Постанова
Іменем України
24 березня 2021 року
м. Київ
справа № 372/845/18
провадження № 61-15438св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 лютого 2020 року у складі судді Тихановського О. Б. та постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лівінського С. В., Нежури В. А.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Позовна заява мотивована тим, що йому належить земельна ділянка, яка розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області в Садовому товаристві (далі - СТ) "Арсеналець-6", відповідно до державного акту площа земельної ділянки 0,055 га.
При проведенні робіт по присвоєнню земельній ділянці кадастрового номера з`ясувалось, що площа фактичного користування і площа, яка зазначена в державному акті, не співпадають.
На його вимогу про проведення робіт по відновленню меж земельної ділянки ОСОБА_2, яка є сусіднім землекористувачем, не відреагувала, хоча вона користується приблизно 0,005 га його земельної ділянки.
Вказував, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 26 грудня 2012 року у справі № 2/1018/1728/12, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 10 квітня 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2013 року, його позовні вимоги було задоволено частково та зобов`язано ОСОБА_3 звільнити частину земельної ділянки розташованої на території СТ "Арсеналець-6" Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, належної йому на підстав державного акту на право приватної власності на землю, виданого Підгірцівською сільською радою Обухівського району Київської області 24 травня 2000 року, від паркану та сараю.
Проте, ОСОБА_3 вказане рішення суду не було виконано та на підставі договору дарування від 27 квітня 2017 року садовий будинок загальною площею 85,1 кв. м, за адресою АДРЕСА_1 було подаровано ОСОБА_2, яка продовжує порушувати його права.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати ОСОБА_2 демонтувати паркан та сарай, які вона побудувала на його земельній ділянці на лінії від "Г" до "А", відповідно до даних Державного акту на право приватної власності на землю IV - КВ 077448, зареєстрованого 24 травня 2000 року за реєстраційним номером 2549 та забезпечити доступ на свою земельну ділянку представників землевпорядної організації для проведення робіт по відновленню меж земельних ділянок.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 27 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 демонтувати паркан та сарай, які вона побудувала на земельній ділянці ОСОБА_1 на лінії від "Г" до "А" відповідно до даних державного акту на право приватної власності на землю № IV - КВ 077448, зареєстрованого 24 травня 2000 року за реєстраційним № 2549.
Зобов`язано ОСОБА_2 забезпечити доступ на свою земельну ділянку представників землевпорядної організації для проведення робіт по відновленню меж земельних ділянок.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, оскільки фактично у користуванні ОСОБА_2 знаходиться частина земельної ділянки, належної ОСОБА_1 .
При цьому суд врахував, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 26 грудня 2012 року у справі № 2/1018/1728/12, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 10 квітня 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2013 року, його позовні вимоги було задоволено частково та зобов`язано ОСОБА_3 звільнити частину земельної ділянки розташованої на території СТ "Арсеналець-6" Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, належної йому на підстав державного акту на право приватної власності на землю, виданого Підгірцівською сільською радою Обухівського району Київської області 24 травня 2000 року, від паркану та сараю. Проте, ОСОБА_3 вказане рішення суду не було виконано та на підставі договору дарування від 27 квітня 2017 року садовий будинок загальною площею 85,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, було подаровано ОСОБА_2, яка продовжує порушувати його права.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Баховського М. М. задоволено.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 лютого 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх прав та інтересів, оскільки особисто ОСОБА_2 своїми діями його прав не порушувала, нові спірні споруди не будувала. Суд вважав, що спір вже був вирішений у справі № 2/1018/1728/12, остаточне рішення в якій перебуває на примусовому виконанні та, оскільки боржник у виконавчому провадженні - ОСОБА_3, подарувала своїй доньці - ОСОБА_2 садовий будинок АДРЕСА_2 до останньої, як до правонаступника відповідної сторони у відносинах, щодо яких виник спір, перейшли всі права та обов`язки попередньої особи в даних правовідносинах. Заміна такої сторони її правонаступником може відбуватися на будь-якій стадії судового процесу (стаття 55 ЦПК України).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд, достовірно встановивши, що нерухоме майно відповідача знаходиться на частині його земельної ділянки, незаконно скасував рішення районного суду та відмовив у задоволенні позову. При цьому, суд апеляційної інстанції належно не обґрунтував своє судове рішення, не навів аргументації відхилення доводів позовної заяви.
Вказує, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що спір між сторонами вирішено у справі № 2/1018/1728/12, оскільки, не виконавши судове рішення, ОСОБА_3 подарувала свій будинок ОСОБА_2, яка на час розгляду справи продовжує порушувати його право на земельну ділянку. При цьому, ОСОБА_2, не є правонаступником ОСОБА_3 у справі № 2/1018/1728/12, тому не може бути залучена боржником у виконавчому провадженні.
Також вважає, що суд першої інстанції помилково розглянув справу в порядку спрощеного судового провадження, оскільки вона стосується його права власності на землю.
Відзив на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2021 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку КВ № 077448, зареєстрованого 24 травня 2000 року за реєстраційним номером 2549, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,055 га, яка розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області в СТ "Арсеналець-6", кадастровий номер 3223186800:03:031:0166, яка передана йому у власність для колективного садівництва (а. с. 5).
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 26 грудня 2012 року у справі № 2/1018/1728/12, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 10 квітня 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2013 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково та зобов`язано ОСОБА_3 звільнити частину земельної ділянки розташованої на території СТ "Арсеналець-6" Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, належної йому на підстав державного акту на право приватної власності на землю, виданого Підгірцівською сільською радою Обухівського району Київської області 24 травня 2000 року, від паркану та сараю.
Вказаним судовим рішенням встановлено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 21 квітня 2006 року ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 0,0485 га на території Обухівського району Підгірцівської сільської ради із цільовим призначенням для ведення садівництва.
Згідно зі свідоцтвом про право власності на вказаній земельній ділянці знаходиться належний відповідачу садовий будинок, сарай, огорожа, колодязь.
Сторонами визнається та не ставиться під сумнів, що площа земельних ділянок не накладається, спір щодо накладення суміжних земельних ділянок відсутній, державні акти сторін в судовому порядку нечинними не визнавались.
З огляду на зведений план земельних ділянок та кадастровий план фактично у користуванні ОСОБА_3 знаходиться частина земельної ділянки, належної ОСОБА_1 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 23 вересня 2019 року № 182052581 ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 27 квітня 2017 року належить садовий будинок АДРЕСА_2 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що передбачено пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази; районний суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; суди необґрунтовано відхилили клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.