Постанова суду № 545/1871/19 від 24.03.2021 про стягнення моральної шкоди

Постанова

Іменем України

24 березня 2021 року

м. Київ

справа № 545/1871/19

провадження № 61-12844св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Полтавський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Державна казначейська служба України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 22 липня 2020 року у складі колегії суддів: Прядкіної О. В., Бутенко С. Б., Обідіної О. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Полтавського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі - Полтавський РВДВС ГТУЮ у Полтавській області), Державної казначейської служби України (далі - ДКС України) про стягнення моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 19 жовтня 2011 року у справі № 2-01100/11 її позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на її користь: 664,74 грн матеріальної шкоди на лікування; 11 316,00 грн втраченого заробітку; 3 000,00 грн витрат на правову допомогу; 50 000,00 грн моральної шкоди, всього на суму 64 980,74 грн.

Вказувала, що 17 листопада 2011 року їй було видано виконавчий лист щодо стягнення зазначеної суми.

23 грудня 2011 року ВДВС Полтавського РУЮ відкрито виконавче провадження № 30381625 на підставі виконавчого листа № 2-01100, виданого 17 листопада 2011 року. Вважала, що Полтавське РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області протягом більше 7 років належно не виконувало заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 19 жовтня 2011 року у справі № 2-01100/11.

Посилалася на те, що 17 листопада 2016 року Полтавським районним судом Полтавської області ухвалено заочне рішення у справі № 545/3103/16-ц, яким її позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на її користь - 67 010, 13 грн -індекс інфляції та 3% річних за прострочення зобов`язання з виплати матеріальної та моральної шкоди.

17 листопада 2016 року їй було виданий виконавчий лист щодо стягнення зазначеної суми. Вказану суму було зменшено постановою Полтавського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року до 53 281,38 грн.

Зазначала, що 18 листопада 2016 року вона звернулася до державного виконавця із клопотанням про накладення арешту на майно боржника, а саме - гараж № АДРЕСА_2 на АДРЕСА_1, додавши до клопотання інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з огляду на яку вказане майно належало боржнику - ОСОБА_2 на праві приватної власності. Проте, у зв`язку з бездіяльністю Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області, була змушена звернутися до суду з відповідною скаргою. 28 грудня 2016 року Полтавським районним судом Полтавської області розглянуто справу № 2-01100/11 за її скаргою на бездіяльність державного виконавця Полтавського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області, та прийнято ухвалу, якою: скаргу задоволено; визнано бездіяльність державного виконавця Полтавського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області у виконавчому провадженні № 30381625, яка полягає в не проведенні опису та арешту майна боржника (гараж № АДРЕСА_2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ) у строки встановлені Законом України "Про виконавче провадження"; зобов`язано державного виконавця Полтавського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області у виконавчому провадженні № 30381625 провести опис та арешт майна боржника боржника (гараж № АДРЕСА_2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Стверджувала, що виконання вказаної ухвали, державним виконавцем було здійснено лише 08 вересня 2017 року та надалі в порядку статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" вищевказане майно було передано на реалізацію.

19 квітня 2018 року головним державним виконавцем Полтавського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області - Пушко Р. А. відкрито виконавче провадження № 56215993 на підставі виконавчого листа № 2/545/1434/16, виданого 17 листопада 2016 року, щодо стягнення з ОСОБА_2 на її користь 67 010,13 грн.

З листа Полтавського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області № 9593 від 11 червня 2018 року вона дізналася, що відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 334355 майно, яке належить боржнику, а саме: гараж загальною площею 21,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за стартовою ціною 49 070,00 грн, не реалізовано. У вищевказаному листі головним державним виконавцем Полтавського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області - Пушком Р.А. було запропоновано їй у порядку статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" протягом 10 днів з дня отримання вищевказаного листа письмово заявити бажання залишити за собою нереалізоване майно боржника.

Вказувала, що 13 червня 2018 року вона звернулася до Полтавського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області із заявою, якою надала згоду залишити за собою нереалізоване майно боржника.

14 червня 2018 року головним державним виконавцем Полтавського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області - Пушко Р. А. об`єднано виконавчі провадження № 30381625, № 56215993 у зведене виконавче провадження № 56608938.

19 червня 2018 року вона звернулась до Полтавського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області із заявою, в якій просила в розумні строки винести постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні № 30381625 та скласти акт про те, що прилюдні торги (аукціон) не відбулися.

У зв`язку із тим, що головний державний виконавець Полтавського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області - Пушко Р. А. не виконував дій по передачі не реалізованого майна боржника - ОСОБА_2 їй, вона звернулася до суду із відповідною скаргою.

24 липня 2018 року ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області у справі № 2-01100/11 було: визнано незаконною бездіяльність головного державного виконавця Полтавського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області Пушка Р. А., що полягала у невинесенні постанови про передачу майна - гаража загальною площею 21,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, гараж № АДРЕСА_2 стягувачу - ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу по зведеному виконавчому провадженню № 56608938 та нескладенні акту про таку передачу; зобов`язано головного державного виконавця Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області - Пушка Р. А. винести постанову про передачу майна - гаража загальною площею 21,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, гараж № АДРЕСА_2 стягувачу ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу по зведеному виконавчому провадженню № 56608938 та скласти акт про таку передачу.

17 серпня 2019 року Полтавським районним ВДВС ГТУЮ у Полтавській області було винесено постанову та акт про передачу вищевказаного майна ОСОБА_1 .

Надалі постановою від 29 листопада 2018 року накладено арешт та звернено стягнення на нерухоме майно боржника квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Проте, під час проведення опису та арешту майна, боржник не надав державному виконавцю технічний паспорт на зазначену квартиру.

07 грудня 2018 року на підставі частини п`ятої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" нею було подано Полтавському районному ВДВС ГТУЮ у Полтавській області клопотання про виготовлення технічної документації, у якому вона надала згоду щодо авансування виготовлення технічного паспорту та просила звернутися до відповідного органу технічної інвентаризації для виготовлення технічної документації на квартиру боржника. Проте державним виконавцем приписи статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" не виконані, що, на її думку, порушило права стягувача у виконавчому провадженні, у зв`язку із чим вона звернулася із відповідною скаргою до суду.

22 січня 2019 ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області у справі № 2-01100/11 було визнано незаконною бездіяльність головного державного виконавця Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Пушка Р. А., що полягає у не зверненні до відповідного органу технічної інвентаризації для виготовлення технічної документації на належну боржникові ОСОБА_2 квартиру, у зведеному виконавчому провадженні № 56608938; зобов`язано головного державного виконавця Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області - Пушка Р. А. у зведеному виконавчому провадженні ВП № 56608938 звернутися до відповідного органу технічної інвентаризації для виготовлення технічної документації на належну боржникові - ОСОБА_2 квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .

Звертала увагу на те, що існують 3 (три) судових рішення, на підставі яких бездіяльність державного виконавця визнавалася незаконною, отже, факт невиконання посадовими особами Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області своїх обов`язків носить систематичний характер.

Стверджувала, що заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 19 жовтня 2011 року у справі № 2-01100/11 про стягнення на її користь грошових коштів тривалий час, а саме з 23 січня 2011 року, залишається невиконаним, а заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 17 листопада 2016 року у справі № 545/3103/16-ц не виконується із 19 квітня 2018 року.

Висновки суду про протиправність бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби при виконанні судового рішення мають преюдиційне значення при вирішенні спору у справі про відшкодування шкоди, завданої позивачу тривалим невиконанням рішень, винесених на її користь.

Вважала, що тривале невиконання судового рішення, ухваленого на її користь, неминуче викликає у неї почуття розпачу, зневіри та призводить до моральних страждань. У цьому випадку право заявника на відшкодування моральної шкоди у випадку надмірно тривалого невиконання остаточного рішення відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини презумується.

Враховуючи загальний строк невиконання судового рішення з боку посадових осіб виконавчої служби ОСОБА_1 визначила розмір моральної шкоди з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, у розмірі 3 000 євро, що за курсом Національного Банку України на день звернення із даним позовом складає 3 000 євро*28,329175грн=84 987,53 грн.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд: стягнути з Держави Україна на її користь шляхом списання коштів у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 500 000 грн відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади - Полтавським районним ВДВС ГТУЮ у Полтавській області.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24 січня 2020 року у складі судді Блажко І. О. позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Держави Україна на користь ОСОБА_1 шляхом списання коштів у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 84 987,53 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої Полтавським РВДВС ГТУЮ у Полтавській області.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що неможливість для позивача отримати виконання рішень, ухвалених на її користь, протягом тривалого строку становить втручання у її права на мирне володіння своїм майном, отже, позивач має право на відшкодування за рахунок держави моральної шкоди, яку, з урахуванням характеру правовідносин, обставин справи та засад розумності і справедливості, суд визначив у розмірі 84 987 грн 53 коп.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 липня 2020 року апеляційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області та Полтавського РВДВС ГТУЮ у Полтавській області задоволено частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 січня 2020 року змінено в частині стягнення моральної шкоди, зменшивши її розмір, що підлягає стягненню з Держави Україна на користь ОСОБА_1 шляхом списання коштів у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України з 84 987,53 грн до 10 000 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки районного суду в частині розміру стягнутої суми є неправильними та підлягають зміні. Виходячи із загальних засад розумності, справедливості, пропорційності та тривалості невиконання заочного рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 19 жовтня 2011 року у справі № 2-01100/11 та заочного рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 17 листопада 2016 року у справі № 545/3103/16-ц, на користь позивача підлягає стягненню 10 000 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 січня 2020 року.

Відповідачі судове рішення не оскаржили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У серпні 2020 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У лютому 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 березня 2021 року справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, відтак, підлягає скасуванню.

Звертає увагу на те, що ціна позову у справі була збільшена нею на підставі заяви про збільшення позовних вимог від 26 листопада 2019 року до 500 000 грн.

Вважає, що апеляційним судом не застосовано практику Європейського суду з прав людини щодо визначення розміру морального відшкодування.

Стверджує, що судом апеляційної інстанції належно не було оцінено докази у справі, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення та залишення в силі рішення районного суду, як такого, що ухвалено з дотриманням норм статей 263-265 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення заявник вказує неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що передбачено пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

19 жовтня 2011 року заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області у справі № 2-1100/2011 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму: 664,74 грн матеріальної шкоди на лікування, 11 316 грн втраченого заробітку, 3 000 грн витрат на правову допомогу, 50 000 грн моральної шкоди, всього 64 980, 74 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (том 1, а. с. 16-18).

17 листопада 2016 року заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області у справі № 545/3103/16-ц позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних за час прострочення зобов`язання з виплати матеріальної та моральної шкоди задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 67 010,13 грн - індекс інфляції та 3% річних за прострочення зобов`язання з виплати матеріальної та моральної шкоди.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (том 1, а. с. 20,21).

03 квітня 2019 року постановою Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 17 листопада 2016 року змінено: зменшено суму, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, з 67 010,13 грн до 53 281,38 грн індексу інфляції та 3% річних за прострочення зобов`язання з виплати матеріальної та моральної шкоди. Зменшено розмір судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь держави з 670,10 грн до 532,73 грн (том 1, а. с. 22-26).

23 грудня 2011 року постановою старшого державного виконавця ВДВС Полтавського РУЮ Мамчич Д. А. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-1100//2011, виданого Полтавським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 64 980,74 грн (том 1, а. с. 19).

Заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 19 жовтня 2011 року у справі № 2-01100/11 про стягнення на користь ОСОБА_1 грошових коштів тривалий час, а саме з 23 грудня 2011 року, залишається невиконаним, а заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 17 листопада 2016 року у справі № 545/3103/16-ц не виконується з 19 квітня 2018 року.

28 грудня 2016 року ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області у справі № 2-01100/11 скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області - задоволено.

Визнано бездіяльність державного виконавця Полтавського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області у виконавчому провадженні № 30381625, яка полягає у не проведенні опису та арешту майна боржника (гараж № АДРЕСА_2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ) у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

Зобов`язано державного виконавця Полтавського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області у виконавчому провадженні № 30381625 провести опис та арешт майна боржника боржника (гараж № АДРЕСА_2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ). Ухвала набрала законної сили (том 1, а. с. 27).

24 липня 2018 року ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області у справі № 2-01100/11 скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області - задоволено.

Визнано незаконною бездіяльність головного державного виконавця Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Пушка Р. А, що полягає у невинесенні постанови про передачу майна - гаража загальною площею 21,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, гараж № АДРЕСА_2 стягувачу ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу по зведеному виконавчому провадженню № 56608938 та нескладенні акту про таку передачу.

Зобов`язано головного державного виконавця Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Пушка Р. А. винести постанову про передачу майна - гаража загальною площею 21,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, гараж № АДРЕСА_2 стягувачу ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу по зведеному виконавчому провадженню № 56608938 та скласти акт про таку передачу. Ухвала набрала законної сили (том 1, а. с. 35-37).

22 січня 2019 року ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області у справі № 2-01100/11 скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Полтавського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області - задоволено.

Визнано незаконною бездіяльність головного державного виконавця Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Пушка Р. А., що полягає у не зверненні до відповідного органу технічної інвентаризації для виготовлення технічної документації на належну боржникові ОСОБА_2 квартиру за адресою: АДРЕСА_3, у зведеному виконавчому провадженні № 56608938; зобов`язано головного державного виконавця Полтавського РВ ДВС у Полтавській області Пушка Р. А. у зведеному виконавчому провадженні ВП № 56608938 звернутися до відповідного органу технічної інвентаризації для виготовлення технічної документації на належну боржникові - ОСОБА_2 квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвала набрала законної сили.

................

Перейти до повного тексту