодо форми власності спірної земельної ділянки та залежно від цього - особу, яка є належним відповідачем, виходячи з заявлених до розгляду позовних вимог та наявних у справі доказів; 4) апеляційний суд залишив поза увагою та не надав оцінки наявній у матеріалах справи належним чином засвідченій копії договору оренди земельної ділянки (зареєстрований 15.01.2010), з умов якого вбачається передача Ставищенською районною державною адміністрацією у довгострокову оренду ПП "ЕЛІНГ-КАМС" (на 49 років) земельної ділянки сільськогосподарського призначення (несільськогосподарські угіддя) площею 1,8500 га, кадастровий номер 3224284400:01:004:0037, для обслуговування розташованих на ній нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1, на території Гостромогильської сільради, як наслідок, суд апеляційної інстанції не з`ясував тих істотних обставин, чи входить орендована позивачем земельна ділянка до складу спірної земельної ділянки, чи накладаються вони одна на одну, зважаючи на їх розташування за однієї адресою та їх схоже цільове призначення, оскільки чинне земельне законодавство не передбачає одночасну належність однієї і тієї ж земельної ділянки чи її частини одній і тій самій особі на праві власності та на праві оренди; 5) у порушення вимог статей 86, 269, 282, 310, 316 ГПК України апеляційний суд під час прийняття оскаржуваної ухвали належним чином не спростував доводів скаржника про те, що: а) спірна земельна ділянка, перебуваючи у складі 2846,6 га земель колективної власності КСП "Росія", паюванню не підлягала як така, що відноситься до несільськогосподарських угідь під господарськими будівлями і дворами, а на час ухвалення рішення місцевим судом знаходилася за межами населеного пункту і не перебувала у власності інших осіб; б) після припинення КСП "Росія" як юридичної особи припинилося і речове право (право колективної власності) цього підприємства на спірну земельну ділянку, тому, виходячи зі змісту позовних вимог і наявних у справі доказів, належним відповідачем мало би бути саме ГУ Держгеокадастру у Київській області як належний розпорядник земель сільськогосподарського призначення державної власності, до яких відноситься спірна земельна ділянка, про що неодноразово зазначалося Сільрадою.
11. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 (головуючий - Коробенко Г. П., судді Козир Т. П., Кравчук Г. А.) прийнято до провадження апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області на рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2018 у справі № 911/1292/18; розгляд апеляційної скарги заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області на рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2018 у справі № 911/1292/18 призначено для спільного розгляду з апеляційною скаргою ТОВ "Гостромогильне".
12. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області на рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2018 у справі № 911/1292/18 закрито.
Зазначена ухвала аргументована посиланням на положення статей 27, 28 ЗК України (чинного на час здійснення реорганізації КСП "Росія"), статті 140 і пункту 7 Перехідних положень ЗК України, статей 23, 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" (у редакції, чинній з 01.01.2013), статей 75, 254, 264, 277 ГПК України, з урахуванням яких апеляційний суд дійшов висновку про відсутність порушення місцевим господарськими судом права та інтересів держави в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області з огляду на те, що: 1) КСП "Росія" (код ЄДРПОУ 03753349) не припинялося, а було реорганізоване у 2000 році шляхом перетворення в ТОВ "Гостромогильне" (код ЄДРПОУ 03753349), змінивши організаційно-правову форму та існує на теперішній час у формі товариства з обмеженою відповідальністю, а ТОВ "Гостромогильне" є повним юридичним правонаступником КСП "Росія", що підтверджується рішенням загальних зборів КСП "Росія" від 29.02.2000 (протокол № 5), розпорядженням Ставищенської районної державної адміністрації від 25.04.2000 № 210, Статутом ТОВ "Гостромогильне" (у редакціях 2000 р. і 2008 р.), рішенням Господарського суду Київської області від 02.07.2009 у справі № 6/147-09; 2) сама по собі реорганізація шляхом перетворення КСП "Росія" у TOB "Гостромогильне" не є юридичним фактом припинення права колективної власності КСП "Росія" та його правонаступника на землю (відповідну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 927/75/19, від 05.08.2020 у справі № 911/493/19); 3) виданий КСП "Росія" державний акт на право колективної власності на землю серії КВ 006 від 10.08.1995 не скасовано та наразі є чинним, правонаступником КСП "Росія" є TOB "Гостромогильне", до якого перейшло, зокрема, право власності КСП "Росія" на землю, що залишилася нерозпайованою та право власності на яку не припинено у порядку, встановленому земельним законодавством, та яке (Товариство) є належним відповідачем у цій справі; 4) матеріали справи не містять та до суду не надано як доказів зміни спірною земельною ділянкою форми власності з колективної на комунальну або державну, так і доказів вилучення вказаної земельної ділянки з колективної власності КСП "Росія" та її передачі до земель запасу; 5) станом на момент ухвалення Господарським судом Київської області рішення від 13.07.2018 власником спірної земельної ділянки було TOB "Гостромогильне".
13. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 апеляційну скаргу ТОВ "Гостромогильне" задоволено. Рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2018 у справі № 911/1292/18 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено.
Зазначена постанова мотивована посиланням на положення статей 16, 377, 392 ЦК України, статей 5, 27, 28 ЗК України (чинного на час здійснення реорганізації КСП "Росія"), статей 116, 120, 140 і пункту 7 Перехідних положень ЗК України, статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" (у редакції, чинній з 01.01.2013), статей 4, 48, 73- 75, 77, 277 ГПК України, застосовуючи які апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на звернення позивача до неналежного відповідача - Гостромогильської сільради, що є підставою для відмови в позові, оскільки спірна земельна ділянка не відноситься до земель державної або комунальної власності, а її власником є ТОВ "Гостромогильне", яке є належним відповідачем у цій справі, та на цій земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля літ. Б площею 803,3 м2, власником якої є ПП "ЕЛІНГ-КАМС".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14. Не погоджуючись з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020, заступник керівника Київської обласної прокуратури (далі - Прокурор, скаржник) звернувся з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
15. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме статей 104, 107, 328, 377, 392 ЦК України, статей 25, 28, 84, 116, 120, 122, 124, 134 і пункту 15 Перехідних положень ЗК України, статей 2- 4, 48, 53, 75, 236, 264, 282 ГПК України, наголошуючи, що: 1) апеляційний суд не врахував правових висновків щодо питання застосування положень статті 75 ГПК України, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 22.02.2017 у справі № 927/788/16 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19; 2) суд апеляційної інстанції не врахував правового висновку щодо питання реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства та переходу прав такого підприємства на землю до його правонаступника, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19; 3) апеляційний суд не врахував правових висновків щодо питання наявності у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу як обов`язкової передумови для реалізації права на судовий захист у порядку господарського судочинства, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.09.2020 у справі № 907/29/19; 4) суд апеляційної інстанції не врахував правового висновку щодо питання дотримання конституційного принципу законності набуття та реалізації права власності на землю у поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15; 5) апеляційний суд встановив обставини, що мають суттєве значення, а саме про перехід до TOB "Гостромогильне" як правонаступника реорганізованого КСП "Росія" прав на спірну земельну ділянку на підставі недопустимих доказів, якими, на думку Прокурора, є рішення загальних зборів КСП "Росія" від 29.02.2000 (протокол № 5), розпорядження Ставищенської районної державної адміністрації від 25.04.2000 № 210 і Статут ТОВ "Гостромогильне" (у редакціях 2000 р. і 2008 р.); 6) вміщений у рішенні Господарського суду Київської області від 02.07.2009 у справі № 6/147-09 висновок суду про наявність правонаступництва є правовою оцінкою судом обставин справи, яка (оцінка) не має преюдиціального значення; 7) як на момент звернення позивача (ПП "ЕЛІНГ-КАМС") з позовом, так і на час залучення до участі у справі ТОВ "Гостромогильне" як третьої особи, їх права не порушувалися і не порушуються відмовою Гостромогильської сільради в оформленні права власності на земельну ділянку площею 73,3162 га, кадастровий номер 3224284400:01:007:0704, з огляду на відсутність у зазначених підприємств будь-якого речового права на спірну земельну ділянку; 8) чинне земельне законодавство не передбачає можливості безоплатної передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність юридичних осіб; 9) з огляду на те, що згідно зі Статутом ТОВ "Гостромогильне" його засновниками є тільки двоє колишніх членів КСП "Росія" - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також Відкрите акціонерне товариство "Святошино" (далі - ВАТ "Святошино") і Товариство з обмеженою відповідальністю "Нива" (далі - ТОВ "Нива"_, то перетворення КСП "Росія" у ТОВ "Гостромогильне" не відбулося, оскільки склад засновників (учасників) КСП "Росія" та ТОВ "Гостромогильне" не співпадають; 10) зважаючи на укладення у 2010 році зі Ставищенською районною державною адміністрацією договору оренди стосовно земельної ділянки сільськогосподарського призначення (несільськогосподарські угіддя) площею 1,8500 га, кадастровий номер 3224284400:01:004:0037, яка наразі входить до складу спірної земельної ділянки за межами населеного пункту, ПП "ЕЛІНГ-КАМС" на момент звернення з позовом знало про належність спірної земельної ділянки до земель державної власності, позаяк мало зареєстроване речове право на її частину, тому володіло достовірною інформацією про те, що право розпорядження спірною земельною ділянкою належить виключно ГУ Держгеокадастру в Київській області, яке безпідставно не було залучено судом першої інстанції як належний відповідач, про що неодноразово зазначалося Сільрадою.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
16. TOB "Гостромогильне" у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні з мотивів, викладених в оскаржуваних ухвалі та постанові.
Розгляд справи Верховним Судом
17. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.02.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Прокурора на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 у справі № 911/1292/18 та призначено здійснювати розгляд цієї справи у порядку письмового провадження.
18. 17.03.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання TOB "Гостромогильне" від 14.03.2021 про закриття касаційного провадження у справі № 911/1292/18, на обґрунтування якого (клопотання) заявник посилається на оскарження ним судового рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Колегія суддів вважає за необхідне залишити зазначене клопотання без задоволення як необґрунтоване, оскільки, по-перше, частиною 1 статті 296 ГПК України передбачено вичерпний перелік підстав закриття касаційного провадження, які наразі відсутні та заявником не доведено. Водночас щодо підстав закриття касаційного провадження, передбачених пунктами 4, 5 частини 1 статті 296 ГПК України, на які посилається Товариство у поданому клопотанні, Верховний Суд зауважує, що відповідно до абзацу 6 частини 2 статті 287 цього Кодексу підставами касаційного оскарження судових рішень (зокрема ухвал суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження), зазначених у пунктах 2, 3 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У свою чергу, закриття касаційного провадження згідно з пунктами 4, 5 частини 1 статті 296 ГПК України допускається у разі непідтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 297 цього Кодексу, які (підстави) стосуються виключно випадків оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті (передусім це рішення суду першої інстанції по суті спору після його апеляційного перегляду).
Наведене свідчить про помилкове ототожнення заявником підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду), та підстав касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини 1 цієї статті, що врегульовані окремо.
19. Натомість колегія суддів зазначає, що у контексті касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 у цій справі заявник жодним чином не обґрунтував та не довів наявності підстави для закриття касаційного провадження, передбаченої пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України, а доводи Товариства про те, що скаржник у поданій касаційній скарзі послався виключно на висновки Верховного Суду щодо питання застосування норм права у правовідносинах, які не є подібними, а також про перегляд апеляційним судом рішення місцевого господарського суду відповідно до висновків Верховного Суду в подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 927/75/19 і від 05.08.2020 у справі № 911/493/19, повністю спростовуються змістом пунктів 65- 68, 82- 87 цієї постанови.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
20. Рішенням загальних зборів КСП "Росія" від 29.02.2000 (протокол № 5) вирішено реорганізувати КСП "Росія" у Товариство "Гостромогильне", яке стане правонаступником.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи розпорядження Ставищенської районної державної адміністрації від 25.04.2000 № 210, КСП "Росія" було реорганізовано у ТОВ "Гостромогильне", яке є повним юридичним правонаступником прав та обов`язків КСП "Росія".
21. Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 01.02.2008 ПП "ЕЛІНГ-КАМС" є власником нежитлової будівлі літ "Б" площею 803,3 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Зазначена нежитлова будівля розташована на земельній ділянці загальною площею 73,3162 га, кадастровий номер 3224284400:01:007:0704, виділеній в натурі (на місцевості) відповідно до кадастрового плану і акта прийому-передачі межових знаків на зберігання.
22. Спірна земельна ділянка, призначена для обслуговування господарських будівель та дворів, входить до складу земель колективної власності КСП "Росія", право власності на які посвідчується державним актом на право колективної власності на землю серії КВ 006 від 10.08.1995, виданим на підставі рішення Гостромогильської сільради від 08.06.1995 "Про передачу у колективну власність і постійне користування земельних ділянок колективному сільськогосподарському підприємству", що також підтверджується довідкою Міжрайонного управління у Ставищенському та Таращанському районах ГУ Держгеокадастру у Київській області від 23.05.2018, згідно з якою нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь по Гостромогильській сільраді становить 7029,52 грн.
23. 23.05.2018 Підприємство звернулося до Гостромогильської сільради із заявою № 5 про оформлення права власності на спірну земельну ділянку для обслуговування господарських будівель та дворів в адміністративних межах Гостромогильської сільради, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
24. Листом від 23.05.2018 № 35 Сільрада повідомила Підприємство про те, що до її компетенції не відноситься право розпорядження землями, що перебувають у колективній власності, тому не може прийняти рішення про передачу у власність земельної ділянки, яку набуто ПП "ЕЛІНГ-КАМС" у власність на підставі статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, і запропонувала позивачу вирішити це питання у судовому порядку.
25. У матеріалах справи містяться: 1) висновок про розмір земельних ділянок необхідних для обслуговування нежитлових будівель та споруд, складений сертифікованим інженером-землевпорядником Макосій Н. В., згідно з яким площа земельної ділянки, яку необхідно виділити для обслуговування нежитлової будівлі та споруд Підприємства, становить 73,3162 га; 2) довідка з державної статистичної звітності форми 6-зем, яка свідчить про те, що спірна земельна ділянка розташована за межами населеного пункту с. Любча на території Гостромогильської сільради.
26. На спірній земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля літера "Н" загальною площею 1188,3 м2, яка з 2008 року належить на праві приватної власності ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна; висновком сертифікованого інженера-землевпорядника від 22.09.2020 № 125, з якого вбачається, що нерухоме майно - нежитлова будівля літера "Н" загальною площею 1188,3 м2, яке є власністю ОСОБА_1, знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 3224284400:01:007:0704, яка перебуває у власності ПП "ЕЛІНГ-КАМС" згідно з рішенням Господарського суду Київської області від 13.07.2018 у цій справі.
Позиція Верховного Суду
27. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
Щодо касаційного перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020
28. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
29. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку з цим господарський суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (такий правовий висновок викладено у пункті 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).
30. Так, підставою позову ПП "ЕЛІНГ-КАМС" зазначає перехід до нього права власності на земельну ділянку загальною площею 73,3162 га, кадастровий номер 3224284400:01:007:0704, у зв`язку з розташуванням на ній нежитлової будівлі літ. Б площею 803,3 м2 за адресою: АДРЕСА_1, набутої позивачем у власність у лютому 2008 року на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.02.2008, а в обґрунтування позовних вимог Підприємство посилається на положення частини 1 статті 377 ЦК України і частини 1 статті 120 ЗК України.
31. Згідно з частиною 1 статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
32. Відповідно до частин 1, 2 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
33. Однак у порушення норм статей 86, 269, 282 ГПК України суд апеляційної інстанції у рамках заявлених предмета та підстав позову ухилився від з`ясування тих істотних обставин, чи було оформлено попереднім власником (продавцем) нерухомого майна (нежитлової будівлі літ. Б площею 803,3 м2) право власності чи право користування на спірну земельну ділянку, та чи взагалі укладався між ПП "ЕЛІНГ-КАМС" та попереднім власником договір купівлі-продажу зазначеної нежитлової будівлі з огляду на наявне оформлення права власності Підприємства згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 01.02.2008, виданим на підставі рішення виконавчого комітету Гостромогильської сільради від 22.11.2007 № 43, що не виключає відсутність виникнення передбачених статтею 120 ЗК України і статтею 377 ЦК України підстав для переходу до позивача права приватної власності на спірну земельну ділянку, яка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, що, у свою чергу, може свідчити про відсутність порушення суб`єктивного права позивача незалежно від того, хто є належним відповідачем у цій справі. При цьому відсутність порушення суб`єктивного права позивача є самостійною підставою для відмови у позові.
34. Схожий за змістом правовий висновок викладено у пунктах 15, 16 постанови Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 910/12366/18, яку (постанову) офіційно оприлюднено 05.03.2021, тобто вже після подання касаційної скарги у цій справі (20.01.2021), у зв`язку з чим касаційна інстанція вбачає правові підстави для застосування положень частини 4 статті 300 ГПК України шляхом виходу за межі доводів касаційної скарги з метою врахування висновку щодо застосування норм статті 120 ЗК України і статті 377 ЦК України.
35. Разом з тим в основу оскаржуваної постанови покладено висновок апеляційного суду про неналежне визначення позивачем суб`єктного складу сторін у цій справі з огляду на те, що звернення Підприємства до неналежного відповідача - Гостромогильської сільради є підставою для відмови в позові, оскільки спірна земельна ділянка не відноситься до земель державної або комунальної власності, а її власником є ТОВ "Гостромогильне", яке і є належним відповідачем у цій справі, та на цій земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля літ. Б площею 803,3 м2, власником якої є ПП "ЕЛІНГ-КАМС". У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції визнав недоцільним у рамках цієї справи досліджувати обставини входження/невходження орендованої Підприємством земельної ділянки до складу спірної земельної ділянки, їх можливого накладання одна на одну, зважаючи на їх розташування за однією адресою та схоже цільове призначення.
36. Проте колегія суддів вважає передчасним зазначений висновок суду апеляційної інстанції у частині визначення належним відповідачем ТОВ "Гостромогильне" як власника спірної земельної ділянки та водночас погоджується з твердженням скаржника про неврахування апеляційним судом під час ухвалення оскаржуваної постанови висновку Великої Палати Верховного Суду щодо питання застосування положень статті 75 ГПК України, статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", пунктів 6, 15 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 118 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 № 499), у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, з огляду на таке.
37. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
38. Згідно з підпунктом "в" пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
39. У пунктах 7.10- 7.12, 7.23, 7.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 сформульовано такі правові висновки: